Постанова № 14151690, 01.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2011 року 14:11 № 2а-8373/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Хрімлі К.О., за участю: представника відповідача Лукяненка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську

до Державного підприємства "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація"

простягнення заборгованості в сумі 908 591,62грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 01 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В:

Управління пенсійного фонду України в м. Нововолинську звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вуглеводних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень травень 2010р. в сумі 908591, 62 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач повинен відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у відповідності до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та пояснив, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»не є правонаступником ліквідованих шахт, а також не є і не було роботодавцем працівників відповідних шахт, таким чином обовязок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам інших підприємств у відповідача відсутній.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»зареєстровано Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.01.2008р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 35703830.

Дане підприємство було створено на підставі наказу «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств»Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007р. № 612.

Наказом ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»від 01.02.2008р № 3 було створено відокремлений підрозділ ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»«Західно - Українська виконавча дирекція з ліквідації шахт»до складу якого з урахуванням наказу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»від 02.12.2008р. №146 були введені наступні обєкти ліквідації: Шахта №5 «Великомостівська», Шахта №8 «Нововолинська», Шахта №3 «Нововолинська», Шахта №2 «Нововолинська», Шахта №1 «Червоноградська», Шахта №6 «Нововолинська», Шахта №7 «Нововолинська», Шахта «Бендюзька».

Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсійних за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення»(Закон №1788-ХІІ). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІУ, п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 6.3 Інструкції у разі ліквідації, або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

За період квітень травень 2010р. позивач нарахував відповідачу заборгованість до сплати у сумі 908591, 62 грн. яку і просить стягнути з останнього.

28.08.1997р. постановою Кабінету Міністрів України №939 затверджено Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

В пункті 7 вказаної постанови зазначено, що Міністерство вугільної промисловості України на підставі рішення про ліквідацію граничного підприємства не пізніше ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних, гідро екологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано.

В судовому засіданні встановлено, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»- відповідач є замовником та виконавцем робіт передбачених Проектами ліквідації збиткових, вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств України, що виконуються за рахунок бюджетного фінансування з урахуванням соціальної значимості, масштабності і тривалості ліквідації відповідних підприємств. Заходи з соціального захисту робітників у звязку з ліквідацією збиткових гірничих підприємств здійснюються згідно з проектами ліквідації (відповідно до положень статуту, затвердженого наказом Мінвуглепрому №30 від 18.01.2008р.).

Пункт 18 Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств №939 від 27.08.1997р. надає виключний перелік заходів, які повинні бути здійснені замовником з подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації гірничого підприємства: «подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо: завершення спорудження недобудованих житлових будинків, що перебували на балансі гірничого підприємства на момент прийняття рішення про його ліквідацію; безоплатного забезпечення вугіллям категорій осіб, визначених частиною пятою ст. 48 Гірничого Закону України.

Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 45 Гірничого Закону України).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не є страхувальником в розумінні ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як роботодавець по відношенню до підприємств боржників, що ліквідуються чи були ліквідовані.

Частиною другою Положення про відокремлені підрозділи ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»закріплено мету діяльності підприємства, якою, зокрема, є організація і контроль за комплексом робіт з ліквідації збиткових вугільних підприємств відповідно до проектів ліквідації та вимог чинного законодавства. Основними завданнями виконавчої дирекції є організація і контроль за виконанням всього комплексу робіт по закриттю і ліквідації вугільних підприємств в найкоротший термін. Таким чином, метою діяльності підприємства не є ведення діяльності з метою отримання прибутку.

Вищезазначене також підтверджується листом Міністерства вугільної промисловості України №681/07/03-02 від 16.12.2008р., в якому зазначено, що рішення про ліквідацію вугледобувних та вуглепереробних підприємств було прийнято Кабінетом Міністрів України і відповідно до ГК України зазначені підприємства ліквідуються без правонаступника. Тобто, ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»при виконанні робіт відповідає лише за суворе дотримання вимог проектів ліквідації, які затверджені в установленому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач не є правонаступником усіх майнових прав та обовязків шахт, що ліквідуються і не має сплачувати заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не подано належних доказів, які б покладали на відповідача обовязок виконувати зобовязання шахт, які виникли у останніх перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з наведених позивачем підстав у задоволенні позову слід відмовити повністю

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур