Рішення № 141294873, 22.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2490/26

Провадження № 2/496/2902/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Сурженка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, до

відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, але прохальній частині позовної заяви, зокрема, зазначив про можливість розгляду справи у його відсутність,

відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 01.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі позивач та/або ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 50795,40 грн. за Кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року та понесені позивачем судові витрати.

2. Свої вимоги мотивує тим, що 17.01.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 974130615, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 гривень. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальний розмір наданих кредитних коштів становив 29900,00 гривень. Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів утворилася заборгованість, право вимоги за якою послідовно перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, у подальшому до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі відповідних договорів факторингу та реєстрів боржників. Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав своїх договірних зобов`язань, унаслідок чого за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 50795,40 гривень, з яких 29900,00 гривень заборгованість за основною сумою кредиту та 20895,40 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом. Посилаючись на зазначені обставини та набуття права вимоги за договором факторингу, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість у розмірі 50795,40 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

3. Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представником позивача до матеріалів позовної заяви було долучене клопотання про витребування доказів. (ЕС)

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи. (ЕС)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 року цивільна справа № 496/2490/26 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 12)

7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.04.2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 16-18)

9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

10. Судова повістка про виклик відповідача у судове засідання направлялася рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 32). Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 757/15603/19, відповідно до якого повернення судової повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» за обставин, передбачених п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, свідчить про належне повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового розгляду. Таким чином, враховуючи, що судова повістка направлялася за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача, іншої адреси для листування суду не повідомлено, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. У судове засідання він не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

11. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

12. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

13. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

14. Судом встановлено, що 17.01.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 974130615, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі 29900,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» (ЕС).

15. Згідно з п. 1.2 кредитного договору сума кредитного ліміту є максимальною сумою кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може перебувати у розпорядженні позичальника.

16. Відповідно до п. 1.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш у розмірі 8000,00 гривень одразу після укладення договору, який підлягає поверненню до 27.01.2022 року.

17. Пунктами 1.4, 1.5 договору передбачено право позичальника протягом дисконтного періоду збільшувати суму кредиту шляхом отримання наступних траншів у межах встановленого кредитного ліміту. Загальна сума кредиту складається із сум траншів, отриманих позичальником протягом строку дії договору.

18. Згідно з п. 1.7 кредитного договору кредитна лінія надається строком на 10 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто до 27.01.2022 року, який визначено сторонами як дисконтний період.

19 Відповідно до п. 1.8 договору сторони погодили можливість продовження дисконтного періоду шляхом сплати позичальником протягом дисконтного та пільгового періодів усіх фактично нарахованих процентів за умови активації функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті або через термінали самообслуговування партнерів кредитодавця. Кількість таких продовжень договором не обмежена.

20. Пунктом 1.9.1 договору передбачено, що протягом первісного дисконтного періоду за користування кредитом застосовується дисконтна процентна ставка в розмірі 1,91 % на день від суми кредиту, що становить 697,15 % річних.

21. Згідно з п. 1.9.2 договору у разі продовження дисконтного періоду відповідно до п. 1.8 договору з наступного дня після закінчення первісного строку нарахування процентів здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,97 % на день від суми кредиту, що становить 720,78 % річних. При цьому кредитодавець має право надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки з повідомленням про це в особистому кабінеті.

22. Відповідно до п. 1.9.3 договору у разі продовження користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів у порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк дисконтного періоду скасовуються, а до правовідносин сторін застосовується базова процентна ставка в розмірі 2,10 % на день від суми кредиту, що становить 766,50 % річних. У такому разі договором передбачено обов`язок позичальника сплатити різницю між процентами, розрахованими за базовою ставкою, та фактично сплаченими процентами за дисконтною й індивідуальною ставками.

23. Згідно з п. 1.10 договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду, з урахуванням усіх його продовжень, сплатити всі фактично нараховані проценти за користування кредитом.

24 Відповідно до п. 1.11 договору основна сума кредиту підлягає поверненню не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі продовження користування кредитними коштами після його закінчення у строк, визначений відповідно до п. 1.12.1 договору, але не пізніше граничного строку дії договору.

25. Згідно з п. 1.12 договору факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду визначено сторонами як відкладальну обставину в розумінні ст. 212 ЦК України, настання якої має наслідком продовження строку дії кредитної лінії та загального строку дії договору.

26. Відповідно до п. 1.12.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, а за відсутності платежу відкладається кожного разу ще на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

27. Пунктом 1.12.2 договору передбачено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі 2,98 % на день від суми кредиту, що становить 1087,70 % річних.

28 Згідно з п. 1.13 договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування ним, починаючи з першого дня надання відповідного траншу до дня фактичного повернення всієї суми кредиту.

29. До кредитного договору долучено паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» від 17.01.2022 року, відповідно до якого кредит надається у формі кредитної лінії, строк кредитування становить від 1 до 65 днів із можливістю його продовження, процентна ставка є фіксованою. Паспортом передбачено застосування дисконтної, індивідуальної та базової процентних ставок. У розділі щодо наслідків невиконання зобов`язання з повернення кредиту зазначено процентну ставку в розмірі 1087,70 % річних (ЕС).

30. Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», врегульовано порядок оформлення та надання кредиту, користування кредитними коштами, продовження строку кредитування, повернення кредиту та виконання зобов`язань позичальником (ЕС).

31.Відповідно до заявки на отримання грошових коштів у кредит від 17.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою отримання кредиту в розмірі 8000,00 гривень строком на 10 днів за кредитним договором № 974130615 (ЕС).

32. На підтвердження укладення кредитного договору в електронній формі позивачем надано довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», сформовану 08.11.2023 року о 19 годині 57 хвилин 19 секунд (ЕС). Із зазначеної довідки вбачається, що 17.01.2022 року о 17 годині 56 хвилин ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту в розмірі 8000,00 гривень строком на 10 днів за процентною ставкою 1,91 % на день. Під час оформлення заявки зазначено електронну адресу та номер телефону НОМЕР_2 .

33. Відповідно до цієї довідки 17.01.2022 року о 17 годині 57 хвилин 07 секунд на номер телефону НОМЕР_2 позичальнику направлено одноразовий ідентифікатор MNV6JZ62, який введено позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця 17.01.2022 року о 17 годині 57 хвилин 32 секунди. У довідці зазначено, що таким способом здійснено акцепт оферти та підписання кредитного договору.

35. У цій же довідці відображено перерахування кредитних коштів 17.01.2022 року о 17 годині 57 хвилин 44 секунди.

36. Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця 27.01.2022 року ОСОБА_1 сплачено нараховані проценти в розмірі 1528,00 гривень та здійснено продовження дисконтного періоду на 30 днів, у зв`язку з чим кінцевою датою його закінчення визначено 26.02.2022 року. У довідці зазначено, що протягом продовженого періоду застосовується процентна ставка в розмірі 1,91 % на день (ЕС).

37. Згідно із зазначеною довідкою в подальшому в межах кредитної лінії відбулося збільшення суми кредиту шляхом отримання позичальником додаткових траншів: 02.02.2022 року 850,00 гривень, 03.02.2022 року 11000,00 гривень, 13.02.2022 року 6100,00 гривень та 14.02.2022 року 3950,00 гривень, унаслідок чого загальна сума кредиту становила 29900,00 гривень (ЕС).

38. Відповідно до алгоритму дій позичальника та кредитодавця в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладення кредитного договору в електронній формі передбачає подання позичальником заявки на отримання кредиту, направлення кредитодавцем одноразового ідентифікатора на зазначений номер телефону, підтвердження згоди з умовами договору шляхом введення отриманого ідентифікатора та подальше ініціювання переказу кредитних коштів (ЕС).

39. На підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано платіжні документи та довідки ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», відповідно до яких кредитодавцем ініційовано перекази на платіжну картку № НОМЕР_3 -XXXX-4925: 17.01.2022 року 8000,00 гривень, 02.02.2022 року 850,00 гривень, 03.02.2022 року 11000,00 гривень, 13.02.2022 року 6100,00 гривень та 14.02.2022 року 3950,00 гривень (ЕС).

40. На виконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 16.04.2026 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 04.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260428/141060-БТ, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , якій відповідає рахунок IBAN НОМЕР_5 . Фінансовим номером телефону за зазначеною карткою був НОМЕР_6 . Крім того, банком підтверджено зарахування на вказану картку 17.01.2022 року грошових коштів у розмірі 8000,00 гривень, 02.02.2022 року 850,00 гривень, 03.02.2022 року 11000,00 гривень, 13.02.2022 року 6100,00 гривень та 14.02.2022 року 3950,00 гривень (а.с. 26.27).

41. Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року відповідачу надано кредитні кошти в загальному розмірі 29900,00 гривень, з яких 8000,00 гривень 17.01.2022 року, 850,00 гривень 02.02.2022 року, 11000,00 гривень 03.02.2022 року, 6100,00 гривень 13.02.2022 року та 3950,00 гривень 14.02.2022 року (ЕС).

42. Із зазначеного розрахунку вбачається, що 27.01.2022 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 1528,00 гривень, який зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. Станом на 05.05.2022 року заборгованість за кредитним договором становила 42809,11 гривень, з яких 29900,00 гривень основна сума кредиту та 12909,11 гривень проценти (ЕС).

43. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язався відступати фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор приймати такі права вимоги та здійснювати фінансування на погоджених сторонами умовах (ЕС).

44. Згідно з п. 1.2 зазначеного договору факторингу перелік кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються фактору, визначається у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.3 договору передбачено відступлення як наявних прав грошової вимоги, так і прав вимоги, які виникнуть у майбутньому.

45. Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру сторони засвідчують передачу прав вимоги до визначених у ньому боржників у відповідному обсязі.

46. Відповідно до додаткових угод до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року сторони вносили зміни до його умов, зокрема щодо продовження строку дії договору (ЕС).

47. Згідно з витягом із реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 974130615 від 17.01.2022 року та заборгованість у загальному розмірі 42809,11 гривень, з яких 29900,00 гривень основна сума кредиту та 12909,11 гривень проценти (ЕС).

48. Відповідно до протоколу узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги, а також акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сторонами оформлено документи щодо передачі прав вимоги за відповідним реєстром та проведення взаєморозрахунків за договором факторингу (ЕС).

49. Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», станом на 05.05.2022 року за кредитним договором № 974130615 обліковувалася заборгованість у розмірі 42809,11 гривень, з яких 29900,00 гривень основна сума кредиту та 12909,11 гривень проценти (ЕС).

50. Із зазначеного розрахунку вбачається, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 06.05.2022 року по 15.05.2022 року включно здійснювало нарахування процентів у розмірі 170,43 гривні щоденно, що за 10 календарних днів становить 1704,30 гривні, а за період з 16.05.2022 року по 26.05.2022 року включно у розмірі 571,09 гривні щоденно, що за 11 календарних днів становить 6281,99 гривні. Таким чином, за період з 06.05.2022 року по 26.05.2022 року нараховано 7986,29 гривні процентів. З урахуванням заборгованості за процентами в розмірі 12909,11 гривень, переданої первісним кредитором станом на 05.05.2022 року, загальна сума процентів, зазначена у розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», становить 20895,40 гривень, а загальна сума заборгованості 50795,40 гривень, з яких 29900,00 гривень основна сума кредиту та 20895,40 гривень проценти (ЕС).

51. 30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалося відступити фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» прийняти такі права вимоги та здійснити фінансування (ЕС).

52. Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору факторингу предметом відступлення є права грошової вимоги за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.5 договору передбачено визначення переліку відповідних боржників у реєстрах прав вимоги.

53. Згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року (ЕС).

54. На підтвердження виконання умов договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року позивачем надано платіжну інструкцію щодо перерахування ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» грошових коштів на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відступлення прав вимоги відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року (ЕС).

55. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язалося відступити позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників (ЕС).

56. Згідно з п. 1.2 зазначеного договору факторингу перехід прав вимоги до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, після чого фактор набуває прав кредитора щодо відповідних боржників у визначеному реєстром обсязі.

57. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 974130615 від 17.01.2022 року та загальну суму заборгованості 50795,40 гривень, з яких 29900,00 гривень основна сума кредиту та 20895,40 гривень проценти (ЕС).

58. Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 року, складеного на виконання договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло реєстр боржників, права грошової вимоги до яких є предметом зазначеного договору факторингу (ЕС).

59. На підтвердження виконання умов договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року позивачем надано платіжні інструкції щодо перерахування ТОВ «ФК «ЕЙС» грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за відступлення прав вимоги відповідно до договору факторингу та реєстру боржників (ЕС).

60. Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року, складеною ТОВ «ФК «ЕЙС» за період з 14.07.2025 року по 26.12.2025 року, станом на 26.12.2025 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 50795,40 гривень, з яких 29900,00 гривень прострочена заборгованість за основною сумою кредиту та 20895,40 гривень прострочена заборгованість за процентами. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня. Відомостей про надходження платежів від відповідача протягом зазначеного періоду виписка не містить (ЕС).

61. Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли з договору кредитної лінії № 974130615 від 17.01.2022 року та стосуються виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування ними, право вимоги за якими позивач обґрунтовує послідовним відступленням на підставі договорів факторингу.

V. Оцінка Суду.

62. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

63. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

64. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

65. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною (сторонами).

66. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

67. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

68. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

69. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

70. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

71. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

72. За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

73. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

74. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

75. Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд встановив, що 17.01.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 974130615, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в межах кредитного ліміту 29900,00 гривень, а відповідач повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними. Укладення кредитного договору підтверджується його змістом, заявкою на отримання кредиту, довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та відомостями про використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV6JZ62.

76. Суд враховує, що зазначений у довідці кредитодавця номер телефону, на який направлено одноразовий ідентифікатор для підписання договору, узгоджується з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» щодо фінансового номера телефону за банківською карткою, емітованою на ім`я відповідача.

77. Крім того, надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами первісного кредитора та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2026 року, наданою на виконання ухвали суду від 16.04.2026 року, відповідно до якої на банківську картку відповідача зараховано 8000,00 гривень 17.01.2022 року, 850,00 гривень 02.02.2022 року, 11000,00 гривень 03.02.2022 року, 6100,00 гривень 13.02.2022 року та 3950,00 гривень 14.02.2022 року.

78. Зазначені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо особи позичальника, реквізитів банківської картки, дат і сум перерахування коштів, а тому суд вважає доведеними обставини укладення кредитного договору та фактичного отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 29900,00 гривень.

79. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

80. Із розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що 27.01.2022 року відповідач здійснив платіж у розмірі 1528,00 гривень, який зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. Відомостей про погашення основної суми кредиту надані розрахунки не містять.

81. Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів. Із розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунку вбачається, що заборгованість за основною сумою кредиту становить 29900,00 гривень. За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 29900,00 гривень є обґрунтованими.

82. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

83. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

84. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

85. За змістом ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, так і вимога, яка виникне в майбутньому.

86. Оцінюючи докази переходу права вимоги, суд враховує, що відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року. Надалі відповідно до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року та реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року право вимоги за зазначеним кредитним договором передано ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

87. У подальшому на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, акта приймання-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 року та витягу з відповідного реєстру право вимоги до ОСОБА_1 передано ТОВ «ФК «ЕЙС».

88. Суд враховує, що у витягах із відповідних реєстрів зазначено особу відповідача, номер і дату кредитного договору, розмір основної суми кредиту та процентів. Наведені відомості дозволяють ідентифікувати право грошової вимоги, яке було предметом послідовного відступлення.

89. Таким чином, сукупність договорів факторингу, реєстрів прав вимоги, документів щодо їх передачі та здійснення фінансування підтверджує послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року від первісного кредитора до позивача. Разом із тим сам по собі перехід права вимоги до нового кредитора не свідчить про безумовну обґрунтованість усього розміру заборгованості, зазначеного в реєстрах боржників, оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України новий кредитор набуває права вимоги лише в тому обсязі, в якому вони належали попередньому кредитору.

90. Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 20895,40 гривень суд виходить із наступного.

91. Відповідно до пунктів 1.3, 1.7 та 1.9.1 кредитного договору сторонами первісно погоджено надання відповідачу кредиту в розмірі 8000,00 гривень на строк до 27.01.2022 року із застосуванням дисконтної процентної ставки 1,91 % на день.

92. Водночас пунктом 1.8 договору передбачено можливість добровільного продовження дисконтного періоду шляхом сплати позичальником фактично нарахованих процентів та активації відповідної функції в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

93. Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця вбачається, що 27.01.2022 року відповідач сплатив проценти в розмірі 1528,00 гривень та здійснив продовження дисконтного періоду на 30 календарних днів, у зв`язку з чим кінцевою датою його закінчення визначено 26.02.2022 року.

94. Зазначені обставини свідчать про те, що продовження дисконтного періоду відбулося внаслідок вчинення відповідачем дій, прямо передбачених пунктом 1.8 кредитного договору, а не виключно внаслідок неповернення кредитних коштів у встановлений строк.

95. Суд також враховує, що протягом продовженого дисконтного періоду відповідач отримав додаткові транші 02.02.2022 року, 03.02.2022 року, 13.02.2022 року та 14.02.2022 року, внаслідок чого загальна сума отриманих кредитних коштів збільшилася до 29900,00 гривень.

96. Таким чином, нарахування процентів за користування фактично отриманими кредитними коштами протягом добровільно продовженого дисконтного періоду до 26.02.2022 року має оцінюватися з урахуванням погоджених сторонами умов кредитування, дат отримання кожного траншу, фактичного залишку кредиту та здійснених відповідачем платежів.

97. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти за користування кредитними коштами є платою за правомірне користування ними протягом погодженого сторонами строку кредитування.

98. Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

99. У Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду розмежувала проценти як плату за правомірне користування кредитом та проценти, які нараховуються у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, зазначивши про необхідність тлумачення конкретних умов кредитного договору для визначення правової природи відповідних нарахувань. При цьому для визначення правової природи процентів має значення не лише найменування відповідного платежу в договорі, а й обставини, з якими пов`язано його нарахування, зокрема закінчення строку кредитування, невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та встановлення підвищеної процентної ставки.

100. Оцінюючи умови кредитного договору № 974130615, суд враховує, що пунктом 1.12 передбачено механізм автоматичного продовження строку дії кредитної лінії у разі користування позичальником кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду.

101. Відповідно до пункту 1.12.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, а за відсутності платежу відкладається кожного разу ще на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

102. Пунктом 1.12.2 договору передбачено нарахування з наступного дня після закінчення дисконтного періоду процентів у розмірі 2,98 % на день від суми кредиту, що становить 1087,70 % річних.

103. Аналізуючи зміст зазначених положень договору, суд враховує, що передбачене пунктом 1.12.1 перенесення строку повернення кредиту поставлено в залежність від факту неповернення позичальником кредитних коштів після закінчення дисконтного періоду. При цьому настання відповідних наслідків не потребує вчинення позичальником додаткових дій, спрямованих на погодження нового строку кредитування або нової процентної ставки.

104. Зазначені умови необхідно відрізняти від передбаченого пунктом 1.8 договору добровільного продовження дисконтного періоду, яке потребує виконання позичальником визначених договором умов щодо сплати нарахованих процентів та активації відповідної функції.

105. Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця не вбачається, що після 26.02.2022 року відповідач здійснював платежі для повторного продовження дисконтного періоду або активував відповідну функцію в порядку, передбаченому пунктом 1.8 договору.

106. Отже, доказів добровільного продовження відповідачем дисконтного періоду після 26.02.2022 року матеріали справи не містять. Водночас сама відсутність таких дій не виключає необхідності оцінки передбаченого пунктом 1.12 договору механізму автоматичного перенесення строку повернення кредиту та правомірності пов`язаного з ним підвищення процентної ставки.

107. Суд враховує, що на час виникнення спірних правовідносин діяли законодавчі обмеження щодо відповідальності споживачів за прострочення виконання зобов`язань за договорами споживчого кредитування.

108. Відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній у період здійснення спірних нарахувань, у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема від сплати неустойки та інших платежів, передбачених договором за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

109. Зазначеною нормою також заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України.

110. Крім того, відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Також забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

111. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання такого договору, підлягають списанню кредитодавцем.

112. Водночас зазначені положення законодавства не звільняють позичальника від обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти та не встановлюють загальної заборони на нарахування процентів як плати за правомірне користування кредитом протягом погодженого сторонами строку кредитування.

113. Оцінюючи положення пунктів 1.12.1 та 1.12.2 кредитного договору у взаємозв`язку з іншими його умовами, суд враховує, що застосування ставки 2,98 % на день пов`язане саме із закінченням дисконтного періоду та неповерненням позичальником кредитних коштів у визначений строк.

114. При цьому в паспорті споживчого кредиту ставка 1087,70 % річних, що відповідає 2,98 % на день, зазначена серед наслідків невиконання позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту. Таким чином, хоча пунктом 1.12.2 договору відповідну процентну ставку визначено як плату за користування кредитом, її застосування поставлено в залежність від невиконання позичальником зобов`язання щодо повернення кредитних коштів після закінчення дисконтного періоду.

115. Суд враховує, що саме по собі погодження сторонами умов кредитного договору не виключає необхідності їх відповідності імперативним нормам законодавства, які встановлюють гарантії захисту прав споживача фінансових послуг.

116. При цьому встановлений пунктом 1.12 договору механізм автоматичного перенесення строку повернення кредиту не може сам по собі усувати передбачені законом обмеження відповідальності споживача за прострочення виконання кредитних зобов`язань.

117. З урахуванням змісту пунктів 1.12.1 та 1.12.2 договору, обставин, з якими пов`язано їх застосування, а також зазначення відповідної ставки в паспорті споживчого кредиту серед наслідків невиконання зобов`язання, суд вважає, що правова природа процентів, передбачених пунктом 1.12.2 договору, не може визначатися виключно їх найменуванням як процентів за користування кредитом.

118. Перевіряючи обґрунтованість заявленої до стягнення заборгованості за процентами, суд дослідив розрахунки, складені первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та наступним кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у взаємозв`язку з умовами кредитного договору № 974130615 від 17.01.2022 року. Із розрахунку первісного кредитора вбачається, що станом на 26.02.2022 року, тобто на останній день добровільно продовженого відповідачем дисконтного періоду, заборгованість за кредитним договором становила 42587,85 гривень, з яких 29900,00 гривень основна сума кредиту та 12687,85 гривень проценти за користування кредитними коштами. Водночас у зазначеному розрахунку після закінчення дисконтного періоду відображено додаткові нарахування процентів 02.03.2022 року в розмірі 4553,28 гривні та 03.03.2022 року в розмірі 891,02 гривні, а також від`ємні коригування 04.03.2022 року на суму 6622,36 гривні та 08.04.2022 року на суму 589,03 гривні. Судом перевірено арифметичну послідовність зазначених операцій та встановлено, що після їх проведення залишок заборгованості за процентами становив 10920,76 гривні (12687,85 + 4553,28 + 891,02 6622,36 589,03). Зазначена сума відповідає розміру заборгованості за процентами, відображеному в розрахунку первісного кредитора станом на 23.02.2022 року. Різниця між сумами процентів станом на 26.02.2022 року та після проведення коригувань становить 1767,09 гривні, що відповідає трьом щоденним нарахуванням у розмірі 589,03 гривні. При цьому від`ємні значення, відображені в розрахунку 04.03.2022 року та 08.04.2022 року, не є платежами відповідача, а становлять коригування нарахованої кредитором заборгованості. Тому зазначені суми враховуються судом саме як зменшення розміру нарахованих процентів, а не як виконання відповідачем грошового зобов`язання.

119. Суд враховує, що після проведення зазначених коригувань кредитором не відновлено окремо нарахування процентів за 24.02.2022 року, 25.02.2022 року та 26.02.2022 року. Натомість подальше збільшення заборгованості в розрахунку пов`язане з новими нарахуваннями, здійсненими у квітні та травні 2022 року. Зокрема, за період з 11.04.2022 року по 30.04.2022 року включно первісним кредитором нараховано 1136,20 гривні процентів із розрахунку 56,81 гривні щоденно, а за період з 01.05.2022 року по 05.05.2022 року включно 852,15 гривні із розрахунку 170,43 гривні щоденно.

120. Таким чином, станом на 05.05.2022 року заборгованість за процентами, визначена первісним кредитором, становила 12909,11 гривень, з яких 10920,76 гривні залишок після проведених коригувань, а 1988,35 гривні подальші нарахування за період з 11.04.2022 року по 05.05.2022 року.

121. Із розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» вбачається, що після набуття права вимоги зазначеним товариством додатково нараховано 7986,29 гривні процентів, з яких 1704,30 гривні за період з 06.05.2022 року по 15.05.2022 року включно та 6281,99 гривні за період з 16.05.2022 року по 26.05.2022 року включно.

122. Отже, загальна заявлена позивачем сума процентів 20895,40 гривень арифметично складається із залишку 10920,76 гривні, сформованого після коригувань первісного кредитора, та подальших нарахувань у загальному розмірі 9974,64 гривні, здійснених у квітні та травні 2022 року.

123. Водночас арифметична правильність розрахунку не є самостійною підставою для стягнення всіх зазначених у ньому сум, оскільки суд зобов`язаний перевірити правову природу кожного нарахування та його відповідність умовам договору й імперативним положенням законодавства.

124. Оцінюючи положення пунктів 1.12.1 та 1.12.2 кредитного договору, суд враховує, що автоматичне перенесення строку повернення основної суми кредиту після закінчення дисконтного періоду поставлено в залежність від факту неповернення відповідачем кредитних коштів та не передбачає вчинення ним додаткових дій щодо добровільного погодження нового строку кредитування.

125. При цьому в паспорті споживчого кредиту процентна ставка 1087,70 % річних, що відповідає 2,98 % на день, зазначена саме серед наслідків невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту.

126. Суд враховує, що передбачений пунктом 1.12.2 договору розмір процентів перевищує процентні ставки, встановлені для первісного та добровільно продовженого дисконтного періоду, а підставою його застосування є невиконання позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту після закінчення такого періоду.

127. За змістом правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, для визначення правової природи процентів суд має враховувати не лише їх найменування в договорі, а й умови, з якими пов`язано їх нарахування, та зміст відповідних договірних положень. У разі неоднозначності умов договору застосовується правило їх тлумачення проти сторони, яка сформулювала такі умови.

128. Застосовуючи наведений підхід до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що передбачений пунктом 1.12 договору механізм автоматичного перенесення строку повернення кредиту внаслідок його неповернення не може бути використаний для покладення на споживача додаткових платежів за прострочення виконання зобов`язання всупереч установленим законом обмеженням.

129. З огляду на зміст пунктів 1.12.1 та 1.12.2 договору, підстави застосування відповідної процентної ставки та віднесення її в паспорті споживчого кредиту до наслідків невиконання зобов`язання, суд оцінює відповідні нарахування як пов`язані з порушенням позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення кредиту, а не як плату за користування кредитними коштами протягом добровільно погодженого дисконтного періоду.

130. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» нарахування платежів за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану обмежується встановленими законом гарантіями захисту позичальника.

131. Суд враховує, що всі подальші нарахування процентів у загальному розмірі 9974,64 гривні здійснені після закінчення добровільно продовженого дисконтного періоду, у зв`язку з подальшим неповерненням відповідачем кредитних коштів, та припадають на період дії воєнного стану.

132. За встановлених обставин суд дійшов висновку, що зазначені нарахування не можуть бути стягнуті з відповідача як проценти за правомірне користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України, а їх стягнення як платежів за прострочення виконання кредитного зобов`язання суперечило б передбаченим законом обмеженням відповідальності позичальника в період дії воєнного стану.

133. Водночас залишок процентної заборгованості в розмірі 10920,76 гривні, сформований до початку подальших нарахувань у квітні 2022 року та визначений кредитором після проведених коригувань, відповідає сумі процентів, відображеній у розрахунку станом на 23.02.2022 року, тобто в межах добровільно продовженого відповідачем дисконтного періоду.

134. Зазначена сума підтверджується розрахунком первісного кредитора, враховує здійснений відповідачем 27.01.2022 року платіж у розмірі 1528,00 гривень та не включає подальших нарахувань, здійснених після проведених кредитором коригувань.

135. Враховуючи встановлені обставини справи, умови кредитного договору та законодавчі обмеження щодо відповідальності споживача за прострочення виконання кредитних зобов`язань, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 10920,76 гривні.

136. Підстав для стягнення решти заявленої заборгованості за процентами в розмірі 9974,64 гривні суд не встановив, оскільки зазначені нарахування здійснені після закінчення добровільно продовженого дисконтного періоду та пов`язані з неповерненням кредиту, а їх правомірність як плати за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України з урахуванням імперативних законодавчих обмежень не підтверджена.

137. При цьому суд не здійснює самостійного перерахунку процентів за іншою ставкою за весь подальший період користування кредитними коштами, оскільки встановлення судом нового порядку нарахування процентів замість передбаченого договором фактично означало б зміну його умов.

138. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

139. За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

140. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

141. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

142. Суд враховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився та доказів погашення заборгованості не надав. Водночас сама по собі відсутність заперечень відповідача не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог.

143. За таких обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 29900,00 гривень та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 10920,76 гривні, а всього 40820,76 гривні.

144. У задоволенні позовних вимог про стягнення решти заборгованості за процентами в розмірі 9974,64 гривні слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

145. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

146. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

147. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

148. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25770932021 від 01.09.2025 року до зазначеного договору та акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року

149. Відповідно до додаткової угоди № 25770932021 від 01.09.2025 року сторони погодили надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року

150. Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року загальна вартість правничої допомоги становить 7000,00 гривень, з яких 5000,00 гривень складання позовної заяви, 1000,00 гривень вивчення матеріалів справи, 500,00 гривень підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів та 500,00 гривень підготовка клопотання про отримання відповідної інформації. Загальна тривалість наданих послуг відповідно до акта становить 6 годин.

151. Оцінюючи надані докази, суд враховує, що договір про надання правничої допомоги, додаткова угода до нього та акт прийому-передачі наданих послуг у сукупності підтверджують обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість. При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу, які сплачені або підлягають сплаті відповідною стороною. Відтак відсутність доказів фактичної оплати послуг адвоката сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості.

152. Суд також враховує характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених представником позивача документів, виконану роботу щодо отримання доказів перерахування кредитних коштів та ціну позову. Зазначені обставини свідчать про зв`язок заявлених витрат із розглядом цієї справи. Відповідач заперечень щодо їх розміру та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подав.

153. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

154. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено частково на суму 40820,76 гривні із заявлених 50795,40 гривні, що становить 80,3631 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 5625,42 гривні (7000,00 грн ? 40820,76 грн ? 50795,40 грн).

Крім того, відповідно до платіжної інструкції, наявної в матеріалах справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривні.

155. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2139,59 гривні (2662,40 грн ? 40820,76 грн ? 50795,40 грн).

156. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 7765,01 гривні, з яких 2139,59 гривні судовий збір та 5625,42 гривні витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 14, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 128, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 272, 273, 279284, 287289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, Київська область, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, IBAN НОМЕР_7 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за кредитним договором № 974130615 від 17.01.2022 року в розмірі 40820,76 гривні, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5625,42 гривні та судовий збір у розмірі 2139,59 гривні, а всього 48585,77 гривні.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

8. Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна