Рішення № 141507163, 29.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
29.10.2026
Номер справи
761/28898/21
Номер документу
141507163
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 761/28898/21

Провадження № 2/761/303/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Савчук Ю.Н.

за участю: секретаря судового засідання Фортуни М.А.,

учасників справи: представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання укласти трудовий договір на невизначений строк -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.08.2021 року звернувся з позовом до суду, посилаючись на те, що він працював на посаді провідного фахівця відділу організації підготовки науково-педагогічних кадрі Інституту публічного управління та адміністрування Національної академії державного управління при Президентові України.

Наказом Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 22.06.2021 року № 08-2325-04 ОСОБА_1 прийнято з 01.07.2021 року по 30.06.2022 року на посаду провідного фахівця відділу підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів за переведенням з Національної академії державного управління при Президентові України, на умовах строкового трудового договору

Строковий трудовий договір укладався з позивачем з порушенням трудового законодавства, оскільки заяву про прийняття на роботу за переведенням було написано ним під психологічним тиском. Отже, укладення строкового трудового договору відбулося за відсутності волевиявлення позивача. Крім того, реорганізацію. Крім того, реорганізацію Національної академії державного управління при Президентові України вважає незаконною. Тому просив визнати незаконним та скасувати наказ про прийняття на роботу шляхом переведення на умовах строкового трудового договору та зобов`язання укласти трудовий договір на невизначений строк.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, 31.01.2022 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого, відповідач заперечує щодо позовної заяви в повному обсязі з огляду на наступне.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 року № 316 «Про реорганізацію закладів освіти» реорганізовано Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурного підрозділу.

Позивача 14.05.2021 року було належним чином повідомлено про те, що посада, яку він обіймав, провідного фахівця відділу організації підготовки науково-педагогічних кадрі Інституту публічного управління та адміністрування, скорочується у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті її реорганізації, що підтверджується попередженням, що наявне в матеріалах справи.

Позивач відмовився від підпису на підтвердження отримання попередження, у зв`язку 14.05.2021 року Національною академією державного управління при Президентові України складено Акт «Про відмову від підпису на підтвердження отримання попередження».

Позивачем 31.05.2021 року подано заяву про звільнення із займаної посади в порядку переведення до Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України. Наказом Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 22.06.2021 року № 08-2325-04 ОСОБА_1 прийнято з 01.07.2021 року по 30.06.2022 року на посаду провідного фахівця відділу підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів за переведенням з Національної академії державного управління при Президентові України, на умовах строкового трудового договору. Підставою для видачі наказу була заява позивача. Термін строкового трудового договору було встановлено за згодою сторін на період з 01.07.2021 року по 30.06.2022 року. Твердження позивача про те, що заяву було написано ним під психологічним тиском є голослівною та не підтвердженою жодними доказами. Отже, укладення строкового трудового договору відбулося за наявності волевиявлення позивача. Судова практика Верховного Суду, на яку посилається позивач є нерелевантною, оскільки у справі № 522/9637/17-ц строковий трудовий договір неодноразово переукладався.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 року справу передано у провадження судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11.10.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Заявою позивача від 25.10.2021 року недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва від 13.06.2023 року № 01-08-435 у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату суддів через звільнення у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року справу передано у провадження судді ОСОБА_3.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва від 24.03.2026 року № 01-08-1238 у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_3 зі штату суддів через звільнення у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 року справу передано у провадження судді Савчук Ю.Н.

21.02.2022 року позивачем було подано відповідь на відзив, відповідно до якого відповідачем незаконно відмовлено у прийнятті заяви про переведення без припинення дії трудового договору та незаконно переведено на роботу на умовах однорічного строкового трудового договору шляхом чинення психологічного тиску без його волевиявлення.

26.02.2022 року позивачем було подано доповнення до відповіді на відзив, у якому позивач зазначив, що реорганізація закладу за змістом ч.4 ст.36 КЗПП України має наслідком продовження строку дії трудового договору, а відтак за таких обставин неможливе скорочення усіх без винятку посад. Можливість звільнення працівників під час реорганізації допускається тільки за умови скорочення штату.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року справу передано у провадження судді Савчук Ю.Н.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

29.10.2026 року позивачем подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких впродовж місяців (з травня по липень 2021 року) він перебував у стані потужного щоденного психологічного тиску після його офіційної письмової відмови від змінених умов та звільнення. Кадрова служба КНУТШ категорично відмовлялася приймати будь-які заяви про переведення на безстроковій основі. Керівництво НАДУ при Президентові України незаконно звільняло колег позивача, які чинили спробу не підкоритися тиску, що негативно вплинуло на психологічний стан позивача щодо остраху залишитися без роботи та засобів для існування. Таким чином, написання заяви у травні 2021 року не містило його вільного волевиявлення. Доказом цього є те, що у попередженні від 14.05.2021 року позивачем було зазначено, що реорганізація НАДУ є незаконною. Пунктом 3 Указу Президента від 05.11.2020 року № 487/2020 чітко встановлено обов`язок щодо збереження наукового , науково-педагогічного та освітнього потенціалу. Суди при вирішення таких спорів відповідно до усталеної практики ВК повинні ретельно досліджувати справжнє волевиявлення працівника на момент підписання відповідного документа.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з огляду на його безпідставність.

Заслухавши представника відповідача, та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Указом Президента України від 05 листопада 2020 року № 487/220 «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управління Державного управління справами», Національну академію державного управління при Президентові України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

На виконання зазначеного указу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147 «Деякі питання реорганізації закладів освіти» вирішено реорганізувати Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 року № 316 «Про реорганізацію закладів освіти» реорганізовано Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурного підрозділу.

Позивача 14.05.2021 року було належним чином повідомлено про те, що посада, яку він обіймав, провідного фахівця відділу організації підготовки науково-педагогічних кадрі Інституту публічного управління та адміністрування, скорочується у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті її реорганізації.

Як вбачається зі змісту попередження позивачем 14.05.2021 року у попередженні зазначено, що йому не запропонована інша посада згідно з чинним законодавством, а тому він заперечує проти скорочення. Крім того, ліквідації НАДУ є протиправною.

Позивач відмовився від підпису на підтвердження отримання попередження, у зв`язку 14.05.2021 року Національною академією державного управління при Президентові України складено Акт «Про відмову від підпису на підтвердження отримання попередження».

Наказом Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 22.06.2021 року № 08-2325-04 ОСОБА_1 прийнято з 01.07.2021 року по 30.06.2022 року на посаду провідного фахівця відділу підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів за переведенням з Національної академії державного управління при Президентові України, на умовах строкового трудового договору.

Надаючи оцінку обставинам справи щодо незаконної, на думку позивача, реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у праві № 640/6692/21 відповідно до глави 7 Цивільного кодексу України, статей 32, 40, 42, 44, 492 Кодексу законів про працю України, статті 31 Закону України «Про вищу освіту», законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 147-р «Деякі питання реорганізації закладів освіти» Міністерством освіти і науки видано наказ від 16.03.2021 № 316 «Про реорганізацію закладів освіти», яким створено Комісії з реорганізації зазначених закладів освіти, а також визначено необхідний перелік та послідовність заходів для реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України та Дніпропетровського, Львівського, Одеського, Харківського регіональних інститутів шляхом приєднання їх як структурних підрозділів відповідно до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Національного університету «Львівська політехніка», Державного університету «Одеська політехніка», Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Наказом від 16.03.2021 № 316 «Про реорганізацію закладів освіти» установлено, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Національної академії державного управління при Президентові України та використовує у своїй діяльності ліцензії на надання освітніх послуг, видані цьому закладу освіти до переоформлення ліцензії в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Національній академії державного управління при Президентові України, продовжують навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за обраними спеціальностями та джерелами фінансування.

Водночас, підпунктом 4 пункту 8 вищезазначеного наказу, комісіям наказано попередити в установленому порядку працівників відповідно Національної академії державного управління при Президентові України, Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про реорганізацію та забезпечити дотримання їх трудових прав та соціальних гарантій у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 9 вищезазначеного наказу Міністерства освіти і науки України, наказано керівникам Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», державного університету «Одеська політехніка», Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національного університету «Львівська політехніка» відповідно забезпечити:- подання на затвердження Міністерству освіти і науки України статуту закладу вищої освіти;- затвердження структури, штатного розпису закладу вищої освіти в установленому законодавством порядку;

подання документів на переоформлення сертифікатів про акредитацію спеціальностей (освітніх програм) та ліцензії на провадження освітньої діяльності із урахуванням сертифікатів про акредитацію та ліцензій реорганізованих закладів вищої освіти.

Згідно з пунктом 10 вищезазначеного наказу Міністерства освіти і науки України, Департаменту фінансування державних і загальнодержавних видатків, управлінню бухгалтерського обліку та звітності забезпечити фінансування Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Державного університету «Одеська політехніка», Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національного університету «Львівська політехніка» з урахуванням бюджетних асигнувань, затверджених відповідно для Національної академії державного управління при Президентові України, Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в установленому законодавством порядку.

На час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій юридична особа - Національна академія державного управління при Президентові України (ідентифікаційний код 23696843) перебуває у стані припинення.

Станом на 14.02.2020 позивач працював у Національній академії державного управління при Президентові України з 26.05.2010. З 14.01.2019 на посаді завідувача сектору забезпечення якості наукових досліджень відділу організації підготовки науково-педагогічних кадрів Інституту публічного управління та адміністрування.

Позивач, не погоджуючись з положеннями розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147-р «Деякі питання реорганізації закладів освіти», з метою захисту своїх трудових прав та інтересів звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах, зокрема, регламентовано Законом України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (із змінами і доповненнями) (далі по тексту- Закон №794 VII), Законом України «Про вищу освіту» (далі також - Закон № 1556-VII), Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (далі також - Регламент).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 та ст. 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, що у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Стаття 20 «Про Кабінет Міністрів України» визначає повноваження Кабінету Міністрів України зокрема в сфері охорони здоров`я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів.

Згідно з частиною першою статті 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Згідно ст. 49 Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 104, частиною першою статті 106 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади

Крім того, статтями 1, 3, 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Об`єктами управління державної власності є зокрема майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.

Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, може утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону державні господарські об`єднання, підприємства, установи та організації, зокрема для здійснення окремих функцій з управління об`єктами державної власності. Кабінет Міністрів України затверджує положення та статути державних господарських об`єднань, підприємств, установ та організацій, розмір асигнувань на їх утримання і граничну чисельність працівників, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників і заступників керівників, застосовує до них заходи дисциплінарної відповідальності.

Спеціальним законом, у спірних правовідносинах, який встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти є Закон України «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII).

Стаття 31 Закону України «Про вищу освіту» визначає повноваження Кабінету Міністрів України щодо утворення, реорганізація та ліквідація закладу вищої освіти.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти зобов`язаний у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті Закону України «Про освіту» рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію закладу вищої освіти для закладів державної форми власності приймаються Кабінетом Міністрів України.

Також ч. 2 ст. 31 Закону України «Про вищу освіту», передбачено, що реорганізація чи ліквідація закладу вищої освіти не повинна порушувати права та інтереси осіб, які навчаються у цьому закладі вищої освіти. Обов`язок щодо вирішення всіх питань продовження безперервного здобуття вищої освіти такими особами покладається на засновника (засновників) закладу вищої освіти.

Суд відмічає, що відповідачем прийнято розпорядження від 24.02.2021 № 147-р «Деякі питання реорганізації закладів освіти» за обставин віднесення Національної академії державного управління при Президентові України до сфери управління Міністерства освіти і науки України, що визначено указом Президента України від 05.11.2020№ 487/2020 «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами».

При цьому, Кабінетом Міністрів України у межах оскаржуваного розпорядження прийнято рішення про реорганізацію Національної академії державного управління при Президентові України та регіональних інститутів; з урахуванням інтересів здобувачів вищої освіти та інших осіб, які навчаються в Національній академії, забезпечити можливість продовження навчання за обраними спеціальностями та джерелами фінансування в навчальних закладах - правонаступниках; а також доручено Міністерству освіти і науки здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з реорганізацією закладів освіти.

Наведене у сукупності, за висновком суду, не суперечить положенням указу Президента України від 05.11.2020№ 487/2020 «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами» та не зумовлює втрати наукового, науково-педагогічного, педагогічного і освітнього потенціалу та матеріально-технічної бази.

Реалізація суб`єктами владних повноважень своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини 2 статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до приписів Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до процесуального закону суд уповноважений давати правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи. Тому, у випадку неприйняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення по суті поставленого питання, суд має надати рішенню правову оцінку та зобов`язати такого суб`єкта прийняти необхідне рішення.

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а (провадження № К/9901/4582/18), від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а (провадження № К/9901/1323/17).

Таким чином, приймаючи оскаржуване розпорядження, Кабінет Міністрів України діяв у межах законної дискреції.

Суд відмічає, що доводи позивача про звуження функцій Національної академії державного управління при Президентові України при її реорганізації належними та достатніми доказами не підтверджуються, разом з тим, посилання про примусове звільнення трудового колективу, зокрема, наукових та науково-педагогічних працівників є припущенням, що не ґрунтується на положеннях указу Президента України та оскаржуваного розпорядження, та на час звернення позивача з позовом до суду будь-яким чином позивачем не обґрунтовується.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, судові рішення у справах.

Таким чином, суд при вирішенні справи вправі ознайомитися із текстами відповідних судових рішень у ЄДРСР.

Як вбачається із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових, рішення судів набрали законної сили, а отже обставини, встановлені вказаними рішеннями, є преюдиційними, тобто такими, що не потребують доказування.

Щодо незаконного, на думку позивача, прийняття на посаду в порядку переведення на умовах строкового трудового договору, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що підставою про припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Особливістю переведення працівника на інше підприємство є те, що працівник припиняє трудові відносини з одним роботодавцем і укладає трудовий договір з іншим. Ініціатором переведення може бути як сам працівник, так і роботодавець, заінтересований у переведенні працівника.

Після звільнення працівника, у зв`язку з переведенням його на роботу на інше підприємство такий працівник має бути прийнятий на роботу на підприємство, на яке його запрошено, не пізніше наступного дня після звільнення з попереднього підприємства, якщо не було обумовлено іншої дати.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 КЗпП України особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

В свою чергу, вимогами ст. 32 Кодексу законів про працю України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Матеріали справи містять заяву позивача яка ним написана 31 травня 2021 року на ім`я ректора Університету з проханням прийняти його на роботу на посаду провідного фахівця відділу підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів в порядку переведення з Національної академії державного управління при Президентові України.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

При реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до іншої юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й у трудових відносинах, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Це зумовлено тим, що внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сама юридична особа як така, а її діяльність триває, але вже не в колишній, яка існувала до реорганізації, а в новій організаційно-правовій формі юридичної особи.

Отже, в результаті реорганізації юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стають правами та обов`язками нових чи оновлених утворень, котрі продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі, тобто наступає повне (універсальне) правонаступництво.

Крім того, приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати і далі, але вже в більшому масштабі, а організація, яку приєднують припиняє свою діяльність. При цьому до іншої юридичної особи переходять усе майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням (оновленням) іншої, яка буде виконувати повноваження установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Тобто, у разі реорганізації здійснюється переведення працівників за їхньою згодою на підприємство, яке є правонаступником. У разі відсутності на підприємстві, яке є правонаступником, вакантних посад (робочих місць) можливе переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство.

За приписами частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України- це трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк у урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

На підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що твердження позивача про відсутність його згоди на переведення на посаду у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка - суперечить встановленим судом дійсним обставинам справи, оскільки наявна в матеріалах справи заява позивача від 31.05.2021 на зарахування його за переводом з Академії до Університету свідчить про згоду позивача на таке переведення.

Свою волю на укладення строкового трудового договору позивач виявив при підписанні заяви про прийняття на роботу за строковим трудовим договором.

Як вбачається із заяви позивача від 31.05.2021 року позивач виразив волю на його переведення на вакантну посаду на умовах строкового трудового договору. Ця обставина свідчить про те, що укладення з позивачем строкового трудового договору ґрунтується на п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України та повністю кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року у справі №760/11151/16-ц (провадження №61-31989св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі №753/16193/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі №761/27037/17-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 грудня 2-18 року у справі №757/26016/17-ц.

Встановивши, що за згодою сторін між позивачем та відповідачем був укладений строковий трудовий договір, у Національній академії державного управління при Президентові України була запроваджена реорганізація шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурного підрозділу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог трудового законодавства України.

Твердження позивача щодо відсутності його волевиявлення на переведення на умовах строкового трудового договору не береться судом до уваги з врахуванням того, що у попередженні від 14.05.2021 року, на яке посилається позивач як на підтвердження відсутності його волевиявлення позивачем зазначено, що посада, яку він обіймає, скорочується у зв`язку з припиненням юридичної особи в результаті її реорганізації, те, що ОСОБА_1 заперечує проти скорочення і не згоден з ним та те, що реорганізація Академії є протиправною. Текст попередження не містить умови щодо прийняття на роботу позивача шляхом переведення до Університету на умовах строкового трудового договору, а відтак у даному попередеженні позивач і не міг висловлювати свою згоду чи непогодження з такими умовами.

При цьому судом береться до уваги той факт, що в подальшому позивачем було подано заяву про переведення на умовах строкового трудового договору, про що видано наказ № 08-2325-04 від 22.06.2021 року, у якому міститься підпис позивача який свідчить про ознайомлення зі змістом наказу. Підставою для видачі наказу вказано заяву ОСОБА_1 .

Вказана умова трудового договору не визнана недійсною та презумпція її правомірності у встановленому порядку не спростована.

Працівник був проінформований про умови укладеного з ним трудового договору, зокрема, щодо терміну його дії, погодився з ними, подавши відповідну заяву.

За змістом частини другої статті 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

За приписами ч.2 ст.23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Доводи позовної заяви про те, що укладений трудовий договір між позивачем і відповідачем вважається безстроковим є необґрунтованими, оскільки з урахуванням характеру роботи позивача, а також перебування Національної академії державного управління при Президентові України у стадії реорганізації , сторонами було укладено трудовий договір на визначений строк, а продовження строку його дії, з урахуванням положень частини другої статті 23 КЗпП України, не є підставою для набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

У постанові Київського апеляційного суду від 31.05.2023 року у справі № 761/36257/21 якою рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 09 грудня 2022 року залишено без змін, зазначено наступне.

Встановлено і матеріалами справи підтверджено, що з 6 квітня 2017 року позивач перебував у трудових правовідносинах з Національною академією державного управління при Президентові України, з 3 жовтня 2017 року займав посаду начальника відділу правового забезпечення.

Указом Президента України від 05 листопада 2020 року № 487/220 «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управління Державного управління справами», Національну академію державного управління при Президентові України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

На виконання зазначеного указу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147 «Деякі питання реорганізації закладів освіти» вирішено реорганізувати Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 316 від 16 березня 2021 року вирішено реорганізувати Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурного підрозділу.

Наказом № 599-ос голови комісії з реорганізації Національної академії від 19 серпня 2021 року позивача звільнено з займаної посади 25 серпня 2021 року в порядку переведення до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пункт 5 статті 36 КЗпП України.

25 серпня 2021 року позивача прийнято на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за переведенням з Національної академії державного управління при Президентові України на умовах строкового трудового договору на підставі наказу №08-3263-04 від 16 серпня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переведення позивача на роботу до Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося на підставі заяви позивача, тобто за його згодою, тому порушень трудового законодавства при його звільненні під час судового розгляду встановлено не було.

За приписами ч.1, 2 ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.284 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Ухвалою Верховного Суду у даній справі від 25 жовтня 2024 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказані обставини є преюдиційними, тобто такими, що не потребують доведення, оскільки у даній справі брала участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини (Київський національний університет імені Тараса Шевченка як третя особа).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що між сторонами існували строкові трудові відносини, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.05.2016 року та довідки від 28.07.2016 року №3146 позивач має статус учасника АТО та має пільги, встановлені для ветеранів війни -учасників бойових дій.

Таким чином, позивача звільнено від сплати судового збору.

За приписами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням наведеного судові витрати з позивача не стягуються та компенсуються за рахунок держави.

На підставі вище викладеного, ст.ст.232, 237-1 КЗпП, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання укласти трудовий договір на невизначений строк, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 05.11.2026 року.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141507163 ?

Документ № 141507163 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141507163 ?

Дата ухвалення - 29.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141507163 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141507163 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141507163, Шевченківський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141507163, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141507163 відноситься до справи № 761/28898/21

Це рішення відноситься до справи № 761/28898/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141507161
Наступний документ : 141507165