Ухвала суду № 141344130, 02.11.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"02" листопада 2026 р. Cправа №902/225/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

представника заявника (кредитора) (Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс"): Галкіна М.Г. (виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ),

представника заявника (кредитора) (Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Нафтобаза"): Бобрука Т.В.,

представника заявника (кредитора) (Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області): Бурки М.В. (витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ),

інші учасники - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс", м.Дніпро

до Приватного підприємства "Трім", м.Вінниця

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Транс" №01 від 24.02.2026 (вх. канц. суду №252/26 від 24.02.2026) про відкриття провадження в справі про банкрутство Приватного підприємства "Трім".

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження в справі №902/225/26 про банкрутство Приватного підприємства "Трім", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли, попереднє засідання призначено на 29.07.2026.

02.07.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Трім" на офіційному вебпорталі Судової влади України.

29.07.2026 прийнята ухвала суду, якою оголошена перерва в попередньому судовому засіданні в справі №902/225/26 до 12.10.2026.

За наслідками судового засідання, 12.10.2026, судом задоволено усне клопотання присутніх представників заявників (кредиторів) та оголошена перерва з розгляду справи №902/225/26 до 26.10.2026; відкладено розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Нафтобаза" б/н від 18.07.2026, Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області №902/225/26 від 31.07.2026 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника.

В судовому засіданні, 26.10.2026, розглянуті вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника.

Після закінчення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника судом оголошено, що проголошення ухваленого за результатами розгляду заяви скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення відбудеться 02.11.2026 о 15:00.

В судовому засіданні 02.11.2026 о 15 год. 00 хв. судом встановлено, що учасники справи на оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) судового рішення не з`явився. Суд підписав скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та долучив до матеріалів справи.

Розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника встановлено таке.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трім" подана 07.09.2026, тобто після спливу 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (02.07.2026).

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" свої грошові вимоги до боржника обґрунтувало тим, що зверталось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою №08/01-1 від 08.01.2025 до Приватного підприємства "Трім" про стягнення 931 525,36 грн, з яких: 675 761,00 грн - основний борг; 148 984,85 грн - пеня; 80 815,76 грн - інфляційні втрати; 25 963,75 грн - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання Приватним підприємством "Трім" умов Договору на виконання будівельних робіт №12-09 від 13.09.2023, в частині оплати матеріалів та виконаних робіт.

За результатами розгляду зазначених позовних вимог 16.05.2025 Господарський суд Вінницької області прийняв рішення в справі №902/34/25, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Приватного підприємства "Трім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" 675 761 грн 00 коп. - основного боргу; 148 984 грн 85 коп. - пені; 80 815 грн 76 коп. - інфляційних втрат; 25 963 грн 75 коп. - 3% річних; 13 972 грн 88 коп. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 10 500 грн 00 коп. - витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовлено.

Також цим рішенням визначено: у порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.05.2025 у справі №902/34/25 здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 675 761 грн 00 коп., яка підлягає стягненню з Приватного підприємства "Трім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп", з 09.01.2025 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: Сх3хД:К:100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 3 - розмір відсотків річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

На виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16 травня 2025 року в справі №902/34/25, яке набрало законної сили 17 червня 2025 року, виданий відповідний наказ.

25.06.2025 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу в справі №902/34/25 про виправлення описки у виконавчому документі, відповідно до якої виправлено описки у другому та четвертому пунктах резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 16.05.2025 у справі № 902/34/25.

Другий та четвертий пункти резолютивної частини рішення від 16.05.2025 у справі № 902/34/25 викладено в такій редакції: "Стягнути з Приватного підприємства "ТРІМ" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-а, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 23107396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" (вул. Святошинська, буд. 34, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 44142832) 675 761 грн 00 коп - основного боргу; 148 984 грн 85 коп - пені; 80 815 грн 76 коп - інфляційних втрат; 25963 грн 75 коп - 3% річних; 13 972 грн 88 коп - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 10 500 грн 00 коп - витрат на правничу допомогу.

У порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.05.2025 у справі № 902/34/25 здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 675 761 грн 00 коп, яка підлягає стягненню з Приватного підприємства "ТРІМ" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-а, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 23107396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" (вул. Святошинська, буд. 34, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 44142832), з 09.01.2025 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: Сх3хД:К:100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 3 - розмір відсотків річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.".

Виправлена помилка в наказі Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі №902/34/25; зазначена правильна адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" - вул.Святошинська, буд.34, м.Київ, 03115.

31.07.2025 приватний виконавець Целіна Я.І. відкрила виконавче провадження №78745390 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі №902/34/25, а 05.05.2026 повернула виконавчий документ стягувачу за його заявою, про що винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на дату звернення кредитора із цією заявою від 07.09.2026, наказ Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі №902/34/25 вдруге не пред`явлений до виконання.

Згідно з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026: загальний розмір грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" становить 977 654,24 грн, з яких:

1) 21 656,00 грн - судові витрати, пов`язані з розглядом справи про банкрутство, що включають:

- 6656,00 грн судового збору та

- 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката;

2) стягнуті згідно з рішенням суду в господарській справі №902/34/25:

- 675 761,00 грн - основна заборгованість за Договором на виконання будівельних робіт №12-09 від 13.09.2023;

- 80 815,76 грн - інфляційні втрати;

- 25 963,75 грн - 3% річних;

- 148 984,85 грн - пеня;

- 13 972,88 грн - витрати зі сплати судового збору;

- 10 500,00 грн - витрати на правничу допомогу.

05.10.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшло повідомлення арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли про результати розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" (а.с.56-57, т.3).

Як слідує з вказаного повідомлення арбітражного керуючого, сума заявленого кредитором боргу є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає визнанню у повному обсязі і включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "Трім" у такому порядку:

- 21 656,00 грн - витрати, пов`язані з розглядом справи про банкрутство (6 656,00 грн судового збору за подання заяви та 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката) - до першої черги вимог кредиторів;

- 782 540,51 грн - заборгованість за Договором на виконання будівельних робіт №12-09 від 13.09.2023, присуджена рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.05.2025 у справі № 902/34/25 (у т.ч. 675 761,00 грн основної заборгованості, 80815,76 грн інфляційних втрат та 25 963,75 грн 3% річних) - до четвертої черги вимог кредиторів;

- 173 457,73 грн - штрафні санкції та судові витрати за судовим рішенням у справі № 902/34/25 (у т.ч. 148 984,85 грн пені, 13 972,88 грн судового збору та 10 500,00 грн витрат на правничу допомогу) - до шостої черги вимог кредиторів.

Відповідно до матеріалів справи: заява "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 (вх. канц. суду №01-32/1240/26 від 07.09.2026) про визнання грошових вимог до боржника в справі №902/225/26 надійшла до суду 07.09.2026 через систему "Електронний суд".

Суд відзначає, що відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, наявність кредиторської заборгованості Приватного підприємства "Трім" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп", яка включає в себе: 675 761 грн 00 коп. - основного боргу; 148 984 грн 85 коп. - пені; 80 815 грн 76 коп. - інфляційних втрат; 25 963 грн 75 коп. - 3% річних; 13 972 грн 88 коп. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; 10 500 грн 00 коп. - витрат на правничу допомогу, - встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 16 травня 2025 року в справі № 902/34/25, яке набрало законної сили 17 червня 2025 року, і не підлягають доказуванню.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп", які присуджені до стягнення згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 16 травня 2025 року у справі № 902/34/25, а саме: 675 761 грн 00 коп. - основного боргу; 80 815 грн 76 коп. - інфляційних втрат; 25 963 грн 75 коп. - 3% річних; 13 972 грн 88 коп. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; 10 500 грн 00 коп. - витрат на правничу допомогу, - є доведеними і підлягають віднесенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" щодо 148 984 грн 85 коп. пені, присудженої до стягнення згідно з рішенням Господарського суду Вінницької області від 16 травня 2025 року в справі №902/34/25, також є доведеними і підлягають віднесенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо судового збору, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, суд відзначає наступне.

Судовий збір за подання до господарського суду заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн відповідно загальний розмір судового збору складає 6 656,00 грн (2 ? 3 328,00 грн).

У разі ж подання заяви в електронній формі через підсистему "Електронний суд", застосовується коефіцієнт 0,8, за якого розмір судового збору складає 5 324,80 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 31.08.2026 за №6412 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" сплатило 6 656,00 грн судового збору, однак із заявою про визнання кредиторських вимог звернулось 07.09.2026 в електронній формі через підсистему "Електронний суд".

В зв`язку з цим підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 і на боржника покладаються витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" зі сплати судового збору в сумі 5 324,80 грн, які підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Зайво сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн підлягає поверненню кредитору за його окремою заявою.

Щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" 15000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката при зверненні із заявою про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, суд відзначає наступне.

Згідно п.1 додатку №2 до Договору №1-26/А від 02.02.2026 про надання правничої допомоги між адвокатом Токарською М.О. і Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп", адвокат зобов`язався надати клієнту правничу допомогу щодо підготовки та подання до господарського суду письмової заяви кредитора з вимогами до боржника - Приватного підприємства "Трім", а саме:

- аналіз обставин, документів, матеріалів справи про відкриття провадження у справі про банкрутство (доступних у єдиному державному реєстрі судових рішень);

- складення заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, збір та підготовка додатків до заяви та доказів, підписання та посвідчення копій документів, направлення копій документів учасникам справи, подання заяви до господарського суду.

Відповідно до п.3 Додатку №2 гонорар адвоката за надання правничої допомоги, визначеної в п.1 цього Додатку, становить фіксовану суму у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №6431 від 07.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" перерахувало адвокату Токарській М.О. 15 000,0 грн оплати правничої допомоги.

Відповідно до п.1, 4 ч.3, ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (абзаци 1 та 2 ч.8 ст.129 ГПК України).

Згідно із ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №923/560/17 викладені висновки стосовно застосування ст.126 ГПК України, згідно яких: витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, на підставі долучених кредитором до матеріалів справи доказів суд встановив, що розмір коштів, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп", сплатило Токарській М.О. в рахунок наданих адвокатських послуг в зв`язку з розглядом цієї заяви, становить 15 000,00 грн.

Разом з цим, ухвалюючи це рішення суд звертається до правової позиції, висвітленої у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22, за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст.126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішуючи питання про судові витрати, суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.5-9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5, 6 ст.126 ГПК України зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката можливе лише за клопотанням іншої сторони, при цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє таке клопотання. Така сторона повинна надати аргументоване порівняння обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, складності спору та ринкової вартості аналогічних послуг (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На переконання суду, складення однієї заяви про визнання грошових вимог, присуджених до стягнення з попереднім судовим рішенням, не потребувало надмірної витрати часу представника кредитора. Підготовка та подання заяви кредитора до суду не потребували аналізу значної кількості нормативно-правових актів, а судова практика з даних правовідносин є сталою та не становить виключної правової проблеми.

З огляду на висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17: "... стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу."

Отже, з урахуванням критерію розумної необхідності таких витрат, їх пропорційності до складності наданих послуг, часу, об`єктивно необхідного для їх надання, та співмірністю заявленої до визнання суми з виконаною роботою, обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде визнання грошових вимог в сумі 5 000,00 грн - витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп", по оплаті адвокатських послуг адвоката Токарської М.О. в зв`язку з розглядом цієї заяви.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" по оплаті правничої допомоги в сумі 5 000,00 грн, підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Суд, розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" про визнання грошових вимог, також врахував наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

За приписами ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі №910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).

Відповідно до ч.6 ст.45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Керуючись ст. 1, 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" №07/09-1 від 07.09.2026 про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Трім" задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" (місцезнаходження: 03148, м.Київ, вул.Жмеринська, будинок 5, офіс 24; код ЄДРПОУ: 44142832) до Приватного підприємства "Трім" (місцезнаходження: 21009, м.Вінниця, вул.Стеценка, буд. 57; код ЄДРПОУ: 44250761), що складаються з: 5324 грн 80 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог; 5 000 грн 00 коп. відшкодування витрат на правничу допомогу при поданні заяви про визнання грошових вимог (перша черга задоволення); 675 761 грн 00 коп. - основного боргу; 80 815 грн 76 коп. - інфляційних втрат; 25 963 грн 75 коп. - 3% річних; 13 972 грн 88 коп. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; 10 500 грн 00 коп. - витрат на правничу допомогу (четверта черга задоволення вимог кредиторів); 148 984 грн 85 коп. пені (шоста черга задоволення вимог кредиторів).

3. Відмовити у включенні до реєстру грошових вимог кредиторів Приватного підприємства "Трім" грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тек Груп" - 1 331 грн 20 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог і 10 000 грн 00 коп. відшкодування витрат на правничу допомогу при поданні заяви про визнання грошових вимог.

4. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Курбанову Назіму Вахід-Огли внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "Трім" у справі №902/225/26.

5. Примірники ухвали суду від 02.11.2026 в справі №902/225/26 надіслати згідно з переліком.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3, 4 - ТОВ "СКС Транс" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адреси електронної пошти (ckctrans.dp@gmail.com; galkin.dp@gmail.com);

5, 6, 7 - ПП "Трім" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адреси електронної пошти (tovtrim@gmail.com; tkachyura9@gmail.com);

8, 9 - арбітражному керуючому Курбанову Назіму Вахід-Огли - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

10 - ТОВ "Немирів Нафтобаза" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;

11, 12 - представнику ТОВ "Немирів Нафтобаза" арбітражному керуючому Бобруку Т.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

13, 14 - ГУ ДПС у Вінницькій області - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vin.official@tax.gov.ua);

15, 16 - представнику ГУ ДПС у Вінницькій області Бурці М.В. - на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

17, 18 - ТОВ "Еко Тек Груп" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ekoteplica@gmail.com);

19, 20 - представнику ТОВ "Еко Тек Груп" адвокату Токарській М.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).