Постанова № 14151891, 31.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.11 о 15 год. 45 хв.Справа №2а-3875/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

при секретарі - Бартиші В.О.,

з участю представників:

позивача Хаймінової Р.В., довіреність № 320/10-004 від 11.08.2008 року

відповідача Папоротної Н.Ф., довіреність від 05.01.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011);дотовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис» (вул. Хрустальова, буд. 6, м. Севастополь, 99029); про стягнення заборгованості,

Обставини справи:

22.12.2010 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя (далі по тексту позивач або ДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис»(далі по тексту відповідач або товариство) про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33302,00 грн. та 12220,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.12.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3875/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.12.2010 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 4, п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», що діяли на момент виникнення правовідносин, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з тих підстав, що при проведення перевірок, на підставі яких відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції, позивачем було порушено норми діючого законодавства та порядок вручення актів вказаних перевірок. Частина грошових коштів, що були вказані в акті від 24.07.2010 року, належала продавцю, а не товариству. (арк.с. 49-50)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи на яких згідно законам України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Відповідно до п. 3 ст. 9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків і зборів (обовязкових платежів) з 23.03.1992 р. за № 00000626.

Відповідно до ст.ст. 10 та 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції що діяла на момент проведення перевірок товариства, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлено, що контроль за додержанням юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Згідно із ст. 15 Закону України від 06.07.95 р. N 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту Закону України № 265) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Співробітниками державної податкової адміністрації у м. Севастополі 24.07.2010 року було проведено перевірку щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці меблевого салону «Орвис», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Маячна, буд. 1, що належить відповідачу , а 12.08.2010 року було проведено перевірку щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину «Орвис-Центр» - бухгалтерія, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 6, що також належить відповідачу. Перевірки були проведені на підставі планів перевірок, затверджених головою державної податкової адміністрації України у м. Севастополі та направлень на їх проведення. Працівники ДПА у м. Севастополі були допущені до проведення зазначених перевірок.

Таким чином, суд вважає, що працівниками податкової служби перевірки здійснені правомірно.

Судом встановлено, що перевірка меблевого салону «Орвис», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Маячна, буд. 1, проводилась у присутності касира ОСОБА_3 Під час перевірки були виявлені такі порушення:

- при продажі дивану за ціною 1050,00 грн. розрахункова операція на цю суму покупки (надання послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу не проводились, чек покупцю не виданий, що є порушенням п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265;

- сума готівкових коштів на місті проведення розрахунків (з урахуванням вартості покупки на 1050,00 грн.) склала 7906,40 грн., а сума вказана в денному звіті РРО 1314,00 грн., тобто сума, на яку виявлено невідповідність, складає 5542,40 грн. (без врахування покупки), що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону України № 265;

- порушення режиму щоденного друку фіскальних звітів, а саме: Z-звіт за 07.07.2010 року № 1743 не зберігається, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України № 265.

За результатами перевірки від 24.07.2010 року складений акт № 0436/27/02/23/16500064 (далі по тексту акт перевірки 1). Зауважень до акту перевірки 1 з боку особи, в присутності якої проводилась перевірка не було, про що зроблена відмітка у акті. (арк.с.14-16)

На підставі цього акту було прийнято рішення № 0004992330 від 25.08.2010 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33302,00 грн., у тому числі: штраф у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) без застосування РРО - у розмірі 5250,00 грн.; штраф у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, - у розмірі 27712,00 грн.; штраф в розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення режиму щоденного друку фіскальних звітів у сумі 340,00 грн. Це рішення було отримано головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис» особисто 25.08.2010 року, про що свідчить підпис на коринці рішення (арк.с.12-13).

Вказане рішення було оскаржено відповідачем до Державної податкової адміністрації м. Севастополя. Рішенням ДПА № 1245/10/25-020 від 14.10.2010 року скарга залишена без задоволення, рішення про результати розгляду скарги отримано відповідачем 19.10.2010 року. (арк.с. 66-68,78)

Статтею 1 Закону України № 265 встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України № 265 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з аб. 4 ст. 2 Закону України № 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням товару (послуг). Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з аб. 15 ст. 2 Закону України N 265 розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 лютого 2001 року за N 107/5298 (далі по тексту Порядок), передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідно до акту перевірки 1 у мебельному салоні «Орвис», що розташований за адресою: вул.. Маячна, 1 була здійснена покупка дивану за ціною 1050 грн. Ця операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ (чек) покупцю не виданий. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки 1, у якому також зазначено, що зауважень з боку особи, у присутності якої проводилася перевірка, не має, а також показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зокрема, свідок ОСОБА_3 підтвердила, що покупець звернувся до неї з проханням купити 2 маленькі диванчика іноземного походження вартістю 1050 грн. кожний, вона взяла у покупця гроші за один диванчик (1050 грн), оскільки другого не було у наявності, та положила ці гроші в касу, на вказану суму був оформлений прибутковий касовий ордер.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_3 та її пояснювальної записки від 26.07.2010 року (арк.с. 57) у тій частині, що вказані гроші були сплачені покупцем у якості авансу, оскільки жодних належних доказів тому представником позивача не надано. Сама пояснювальна записка зявилась лише під час розгляду цієї справи.

Суд вважає, що із прийняттям працівником відповідача оплати за товар, якій був у наявності, фактично було укладено угоду щодо продажу товару та здійснено реалізацію останнього, тому отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його покупцю.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України № 265, в редакції, що діяла на момент прийняття рішення, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

За вищезазначене порушення ДПІ були нараховані фінансові санкції у сумі у розмірі 5250,00 грн (1050*5), що відповідає вимогам діючого законодавством.

Пунктом 13 ст. 3 Закону України № 265 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Під час проведення перевірки у мебельному салоні «Орвис» співробітниками податкової служби було встановлено, що товариством незабезпечена відповідності готівкових коштів на місце проведення розрахунків 7906,40 грн. сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій 1314,00 грн. З урахуванням суми покупки (1050 грн.) невідповідність склала 5542,40 грн. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки 1, описом грошових коштів на місце проведення розрахунків та показаннями свідка ОСОБА_4, якій пояснив, що всі гроші, що зазначені в опису знаходились на місце проведення розрахунків та відповідно до пояснень продавця належали товариству.

Суд не може прийняти до уваги показання свідка ОСОБА_3 та її пояснювальну записку від 27.06.2010 року, що грошові кошти у сумі 5500 грн. на місце проведення розрахунків, тобто в касі підприємства, не знаходились, вони були під прилавком, на якому розташована каса та належать їй особисто, всі грошові кошти, які знаходились у касі були проведені через реєстратор розрахункових операцій. Вказане суперечить іншим документальним доказам по справі. Зокрема, в опису грошових коштів на місце проведення розрахунків зазначено, що власних грошових коштів на місце проведення розрахунків не має, а сума коштів, яка була на місці проведення розрахунків, складає 7906,40 грн. Вказаний опис підписаний ОСОБА_3 особисто, що було підтверджено свідком у судовому засіданні. Відповідно до Х звіту на 16 годину 20 хвилин 24.07.2010 року сума коштів, що була проведена через РРО складає 1314 грн. (з урахуванням службового внесення 100 грн.). ( арк.с. 16 та 79)

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення розрахунків місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, заборонено зберігання в касі (грошовій скриньці, сейфі тощо) грошей готівкою, що не належать субєкту підприємницької діяльності, а також особистих речей касира чи речей інших працівників.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що безумовний обовязок забезпечувати виконання приписів ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х» звіті РРО, покладено на субєктів підприємницької діяльності.

У разі невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, згідно зі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

За вказане порушення до відповідача була застосована фінансова санкція у сумі 27712 грн. (5542,40*5), що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Пунктом 9 ст. 3 Закону України № 265 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операції.

Відповідно до п. 4. ст. 17 Закону України № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В акті перевірки 1 було зазначено, що товариством був порушений режим щоденного друку фіскальних звітних чеків, а саме Z-звіт № 1743 за 07.07.2010 року був відсутній в книзі обліку розрахункових операцій на РРО. За вказане порушення до товариства застосовані фінансові санкції в розмірі 340 грн.

Представником відповідача у судове засідання була надана книга обліку розрахункових операцій на РРО № 2702005014Р/9, у якій був вклеєний Z-звіт № 1743 за 07.07.2010 року. А тому, у суду відсутні підстави вважати, що товариством були порушені вимоги п. 9 ст. 3 Закону України № 265.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що фінансові санкції у цій частині були застосовані до відповідача неправомірно.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Товариством сума штрафних (фінансових) санкцій зазначена у рішенні ДПІ № 0004992330 від 25.08.2010 року не сплачена, а тому підлягає стягненню у тій частині, у якій це рішення було прийняте правомірно, а саме у розмірі 32 962,00 грн. (5250,00+27712,00)

Суд не може прийняти до уваги твердження представника позивача, що товариством рішення ДПІ № 0004992330 від 25.08.2010 року не оскаржено, а тому сума штрафних санкцій, зазначена у цьому рішенні підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 7, 8, 9 та 11 Кодексу адміністративного судочинства України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Керуючись зазначеними принципами адміністративного судочинства, суд вважає за неможливим задовольнити позовні вимоги ДПІ в частині стягнення с товариства суми штрафних санкцій, які були накладені на відповідача незаконно.

Співробітниками ДПА 12.08.2010 року було проведено перевірку господарської одиниці магазину «Орвис-Центр» - бухгалтерія, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 6, що належить відповідачу. Перевірка проводилась у присутності завідуючої магазином ОСОБА_5 Під час перевірки були зафіксовані порушення, а саме: за період з 09.08.2010 року по 11.08.2010 року в книзі обліку розрахункових операцій (далі по тексту КОРО) відсутні записи про облік готівкових коштів, відповідно до наявних за цей період фіскальних (звітних) чеків. Перевіркою КОРО на РРО № 2702007338 від 24.06.2010 року встановлено, що в період з 09.08.2010 року по 11.08.2010 року магазин «Орвис-Центр» працював, про що свідчать фіскальні чеки (Z-звіти) за відповідні дати. Сума виторгу за вказаний період згідно вказаним звітам, без урахування безготівкових розрахунків становить 2444,00 грн. Таким чином, ця сума є неоприбуткованою через нездійснення її обліку у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, що порушує п. 2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р. (далі по тексту Положення). За результатами цієї перевірки позивачем був складений акт № 0483/27/02/23/16500064 від 12.08.2010 року (далі по тексту акт перевірки 2). (арк.с.19-23) Зауважень до акту перевірки з боку особи, в присутності якої проводилась перевірка, не було, про що зроблена відмітка у акті перевірки 2.

На підставі акту перевірки 2 було прийнято рішення № 0005472330 від 07.09.2010 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно з п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми у розмірі 12220,00 грн. Це рішення було отримано представником відповідача 07.09.2010 року, про що свідчить підпис на коринці рішення (арк.с.17-18).

Вказане рішення було оскаржено відповідачем до Державної податкової адміністрації м. Севастополя. Рішенням ДПА № 1245/10/25-020 від 14.10.2010 року скарга залишена без задоволення, рішення про результати розгляду скарги отримано відповідачем 19.10.2010 року. (арк.с. 66-68,77)

В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала встановлення фактів порушень (не заповнення розділу ІІ книги обліку розрахункових операцій; порушення ведення записів, підтверджуючих оприбуткування готівки в касових книгах). Це підтверджується і матеріалами справи, зокрема записами у книзі обліку розрахункових операцій на РРО № 2702007338Р/1. (арк.с. 22-23, 51-53 82-83)

Разом з тим, представник відповідача зазначила, що облік готівки вівся шляхом підклеювання фіскальних звітних чеків в книгу обліку розрахункових операцій, а також про необхідність застосування штрафних (фінансових) санкцій саме відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Суд зазначає таке:

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України від 20.05.1999 р. № 679-XIV «Про Національний банк України» до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Згідно з п.п. 1.2. п. 1 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р. оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 7.15. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Підпунктом 2.6 пункту 2 Положення встановлено що, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пп. 4.3 п. 4 даного Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Згідно з п. 3.2. Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614.

Відповідно до п. 7.5. цього Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень нормативних актів суд дійшов висновку, що для оприбуткування готівки одержаної із застосуванням РРО недостатньо підклеювати фіскальні звітні чеки у книгу обліку розрахункових операцій, (оскільки вони є лише підставою для обліку готівкових коштів у книзі ОРО) треба щоденно виконувати певні записи, а тому відповідачем були порушені вимоги пп. 2.6. п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні. Несвоєчасно здійснення таких записів, після проведення перевірки працівниками податкової служби, не може бути підставою для звільнення товариства від відповідальності, що передбачена діючим законодавством

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Представником відповідача не надано жодних належних доказів, що в період з 09.08.2010 року по 11.08.2010 року належним чином здійснювалось оприбуткуванням готівки у магазині «Орвис-Центр», що розташованій за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 6.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. N 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно із п. 2 вказаного Указу Президента України встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Оскільки відповідачем порушено норми Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р., суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України, з огляду на це і на підставі п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», суд вважає, що штрафні санкції у сумі 12220 грн. згідно з рішення ДПІ № 0005472330 від 07.09.2010 застосовані правомірно. Таким чином, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню

З урахуванням зазначеного позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Постанова викладена у повному обсязі та підписана 29.10.2010 року

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис» (вул. Хрустальова, буд. 6, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 16500064, р/р № 26004254378022 у СФ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Севастополя, МФО 324935) суму заборгованості перед бюджетом зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в у розмірі 32 962,00 грн. (тридцять дві тисячі девятсот шістдесят дві грн. 00 коп.) на р/р 31112104700007, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 21080900 та за порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні у розмірі 12220,00 грн. (дванадцять тисяч двісті двадцять грн. 00 коп.) на р/р 31112104700007, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 21080900.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

Судді:

СуддяЮ.В. Лотова Судді: