Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/11984/26
Провадження № 2/357/7908/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( ЗАОЧНЕ )
16 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ярмола О. Я. ,
при секретарі Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукса К.О. через систему «Електронний суд» звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-10473467 від 10.07.2025 року в розмірі 10 067,64 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.07.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10473467 на суму 5 800,00 грн у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На виконання умов Кредитного договору, 10.07.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача. 14.01.2026 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 12 387,64 грн, з яких: 6 960,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 107,64 грн - заборгованість по процентах; 2 320,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10 067,64 грн.
13.07.2026 суд поставновив ухвалу, якою позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.
15.07.2026 на виконання ухвали суду від 13.07.2026 представником позивача було усунуто недоліки позовної заяви та подано до суду відповідне підтвердження.
16.07.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та витребував від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фінансову інформацію по Кредитному договору.
18.08.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь на ухвалу суду в частині витребування доказів.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви викладено клопотання позивача щодо розгляду справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання двічі не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належно і завчасно згідно з вимогами чинного законодавства. У матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу особисто.
Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відповідачем не подано.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи.
Судом установлено, що 10.07.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 00-10473467 кредитної лінії у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 08766.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надає Позичальнику Кредит у національній валюті у формі Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 5 800,00 грн. Тип Кредиту кредитна лінія (безвідклична). Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 05.07.2026 року, згідно умов пункту 3.6 цього Договору. Розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 25 днів. Тип процентної ставки фіксована (п.1.1 - 1.5 договору).
За змістом п.1.5.1. Договору, стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.
Відповідно до п.1.6. Договору, Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 1160,00 (одна тисяча сто шістдесят гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.
За змістом п.2.10. Договору, Кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: 10.07.2025 сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 5800,00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач надав повідомлення ТОВ «ПрофітГід», відповідно до якого 10.07.2025 було успішно перераховано кошти в сумі 5 800 грн від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» на платіжну картку № - НОМЕР_1 .
З повідомлення та виписки про рух коштів по рахунку, наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.08.2026 на виконання ухвали суду, вбачається, що ОСОБА_1 належить платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку 10.07.2025 було зараховано 5 800 грн..
До позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №00-10473467 кредитної лінії на загальну суму (без врахування штрафних санкцій) 10 067,64 грн, що підтверджується копіями: договору факторингу № 14012026-МК/ЮнітКапітал від 14.01.2026, Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 14.01.2026 до договору факторингу договору факторингу, витягу з Реєстру Боржників договору факторингу № 14012026-МК/ЮнітКапітал від 14.01.2026.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 3 даного Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на момент укладення договору) визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, договір був вчинений в електронній формі, що відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» відповідає вимогам закону.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».
Позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, шляхом перерахування коштів на платіжну карту останньої.
Відповідачем доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.
Із розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» вбачається, що станом на 14.01.2026 заборгованість відповідача становить 12 387,64 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 107,64 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 160,00 грн. - сума заборгованості за нарахованою комісією; 2 320,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Враховуючи, що сторони погодили нарахування разової комісії за видачу кредиту в сумі 1 160,00 грн, право на нарахування якої прямо передбачено законом, її стягнення з відповідача є правомірним.
Водночас позивачем не заявляються вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10 067,64 грн.
Проценти за користуванням кредитом нараховані в межах строку користування кредитом (57 днів).
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 10 067,64 грн., з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, одноразової комісії за видачу кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день користування кредитом та періоду кредитування.
Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасила, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-10473467 від 10.07.2025 року в розмірі 10 067,64 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 107,64 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 160,00 грн. - сума заборгованості за нарахованою комісією.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2662,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, то суд зазначає наступне.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.
Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», довіреність від 12.02.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенка О.О., Додаткову Угоду № 25771528023 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Акт від 05.05.2026 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до якого загальна сума витрат складає 7 000 грн. З п.3.6 Договору про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, вбачається, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (7000,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-10473467 від 10 липня 2025 року в розмірі 10 067 (десять тисяч шістдесят сім) гривень 64 копійки, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 107,64 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 160,00 грн. - сума заборгованості за нарахованою комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн, а всього 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: б-р. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, індекс 01133, р/р IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_1 .
З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 16.11.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола
Судове рішення № 141496224, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/11984/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: