Постанова № 14151792, 20.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.01.11Справа №2а-3628/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Плієвої Н.Г.,

при секретарі - Зарапіні О.В.,

за участю:

представника позивача - Водолазкіна В.А., договір від 04.12.2010

представника відповідача - Єсауленко П.М., довіреність № 8629/24/2-10 від 09.12.2010

представника 3-ої особи прокуратури м. Севастополя - Цуркана С.А.,

довіреність № 05-11 від 10.01.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба"доСевастопольської міської державної адміністрації

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прокуратура м. Севастополя, Головне управління Держкомзему у м. Севастополі, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Севастопольської міської філії

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

Обставини справи:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністраціїпро визнання незаконним та скасування розпорядження № 1626-р від 27.07.2010 "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010" та стягнення на його користь з відповідача судових витрат у розмірі 03 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства при прийнятті спірного розпорядження, оскільки Севастопольська міська державна адміністрація діяла з перевищенням повноважень та у спосіб, який не передбачений законом, зокрема, із порушенням приписів статті 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2010 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3628/10/2770, до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено прокуратуру м. Севастополя, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 09.12.2010 до участі у справі в якості 3-тих осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Головне управління Держкомзему у м. Севастополі та Держане підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Севастопольської міської філії, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України судове засідання відкладалось та у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив стягнути судові витрати на користь позивача з Державного бюджету України.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на позов. Вважає, що розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 27.07.2010 № 1626-р прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для його скасування відсутні. Крім того зазначив, що оскаржуване розпорядження прийняте за наслідками розгляду протесту прокурора міста Севастополя, а тому не може вважатися таким, що прийняте з перевищенням повноважень.

Представник прокуратури міста Севастополя проти задоволення позову заперечував та зазначив, що Севастопольська міська державна адміністрація має право скасувати власні розпорядження, якщо вони суперечать закону, із посиланням на положення Закону України “Про прокуратуру”та Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.

Представники 3-тих осіб - Головного управління Держкомзему у м. Севастополі та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Севастопольської міської філії у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності не зявившихся осіб.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Усадьба» (далі ОК «ЖБТІЗ» «Усадьба») зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 719700 та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 10050120318.

Керівником юридичної особи - ОК «ЖБТІЗ» «Усадьба» є Чепіль Михайло Іванович, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 338569.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010 затверджено наданий ОК «ЖБТІЗ» «Усадьба» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі встановленням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель площею 2,5 га в районі вул. Древня. Земельну ділянку, площею 2,5 га, розташовану у районі вул. Древня віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови та передано у власність ОК «ЖБТІЗ» «Усадьба» для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель. Головному управлінню Держкомзему у місті Севастополі доручено забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право приватної власності ОК «ЖБТІЗ» «Усадьба».

Прокурором міста Севастополя 09.07.2010 за вих. № 07-794вих.10 до Севастопольської міської державної адміністрації було принесено протест з вимогою скасувати вказане розпорядження як таке, що суперечить чинному законодавству України, а саме, всупереч статтям 41, 80, 82, 93, ч. 2 ст. 127, ст. 134 Земельного Кодексу України розпорядження міською державною адміністрацією видано стосовно земельної ділянки, яка може бути передана у власність юридичній особі виключно шляхом продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та укладення відповідного договору купівлі-продажу.

На підставі протесту прокурора м. Севастополя головою Севастопольської міської державної адміністрації було прийнято розпорядження № 1626-р від 27.07.2010 “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1083-р».

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Згідно з цією статтею, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, у яких вони вважають, що субєкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У даній справі предметом оскарження є правовий акт індивідуальної дії, дію якого поширено, зокрема, на ОК «ЖБТІЗ» «Усадьба».

Преамбулою Закону України “Про місцеві державні адміністрації”(далі - Закон) встановлено, що відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до положень статті 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 3 Закону закріплені принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, відповідно до яких вони діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Частиною першою, другою статті 6 Закону передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обовязковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону, акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Крім того, частиною першою, третьою статті 43 Закону передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Статтею 39 Закону дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень.

Тобто, законодавством чітко обумовлено коло субєктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими субєктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що скасування власного розпорядження головою місцевої державної адміністрації свідчить про вихід ним за межі власних повноважень та суперечить вимогам Закону.

Посилання представника відповідача та представника 3-ої особи прокуратури м. Севастополя - на ту обставину, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 27.07.2010 № 1626-р було прийнято на підставі протесту прокурора, а тому є правомірним судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, в тому числі, і нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Статтями 1, 9 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами, їх виконавчими органами, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, також і відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Статтею 21 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Тобто, відповідно до зазначеної норми права, протест прокурора не є рішенням субєкта владних повноважень, обовязковим для виконання; протест - це думка прокурора, яка надсилається відповідному органу для вирішення питання по суті, а тому не дає підстав цьому органу діяти за межами наданих йому повноважень.

Крім того, слід зазначити, що у даних спірних правовідносинах, прокурор міста Севастополя приніс протест на акт органу, який його видав, але не мав права його скасовувати, не скориставшись наданою йому законом альтернативною можливістю внесення протесту до вищестоящого органу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації законних підстав для прийняття розпорядження від 27.07.2010 № 1626-р “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010» оскільки воно прийнято з перевищенням наданих законом повноважень.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних розпоряджень покладено на Севастопольську міську державну адміністрацію.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності прийнятого їм розпорядження від 27.07.2010 № 1626-р.

Враховуючи наведене, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про його скасування.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 25.01.2010 о 17-30 годин.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1626-р від 27.07.2010 "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1083-р".

Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" сплачений судовий збір у розмірі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок) за квитанцією № 1384.696.1 від 25.11.2010.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Г. Плієва