Рішення № 141344468, 02.11.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р.Справа № 906/1093/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Зінченко І.О. - довіреність №203-Д від 14.09.2026,

від відповідача: Українець Ю.О. - адвокат, ордер серії АМ №1238763 від 02.10.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального

позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних

закупівель"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок"

про стягнення 1 320 174,00грн.

Процесуальні дії по справі.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 320 174,00грн, з яких: 669 384,00грн - пені, 650 790,00грн - штрафу, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 04.09.2026 вказану позовну заяву залишено без руху. Надано ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали суду, шляхом направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити: докази, які підтверджують повноваження Зінченко І.О. на представництво інтересів позивача у господарському суді; докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (зокрема, заявка на поставку №R001193 від 08.08.2025, докази направлення заявки №R001193 від 08.08.2025 на адресу відповідача, акт приймання товару №311 від 26.12.2025 на суму 9 297 000,00грн, повідомлення-вимога №22.3-1666 від 31.01.2026 про стягнення штрафних санкцій, докази направлення повідомлення-вимоги №22.3-1666 від 31.01.2026 на адресу відповідача).

07.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшла заява від 07.09.2026 про усунення недоліків, до якої додано докази, які підтверджують повноваження Зінченко І.О. на представництво інтересів позивача та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.09.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/1093/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.10.2026.

Ухвалою суду від 05.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2026.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2026 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.11.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позовні вимоги ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025 в частині своєчасної поставки товару. Позивач посилається на те, що згідно заявки на поставку №R001193 від 08.08.2025 постачальник був зобов`язаний поставити "Черевики демісезонні (тип К)" у кількості 3 000 шт. у строк до 20.11.2025 включно. Проте, обумовлений товар був поставлений відповідачем з простроченням строку, що підтверджується актом приймання товару №311 від 26.12.2025 на суму 9 297 000,00грн. Оскільки ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" не виконано зобов`язань із своєчасної поставки товару, ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 1 320 174,00грн, з яких: 669 384,00грн пені, 650 790,00грн штрафу, а також судових витрат (а.с.1-5).

ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" у відзиві зазначає, що прострочення поставки товару відбулося поза волею відповідача внаслідок об`єктивних обставин, які є істотною зміною обставин у розумінні ст.652 ЦК України. Посилається на те, що з метою виконання зобов`язань за державним контрактом, відповідач уклав договір купівлі-продажу з ТОВ "В-Центр" на поставку шкіри натуральної (сировина для верху взуття). 14.10.2025 ТОВ "В-Центр" поставило відповідачу 750 м2 шкіри. 22.10.2025 зразок шкіри було направлено до ДП "Укрметртестстандарт", згідно з протоколом випробувань №1658/00965-ЛШ/25 від 24.10.2025 зразок не відповідає технічній специфікації Міністерства оборони України "Черевики демісезонні (тип К)" ТС А01ХЈ.01824-212:2021 (01*). Відповідач направив ТОВ "В-Центр" лист №22/10/25 з вимогою терміново замінити неякісний шкіртовар, у відповідь на який, постачальник повідомив, що заміна можлива не раніше 30.11.2025 через ускладнення поставок сировини українського походження в умовах воєнного стану. Таким чином, виникла об`єктивна неможливість своєчасної поставки товару до 20.11.2025, оскільки виготовлення 3 000 пар черевиків потребувало не менше двох місяців після отримання якісної сировини. Відповідач 04.11.2025 направив позивачу лист №04/11/25 про істотну зміну обставин, разом із Висновком Житомирської торгово-промислової палати №1963 від 03.11.2025 про істотну зміну обставин. Однак, позивач відмовив у продовженні строку поставки, посилаючись на відсутність підтвердження форс-мажорних обставин за розділом 10 договору. ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" зазначає, що відповідач посилався не на форс-мажор у розумінні п.10.2-10.7 договору, а на істотну зміну обставин за ст.652 ЦК України, підтверджену офіційним висновком ТПП, який відповідно до ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" є обов`язковим для застосування. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, - зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст.551 ЦК України до розумного та справедливого розміру (а.с.80-83).

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що посилання відповідача на те, що порушення строків виконання зобов`язань перед замовником було зумовлено неналежним виконанням своїх зобов`язань його постачальником, не може бути прийняте як належна правова підстава для звільнення відповідача від відповідальності (а.с.133-141).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08.08.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю №701/08-25-РМ (а.с.20-31).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити "Черевики демісезонні (тип К) (ДК 021:2015:18810000-0 - взуття різне, крім спортивного та захисного)" (далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2025-07-24-009697-a), а замовник, після прийняття товару, оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Отримувачами товару за договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни (п.1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі - заявка на поставку товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток №1). Дострокова поставка товару постачальником допускається за погодженням із замовником. У разі відсутності погодження від замовника, приймання товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку товару та/або дати, погодженої із замовником.

Відповідно до пункту 4.3 договору, заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення договору. Сторони дійшли згоди про те, що у специфікації (додаток №1) та/або у заявці на поставку товару може міститись неповна інформація стосовно ростовки на товар. При цьому замовник надає повну інформацію стосовно ростовки на товар не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до першого календарного дня квартального періоду, що передує даті поставки товару.

Після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та постачальник передає замовнику протягом 10 (десяти) календарних днів (у разі виявлення замовником невідповідностей у нижчезазначених документах, постачальник зобов`язаний усунути недоліки та надати виправлені документи протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виявлення невідповідностей замовником):

- підписаний акт приймання товару згідно з додатком №4 до договору (3 екземпляри);

- оригінал акта приймального контролю товару за якістю;

- оригінал товарно-транспортної накладної підписаної отримувачем;

- оригінал видаткової накладної, підписаної отримувачем;

- оригінал повідомлення-підтвердження, яке оформлюється отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2016 року №757;

- лист-запрошення, оголошення згідно з додатками №3.2, №3.3 до договору (п.6.7 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес-можливостей тощо.

Згідно з пунктом 8.2 договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та діє протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1) (пункт 13.1 договору).

Додатком №1 до державного контракту (договору) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025 є специфікація від 08.08.2025, у якій сторони погодили найменування товару: черевики демісезонні (тип К), у загальній кількості 3 000 шт., кінцева дата, до якої здійснюється поставка: до 20.11.2025 (включно) на загальну суму 9 297 000,00грн (на звороті а.с.31-32).

Згідно заявки на поставку №R001193 від 08.08.2025, постачальник зобов`язаний поставити замовнику товар: черевики демісезонні (тип К), у кількості 3 000 шт., у строк до 20.11.2025 (включно) (а.с.72).

Вказана заявка направлена замовником на електронну пошту постачальника - 08.08.2025 (на звороті а.с.72).

26.12.2025 між сторонами підписано акт приймання товару №311 від 26.12.2025, згідно якого постачальник передав замовнику товар - черевики демісезонні (тип К), у кількості 3 000 шт. , на загальну суму 9 297 000,00грн (а.с.121).

ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" направило на електронну пошту ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" повідомлення-вимогу №22.3-1666 від 23.01.2026 про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) №701/08-25-РМ від 08.08.2025 з вимогою сплатити штрафні санкції в сумі 1 320 174,00грн (а.с.69-71).

У відповідь на вимогу ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" направлено лист №03/02/2026 від 03.02.2026, у якому постачальник зазначає, що ними двічі повідомлялося замовника про істотну зміну обставин та необхідність продовження строку поставки, на підтвердження чого було надано Висновок про істотну зміну обставин Житомирської торгово-промислової палати №1963 від 03.11.2025. Однак, замовник відмовив у продовженні строків виконання зобов`язань за договором. Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", експертні документи, виданні торгово-промисловими палатами є обов`язковими для застосування на всій території України, поважність причини пропуску строків виконання зобов`язань, постачальник просив переглянути застосування штрафних санкцій за вказаним договором (а.с.86-87).

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025 в частині строків виконання зобов`язання з поставки товару, позивач нарахував за заявив до стягнення з відповідача штрафні санкцій у розмірі 1 320 174,00грн, з яких: 669 384,00грн пені та 650 790,00грн штрафу, які просить стягнути у даній справі.

Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам у справі, суд зазначає, що за загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України - далі ЦК України).

Приписами статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини 1 ст.3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами (пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 08.08.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (замовник) та ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю №701/08-25-РМ, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити "Черевики демісезонні (тип К) (ДК 021:2015:18810000-0 - взуття різне, крім спортивного та захисного)" (далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в специфікації (додаток №1), а замовник, після прийняття товару, оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором (далі - договір) (а.с.20-31).

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" посилається на те, що позивач є правонаступником Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" за вказаним договором.

З даного приводу суд враховує, що наказом Міністерства оборони України №281 від 02.05.2025 Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", яке визначено правонаступником усіх прав та обов`язків підприємства, що приєднується (а.с.9-11).

Наказом Міністерства оборони України №647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України №281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" до 31.12.2025 (на звороті а.с.11).

Наказом Міністерства оборони України №7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" його правонаступнику - Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (а.с.12).

Відповідно до частини 1 ст.104 ЦК України у разі реорганізації юридичної особи її майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За змістом статті 107 ЦК України, при реорганізації шляхом приєднання складається передавальний акт.

Отже, матеріалами даної справи підтверджується правонаступництво Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" щодо прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу", у тому числі з тих, що виникли на підставі державного контракту (договору) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Додатком №1 до державного контракту (договору) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025 є специфікація від 08.08.2025, у якій сторони погодили найменування товару, його ціну та загальну кількість, а саме: черевики демісезонні (тип К), у загальній кількості 3 000 шт., кінцева дата поставки: до 20.11.2025 (включно), на загальну суму 9 297 000,00грн (на звороті а.с.31-32).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі - заявка на поставку товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток №1).

Відповідно до п.4.3 договору, заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення договору. Сторони дійшли згоди про те, що у специфікації (додаток №1) та/або у заявці на поставку товару може міститись неповна інформація стосовно ростовки на товар. При цьому замовник надає повну інформацію стосовно ростовки на товар не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до першого календарного дня квартального періоду, що передує даті поставки товару.

Згідно заявки ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" на поставку №R001193 від 08.08.2025, постачальник зобов`язаний поставити замовнику черевики демісезонні (тип К) у кількості 3 000 шт. (а.с.72).

Вказана заявка направлена замовником на електронну пошту постачальника - 08.08.2025 (на звороті а.с.72).

За змістом частини 1 ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за його місцезнаходженням. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати його за місцезнаходженням покупця, обов`язок продавця передати товар вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема предмета закупівлі, кількості та вартості товару, місця і строку його поставки, а також погодили відповідальність сторін за порушення прийнятих на себе договірних зобов`язань, чим реалізували передбачений статтею 627 ЦК України принцип свободи договору.

Таким чином, належним виконанням договору поставки є передача постачальником покупцеві товару, визначеного договором, у погодженому сторонами місці та у встановлений договором строк.

Відповідно до частини 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Отже, строк поставки товару згідно специфікації від 08.08.2025, яка є додатком №1 до державного контракту (договору) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025, до 20.11.2025 (включно) (на звороті а.с.31-32).

Однак, у встановлений специфікацією строк, постачальник товар не поставив.

У матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами додаткової угоди про продовження строку поставки товару за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025.

Натомість, 26.12.2025 (тобто після спливу строку на поставку товару) між сторонами підписано акт приймання товару №311 від 26.12.2025, згідно якого постачальник передав замовнику товар - черевики демісезонні (тип К), у кількості 3 000 шт., на загальну суму 9 297 000,00грн (а.с.121).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно п.8.2 договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, в к л ю ч а ю ч и д е н ь в и к о н а н н я такого з о б о в я з а н н я. За порушення строку поставки товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Укладаючи вказаний договір, відповідач як суб`єкт господарювання самостійно оцінив можливість належного виконання прийнятого на себе зобов`язання, добровільно погодився із визначеним сторонами строком поставки товару та, реалізуючі принцип свободи договору, прийняв на себе ризик настання несприятливих наслідків у разі його невиконання чи неналежного виконання.

За встановлених обставин справи, враховуючи положення п.8.2 договору, суд приходить до висновку про порушення ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" строків виконання зобов`язання з поставки товару на суму 9 297 000,00грн у період з 21.11.2025 по 26.12.2025.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд встановив, що пеня у сумі 669 384,00грн нарахована за період прострочення з 21.11.2025 по 26.12.2025 включно, виходячи із вартості несвоєчасно поставленого товару у розмірі 9 297 000,00грн та погодженого сторонами розміру 0,2 відсотка від ціни товару, у зв`язку з чим зазначений розрахунок є арифметично правильним, відповідає умовам договору та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Оскільки прострочення виконання відповідачем договірного зобов`язання з поставки товару перевищило 20 (двадцять) календарних днів, позивачем також правомірно заявлено до стягнення штраф у сумі 650 790,00грн, що становить 7% від ціни товару (9 297 000,00грн х 7%), строк поставки якого порушено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума штрафних санкцій у загальному розмірі 1 320 174,00грн є документально підтвердженою, арифметично правильною та відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст.551 ЦК України до розумного та справедливого розміру, у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, посилаючись на наступне:

- відповідач є національним виробником взуття для сил безпеки і оборони України, виконує державні контракти в умовах триваючої збройної агресії;

- виконання державного контракту відбувалося за умов впливу обставин, що істотно ускладнювали виробничий процес, зокрема: мобілізації частини працівників підприємства; значної плинності персоналу; необхідності навчання новоприйнятих працівників; систематичних повітряних тривог із вимушеним припиненням виробничого процесу; перебоїв у постачанні комплектуючих та сировини; логістичних труднощів під час перевезення продукції;

- прострочення поставки товару відбулося поза волею відповідача внаслідок об`єктивних обставин, які є істотною зміною обставин у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України;

- незважаючи на істотну зміну обставин відповідач повністю виконав основне зобов`язання з поставки товару належної якості;

- позивачем не надано доказів понесення збитків, внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов`язання;

- прострочення зумовлене об`єктивними обставинами, підтвердженими висновком Житомирської ТПП;

- заявлена сума неустойки (понад 14% від ціни договору) є неспівмірною з наслідками порушення;

- стягнення повної суми може негативно вплинути на можливість виконання відповідачем інших державних контрактів для потреб оборони.

Відповідно до частини 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначеної норми ЦК України, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, якщо: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Разом з тим, такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина 3 ст.551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №501/2862/15-ц).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №303/2408/16-ц).

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадами щодо свободи договору (пункт 3 частини 1 ст.3 Цивільного кодексу України) також містить такі засади як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена в постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Тобто, право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

У постанові Верховного Суду від 09.05.2024 у справі №923/77/22, зазначено: "реалізуючі свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав".

Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду в постановах від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20)).

Цієї позиції притримується і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, зазначивши, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

У першу чергу суд враховує високий ступінь виконання ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" основного зобов`язання, оскільки відповідачем було у повному обсязі виконано основне зобов`язання з поставки обумовленого товару, однак з незначним простроченням строку поставки - на 36 днів (фактично 35 днів).

По-друге, суд враховує добросовісну поведінку ТОВ "Українська промислова компанія "Крок", як контрагента позивача за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025, яка полягала у своєчасному інформуванні замовника про ускладнення виконання зобов`язань за договором, та зверненні до замовника з мотивованими листами з метою продовження строку виконання зобов`язання з поставки товару за вказаним договором.

Так, пунктом 4.3.1 договору, зокрема передбачено, що у разі неможливості своєчасної поставки товару з урахуванням наявності об`єктивних обставин, які фактично унеможливлюють дотримання строків поставки товару (перебої в електропостачанні, тривалі повітряні тривоги, тощо), постачальник має право звернутись до замовника та надати мотивоване звернення щодо продовження строку поставки з наданням відповідних підтверджуючих документів у строк не пізніше ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати поставки товару. Замовник розглядає подане постачальником мотивоване звернення протягом 5 (п`яти) робочих днів. За результатами розгляду зазначеного звернення замовник має право продовжити строк поставки товару. У разі відсутності належного обґрунтування необхідності перенесення строків поставки товару, замовник залишає за собою право відмовити у продовженні строку поставки товару.

Судом встановлено, що ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" зверталося до ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" з листом №04/11/25 від 04.11.2025, у якому постачальник повідомив замовника про настання істотної зміни обставин за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025, яка полягала у поставці Товариством з обмеженою діяльністю "В-Центр" на користь Товариства з обмеженою діяльністю "Українська промислова компанія "Крок" сировини (шкіри натуральної) неналежної якості. На підтвердження настання істотної зміни обставин постачальником додано Висновок Житомирської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин №1963 від 03.11.2025. У зв`язку з наведеним, постачальник просив замовника пролонгувати термiни виконання зобов`язань на 2 мiсяцi, шляхом укладення додаткової угоди (а.с.104-105).

Житомирська торгово-промислова палата у висновку №1963 від 03.11.2025 підтвердила настання істотної зміни обставин за договором №701/08-25-РМ від 08.08.2025, пов`язаної із воєнною агресією рф в Україні, введенням воєнного стану, що призвело до дефіциту сировини українського походження для виготовлення шкіртовару, необхідного для вироблення продукції за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025 (черевики демісезонні (тип К), а також з необхідністю закупівлі додаткової сировини. Тому, виконання за державним контрактом (договором) про закупівлю №701/08-25-PM від 08.08.2025, укладеним ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" з ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу", зобов`язання щодо постачання товарів оборонного призначення, у визначені договором строки, є неможливим. У зв`язку з настанням істотної зміни обставин згідно ст.652 ЦК України постачальник має право звертатись до ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" щодо перегляду та внесення змін до умов державного контракту (договору) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025, предметом якого є черевики демісезонні (тип К) в кількості 3000 пар, щодо продовження строків їх постачання до 20.01.2026. При недосягненні згоди сторонами щодо зміни умов державного контракту (договору) про закупівлю №701/08-25-РМ від 08.08.2025, які істотно змінились, на вимогу постачальника, договір може бути змінений за рішенням суду (а.с.94-97).

У відповідь, від ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" отримано лист №2165/7854/06-2025 від 10.10.2025, у якому замовник повідомив постачальника про відмову щодо перенесення термінів поставки за державним контрактом (договором), у зв`язку з відсутністю документального підтвердження настання форс-мажорних обставин або істотної зміни обставин (а.с.99-100).

ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" повторно звернулося до ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" з листом №11/11/25 від 11.11.2025, у якому постачальник наголосив на тому, що шкіра ВРХ є основною сировиною, з якої виготовляється товар за договором. Враховуючи наведене, постачальник просив взяти до уваги висновок про істотну зміну обставин Житомирської торгово-промислової палати №1963 від 03.11.2025, та продовжити строк поставки товару за державним контрактом (договором) №701/08-25-PМ від 08.08.2025 (а.с.102-103)

Однак, ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" листом №2165/7917/06-2025 від 13.11.2025 повторно відмовлено у продовженні строків виконання зобов`язань за договором, оскільки наданий Висновок не містить обґрунтованого розрахунку строку, на який виникла необхідність продовження виконання зобов`язань за договором.

Тобто, відповідач двічі звертався до позивача з листами щодо продовження строку поставки, до яких було додано висновок торгово-промислової палати щодо настання істотної зміни обставин. Однак, замовник ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження строку поставки товару.

По-третє, суд також враховує, що у даному випадку порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (протилежного матеріали справи не містять).

При цьому господарський суд зауважує, що такі обставини не усувають факту порушення та не звільняють відповідача від відповідальності, однак мають істотне значення для визначення співмірності санкцій наслідкам порушення.

Враховуючи наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 50% від заявленої до стягнення суми пені та штрафу. Таке зменшення розміру неустойки суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Відповідно, позовні вимоги ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" підлягають задоволенню в частинах стягнення з ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" 334 692,00грн пені та 325 395,00грн штрафу. В іншій частині вимог про стягнення 334 692,00грн пені та 325 395,00грн штрафу, суд відмовляє.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно частин 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" підлягають задоволенню в частинах вимог про стягнення з ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" 334 692,00грн пені та 325 395,00грн штрафу. У частині вимог про стягнення 334 692,00грн пені та 325 395,00грн штрафу, суд відмовляє, у зв`язку зі зменшенням судом розміру штрафних санкцій на 50%.

Судові витрати за результатом розгляду справи.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 15 842,09грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №11389 від 26.08.2026 (а.с.8).

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатом розгляду справи на відповідача покладається 15 842,09грн витрат по сплаті судового збору, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд".

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача повністю без урахування відповідних зменшень, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом права на таке зменшення.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (10006, Житомирська область, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, будинок 122, код ЄДРПОУ 33309435) на користь Державного підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 2, код ЄДРПОУ 44725823; рахунок НОМЕР_1 в АТ "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, МФО 322313):

- 334 692,00грн пені,

- 325 395,00грн штрафу,

- 15 842,09грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.11.26

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу - електронний кабінет,

2 - відповідачу - електронний кабінет.