Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/32841/24
Провадження № 2/761/1199/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді Савчук Ю.Н.
при секретарі Фортуні М.А.,
за участі: представника позивача Мартиненка А.В.,
представник відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 761/32841/24 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - Банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 97 777,06 грн та судового збору. Відповідачем подано зустрічний позов про визнання недійсним договору про надання кредиту, підписаного 16.09.2021, з посиланням, зокрема, на статтю 225 ЦК України, з тих підстав, що психічний стан відповідача, як стверджується, не дозволяв йому в момент укладення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними.
13.08.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Лебединської Н.С. про призначення судово-психіатричної амбулаторної експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити питання: чи усвідомлював ОСОБА_2 значення своїх дій та чи міг керувати ними в момент підписання 16.09.2021 заяви-анкети про надання банківських послуг - кредитного договору без номера про надання кредиту в АТ КБ «ПриватБанк» - за своїм станом здоров`я. Проведення експертизи заявник просить доручити Київському міському центру судово-психіатричних експертиз, оплату гарантує законний представник відповідача ОСОБА_1 . Також заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач з 2007 року перебуває на обліку в лікаря-психіатра з приводу хронічного нервово-психічного захворювання, у 2024 році його визнано недієздатним та встановлено над ним опіку (опікуном є ОСОБА_1 ), йому встановлено другу групу інвалідності, а у березні - квітні 2026 року він перебував на стаціонарному лікуванні. На переконання заявника, ні в момент підписання договору, ні в подальшому відповідач не розумів наслідків вчиненого правочину. До клопотання додано копії: висновку судово-психіатричної експертизи № 851 від 17.07.2024; довідки № 779 від 12.12.2023; консультаційного висновку спеціаліста № 135 від 30.04.2026; довідки № 287 від 20.07.2026 КНП «Психіатрія»; довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2008.
У судовому засіданні законний представник відповідача ОСОБА_1 клопотання підтримала та пояснила, що відповідач хворіє з 2005 року, з 2007 року перебуває на обліку у психіатричній лікарні, вона має виписки з лікувальних закладів, зокрема документ за 2007 рік.
Представник позивача Мартиненко А.В. заперечив проти задоволення клопотання, вважаючи призначення експертизи недоцільним, а клопотання - таким, що спрямоване на затягування розгляду справи. Зазначив, що підтверджуючі документи, які сторона відповідача обіцяла надати Банку, надані не були, а докази, надані Банком, зокрема довідка про нарахування відсотків, підписувалися відповідачем власноруч.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно зі статтею 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, та достатніми (статті 76, 77, 80 ЦПК України).
Статтею 103 ЦПК України передбачено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, суд призначає експертизу. Висновок експерта є одним із доказів, не має для суду заздалегідь встановленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі (статті 89, 102 ЦПК України). Закон не покладає на суд обов`язку призначати експертизу за кожним клопотанням: питання про її необхідність вирішується судом з урахуванням предмета доказування, наявних у справі доказів, їх достатності та наявності матеріалів, придатних для проведення експертного дослідження.
Згідно з частиною першою статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи. За змістом цієї норми, а також з огляду на презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), предметом доказування за зустрічним позовом є психічний стан відповідача саме в момент підписання спірних документів - 16.09.2021, а не лише наявність у нього захворювання взагалі чи його стан на інші дати. Тягар доведення цієї обставини покладається на сторону, яка оспорює правочин.
Проте з матеріалів клопотання вбачається, що додані до нього та наявні у справі медичні документи датовані переважно 2023-2026 роками, тобто складені після укладення спірного договору: довідка від 12.12.2023, висновок судово-психіатричної експертизи від 17.07.2024, консультаційний висновок від 30.04.2026, довідка від 20.07.2026, а також виписка про стаціонарне лікування у 2026 році. Довідка військового комісаріату від 2008 року стосується придатності до військової служби і не характеризує стан здоров`я відповідача у 2021 році. Жодного документа, який би відображав стан здоров`я відповідача у вересні 2021 року або в період, наближений до цієї дати, суду не надано. Посилання на перебування на обліку з 2007 року саме по собі не свідчить про те, у якому стані відповідач перебував у момент підписання договору.
Крім того, у матеріалах справи наявні висновок судово-психіатричної експертизи № 851 від 17.07.2024 та документи, подані законним представником відповідача. Ці докази підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами при ухваленні рішення по суті спору. Клопотання не містить обґрунтування того, які саме обставини, що потребують спеціальних знань, не можуть бути встановлені на підставі наявних доказів, та чому для їх з`ясування необхідна нова експертиза.
Таким чином, недієздатність особи може мати наслідком визнання недійсними і правочинів, вчинених до моменту встановлення недієздатності.
Так, в ідповідно до п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: психічний стан особи.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі № 761/9554/24 ОСОБА_2 визнано недієздатним.
Згідно з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 страждає на нервово-психічне захворювання, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Як вбачається із висновку судово-психіатричного експерта №851 від 17 липня 2024 року, ОСОБА_2 страждає хронічний стійкий психічний розлад у вигляді Шизофренії параноїдної, безперервний перебіг, апато-дисоціативний дефект (F 20.00-згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду).За психічним станом у теперішній час ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Вказані факти відповідно до ст.82 ЦПК України є преюдиційними, тобто такими, що не потребують доказування.
Відповідно до висновку експерта ОСОБА_2 страждає на нервово-психічне захворювання з 2008 року, з витягу з медичної картки № 3700 стаціонарного хворого відомо, що підекспертний з 16.05.2007 року по 11.06.2007 року проходив стаціонарне обстеження та лікування в КНП «Клінічна психіатрія» у м.Києві з діаонозом « шизотиповий розлад, психопатоподібний синдром з параноїдними включеннями. Діагноз «шизофренія» було встановлено ОСОБА_2 в лютому 2024 року.
За приписами ст.40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Однак суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи не визначив у своєму рішенні день, з якого ОСОБА_2 визнається недієздатним, а відтак ОСОБА_2 вважається недієздатним з моменту набрання Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі № 761/9554/24 законної сили.
За таких обставин, беручи до уваги те, що психічний стан ОСОБА_2 вже визначався за наслідками судової психіатричної експертизи та останній судом визнавався недієздатним, момент недієздатності було встановлено, суд не вбачає підстав для призначення ще однієї судової психіатричної експертизи.
Станом на даний час в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа про продовження дії Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі № 761/9554/24.
Доводи представника позивача про намір затягнути розгляд справи суд самостійною підставою для відмови не вважає, оскільки заявлення клопотання є реалізацією процесуальних прав сторони.
Водночас суд бере до уваги, що відповідних доказів, які б підтверджували необхідність проведення експертизи, заявником не подано. Заявлення вказаного клопотання розцінюється судом як уникнення від виконання кредитних зобов`язань та зловживання процесуальними правами.
Керуючись статтями 2, 12, 76, 77, 80, 81, 89, 102, 103, 251, 258-261, 353 ЦПК України, статтями 204, 225 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лебединської Н.С. про призначення у справі судово-психіатричної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 141507167, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/32841/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: