Рішення № 141306630, 09.11.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. м. Рівне Cправа № 918/687/26(569/15384/26)

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"

до ОСОБА_1

про стягнення 63 700,00 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (позивач) звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 63 700,00 грн за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із з позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 07.12.2025 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено договір № 566640-КС-002 про надання кредиту (договір), за умовами якого кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 20 000,00 грн із процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом на засадах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором. На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у строк та на умовах, передбачених кредитним договором, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на 05.06.2026 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 63 700,00 грн, з яких: 20 000,00 грн заборгованості за кредитом, 30 800,00 грн заборгованості за відсотками, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками за статтею 625 ЦК України та 2 900,00 грн заборгованості за комісією, які позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України.

28.10.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній зазначає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на кредитному договорі від 07.12.2025, строк повернення кредиту за яким настав 24.05.2026 (пункти 2.8, 2.14. договору). Тобто вимоги позивача виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (15.06.2026) і є конкурсними. Вважає, що задоволення такого позову призведе до того, що ТОВ "Бізнес Позика" отримає переважне становище порівняно з кредитором, вимоги якого визнані судом у встановленому порядку та включені до плану реструктуризації, а також суперечить плану реструктуризації боргів, затвердженому ухвалою суду від 07.09.2026. Вимоги позивача можуть розглядатися та задовольнятися виключно в порядку, встановленому КУзПБ для конкурсних кредиторів, а підстави для стягнення заборгованості за окремим позовом відсутні. Крім цього, позивач просить стягнути 30 800,00 грн процентів, що у півтора раза перевищує суму самого кредиту (20 000,00 грн). Відповідно до пункту 2.10. договору загальні витрати за кредитом становлять 29 464,22 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту - 49 464,22 грн (пункт 2.9. договору), що підтверджується Паспортом споживчого кредиту. У Графіку платежів сторони визначили, що загальна сума процентів за користування кредитом за весь строк кредитування становить 25 144,78 грн. Згідно з розрахунком позивача за той самий строк кредитування (з 07.12.2025 по 24.05.2026) нараховано 33 800,00 грн процентів, тобто на 8 655,22 грн більше, ніж передбачено графіком. Разом із комісією в розмірі 4 000,00 грн загальні витрати, які позивач вимагає з відповідача, становлять 37 800,00 грн замість 29 464,22 грн, зазначених у договорі. Фактичні витрати за кредитом перевищують граничний розмір денної процентної ставки. За розрахунком позивача загальні витрати відповідача становлять 37 800,00 грн (33 800,00 грн процентів + 4 000,00 грн комісії) за 169 днів кредитування. Отже, фактична денна процентна ставка дорівнює: 37 800,00/20 000,00/169?100%=1,12 % на день, що перевищує встановлений законом максимум у 1 %. Максимально допустимий розмір загальних витрат за 169 днів становить 20 000,00 ? 1 % ? 169 = 33 800,00 грн. Відповідач уже сплатив 4 100,00 грн, тому навіть за найменш сприятливого для нього підходу залишок процентів і комісії разом не може перевищувати 29 700,00 грн, тоді як позивач заявляє 33 700,00 грн (30 800,00 + 2 900,00). Відповідач заперечує також проти нарахування 10 000,00 грн відсотків за статтею 625 ЦК України, посилаючись на пункт 18 розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України. Пунктом 2.5 договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 4 000,00 грн, тобто 20 % від суми кредиту, проте з наданого позивачем розрахунку вбачається, що 21.12.2025 відповідач сплатив 4 100,00 грн, з яких 1 100,00 грн зараховано в погашення комісії, а до стягнення заявлено 2 900,00 грн. Позивач не надав жодних доказів того, які саме окремі послуги, відмінні від самої видачі кредиту, були надані відповідачу за 4 000,00 грн.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.

У травні 2026 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 28.05.2026 заяву фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 15.06.2026.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі № 918/687/26 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру реструктуризацію боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 231 від 21.02.2013), попереднє судове засідання призначене на 10.08.2026.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 16.06.2026 за № 79708.

Ухвалою суду від 10.08.2026 визнано грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" частково у розмірі 97 994,40 грн. Окрім того, судовий збір в сумі 5 324,80 грн за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Ухвалою суду від 07.09.2026 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .

У грудні 2025 року ТОВ "Бізнес Позика" звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 63 700,00 грн за кредитним договором.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16.09.2026 цивільну справу № 569/15384/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа № 918/687/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №918/687/26(569/15384/26) передано на розгляд судді О.Андрійчук.

Ухвалою суду від 07.09.2026 прийнято справу № 569/15384/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та відкрито провадження у справі №918/687/26(569/15384/26) в межах провадження у справі про неплатоспроможність у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 09.11.2026.

У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

ТОВ "Бізнес Позика" є фінансовою установою відповідно до свідоцтва ФК № 880 від 06.04.2017, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

07.12.2025 позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 476854-КС-010 про надання кредиту, а відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 566640-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

У свою чергу, позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8647 на номер телефону НОМЕР_2 , що зазначений позичальником в анкеті в особистому кабінеті.

07.12.2025 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір про надання кредиту №566640-КС-002 (договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний відповідачем 07.12.2025 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-8647 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до розділу 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит (Правила).

Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за надання кредиту (комісія): 4 000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Загальний розмір наданого кредиту: 20 000,00 грн. Термін дії договору: до 24.05.2026. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 49 464,22 грн. Загальні витрати за кредитом: 29 464,22 грн. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

За умовами пункту 4.1. договору кредитодавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня укладання договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній в пункті 2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений у розділі 12 договору.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у пункті 2.4. договору.

Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься стандартна процентна ставка (пункт 4.2.2. договору).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що позичальник користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою, зазначеною в пункті 10.2. договору, за умови надання йому такого права кредитодавцем та подальшого дотримання вимог, передбачених пунктом 10.3. договору.

Знижена процентна ставка за кредитом: 1% в день фіксована. Якщо значення зниженої процентної ставки дорівнює стандартній ставці, зазначеній у пункті 2.4. договору, вважається, що позичальнику не надано право користування кредитом на умовах зниженої процентної ставки і положеннями цього договору, що стосуються застосування зниженої процентної ставки, не застосовується. Якщо позичальнику надано право користування кредитом за зниженою процентною ставкою, позичальник зберігає таку можливість протягом усього , визначеного у пункті 4.2. договору, за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі платежів відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, передбаченого умовами пункту 4.2.2. та Додатку № 1 цього договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів, та непогашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, починаючи з дня, що настає за днем, я якій мав бути здійснений відповідний платіж, подальше нарахування процентів здійснюється за на фактичний залишок суми кредиту за Стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором (пункти, 10.2., 10.3 договору).

Згідно з пунктом 4.3. договору кредит, проценти та будь-які інші платежі за договором підлягають сплаті позичальником у безготівковій формі шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в розділі 12 договору, у строк (термін) відповідно до графіку платежів. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів та інших платежів, передбачених умовами договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в розділі 12 договору.

Пунктами 4.4., 4.5. договору передбачено, що у разі надходження від позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графіком платежів, кредитодавець зараховує кошти в наступний період відповідно до графіку платежів. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у порядку черговості, визначеної в статті 19 Закону України "Про споживче кредитування".

За умовами пункту 4.6. договору кредитодавець протягом строку дії цього договору в односторонньому порядку має право проінформувати позичальника про наявність у нього можливості збільшити розмір кредиту, що надається позичальнику за цим договором, та збільшити строк кредитування за цим договором шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника інформації про його можливість отримати у кредит додаткові кошти. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту збільшення строку кредитування за цим договором відбувається на підставі додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою, порядок укладання якої визначено цим договором. Ініціювання, збільшення строку кредитування та видачі додаткових грошових коштів у кредит здійснюється кредитодавцем шляхом надсилання позичальнику проєкту додаткової угоди для підписання її позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим індитифікатором.

У пункті 5.2. договору визначено, що позичальник зобов`язався виконувати цей договір у порядку та в строки (терміни), встановлені договором, надавати кредитодавцю усі необхідні документи для укладення договору та достовірну інформацію щодо себе, свого фінансового стану, мети та характеру майбутніх ділових відносин. Повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору.

У свою чергу, у пункті 5.4. договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальнику в строки (терміни) та в порядку, передбаченому договором. Прийняти від позичальника виконання зобов`язань за договором (включаючи, дострокове) як частинами, так і у повному обсязі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати вказаної в пункті 2.8 договору (пункт 11.1. договору).

Згідно з пунктом 7.2. договору закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії договору.

Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.

За пунктом 5.1. Правил надання споживчих кредитів для продукту "Кредит 4 місяці" та "Кредит 6 місяців", які відповідно до пункту 10 договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто протягом всього строку кредитування.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 (яку позичальник вказав при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). За надання вказаної суми кредиту відповідач повинен був сплатити 4 000,00 грн комісії.

Окрім того, за користування кредитними коштами позивач у період з 07.12.2025 по 24.05.2026 нарахував 30 800,00 грн відсотків, 2 900,00 грн комісії, 10 000,00 грн відсотків за статтею 625 ЦК України.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, сплативши 4 100,00 грн, відтак залишок заборгованості, за розрахунками позивача, становить 63 700,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 800,00 грн - заборгованість за процентам, 10 000,00 грн - заборгованість за відсоткам за статтею 625 ЦК України та 2 900,00 грн - заборгованість за комісією.

Станом на дату розгляду вказаного спору відповідачем доказів сплати суми боргу до матеріалів справи не долучено.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з простроченням сплати кредиту, процентів та комісії, регулювання яких здійснюється ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частинами сьомою, дванадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як установлено судом, наявний в матеріалах справи договір про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA- 8647 07.12.2025 18:43:07".

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи візуальні форми послідовності дій відповідача щодо укладення електронного договору про надання кредиту.

Одноразовий ідентифікатор, яким підписаний договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між сторонами.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій, серед іншого, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений).

Суд також зазначає, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 1383/2010).

З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).

Відповідач доказів визнання недійсним договору про надання кредиту не надав, а отже, повинен виконувати його умови у повному обсязі.

За змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статті 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за договором позики та кредитним договором обов`язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов`язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором. Договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.

За наявними у справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши на банківську карту відповідача кредитні кошти в загальній сумі 20 000,00 грн.

За користування кредитом позивач за період з 07.12.2025 по 24.05.2026 нарахував проценти в сумі 33 800,00 грн.

Окрім того, за умовами договору відповідач мав сплатити 4 000,00 грн комісії за надання кредиту.

Також за неналежне виконання грошового зобов`язання позивач за період з 05.01.2026 по 29.01.2026 нарахував 10 000,00 грн процентів за статтею 625 ЦК України.

Відповідач, у свою чергу, частково погасив заборгованість, на суму 4 100,00 грн (3 000,00 грн в погашення процентів та 1 100,00 грн - комісії), внаслідок чого загальний розмір боргу становить 63 700,00 грн (67 800,00 грн - 4 100,00 грн), а саме: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 800,00 грн (33 800,00 грн- 3 000,00 грн) - процентами та 2 900,00 грн (4 000,00 грн -1 100,00 грн) - комісією.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 20 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 30 800,00 грн заборгованості за процентами та 2 900,00 грн заборгованості за комісією є обгрунтованими такими, що підлягають до задоволення.

Щодо нарахування 3% річних, то суд зазначає таке.

За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

При цьому пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України врегульовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на викладене, підстави для нарахування 3% річних за прострочення виконання споживчого кредиту є безпідставними, а тому вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

При цьому, як установлено судом, позивачем позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.

За правилами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 244,40 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення 63 700,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) 20 000,00 грн заборгованості за кредитом, 30 800,00 грн заборгованості за відсотками та 2 900,00 грн комісії.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 10 000,00 грн відсотків річних відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) 2 244,40 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складене та підписане 09.11.2026.

Суддя О.Андрійчук