Рішення № 141344129, 26.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2026 р. Cправа №902/532/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

представника позивача: Андрощука С.В. (ордер серії АІ №1351692 від 01.02.2023), який на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з`явився,

представника відповідача: Базалицького Р.В. (ордер серії АВ №1070790 від 15.05.2023), був присутній на оголошенні вступної та резолютивної частин рішення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффітекс", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина", м.Калинівка Хмільницького району Вінницької області

про стягнення заборгованості за договором найму

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії в справі.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" 1253089,65 грн заборгованості, нарахованої у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування №108 від 08.10.2018, з якої: 145083,58 грн - основний борг; 0,01 грн - 3% річних; 0,01 грн - інфляційні втрати; 995877,36 грн - штраф та 112128,69 грн - вартість одягу.

Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі №902/532/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01.06.2023.

За результатами розгляду справи, 01.06.2023, суд постановив ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про задоволення клопотань представників сторін та про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 06.07.2023, що зумовлено було невиконанням учасниками справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи неподання сторонами доказів, що необхідні для повного і всебічного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення цього спору, 06.07.2023 була постановлена ухвала суду про перерву в судовому засіданні до 24.07.2023, якою також зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" надати:

- обґрунтований розрахунок заборгованості за договором про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування №108 від 08.10.2018, в якому (з посиланням на відповідний первинний бухгалтерський документ) в хронологічній послідовності відобразити як росла заборгованість та погашалась згідно цієї угоди окремо щодо вартості одягу та наданих послуг;

- обґрунтований розрахунок позовних вимог, що має бути складений відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору, у тому числі в частині стягнення штрафу, 3% річних в розмірі 0,01 грн та 0,01 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, в якому визначити на яку суму основного боргу вони нараховані та періоди таких нарахувань;

- деталізації (що відсутні в матеріалах справи) до усіх рахунків, які були виставлені відповідачу на оплату, у тому числі №772 від 31.07.2020, №1546 від 31.03.2021, №1713 від 31.05.2021, №1828 від 30.06.2021, №1976 від 31.08.2021, №2349 від 31.12.2021, №3289 від 30.09.2022;

- усі замовлення (що відсутні в матеріалах справи), які отримані від відповідача, за формою згідно додатку №1 до договору №108 від 08.10.2018, зокрема, щодо позицій одягу 110001, 200001, 230001, 500003.

За наслідками судового засідання, яке відбулося 24.07.2023, з метою надання додаткового часу для подання до суду документів на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2023, суд задовольнив усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 25.07.2023.

25.07.2023 постановлена ухвала суду, якою в справі №902/532/23 була призначена комплексна судова експертиза (економічна та товарознавча), проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі №902/532/23 на час проведення у ній судової експертизи.

На розгляд комплексної судової експертизи поставлені такі питання:

"Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за надані послуги з оренди та обслуговування спецодягу, компенсації погіршення стану товарно-матеріальних цінностей в оренді за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018, відповідно до актів надання послуг №3634 від 31.12.2022 на суму 62093,80 грн та №3732 від 31.01.2023 на суму 82989,78 грн, за період з грудня 2022 року по січень 2023 року?"

"Яка вартість наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" в грудні 2022 року та січні 2023 року послуг з оренди та обслуговування одягу згідно договору "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018?"

"Яка вартість одягу, що перебував в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018, станом на 31.01.2023 з урахуванням його зношення?"

Цим же судовим рішенням прийнята до розгляду заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффітекс", якою позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних до 12540,66 грн та суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, - до 52540,31 грн; позов в частині заявлених вимог про стягнення 112128,69 грн вартості одягу залишено без розгляду.

Отже ціною позову є стягнення 1206041,91 грн заборгованості; що складається з: 145083,58 грн - основного боргу; 12540,66 грн - 3% річних; 52540,31 грн - інфляційних втрат та 995877,36 грн - штрафу.

28.09.2023 до суду надійшло клопотання Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3083/5080-5081/23-21/21 від 07.09.2023 (вх. канц. суду №01-34/9129/23 від 28.09.2023) з пропозицією погодити строк проведення експертизи у термін понад 90 календарних днів, мотивоване значною поточною завантаженістю фахівців Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також клопотанням №3082/5080-5081/23-21/21 від 07.09.2023 судові експерти Адамчук Н. та Чернова О. просили надати додаткові матеріали та роз`яснити питання, яке поставлено на вирішення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 03.10.2023 клопотання експертів в частині уточнення поставленого питання та надання додаткових матеріалів призначене до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2023.

Враховуючи проходження головуючою суддею підготовки для підтримання кваліфікації в період з 23 до 27 жовтня 2023 року, ухвалою суду від 30.10.2023 відкладено судове засідання в справі до 08.11.2023.

За результатами розгляду справи, 08.11.2023, за участю представників сторін та судового експерта Адамчук Н.М., постановлена ухвала суду, якою погоджено виконання комплексної судової експертизи (економічної та товарознавчої) у справі №902/532/23 в строк понад 90 календарних днів. Таке судове рішення було ухвалено з урахуванням позицій обох сторін, які не заперечили проти задоволення означеного клопотання.

Ухвалою суду від 08.11.2023 також зобов`язано учасників справи надати суду для подальшого надіслання до експертної установи додаткові матеріали; відкладено вирішення клопотання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3082/5080-5081/23-21/21 від 07.09.2023 в частині роз`яснення питання, поставленого на вирішення судової експертизи до 28.11.2023.

28.11.2023, за клопотанням позивача, суд постановив ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про відкладення розгляду клопотання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3082/5080-5081/23-21/21 від 07.09.2023 в частині роз`яснення питання, поставленого на вирішення судової експертизи, до 12.12.2023.

За наслідками слухання справи, 12.12.2023, суд, за участю представників сторін та судового експерта Голені Н.Ф., постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3082/5080-5081/23-21/21 від 07.09.2023 в частині роз`яснення питання, поставленого на вирішення судової експертизи у справі №902/532/23, шляхом викладення його в такій редакції: "Чи документально підтверджується розрахунок розміру заборгованості ТОВ "Агромаш-Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 на суму 145083,58 грн за період з грудня 2022 року по січень 2023 року?"

Ухвалою суду від 12.12.2023 також задоволено клопотання експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4282/5080-5081/23-21/21 від 11.12.2023 в частині надання додаткових матеріалів у справі №902/532/23; зобов`язано учасників справи протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати Господарському суду Вінницької області для подальшого направлення до експертної установи додаткові матеріали (інформацію) згідно з таблицями, доданими до клопотання.

Ухвалою суду від 06.05.2024 задоволено клопотання експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Голені Н.Ф. "про надання додаткових документів" №5080/23-21 від 24.04.2024 (вх. канц. суду №01-34/4528/24 від 30.04.2024); зобов`язано учасників справи протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати Господарському суду Вінницької області для подальшого направлення до експертної установи запитувані документи.

22.04.2024 до суду надійшов лист Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1809/3244-4-23/21 від 11.04.2024 (вх. канц. суду №01-34/4234/24 від 22.04.2024), в якому повідомлено про залишення без виконання ухвали суду від 25.07.2023 в частині проведення товарознавчої експертизи в справі №902/532/23.

24.07.2025 до суду надійшов висновок експерта, складений за результатами проведення судової економічної експертизи №5080/23-21 від 18.07.2025, разом з матеріалами справи №902/532/23.

Ухвалою суду від 04.08.2025 поновлено провадження у справі №902/532/23, призначено підготовче судове засідання на 28.08.2025.

З метою надання учасникам справи додаткового часу для забезпечення реалізації належних їм прав (зокрема на участь представника позивача в судовому засіданні); 28.08.2025 судом оголошена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.09.2025.

З метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав призначення в справі №902/532/23 повторної/додаткової судової експертизи, за клопотанням представника позивача судом постановлена ухвала від 08.09.2025, якою також була викликана в судове засідання судовий експерт Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Голеня Н.Ф. для отримання пояснень щодо правильності складеного нею висновка; оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.09.2025.

Ухвалою суду від 03.10.2025 в справі №902/532/23 призначена додаткова судова економічна експертиза, проведення якої доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької"; зупинено провадження у справі №902/532/23 на час проведення в ній додаткової судової експертизи.

На розгляд додаткової судової економічної експертизи поставлене таке питання:

"Який розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" за надані послуги з оренди та обслуговування спецодягу, компенсації погіршення стану товарно-матеріальних цінностей в оренді за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 за період з грудня 2022 року по січень 2023 року?"

Разом з тим, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.10.2025 було скасовано.

Ухвалою суду від 29.12.2025 поновлено провадження в справі №902/532/23, призначено підготовче судове засідання на 14.01.2026.

19.01.2026 суд постановив ухвалу про призначення в справі №902/532/23 повторної судової економічної експертизи, проведення якої доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької"; зупинено провадження у справі №902/532/23 на час проведення в ній повторної судової експертизи.

На розгляд повторної судової економічної експертизи поставлене таке питання:

"Чи документально підтверджується розрахунок розміру заборгованості ТОВ "Агромаш-Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 на суму 145083,58 грн за період з грудня 2022 року по січень 2023 року?"

Вказаним судовим рішенням також зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" здійснити оплату за проведення повторної судової економічної експертизи протягом 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

Не погоджуючись із ухвалою, позивач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.01.2026 в справі №902/532/23 та ухвалити нове судове рішення, яким доручити проведення експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр експертизи власності», м.Біла Церква Київської області.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еффітекс» на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.01.2026 в справі №902/532/23 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

05.05.2026 до суду надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" №01/10/03/2026-02 від 05.05.2026, в якому зазначено, що ухвала суду від 19.01.2026 про призначення повторної судової економічної експертизи у справі №902/532/23 залишається без виконання, а матеріали справи №902/532/23 повертаються до суду, оскільки станом на 05.05.2026 оплата вартості за проведення судової експертизи не здійснена.

Ухвалою суду від 15.05.2026 поновлено провадження в справі №902/532/23; призначено підготовче судове засідання на 23.06.2026.

За результатами слухання справи, 23.06.2026, за участю представників сторін, які висловили свою позицію щодо закриття підготовчого провадження, постановлена ухвала суду (занесена до протоколу судового засідання), якою закрито підготовче провадження з призначенням справи №902/532/23 до судового розгляду по суті на 30.07.2026.

За наслідками судового засідання, що відбулось 30.07.2026, у зв`язку з першою неявкою представника позивача в судове засідання з розгляду справи №902/532/23 по суті з поважних причин, суд дійшов висновку про задоволення заявленого ним клопотання б/н від 29.07.2026 та оголосив ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про перерву в судовому засіданні до 08.09.2026 (визначена резервна дата судового засідання - 14.09.2026).

14.09.2026 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про прийняття до розгляду додаткових пояснень з доданим висновком експерта.

В огляду на те, що на момент проведення судового засідання (14.09.2026, яке закінчилось 12:21) зазначені документи на адресу суду не надходили, суд, за клопотанням представника позивача, постановив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 25.09.2026.

Під час розгляду справи в суді, 25.09.2026, представник позивача адвокат Андрощук С.В. заявив усне клопотання про поновлення строку на подання додаткових пояснень б/н від 14.09.2026 з доданим висновком експерта №288/09/91-26 від 10.09.2026, складеним за результатами проведення судової економічної експертизи судовим експертом Шульгою Людмилою Дмитрівною, м.Біла Церква Київської області; їх прийняття до розгляду та повернення до стадії підготовчого провадження.

За результатами розгляду клопотань представника позивача суд постановив протокольні ухвали про відмову в поновленні пропущеного процесуального строку на подання до суду доказів та залишення без розгляду заяви про прийняття до розгляду висновка експерта; відмову в поверненні до стадії підготовчого провадження з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.2 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з п.1-2 ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, зі змісту ч.1 ст.99 ГПК України слідує, що сторони можуть надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК України).

Розглянувши заявлені клопотання суд констатував, що:

- із позовною заявою б/н від 18.04.2023 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" до суду звернувся представник позивача адвокат Андрощук Сергій Васильович 18.03.2023;

- підготовче провадження в справі №902/532/23 було закрито за його участі, про що прийнята відповідна ухвала від 23.06.2026;

- висновок №288/09/91-26 від 10.09.2026, складений судовим експертом Шульгою Л.Д. на підставі заяви адвоката Андрощука С.В. б/н від 01.08.2026. Тобто звернення адвоката про проведення економічної експертизи мало місце після закриття підготовчого провадження в цій справі (через три роки після звернення з позовом до суду).

З урахуванням вказаних обставин суд дійшов висновку, що представник позивача не навів переконливих аргументів щодо причин, які перешкоджали подачі висновка експерта у встановлений процесуальним законодавством строк з причин, що не залежали від позивача; а також не надав будь-яких доказів на підтвердження поважних причин пропуску процесуального строку на подання висновка експерта.

У судовому засіданні, 25.09.2026, за усним клопотанням представника відповідача постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 02.10.2026.

Наталі, під час розгляду справи по суті, за заявами сторін, з метою надання учасникам справи можливості ознайомитись з позицією іншої сторони, у судових засіданнях оголошувалися перерви, в останнє - до 16.10.2026.

На визначену судом дату, 16.10.2026, з`явився представник позивача адвокат Андрощук С.В., який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Базалицький Р.В. просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та заявив усне клопотання про розгляд питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За наслідками слухання справи, суд повідомив учасників процесу про те, що проголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) судового рішення відбудеться 26.10.2026.

Під час проголошення скороченого судового рішення 26.10.2026 суд також повідомив, що судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відбудеться 18.12.2026.

Процесуальні позиції учасників справи.

В позовній заяві б/н від 18.04.2023 (а.с.1-16, т.1) позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" укладено Договір про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування №108.

За умовами цього Договору позивач зобов`язався передати відповідачу в користування робочий одяг та надавати послуги з його обслуговування, а відповідач - приймати та оплачувати послугу.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору №108 складені акти надання послуг №3634 від 31.12.2022 на суму 62093,80 грн та №3732 від 31.01.2023 на суму 82989,78 грн, загалом на суму 145083,58 грн, однак відповідач вказані акти не підписав та надану послугу не оплатив.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування №108 від 08.10.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" 1253089,65 грн заборгованості, з яких: 145083,58 грн - основний борг; 0,01 грн - 3% річних; 0,01 грн - інфляційні втрати; 995877,36 грн - штраф та 112128,69 грн - вартість одягу.

Надалі у додаткових поясненнях б/н від 20.07.2023 (а.с.1-27, т.3) позивач просив просив прийняти до розгляду збільшені позовні вимоги в частині стягнення 3% річних - до 12540,66 грн та інфляційних втрат - до 52540,31 грн. У письмовому клопотанні від 24.07.2023 (а.с.33, т.3) позивач просив залишити без розгляду позов у частині стягнення 112128,69 грн вартості одягу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та, зокрема у відзиві б/н від 17.05.2023 (а.с.24-82, т.1) зазначив, що 25.11.2022 надіслав позивачу лист №192 про намір розірвати Договір №108 та просив надати орієнтовну вартість одягу. Водночас, відповідач стверджує, що позивач надав необґрунтовану ціну для викупу одягу.

Крім того, маршрутні листи не містять інформації, на підставі якої можна дійти висновку про факт надання послуг з обслуговування. Податкові накладні, за твердженням відповідача, не надавались разом з актами наданих послуг у 2022 році, у січні 2023 року та реєструвалися з порушенням податкового законодавства.

Також відповідач, відмовляючись від підписання актів надання послуг за грудень 2022 року та січень 2023 року, у листі №9 від 04.01.2023 (а.с.49, т.1) пояснив, що загальна кількість отриманого ним у цей період одягу складала 970 одиниць. Натомість у деталізаціях до рахунків позивача (а.с.67, а.с.71, а.с.72, т.2) зазначено про передачу в оренду 1093 одиниць. З огляду на наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив б/н від 31.05.2023 (а.с.83-96, т.1) позивач зазначив, що ним до позовної заяви долучені накладні та маршрутні листи, які підтверджують факт надання послуг з обслуговування. Крім того, позивач зауважив, що в претензії від 16.02.2023 повідомив відповідача про те, що Договір №108 є розірваним з 16.02.2023.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" (далі за текстом також - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" (далі за текстом також - Замовник) було укладено Договір про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування №108 (а.с.40-51, т.3), за яким на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується передати Замовнику в платне користування робочий одяг та необхідне допоміжне обладнання та надавати послуги з обслуговування переданого у користування одягу, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві користування одягом та зазначені послуги на умовах і в порядку, визначеному цим Договором (п.1.1. Договору).

За умовами п.2.1. Договору, одяг передається Виконавцем у користування Замовника на підставі замовлення за формою, визначеною сторонами у Додатку №1 до цього Договору, у якому зазначається, зокрема кількість, модель, група, плата за користування, розмір разового сервісного збору, ціна викупу та/або компенсації. За домовленістю Сторін до Замовлення можуть бути включені інші відомості.

Одяг, у тому числі розроблений, виготовлений та/або модифікований за завданням Замовника, є власністю Виконавця (п.2.5. Договору).

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що передача Виконавцем одягу у користування Замовнику оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі замовлення за формою, визначеною сторонами у Додатку №4 до цього Договору. Всі наступні додаткові замовлення здійснюються за допомогою "Бланка додаткового замовлення Одягу" - Додаток №13 до цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, на умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги з обслуговування одягу, зокрема, забезпечує прання, ремонт, упаковку для транспортування, заміну, модифікацію одягу.

Положеннями п.3.5. Договору встановлено, що передача Виконавцем одягу Замовнику після обслуговування оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі одягу після обслуговування за формою, визначеною сторонами у Додатку №6 до цього Договору.

У процесі обслуговування здійснюється перевірка стану одягу та ремонт пошкоджених елементів одягу. У випадку виявлення невідповідності одягу, що використовується, узгодженим критеріям якості надання послуг (Додаток №7 до Договору), Виконавець зобов`язується замінити такий одяг за виключенням одягу, що підпадає під умови п.6.7. цього Договору. На заміну може надаватися одяг, який вже був у використанні, але такий, що відповідає погодженим критеріям якості надання послуг (Додаток №7 до Договору) (п.3.6.4. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що користування одягом та надання послуг з обслуговування одягу оплачується Замовником на підставі рахунку, виставленого Виконавцем виходячи з фактичної кількості наданих в користування Замовнику одиниць одягу виходячи з їх вартості, вказаних в Додатку №1 до цього Договору з урахуванням щорічної автоматичної індексації на рівень інфляції, виходячи з умов п.4.8. даного Договору.

Згідно з п.4.5. Договору, Замовник зобов`язаний оплатити виставлений Виконавцем рахунок протягом двох тижнів з моменту його виставлення.

Ненадання Замовником одягу для обслуговування не може бути підставою для зміни рахунку (п.4.7. Договору).

Ціни, вказані у цьому Договорі, додатках та додаткових угодах до цього Договору, підлягають щорічній автоматичній індексації на рівень офіційно опублікованого індексу інфляції в Україні за останній календарний рік, починаючи з 1-20 січня кожного наступного року дії цього Договору. Нові ціни не вимагають підписання Сторонами жодних додаткових угод до цього Договору та вступають в дію автоматично (п.4.8. Договору).

За умовами п.4.10. Договору, Виконавець формує та виставляє рахунок в останній робочий день кожного місяця.

Відповідно до положень п.4.11. Договору, разом із рахунком Замовнику у порядку, передбаченому пунктом 10.3 цього Договору, вручається або направляється податкова накладна та акт виконаних робіт, який підтверджує надання послуг за цим Договором.

Послуги вважаються наданими в повному обсязі та без зауважень, якщо протягом двох тижнів з моменту виставлення у порядку, передбаченому пунктом 10.3 цього Договору, рахунку та акту виконаних робіт Замовник не пред`явив жодних письмових претензій (п.4.12. Договору).

Неприйняття одягу Замовником з оформленням повноважними представниками Виконавця відповідного акту є підставою для розірвання Договору. При цьому Замовник зобов`язаний викупити у Виконавця одяг, який був наданий йому на підставі замовлення (Додаток №1 до цього Договору) у тому числі, одяг (новий та той, що був у користуванні), розроблений, виготовлений та/або модифікований за його завданням, що зберігається на складі Виконавця згідно підписаного сторонами Додатку №11 до цього Договору (п.6.3. Договору).

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у випадку значного передчасного зношення одягу (менше 12 місяців постійної експлуатації одиниці одягу, виходячи з періоду у календарному році, на який одяг передається у користування, вказаного у Додатку №1 Договору), порушення умов п.2.12 та неможливості його подальшого використання, а також у разі втрати Замовником одягу, наданого у користування, Замовник виплачує Виконавцю компенсацію вартості Одягу згідно умов Додатку №8 до цього Договору.

Положеннями п.6.8. Договору встановлено, що у випадках, визначених у п.6.3., 6.6., 6.7. цього Договору, розмір компенсації вартості одягу, яку Замовник повинен сплатити Виконавцю, визначається згідно з цінами, зазначеними у замовленні, з урахуванням принципів компенсації вартості одягу, визначених у Додатку №8 до цього Договору.

Якщо Замовник скорочує кількість демісезонного одягу, що він використовує, більш ніж на 10% відносно максимальної кількості предметів демісезонного одягу з початку обслуговування, то Замовник зобов`язаний викупити у Виконавця одяг, що підпадає під дане визначення (п.6.9. Договору).

Відповідно до п.6.10. Договору, якщо Замовник скорочує кількість зимового одягу, що він використовує, відносно максимальної кількості предметів зимового одягу, визначеного в Додатку №1 Договору, то Замовник зобов`язаний викупити у Виконавця одяг, що підпадає під дане визначення.

Пунктом 8.1. Договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє безстроково.

Цей Договір може бути розірваний на вимогу Замовника в односторонньому порядку у будь-який момент шляхом письмового попередження за 6 (шість) місяців, у порядку, передбаченому пунктом 10.3 цього Договору (п.9.4. Договору).

Положеннями п.9.5. Договору встановлено, що у випадку, визначеному п.9.4. цього Договору, Замовник зобов`язаний викупити у Виконавця одяг, який був наданий йому на підставі замовлення (Додаток №1), у тому числі одяг, розроблений, виготовлений та/або модифікований за його завданням, одяг, що зберігається на складі Виконавця, згідно підписаного сторонами Додатку №11 до цього Договору. При цьому ціна викупу одягу, яку Замовник повинен сплатити Виконавцю, складається з ціни, визначеної у Додатку №8 до цього Договору.

Згідно з п.9.6. Договору, цей Договір може бути розірваний на вимогу Виконавця в односторонньому порядку: у випадку неодноразового порушення Замовником зобов?язань за цим Договором та відмови Замовника усунути такі порушення після двох письмових претензій, направлених Виконавцем Замовнику у порядку, передбаченому пунктом 10.3 цього Договору (п.9.6.1. Договору); у разі прострочення Замовником оплати рахунку більше ніж на двадцять календарних днів (п.9.6.2. Договору).

У випадках, визначених у пунктах 3.2, 9.6.1 та 9.6.2 цього Договору, а також у випадку розірвання Замовником цього Договору в односторонньому порядку з підстав, які не визначені у цьому Договорі, Виконавець залишає за собою право прийняти одноосібне рішення забрати весь належний йому одяг, шафи, візки і таке інше з центрального офісу та відокремлених підрозділів Замовника та вимагати від Замовника компенсацію у 12-кратному розмірі рахунку за останній місяць оренди та обслуговування одягу. Зі своєї сторони Замовник зобов`язується не чинити жодних перешкод та всіляко сприяти у даному процесі Виконавцю (п.9.7. Договору).

Додатком №1 до Договору "Замовлення" від 08.10.2018 сторони погодили передачу у користування Замовнику на період 12 місяців у календарному році такого одягу: куртка стандарт (модель 210002) - 110 одиниць, плата за користування та обслуговування 29,88 грн за одиницю на місяць, ціна викупу/компенсації - 700,00 грн; штани стандарт (модель 100001) - 110 одиниць, 29,88 грн, ціна викупу/компенсації - 750,00 грн; куртка для зварювальника (модель 240001) - 40 одиниць, 74,99 грн, ціна викупу/компенсації - 1500,00 грн; штани для зварювальника (модель 140001) - 40 одиниць, 74,99 грн, ціна викупу/компенсації - 1700,00 грн. Ціна викупу/компенсації (без ПДВ) використовується у якості базової для визначення ціни викупу, компенсації у випадках, передбачених Договором (а.с.44, т.3).

Додатком №8 до Договору "Принципи компенсації вартості Одягу та викупу Одягу" визначено, що компенсація вартості залежить від строку служби одягу і становить від ціни, вказаної у замовленні: 0-6 місяців - 100%, 7-12 місяців - 65%, 13-24 місяців - 40%, 25-36 місяців - 25%; вартість викупу одягу залежить від служби одягу і становить: 1-12 місяців - 100%, 13-24 місяців - 65%, 25-36 місяців - 40%, 37 місяців і більше - 15% від ціни, вказаної у замовленні (а.с.48, т.3).

У подальшому сторони внесли зміни до Договору шляхом укладення:

- додаткової угоди від 15.04.2019, якою Додаток №5 до Договору ("Акт приймання-передачі Одягу на обслуговування") та Додаток №6 до Договору ("Акт приймання-передачі Одягу після обслуговування") замінено на "Товарно-транспортну накладну (на обслуговування)" та "Товарно-транспортну накладну (після обслуговування)" (відповідно) по всьому тексту Договору (а.с.83, т.3);

- додаткової угоди №2 від 26.02.2020, якою з 01.03.2020 встановлено таку плату за користування та обслуговування одягу за місяць за одиницю: 100001 Брюки літо Ч Стандарт сірий - 35,43 грн; 110001 Брюки літо уні на резинці сірий - 28,23 грн; 140001 Брюки демі Ч Зварювальник чорно-синій - 81,65 грн; 200001 Куртка літо Ж Стандарт сірий - 28,23 грн; 210002 Куртка літо Ч стандарт сірий - 35,43 грн; 230001 Куртка зима уні Стандарт сірий - 108,50 грн; 240001 Куртка демі Ч Зварювальник чорно-синій - 81,65 грн; 500003 Футболка демі уні Стандарт синій - 22,97 грн (а.с.84, т.3).

Сторонами не заперечується факт виконання Договору №108 від 08.10.2018 до початку спірного періоду (грудень 2022 року - січень 2023 року).

25.11.2022 листом №192 (а.с.38, т.1) відповідач повідомив позивача про намір розірвати Договір в односторонньому порядку та просив повідомити вартість викупу одягу.

Згодом, у листі №193 від 29.11.2022, відповідач визначив перелік одягу, який має намір викупити, у кількості 970 одиниць: 210002 Куртка літо Ч стандарт сірий - 266; 100001 Брюки літо Ч Стандарт сірий - 276; 110001 Брюки літо уні на резинці сірий - 11; 200001 Куртка літо Ж Стандарт сірий - 7; 500003 Футболка демі уні Стандарт синій - 410 (а.с.41, т.1).

У відповідь на означені листи позивач повідомив орієнтовну вартість викупу одягу станом на 25.05.2022, враховуючи шестимісячний строк попередження про розірвання Договору, у розмірі 327216,00 грн без ПДВ за 1166 одиниць одягу, про що зазначено у листах №06-12 від 06.12.2022 (а.с.39, т.1) та №14-12 від 14.12.2022 (а.с.44, т.1).

Не погодившись із встановленою сумою, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати детальний розрахунок вартості викупу станом на 01.12.2022, з посиланням на те, що причиною викупу є скорочення демісезонного одягу, а отже застосуванню підлягає п.6.9 Договору, про що йдеться у листах №199 від 08.12.2022 (а.с.42, т.1) та №205 від 14.12.2022 (а.с.46, т.1).

У листі №210 від 21.12.2022 відповідач, посилаючись на отриманий від позивача на адресу електронної пошти розрахунок "Оценка стоимости выкупа единиц для контрагентов Агромаш-Калина, ТОВ на 01.12.22 (начало дня!)" зазначив, що вартість 970 одиниць одягу становить 162956,01 грн без ПДВ, та просив виставити рахунок на оплату викупу у вказаній сумі (а.с.48, т.1).

31.12.2022 позивач склав акт надання послуг №3634 на суму 62093,80 грн з ПДВ та виставив рахунок на оплату №3634 від 31.12.2022 (а.с.68, т.2); відповідно до деталізації до рахунку, вартість послуг з оренди та обслуговування спецодягу за грудень 2022 року становить 51744,83 грн без ПДВ, що нарахована за 1093 одиниці одягу (а.с.67, т.2).

Відповідач акт надання послуг №3634 від 31.12.2022 не підписав; у листі №9 від 04.01.2023 просив замінити акт надання послуг та рахунок №3634 з урахуванням викупу 970 одиниць одягу, виставити рахунок на оплату їх викупу на суму 162956,01 грн без ПДВ, а також вказав на неналежне надання послуг з прання одягу (а.с.49, т.1).

31.01.2023 позивач склав акт надання послуг №3732 (а.с.75, т.2) на суму 82989,78 грн з ПДВ та виставив рахунок на оплату №3732 від 31.01.2023 (а.с.71, т.2).

Згідно з деталізаціями до означеного рахунку вартість послуг включає:

- оренду та обслуговування спецодягу за січень 2023 року у кількості 1093 одиниці на суму 65128,14 грн без ПДВ (а.с.71, т.2);

- компенсацію погіршення стану ТМЦ в оренді щодо 12 одиниць одягу (100001 Брюки літо Ч Стандарт сірий - 6 од.; 140001 Брюки демі Ч Зварювальник - 2 од.; 210002 Куртка літо Ч стандарт сірий - 1 од.; 240001 Куртка демі Ч Зварювальник - 3 од.) на суму 4030,01 грн без ПДВ (а.с.71-72, т.2).

Акт надання послуг №3732 від 31.01.2023 відповідач також не підписав; у листі №26 від 06.02.2023 він зазначив, що умови Договору не обмежують його права на викуп одягу, тому він може сплатити вартість викупу 970 одиниць у сумі 162956,01 грн без ПДВ без отримання рахунку.

З огляду на це відповідач просив замінити акт надання послуг та рахунок №3732 без урахування вказаних позицій і не включати їх до наступних актів. Крім того він не погодився з нарахуванням плати за оренду та обслуговування 12 одиниць одягу, за які одночасно нараховано компенсацію вартості (а.с.59, т.1).

Того ж дня відповідач перерахував позивачу 195547,21 грн згідно з платіжною інструкцією №398 від 06.02.2023 (а.с.63, т.1) з призначенням платежу: "Оплата за викуп літнього одягу по листу №9 від 04.01.2023; №26 від 06.02.2023; згідно договору №108 від 08.10.2018р. у сумі 162956,01 грн., ПДВ 20% 32591,20 грн.", про що повідомив позивача листом №27 від 06.02.2023 (а.с.62, т.1).

08.02.2023 листом №31 (а.с.65, т.1) відповідач повідомив позивача про викуп ще 175 одиниць одягу (240001 Куртка демі Ч Зварювальник - 41 од. на суму 12673,72 грн; 140001 Брюки демі Ч Зварювальник - 44 од. на суму 14812,60 грн; 230001 Куртка зима уні Стандарт сірий - 90 од. на суму 66960,09 грн; всього - 94446,41 грн без ПДВ) і просив підтвердити вартість викупу до 10.02.2023. Цього ж дня відповідач вимагав передати йому викуплений одяг у кількості 970 одиниць, який знаходився на зберіганні у позивача, та не включати його до щомісячних актів наданих послуг, про що йдеться у листі №32 (а.с.67, т.1).

17.02.2023 відповідач перерахував позивачу 113335,69 грн згідно з платіжною інструкцією №570 від 17.02.2023 з призначенням платежу: "Оплата за викуп зимового спецодягу по листу №31 від 08.02.2023 згідно Договору №108 від 08.10.18р. у сумі 94446,41 грн., ПДВ 20% 18889,28 грн.".

Повідомляючи про це у листі №35 від 17.02.2023 (а.с.69, т.1), відповідач зазначив, що весь одяг за Договором викуплено, а Договір, на його думку, вважається розірваним з 25.05.2023, тобто через шість місяців після попередження від 25.11.2022, у зв`язку з чим просив не включати до рахунків та актів послуги оренди одягу.

Натомість позивач вважає Договір розірваним з 16.02.2023 з власної ініціативи, про що зазначено у претензії №06-95/9-1 від 16.02.2023.

У відповідь на претензію відповідач повідомив, що оплатить частину послуг за грудень 2022 року на суму 23477,65 грн з ПДВ, відповідно до пунктів 7, 8, 12, 13, 14 деталізації до рахунку №3634 та частину послуг за січень 2023 року на суму 29379,42 грн з ПДВ, згідно з пунктами 9, 10, 11, 16-20 деталізації до рахунку №3732, оплату останній обґрунтував наданням документів відповідно до п.4.11 Договору, коригуванням податкової накладної за грудень 2022 року та передачею викупленого одягу, про що йдеться у листі №43 від 27.02.2023.

Позивач в свою чергу листом №070323 від 07.03.2023 повідомив відповідача, що не погоджував викупу жодної одиниці одягу. Рахунки, сформовані до дати розірвання Договору, на його думку, підлягають оплаті, а правові підстави для їх зміни відсутні (а.с.72, т.1).

Таким чином, наріжним питанням для вирішення даного спору стало визначення кількості одягу, переданого відповідачу та вартість послуг з його оренди.

Позивач не заперечує щодо отримання від відповідача коштів у сумах 195547,21 грн та 113335,69 грн, однак вважає, що ці суми не становлять повну залишкову вартість всього одягу, переданого відповідачу (а.с.87-93, т.1).

Так, предметом позову у цій справі є, в тому числі, майнова вимога про стягнення 145083,58 грн заборгованості, нарахованої за надані відповідачу в грудні 2022 року та січні 2023 року послуги з оренди та обслуговування спецодягу, компенсації з погіршення стану товарно-матеріальних цінностей в оренді за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018, про що позивачем складені акти надання послуг №3634 від 31.12.2022 на суму 62093,80 грн та №3732 від 31.01.2023 на суму 82989,78 грн (стор.2 а.с.68, а.с.75, т.2) та виставлені рахунки на оплату (а.с.67, 71, т.2). В деталізаціях до рахунків (стор.2 а.с.67, стор.2 а.с.71, а.с.72, т.2) зазначено про кількість переданих одиниць в оренду - 1093.

Разом з цим, відповідач, відмовляючись від підписання актів надання послуг за грудень 2022 року та січень 2023 року, зокрема, в листі №9 від 04.01.2023 (а.с.49, т.1), пояснив, що загальна кількість отриманого ним робочого одягу в цей період складала 970 одиниць.

Пунктом 4.1 договору №108 від 08.10.2018 сторони визначили, що "Користування Одягом та надання Послуг з Обслуговування Одягу оплачується Замовником на підставі рахунку, виставленого Виконавцем (далі - "Рахунок) виходячи з фактичною кількості наданих в користування Замовнику одиниць Одягу виходячи з їх вартості, вказаних в Додатку №1 до цього Договору з урахуванням щорічної автоматичної індексації на рівень інфляції, виходячи з умов п.4.8. даного Договору."

Отже, під час розгляду цієї справи мали бути з`ясовані обставини, зокрема стосовно:

- кількості одягу, що переданий в оренду відповідачу в грудні 2022 року та січні 2023 року;

- вартості наданих послуг з оренди та обслуговування спецодягу за цей період;

- розміру компенсації з погіршення товарно-матеріальних цінностей.

Листом №1809/3244-4-23/21 від 11.04.2024 Вінницьке відділення КНДІСЕ повідомило суд, що ухвала від 25.07.2023 в частині проведення товарознавчої експертизи залишається без виконання. Причина полягала в тому, що визначити вартість об`єктів дослідження (одягу) за відсутності інших даних, крім вказаних в ухвалі та наданих у матеріалах, неможливо, а відповідь на клопотання експертів у повному обсязі не надійшла.

24.07.2025 до суду надійшов висновок експерта, складений за результатами проведення судової економічної експертизи №5080/23-21 від 18.07.2025 року, разом з матеріалами справи №902/532/23 (а.с.180-213, т.5).

Відповідно до висновка експерта №5080/23-21 від 18.07.2025: "За результатами дослідження наданих документів, в межах компетенції експерта економіста, розрахунок розміру заборгованості ТОВ "Агромаш - Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 на суму 140247,57 грн. за період з грудня 2022 року по січень 2023 року документально не підтверджується.

За наданими матеріалами підтвердити розрахунок розміру заборгованості ТОВ "Агромаш - Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 на суму 4836,01 грн. за період з грудня 2022 року по січень 2023 року (вартість компенсації 12 одиниць одягу за січень 2023 року) не вбачається за можливе".

В судовому засіданні, 29.09.2025, судовий експерт Голеня Н.Ф. пояснила, що на поставлене в ухвалі суду від 25.07.2023 питання нею надана така відповідь: "...розрахунок розміру заборгованості ТОВ "Агромаш-Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 на суму 140247,57 грн за період з грудня 2022 року по січень 2023 року документально не підтверджується." Зазначений висновок зроблений в зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні усі необхідні документи для визначення суми заборгованості ТОВ "Агромаш-Калина" за договором "про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування" №108 від 08.10.2018 за період з грудня 2022 року по січень 2023 року.

Ухвалою від 03.10.2025 в цій справі була призначена додаткова судова економічна експертиза. Проведення додаткової судової економічної експертизи в справі доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької". На розгляд додаткової судової економічної експертизи поставлено таке питання: "Який розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" за надані послуги з оренди та обслуговування спецодягу, компенсації погіршення стану товарно-матеріальних цінностей в оренді за договором про передачу в користування робочого одягу та надання послуг з його обслуговування №108 від 08.10.2018 року за період з грудня 2022 року по січень 2023 року? Вирішити також інші питання, які можуть виникнути в процесі проведення судової експертизи."

Проведення додаткової експертизи в цій справі доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької", місцезнаходження якого є м.Вінниця, поклавши витрати на проведення такої експертизи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффітекс".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.10.2025 було скасовано. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що товарознавча експертиза експертною установою не проводилася, а висновок експерта містить недостовірні дані щодо предмету спору (кількісні показники), які судовий експерт Наталія Голеня визначила на власний розсуд. Таким чином, неповнота проведення судової експертизи, істотні розбіжності, які експерт виклав у дослідницький частині, у тому числі і щодо кількісних показників поставленого робочого одягу та подальшого його використання відповідачем, є підставою для проведення повторної експертизи, а не додаткової.

Як вже зазначалось вище: Господарський суд Вінницької області ухвалою від 19.01.2026 призначив повторну судову економічну експертизу. Проведення повторної судової економічної експертизи доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької". Крім того, провадження у справі №902/532/23 зупинено на час проведення повторної судової експертизи.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд виходив з того, що скасовуючи ухвалу від 03.10.2025 про призначення в справі №902/532/23 додаткової судової економічної експертизи, суд апеляційної інстанції в постанові від 03.12.2025 зазначив, що судовим експертом Наталією Голеня не у повному обсязі досліджені об`єкти, що надані на експертизу, містять суттєву розбіжність у висхідних даних, які містяться у первинних бухгалтерських документах та відображені у дослідницькій частині висновку експерта у межах поставлених питань, відсутність у експертному висновку дослідницької частини щодо товарознавчої експертизи та власне висновку по цьому виду експертизи суду першої інстанції слід було призначити повторну експертизу, а не додаткову експертизу.

Обираючи експертну установу суд виходив з того, що експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Під час проведення судової експертизи може виникнути ряд процесуальних питань, пов`язаних з витребуванням додаткових матеріалів, призначення судових засідань за участю експертів та сторін, а тому проведення експертизи в територіально віддаленій від суду експертній установі в умовах обмежень воєнного стану, періодичного припинення електропостачання, може ускладнити вирішення цих процесуальних питань. Водночас відповідно до Реєстру атестованих судових експертів (https://rase.minjust.gov.ua) в складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" наявний судовий експерт Зубрицька І.Ю., яка є спеціалістом у сфері економічних експертиз. З вищевикладених мотивів суд дійшов висновку про доцільність доручення проведення експертизи в цій справі Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької", місцезнаходження якого є м.Вінниця.

Позивач не погодився із ухвалою суду від 19.01.2026, звернувшись із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.01.2026 у справі №902/532/23 та ухвалити нове судове рішення, яким доручити проведення експертизи ТОВ "Центр експертизи власності".

За результатами розгляду означеної апеляційної скарги 16.02.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.01.2026 в справі №902/532/23 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Як зазначено в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 в цій справі: місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі на час проведення експертизи до отримання висновку експерта.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали від 19.01.2026 зобов`язано позивача здійснити оплату за проведення повторної судової економічної експертизи протягом 3-х днів з дня отримання рахунка, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

17.03.2026 на адресу суду надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" №01/10/03/2026-01 від 16.03.2026, в якому експертна установа просила суд забезпечити оплату за проведення експертизи, в зв`язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" надсилались документи для оплати (супровідний лист суду від 18.03.2026 за №902/532/23/288/26).

Позивач оплату послуг з проведення експертизи згідно виставленого рахунку №01 від 16.03.2026 не здійснив.

05.05.2026 до суду надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" №01/10/03/2026-02 від 05.05.2026 (вх. канц. суду №01-30/44449/26 від 05.05.2026), в якому зазначено, що ухвала суду від 19.01.2026 про призначення повторної судової економічної експертизи у справі №902/532/23 залишається без виконання, а матеріали справи №902/532/23 повертаються до суду, оскільки станом на 05.05.2026 оплата вартості за проведення судової експертизи не здійснена.

У зв`язку із зазначеним ухвалою суду від 15.05.2026 поновлено провадження в справі №902/532/23.

Як випливає зі змісту пояснень, наданих позивачем через систему "Електронний суд" 25.09.2026, позивач вважає, що для вирішення спору висновок експерта не є необхідним.

З урахуванням встановлених обставин справи суд відзначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановлено судом, предметом спору в частині основної заборгованості є стягнення з відповідача 145083,58 грн, нарахованих позивачем за договором №108 від 08.10.2018 за грудень 2022 року та січень 2023 року, з яких 140247,57 грн становить вартість послуг з оренди та обслуговування спецодягу, а 4836,01 грн - компенсація погіршення стану товарно-матеріальних цінностей.

При цьому між сторонами виник спір щодо обставин, які мають визначальне значення для встановлення наявності та розміру заборгованості, а саме: фактичної кількості одиниць одягу, переданого відповідачу та такого, що перебував у його користуванні протягом спірного періоду, вартості послуг з оренди й обслуговування такого одягу, а також правомірності та розміру нарахованої компенсації за погіршення його стану.

Так, позивач у деталізаціях до рахунків №3634 від 31.12.2022 та №3732 від 31.01.2023 виходив із кількості 1093 одиниць одягу. Натомість відповідач заперечує зазначену кількість, вказуючи, що фактично отримав у користування 970 одиниць одягу, а також не погоджувався з нарахуванням плати за оренду одягу, який, за його твердженням, був викуплений.

Отже, для правильного вирішення спору необхідним було встановлення не лише факту існування договірних відносин та складення позивачем відповідних актів і рахунків, а й перевірка правильності визначення вихідних даних, на підставі яких здійснено розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми.

Саме з огляду на наявність зазначених розбіжностей ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.07.2023 у справі була призначена комплексна судова експертиза (економічна та товарознавча), на вирішення якої, зокрема поставлено питання щодо документального підтвердження заявленої заборгованості та вартості наданих послуг.

За результатами проведеного економічного дослідження складено висновок експерта №5080/23-21 від 18.07.2025, відповідно до якого зроблений позивачем розрахунок заборгованості відповідача в сумі 140247,57 грн за період з грудня 2022 року по січень 2023 року документально не підтверджується, а підтвердити розрахунок компенсації вартості 12 одиниць одягу на суму 4836,01 грн за наданими матеріалами не вбачається за можливе.

Під час судового засідання 29.09.2025 судовий експерт Голеня Н.Ф. додатково пояснила, що такий висновок зумовлений відсутністю в матеріалах справи всіх необхідних документів для визначення суми заборгованості.

Водночас постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 скасовано ухвалу суду першої інстанції від 03.10.2025 про призначення додаткової судової економічної експертизи. Апеляційний суд звернув увагу на неповноту попереднього експертного дослідження, істотні розбіжності у вихідних даних щодо кількості переданого робочого одягу, а також відсутність результатів товарознавчої експертизи. За висновком суду апеляційної інстанції, зазначені обставини зумовлювали необхідність призначення саме повторної, а не додаткової експертизи.

На виконання зазначених висновків суду апеляційної інстанції ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.01.2026 у справі призначено повторну судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо документального підтвердження розрахунку заборгованості відповідача в сумі 145083,58 грн за період з грудня 2022 року по січень 2023 року.

При цьому пунктом 6 резолютивної частини зазначеної ухвали на позивача покладено обов`язок здійснити оплату за проведення повторної судової економічної експертизи протягом трьох днів з дня отримання рахунку та надати суду докази такої оплати.

Однак, незважаючи на отримання відповідних документів для оплати, позивач оплату експертного дослідження не здійснив.

Як вбачається з листа ТОВ "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" від 05.05.2026, ухвала суду від 19.01.2026 залишилася без виконання через несплату вартості експертизи, внаслідок чого матеріали справи повернуто до суду без проведення повторного експертного дослідження.

При цьому суд бере до уваги, що необхідність проведення повторної експертизи була зумовлена не формальними міркуваннями, а об`єктивною потребою усунути недоліки попереднього дослідження та перевірити достовірність вихідних даних, покладених позивачем в основу власного розрахунку.

Для об`єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, більше того, правильність такого процесуального підходу була підтверджена постановою суду апеляційної інстанції від 16.02.2026, якою ухвалу від 19.01.2026 залишено без змін.

За таких обставин суд оцінює несплату позивачем вартості повторної експертизи не як самостійну підставу для відмови у позові, а в сукупності з іншими доказами, та з урахуванням того, що саме позивач заявив вимоги про стягнення відповідної суми, і саме він повинен був довести її розмір, а призначена судом експертиза була спрямована на перевірку обґрунтованості його розрахунку.

Суд також враховує, що у письмових поясненнях від 25.09.2026 позивач зазначив про відсутність необхідності у висновку експерта для вирішення спору. Однак, така позиція позивача не усуває встановлених судом об`єктивних обставин, які зумовили призначення повторної експертизи, та не спростовує висновків попереднього експертного дослідження про відсутність документального підтвердження заявленої суми заборгованості.

Фактично позивач, не забезпечивши проведення повторної експертизи, не надав суду належних і допустимих доказів, які б усували встановлені попереднім експертним дослідженням недоліки та підтверджували правильність визначення кількості одягу, вартості послуг за спірний період і розміру компенсації.

Саме по собі складення позивачем актів надання послуг та виставлення рахунків на їх оплату не є безумовним підтвердженням фактичного надання послуг у зазначеному обсязі та правильності визначення їх вартості, особливо з огляду на те, що відповідач заперечував як кількість одиниць одягу, покладену в основу розрахунку, так і обґрунтованість окремих нарахувань.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів, які б давали можливість суду самостійно встановити фактичну кількість одягу, що перебував у користуванні відповідача протягом грудня 2022 року та січня 2023 року, перевірити правильність застосованих позивачем тарифів і визначити обґрунтований розмір компенсації за погіршення стану товарно-матеріальних цінностей.

Надані позивачем після поновлення 15.05.2026 провадження у справі додаткові узагальнюючі пояснення та докази, зокрема від 14.09.2026, 15.09.2026, 25.09.2026, не вирішують питань, задля вирішення яких 19.01.2026 судом було призначено повторну судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо документального підтвердження розрахунку заборгованості відповідача в сумі 145083,58 грн за період з грудня 2022 року по січень 2023 року.

Суд не вправі підміняти сторону у виконанні її процесуального обов`язку щодо доказування, самостійно формувати доказову базу на підтвердження позовних вимог або припускати правильність розрахунків, які не знайшли належного підтвердження під час розгляду справи.

Частиною 4 статті 102 ГПК України встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно, за відсутності результатів повторної експертизи та інших достатніх доказів, які б усували виявлені недоліки попереднього дослідження, суд позбавлений можливості достовірно встановити розмір заборгованості, заявленої до стягнення.

При цьому ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій щодо забезпечення доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, несе відповідна сторона.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виникнення у відповідача заборгованості за договором №108 від 08.10.2018 у заявленому розмірі 145083,58 грн.

Оскільки вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основної заборгованості, а належного підтвердження існування та розміру простроченого грошового зобов`язання матеріали справи не містять, підстави для їх стягнення також відсутні.

Так само не підлягає задоволенню вимога про стягнення штрафу в сумі 995877,36 грн, оскільки її обґрунтованість та правильність розрахунку не можуть ґрунтуватися на розмірі заборгованості, який не доведений належними доказами.

Отже, за результатами оцінки доказів у їх сукупності суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову за недоведеністю позовних вимог.

За результатами вирішення спору судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Водночас для вирішення питання про понесені судові витрати в справі №902/532/26 на професійну правничу допомогу призначається судове засідання на 18 грудня 2026 року.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" в справі №902/532/23 відмовити в повному обсязі.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені судові витрати в справі №902/532/26 на професійну правничу допомогу на 18 грудня 2026 року на 12 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).

3. Повне рішення надіслати сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Повне рішення складено 09 листопада 2026 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (support@effetex.com);

4, 5 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффітекс" адвокату Андрощуку С.В. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6, 7 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (kalian-agro@ukr.net)