Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/8507/26
Провадження № 2-о/761/266/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Савчук Ю.Н.,
присяжних Буран О.О., Гаврилової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Фортуни М.А.,
представника заявника - адвоката Момот-Півненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Момот-Півненко Ольга Олександрівна, заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Після відкриття провадження представник заявника - адвокат Момот-Півненко О.О. подала заяву про зміну предмета заяви, у якій просила замість вимоги про встановлення факту смерті ОСОБА_2 розглядати вимогу про визнання її безвісно відсутньою.
Ухвалою від 22.06.2026 суд задовольнив цю заяву на підставі ст. 49 ЦПК України й постановив здійснювати подальший розгляд справи як справи про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутньою. Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 293 ЦПК України справи цієї категорії розглядаються судом у складі одного судді і двох присяжних, матеріали справи було передано для автоматизованого визначення присяжних. За протоколом автоматизованого визначення присяжних від 27.07.2026 для розгляду справи визначено присяжних Буран Олену Олександрівну та Гаврилову Олену Валеріївну. Справу призначено до судового розгляду.
У заяві зазначено, що 20.11.2007 між заявником та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 8 у виконавчому комітеті Першотравневої сільської ради Красноармійського району Донецької області. Подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1 . У шлюбі народилися сини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну діти разом із бабусею - матір`ю заявника ОСОБА_6 виїхали з Покровська й перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Заявник проходить військову службу. Дружина заявника залишилася в Покровську, де тривають активні бойові дії, зв`язок із нею втрачено, а спроби з`ясувати її місцеперебування результату не дали. Заявник отримав від товариша по службі відеозапис свого будинку, на якому зафіксовано тіла двох невідомих осіб без ознак життя. Заявник самостійно утримує синів; у їх вихованні йому допомагає мати.
Заявник просить визнати ОСОБА_2 безвісно відсутньою, оскільки це необхідно йому для реалізація прав та виконання обов`язків щодо неповнолітнього сина, вирішення питань щодо спадкового майна.
У судовому засіданні представник заяву підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника заявника, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд робить такий висновок.
Так, частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом установлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувають у зареєстрованому шлюбі від 20.11.2007, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 та відомостями з актового запису про шлюб № 8 від 20.11.2007 (витяг з Реєстру актів цивільного стану, отриманий через застосунок «Дія» 16.01.2026).
Від шлюбу сторони мають синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 124 від 26.02.2008), який досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 338 від 26.06.2009), який на час розгляду справи є неповнолітнім. У цих актових записах матір`ю дітей зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.09.2024 № 1246-7002117223 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мати заявника), № 1246-7002117281 ( ОСОБА_4 ) та № 1246-7002117338 ( ОСОБА_5 ) зазначені особи є внутрішньо переміщеними; їх фактичне місце проживання Дніпропетровська область, смт Петриківка. Довідкою Покровського професійного ліцею від 12.01.2026 № 07 підтверджено, що ОСОБА_4 навчається в ліцеї за професією «Токар» за денною (дистанційною) формою, довідкою навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області від 09.01.2026 № 01-32/12 - що ОСОБА_5 навчається у 9-Б класі за дистанційною формою.
Відповідно до військово-облікового документа «Резерв+», сформованого 06.01.2026, заявник проходить військову службу (військове звання - солдат;); адресою проживання заявника зазначено: АДРЕСА_1 .
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до якого віднесено Покровську територіальну громаду Покровського району Донецької області.
Листом Офісу Генерального прокурора від 29.01.2026 № 25/3-117вих-26 на запит адвоката від 23.01.2026 № 151 повідомлено, що за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, з урахуванням особливостей пошуку в цій системі, встановити кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 за запитуваними даними не видалося можливим.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.02.2026 № 12026100050000392 в Оболонському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розпочато досудове розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомостей про результати цього розслідування, висновків судово-медичної експертизи чи документів, що підтверджують смерть ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проходить службу разом із заявником, у письмових поясненнях від 02.04.2026 повідомив про те, що заявник розповів йому, що його дружина ОСОБА_2 проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час виконання службових обов`язків на території м. Покровська свідок за проханням заявника, який тривалий час не мав зв`язку з дружиною, зайшов до цього будинку, щоб перевірити її самопочуття. Будинок був у задовільному стані, проте через відсутність опалення в ньому було дуже холодно. На розкладному кріслі свідок побачив тіла двох невідомих осіб без ознак життя; на тілах був помітний початок процесу гниття, тому заходи з перевірки ознак життєдіяльності чи надання першої допомоги були марними. У будинку були розкидані речі та сміття, знайдено кілька телефонів. Свідок зафіксував стан будинку на відео й надіслав запис заявнику, після чого заявник повідомив йому, що невідома жінка, яка лежить на кріслі, - його дружина ОСОБА_2 .
До первісної заяви додано відеозапис та скріншоти з нього.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, а відповідно до ч. 4 цієї статті - у складі одного судді і двох присяжних. Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Згідно з частиною першою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України.
Згідно з положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (частина перша статті 307 ЦПК України).
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (частина перша статті 308 ЦПК України).
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
За положеннями статті 43 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Зазначена норма права передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Указане відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах: від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18), від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17 (провадження № 61-34068св18), від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17 (провадження № 61-16093св19), від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц (провадження № 61-48362св18).
Згідно положень статті 4 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти, за особливих обставин"особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Якщо особа, зникла безвісти, оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не встановлено, проведення розшуку такої особи в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що "безвісна відсутність" - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
У справах про визнання особи безвісно відсутньою діє презумпція, що особа жива, але її місцезнаходження невідоме понад рік. У такій справі суд повинен встановити чотири умови: відсутність особи за місцем проживання, відсутність достовірної інформації про її місцезнаходження, неможливість отримати таку інформацію протягом одного року, а також наявність правової зацікавленості заявника.
22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою.
При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Більше того, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 760/3112/16-ц встановив, що фактична відсутність відомостей про місце перебування особи не є безумовною підставою для визнання її безвісно відсутньою.
ВС підкреслює, що підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Місцем постійного проживання ОСОБА_2 був будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала родина, що підтверджується заявою, військово-обліковим документом заявника та поясненнями ОСОБА_8 . Покровська територіальна громада віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Відомостей про місцеперебування ОСОБА_2 у місці її постійного проживання немає, зв`язок з нею втрачено, спроби заявника дізнатись про її місцезнаходження результатів не дали.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
У Рішенні КЦС Верховного Суд від 30.04.2025 у справі № 741/2034/23 зазначено, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що на момент розгляду справи фізичної особи немає в живих, які надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
Особи, тіла яких виявлено у будинку та зафіксовано на відеозаписі, не встановлені. Заявник ідентифікував жінку як свою дружину за відеозаписом, на якому тіло перебувало у стані розкладання, а ОСОБА_8 , який знімав будинок, ОСОБА_2 не впізнавав: про те, що це його дружина, йому повідомив лише заявник. На відео зафіксовано тіла двох осіб. Судово-медична експертиза не проводилась, документи, що підтверджують смерть ОСОБА_2 , відсутні а досудове розслідування за фактом її смерті, розпочате 25.02.2026, результатів, які б встановлювали особу загиблих, не дало. За таких обставин суд не вважає доведеним, що виявлене тіло належить саме ОСОБА_2 , та не вбачає підстав для висновку про її смерть. Водночас ці обставини підтверджують, що достовірних відомостей про місцеперебування ОСОБА_2 немає і отримати їх неможливо.
Матеріали справи містять відомостей про день, коли заявник востаннє отримав інформацію про місцеперебування ОСОБА_2 . У первісній заяві заявник стверджував, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ; отже, відомості про її місцеперебування не могли бути отримані пізніше вересня 2025 року. На день ухвалення цього рішення з цієї дати минуло понад один рік.
Заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить визнати безвісно відсутньою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить визнати безвісньо відсутньою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
Так, суд встановив, що ОСОБА_2 є дружиною заявника та матір`ю його синів, один з яких - неповнолітній. Заявник проходить військову службу та самостійно утримує дітей. Без визнання дружини безвісно відсутньою заявник, як зазначено в первісній заяві, не може реалізувати спадкові права. Наведені обставини свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить визнати безвісно відсутньою, особистих та майнових правовідносин, а отже і правової зацікавленості заявника.
Таким чином, судом установлено сукупність юридичних фактів, з якими закон пов`язує визнання особи безвісно відсутньою: відсутність відомостей про перебування ОСОБА_2 у місці її постійного проживання, неможливість отримати такі відомості, сплив річного строку та правова зацікавленість заявника. З огляду на це заява підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У судовому засіданні було достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, належним чином підтвердженими дослідженими судом доказами, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як вбачається зі змісту Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.02.2026 року, громадянка ОСОБА_9 заявила, що з вересня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на постійній основі проживала за адресою: АДРЕСА_1 не виходить на зв`язок та до теперішнього часу її місцезнаходження невідоме.
За змістом ст.43 ЦК України разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Враховуючи викладене початком безвісної відсутності ОСОБА_2 слід вважати 01.10.2025 року, як перше число місяця, що йде за тим у якому були одержані відомості про останнє місце перебування ОСОБА_2 (вересень 2025 року).
Керуючись ст.ст. 293, 294, 306-308 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , безвісно відсутньою.
Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уважати 01 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 26088771, адреса: 04106, м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, 17.
Повне рішення складено 06.11.2026 року.
Суддя: Ю.Н. Савчук
Присяжні: О.О. Буран
О.В. Гаврилова
Судове рішення № 141507165, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/8507/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: