Рішення № 141303793, 09.11.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1085/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ"

01032, вул. Назарівська,3, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА"

76019, вул. Промислова, 2 Б, офіс 10, м. Івано-Франківськ

про стягнення 370 542 грн 12 коп. штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" про стягнення 370542 грн 12 коп. штрафних санкцій за договором поставки від 02.09.2025 №53-129-01-25-03502.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив учасникам справи строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.08.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч. 11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 01.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 02.09.2026.

Відповідно до п. 2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 31.08.2026 вручено сторонам 01.09.2026.

15.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 15.09.2026 (вх.№17104/26).

25.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача до суду надійшло клопотання від 25.09.2026 (вх.№17887/26) про зменшення розміру неустойки на 50%.

19.10.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення від 19.10.2026 (вх.№19512/26) на клопотання про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач у визначений договором строк не здійснив поставку продукції, у зв`язку з чим позивач нарахував йому пеню та штраф.

У своїх заперечення позивач зазначив, що умовами договору не передбачалося обов`язку АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" надати макет "логотипу на спецодяг" до певної дати, а строки поставки - до 15.09.2025 сторони офіційно додатковими угодами не змінювали.

Умови договору, зокрема п. 7.2 щодо нарахування пені 0,1% сторонами узгоджені добровільно, не оскаржувалися і є обов`язковими для виконання.

Також позивач вказав на безпідставність зменшення неустойки, оскільки відповідач не довів виняткових обставин та неспівмірності штрафних санкцій. АТ "НАЕК "Енергоатом" є стратегічним підприємством, від якого залежить робота атомних електростанцій, тому своєчасне виконання зобов`язань має критичне значення.

Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні поставки товару. Вказав, що таке прострочення було зумовлене несвоєчасним наданням позивачем макетів логотипів, необхідних для виготовлення продукції, а також об`єктивними обставинами, зокрема відключеннями електроенергії.

При цьому відповідач зазначив, що товар поставлено ним у повному обсязі, а нараховані штрафні санкції є необґрунтованими та завищеними. За контррозрахунком відповідача, розмір неустойки становить 299 716 грн 13 коп., з яких 145 011 грн 72 коп. штрафу та 154 704 грн 41 коп. пені.

З огляду на повне виконання зобов`язання, об`єктивні причини прострочення, наслідки збройної агресії та наявність значної заборгованості позивача (1 881 036 грн 00 коп. або 91% від вартості товару), відповідач вважає заявлений розмір пені надмірним і просить суд зменшити його на 50%.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.09.2025 між АТ "НАЕК "Енергоатом" (покупець) та ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" (постачалтник) укладено договір поставки №53-129-01-25-03502, відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити засоби індивідуального захисту: засоби захисту голови та тіла виробництва ТОВ "ТЕКСТИЛЬ-ЗАХИСТ" (Україна), ТОВ "БЕСТ-ТЕКСТ" (Україна) (далі - продукція) для потреб філії "ВП "Запорізька АЕС" АТ "НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.

В п. 1.2 договору визначено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначені в Специфікації №1 (далі Специфікація), яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору, загальна сума договору становить 2 071 596 грн 00 коп. з ПДВ.

За змістом п. 5.1 договору, строк поставки продукції зазначений в Специфікації. За погодженням з покупцем допускається поставка продукції партіями.

Відповідно до п. 5.2 договору, поставка продукції згідно із Специфікаціями здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP вантажоодержувачу згідно з правилами Інкотермс 2020. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до поставки продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції, із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.

Згідно з п. 5.4. договору, датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача для подальшого приймання продукції згідно із п. 5.8 договору.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором (п. 6.3.1. договору).

В п. 7.2. договору визначено, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

За змістом п. 10.1 договору, договір є чинним з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2026.

Відповідно до п. 13.1 договору, специфікації, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу за умови викладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами і скріплення печатками обох сторін.

В специфікації №1 до договору визначено строк поставки товару на загальну суму 2 071 596 грн 00 коп. з ПДВ - до 15.09.2025.

Відповідно до листів від 17.09.2025 № 29-7376/41-вих, від 30.09.2025 № 29-7744/41-вих, від 21.10.2025 № 29-8316/41-вих, від 23.10.2025 № 29-8419/41-вих, від 14.11.2025 № 29-9163/41-вих, від 26.11.2025 № 29-9592/41-вих, від 10.12.2025 № 29-10088/41-вих, АТ "НАЕК "Енергоатом" просило ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" надати інформацію про стан виконання зобов`язань за договором щодо поставки продукції та попереджало про відповідальність за несвоєчасну поставку.

У відповідь на вимогу від 23.10.2025 ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" листом №28/10/25-1 від 28.10.2025 повідомило АТ "НАЕК "Енергоатом", що тільки 13.10.2025 на електронну адресу ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" від АТ "НАЕК "Енергоатом" надійшов лист, який містив логотипи спецодягу, тобто через 28 днів з моменту завершення кінцевого строку поставки товару. При цьому зазначено, що станом на 28.10.2025 виготовлення товару знаходиться на завершальній стадії, проте планові та позапланові вимкнення світла зумовили продовження строків виготовлення товарів.

Як вбачаться з видаткових накладних №161 від 03.11.2025 на суму 164 736 грн 00 коп., №174 від 17.11.2025 на суму 8 100 грн 00 коп., №181 від 28.11.2025 на суму 47 460 грн 00 коп., актів приймання-передачі ТМЦ №1170 від 11.11.2025 на суму 164 736 грн 00 коп., №1178 від 25.11.2025 на суму 8100 грн 00 коп. та №1191 від 05.12.2025 на суму 47 460 грн 00 коп., на виконання умов договору у період з 03.11.2025 по 28.11.2025 відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 220 296 грн 00 коп.

Також як зазначив позивач та не заперечив відповідач, додавши додаток до відзиву, відповідно до видаткових накладних від 23.12.2025 № 223 на суму 369 900 грн 00 коп., від 24.12.2025 № 226 на суму 135 000 грн 00 коп., від 06.01.2026 № 1 на суму 326 700 грн 00 коп., від 19.01.2026 № 15 на суму 39 000 грн 00 коп., від 20.01.2026 №20 на суму 15 900 грн 00 коп., від 22.01.2026 № 22 на суму 964 800 грн 00 коп., відповідач постав продукції на суму 1851 300 грн 00 коп.

Отже, в період з 03.11 2025 по 22.01.2026 відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 2 071 596 грн 00 коп.

У зв`язку з тим, що відповідач у визначений договором строк не здійснив поставки продукції позивач на підставі п.7.2 договору нарахував йому 370542 грн 12 коп. штрафних санкцій, а саме 145 038 грн 72 коп. штрафу та 225 503 грн 40 коп. пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Як визначено в ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Специфікації (додаток №1 до договору) сторони визначили строк поставки продукції - 15.09.2025.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань (поставки продукції) у встановлений договором строк суду не надав.

Посилання відповідача на те, що позивачем направлено необхідні вихідні матеріали лише 13.10.2025 (28 днів з дня закінчення строку поставки товару), без яких виконання частини замовлення було неможливим, судом оцінюється критично, оскільки умовами договору не передбачено обов`язку покупця надавати постачальнику будь-яких інших макетів продукції, ніж зазначені в Додатках 3 та 7 до договору, як і не визначено строків їх надання.

Крім того, матеріали справи не містять доказів завчасного звернення відповідача до позивача щодо необхідності надання відповідних макетів чи інших матеріалів, без яких виконання замовлення було неможливим.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Отже, ЦК України розмежовує такі види неустойки, як штраф та пеня, залежно від способу їх обчислення. Зокрема, штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, тоді як пеня визначається у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення його виконання.

При цьому суд звертає увагу, що законодавче обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, наведене у абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України, безпосередньо стосуються грошового зобов`язання, а відтак не можуть автоматично поширюватися на правовідносини, пов`язані з порушенням строків виконання негрошових (майнових) зобов`язань, оскільки такі зобов`язання мають різну правову природу та механізм виконання.

Як встановлено судом у цій справі предметом порушеного відповідачем зобов`язання була поставка товару, тобто вчинення дій майнового характеру, спрямованих на передачу товару у власність позивача у визначений договором строк. Таке зобов`язання не є грошовим, оскільки його основним змістом є передача товару, а не сплата грошових коштів.

Водночас, як вбачається із змісту статей 611 та 627 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата неустойки і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Таким чином, сторони договору вправі самостійно визначити види, розмір та порядок застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання негрошового зобов`язання, якщо такі умови не суперечать імперативним приписам законодавства.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо правомірності нарахування та визначення розміру штрафних санкцій за порушення відповідачем строків поставки товару необхідно виходити з умов укладеного між сторонами договору, якими сторони реалізували своє право на договірне врегулювання відповідальності за порушення негрошового зобов`язання.

В п. 7.2. договору сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Як встановлено судом, у Специфікації сторони визначили строк поставки продукції - 15.09.2025, відтак з 16.09.2025 виникає право позивача на нарахування пені та штрафу.

За порушення строків поставки продукції позивачем, на підставі п.7.2 договору за період з 16.09.2025 по 21.01.2026 нараховано відповідачу штраф в розмірі 145 038 грн 72 коп. штрафу та пеню у розмірі 225 503 грн 40 коп.

За перерахунком суду пені та штрафу за прострочення відповідачем поставки товару, суд встановив, що за період з 16.09.2025 по 21.01.2026 розмір пені становить 230 524 грн 00 коп., а розмір штрафу - 145 011 грн 72 коп.

Отже, за перерахунком суду, розмір пені є більшим, ніж визначив позивач. Проте, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому обґрунтованою є заявлена до стягнення з відповідача сума пені в розмірі 225 503 грн 40 коп. та сума штрафу в розмірі 145 011 грн 72 коп.

Таким чином, в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 27 грн 00 коп. штрафу належить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо зменшення неустойки.

За змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру пред`явленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки (штрафу, пені) та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/2, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить із конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Оцінюючи у цій справі можливість зменшення суми неустойки (пені та штрафу), суд суд врахував пояснення відповідача щодо причин прострочення виконання договірних зобов`язань, яке було зумовлене знищенням частини виробничих і складських приміщень унаслідок ракетного обстрілу та необхідністю відновлення виробничих потужностей, також суд взяв до уваги, що відповідач поставив товар в повному обсязі, і товар прийнято позивачем без зауважень, позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) на 50 відсотків, а саме: 112 751 грн 70 коп. пені та 72 505 грн 86 коп. штрафу.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми неустойки компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків поставки продукції. Стягнення ж з відповідача штрафних санкцій у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання та не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої вони стягуються.

Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позов належить до задоволення частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшених пені та штрафу.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" (76019, вул. Промислова, 2 Б, офіс 10, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 45887243) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 24584661) 112 751 (сто дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят одну) грн 70 коп. пені та 72 505 (сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ять) грн 86 коп. штрафу та 4 446 (чотири тисячі чотириста сорок шість) грн 18 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 09.11.2026

Суддя О. В. Рочняк