Рішення № 141294872, 22.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2503/26

Провадження № 2/496/2914/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря - Сурженка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, до

відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, але прохальній частині позовної заяви, зокрема, зазначив про можливість розгляду справи у його відсутність,

відповідач - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 01.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - позивач та/або ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 17708,50 грн. за Кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року та понесені позивачем судові витрати.

2. Свої вимоги мотивує тим, що 11.06.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 900389698, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 гривень. Позивач зазначає, що кредитний договір укладено шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, подання заявки на отримання кредиту та підписання договору електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 4HS2CX35. У подальшому загальна сума наданих відповідачу кредитних коштів становила 7500,00 гривень. Первісний кредитор, за твердженням позивача, належним чином виконав свої зобов`язання за договором, здійснивши перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів утворилася заборгованість, право вимоги за якою послідовно перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та реєстру прав вимоги № 42 від 03.09.2019 року, у подальшому до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року, а згодом до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 року та відповідного реєстру боржників. Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконала своїх договірних зобов`язань, унаслідок чого за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 20386,00 гривень, з яких 7500,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту, 10208,50 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом та 2677,50 гривень - заборгованість за штрафними санкціями. Посилаючись на зазначені обставини та набуття права вимоги за договорами факторингу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість у розмірі 17708,50 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

3. Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представником позивача до матеріалів позовної заяви було долучене клопотання про витребування доказів. (ЕС)

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи. (ЕС)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 року цивільна справа № 496/2503/26 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 13)

7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.04.2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 16-18)

9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

10. Судова повістка про виклик відповідача у судове засідання направлялася рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання (а.с. 31). Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 757/15603/19, відповідно до якого повернення судової повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» за обставин, передбачених п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, свідчить про належне повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового розгляду. Таким чином, враховуючи, що судова повістка направлялася за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача, іншої адреси для листування суду не повідомлено, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. У судове засідання він не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

11. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

12. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

13. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

14. Судом встановлено, що 11.06.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 900389698 про надання кредиту в електронній формі, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит у розмірі 7000,00 гривень на умовах строковості, повернення та платності, а позичальниця зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними (ЕС).

15. Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 зазначеного договору строк його дії та строк кредитування становили 17 днів. Пунктом 1.4 договору передбачено нарахування процентів у розмірі 1,65 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами, починаючи з першого дня їх перерахування до закінчення строку кредитування. Згідно з п. 1.5 договору річна процентна ставка становила 602,25 %. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу визначалися графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

16. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», розміщені на вебсайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

17. Відповідно до п. 4.2 договору сторони погодили, що у випадку користування кредитом понад строк, визначений п. 1.3 договору або додатковими угодами, зобов`язання позичальниці продовжуються на весь період фактичного користування кредитними коштами. При цьому, якщо визначена п. 1.4 договору процентна ставка є меншою ніж 1,70 % на день, передбачено застосування процентної ставки 1,70 % за кожний день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору до дня повного повернення кредитних коштів, із врахуванням раніше сплачених процентів. Пунктом 4.3 договору визначено, що проценти, нараховані відповідно до п. 4.2 після закінчення строку кредитування, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

18. З наданої позивачем заявки на отримання кредиту, Правил надання грошових коштів у позику та документів щодо порядку дій споживача і кредитодавця в інформаційно-телекомунікаційній системі вбачається, що оформлення кредитного договору здійснювалося шляхом реєстрації позичальниці на вебсайті первісного кредитодавця, створення особистого кабінету, заповнення заявки та підтвердження згоди з умовами кредитування за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ЕС).

19. Відповідно до довідки щодо дій позичальниці в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 11.06.2019 року о 12 годині 20 хвилин 20 секунд кредитний договір № 900389698 підписано з використанням одноразового ідентифікатора 4HS2CX35. У зазначеній довідці також відображено збільшення суми кредиту на 500,00 гривень 20.06.2019 року та містяться відомості про процентну ставку 1,70 % на день (ЕС).

20. На підтвердження надання кредитних коштів позивачем долучено платіжні документи, відповідно до яких 11.06.2019 року первісним кредитодавцем ініційовано перерахування відповідачці 7000,00 гривень, а 20.06.2019 року - додаткових 500,00 гривень. Загальна сума кредитних коштів, перерахування яких відображено в наданих документах, становить 7500,00 гривень. Також до матеріалів справи долучено довідку та письмові пояснення ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» щодо здійснення зазначених операцій (ЕС).

21. Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 18.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260511/85212-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає банківський рахунок НОМЕР_3 . Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером та містився в анкетних даних відповідачки (а.с.25).

22. Із зазначеної відповіді банку також вбачається, що 11.06.2019 року на рахунок відповідачки зараховано грошові кошти в сумі 7000,00 гривень. Крім того, банком повідомлено про зарахування 500,00 гривень за період з 20.06.2019 року по 25.06.2019 року із зазначенням дат відповідних операцій. Таким чином, надані банківською установою відомості підтверджують належність платіжної картки відповідачці та надходження на її рахунок грошових коштів у зазначених розмірах.

23. На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», у якому відображено операції з надання кредитних коштів, нарахування процентів та платежі позичальниці. Згідно із зазначеним розрахунком первісним кредитодавцем обліковано платежі відповідачки на загальну суму 3155,00 гривень (ЕС).

24. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого первісний кредитодавець зобов`язався відступати фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у відповідних реєстрах прав вимоги. До зазначеного договору сторонами укладалися додаткові угоди, зокрема щодо продовження строку його дії.

25. Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги. На виконання зазначеного договору 03.09.2019 року сторонами підписано реєстр прав вимоги № 42, до якого включено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року.

26. Згідно з витягом із реєстру прав вимоги № 42 від 03.09.2019 року заборгованість відповідачки на дату відступлення права вимоги визначена у розмірі 16051,00 гривні, з яких 7500,00 гривень становила заборгованість за основною сумою кредиту та 8551,00 гривня - заборгованість за процентами (ЕС).

27. На підтвердження виконання договору факторингу № 28/1118-01 позивачем також надано акт звірки взаємних розрахунків та протокол узгодження предмета факторингової операції й обсягу переданих прав вимоги за реєстром № 42 від 03.09.2019 року, у яких відображено погоджений сторонами обсяг переданих прав вимоги та проведення взаємних розрахунків (ЕС).

28. З наданого розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» вбачається, що після набуття права вимоги зазначеним товариством за кредитним договором № 900389698 здійснювалося подальше нарахування процентів. Зокрема, за період з 04.09.2019 року по 16.09.2019 року включно відображено щоденне нарахування процентів у розмірі 127,50 гривень, що за 13 днів становить 1657,50 гривень. Унаслідок зазначених нарахувань заборгованість за процентами збільшилася з 8551,00 гривні до 10208,50 гривень, а загальна сума заборгованості визначена кредитором у розмірі 17708,50 гривень (ЕС).

29. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалося відступати фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» - приймати такі права та здійснювати фінансування на умовах договору (ЕС).

30. На виконання договору факторингу № 05/0820-01 сторонами 31.07.2023 року підписано реєстр прав вимоги № 10, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року. У реєстрі зазначено заборгованість у загальному розмірі 17708,50 гривень, з яких 7500,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту та 10208,50 гривень - заборгованість за процентами (ЕС).

31. На підтвердження виконання умов зазначеного договору факторингу позивачем надано протокол узгодження предмета факторингової операції від 31.07.2023 року та платіжну інструкцію № 4484 від 01.08.2023 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перерахувало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти в розмірі 2586694,30 гривень як фінансування за реєстром прав вимоги № 10 (ЕС).

32. 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступає позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у відповідному реєстрі боржників (ЕС).

33. Відповідно до п. 1.2 договору факторингу № 10/07/25-Е перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, після чого фактор набуває прав кредитора щодо відповідних боржників.

34. Згідно з витягом із реєстру боржників від 10.07.2025 року до договору факторингу № 10/07/25-Е до переліку переданих прав вимоги включено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року. У реєстрі загальну заборгованість визначено в розмірі 20386,00 гривень, з яких 7500,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту, 10208,50 гривень - заборгованість за процентами та 2677,50 гривень - штрафні санкції (ЕС).

35. На підтвердження переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС» позивачем надано акт приймання-передачі реєстру боржників від 10.07.2025 року до договору факторингу № 10/07/25-Е, а також платіжну інструкцію щодо здійснення фінансування за зазначеним договором (ЕС).

36. Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 900389698 за період з 10.07.2025 року по 26.12.2025 року, складеної ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 26.12.2025 року позивач обліковує заборгованість відповідачки в загальному розмірі 20386,00 гривень, з яких 7500,00 гривень - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, 10208,50 гривень - прострочена заборгованість за процентами та 2677,50 гривень - заборгованість за штрафними санкціями. У виписці зазначено, що заборгованість за кредитним договором не погашена (ЕС).

37. У позовній заяві ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначає, що після набуття ним права вимоги за кредитним договором додаткових нарахувань не здійснювалося, а платежів від відповідачки на погашення заборгованості не надходило. При цьому позивач просить стягнути лише заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 7500,00 гривень та процентами в розмірі 10208,50 гривень, що разом становить 17708,50 гривень. Вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2677,50 гривень позивач не заявляє.

V. Оцінка Суду.

38. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

39. Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом звернення до суду.

40. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

41. За змістом ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

43. Згідно зі ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти у строк та в порядку, встановлені договором, а позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

44. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

45. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

46. Вирішуючи питання щодо укладення кредитного договору, суд враховує положення ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції та її прийняття, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

47. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка подала заявку на отримання кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та підписала кредитний договір № 900389698 від 11.06.2019 року за допомогою одноразового ідентифікатора 4HS2CX35.

48. Зазначені обставини підтверджуються кредитним договором, заявкою на отримання кредиту, довідкою щодо дій позичальниці в інформаційно-телекомунікаційній системі, а також документами, що визначають порядок укладення електронних договорів первісним кредитодавцем.

49. Суд враховує, що відомості про номер телефону, використаний під час оформлення кредиту, узгоджуються з інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої зазначений номер був фінансовим номером відповідачки та містився в її анкетних даних.

50. Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 900389698 від 11.06.2019 року в електронній формі.

51. Щодо фактичного надання кредитних коштів суд враховує, що первісним кредитодавцем надано платіжні документи про перерахування відповідачці 7000,00 гривень та додаткових 500,00 гривень, а АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено належність відповідної платіжної картки відповідачці та надходження на її рахунок зазначених коштів.

52. Таким чином, надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують фактичне отримання відповідачкою кредитних коштів у загальному розмірі 7500,00 гривень.

53. Судом також встановлено, що відповідачкою здійснено платежі за кредитним договором 01.07.2019 року в розмірі 5,00 гривень та 09.07.2019 року в розмірі 3150,00 гривень, що разом становить 3155,00 гривень.

54. Відповідно до розрахунку первісного кредитодавця зазначені платежі зараховані на погашення нарахованих процентів, тоді як погашення основної суми кредиту в розрахунку не відображено. Відомості про залишок заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7500,00 гривень містяться також у подальших реєстрах прав вимоги та виписці з особового рахунку.

55. Вирішуючи питання щодо набуття позивачем права вимоги за кредитним договором, суд виходить із положень ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

56. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

57. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

58. Судом досліджено договори факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та № 10/07/25-Е від 10.07.2025 року, відповідні реєстри прав вимоги, акт приймання-передачі реєстру боржників, протоколи узгодження предмета факторингових операцій та платіжні документи.

59. Із зазначених документів вбачається послідовне відступлення права вимоги за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у подальшому до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та зрештою до ТОВ «ФК «ЕЙС».

60. Відповідні реєстри прав вимоги містять відомості про відповідачку, номер кредитного договору та розмір заборгованості, що дозволяє ідентифікувати зобов`язання, право вимоги за яким передавалося. Зазначені документи узгоджуються між собою та підтверджують набуття позивачем права вимоги за спірним кредитним договором.

61. Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 514 ЦК України новий кредитор набуває права вимоги в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент його переходу. Отже, сам по собі факт зазначення певної суми заборгованості в реєстрі прав вимоги не звільняє позивача від обов`язку довести правомірність та обґрунтованість її нарахування.

62. Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем вимог про стягнення процентів у розмірі 10208,50 гривень, суд виходить із необхідності розмежування процентів за правомірне користування кредитними коштами та процентів, які нараховуються як міра відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

63. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти за користування кредитними коштами є платою за надання позичальникові можливості правомірно користуватися ними протягом погодженого сторонами строку кредитування.

64. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

65. Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після закінчення визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а права кредитодавця в разі прострочення виконання грошового зобов`язання забезпечуються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

66. У Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила, що проценти за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України та проценти як міра відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України мають різну правову природу. При цьому сторони можуть погодити інший розмір процентів як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

67. Зі змісту кредитного договору № 900389698 від 11.06.2019 року вбачається, що пунктом 1.4 передбачено нарахування процентів у розмірі 1,65 % на день протягом погодженого строку кредитування. Водночас пунктами 4.2 та 4.3 договору встановлено порядок нарахування процентів у розмірі 1,70 % на день у разі користування кредитними коштами понад визначений договором строк, із прямим посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

68. Таким чином, сторони погодили інший, ніж передбачений законом, розмір процентів як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Отже, сам по собі факт нарахування процентів після закінчення строку кредитування не є підставою для відмови у їх стягненні.

69. Разом із тим наявність у кредитному договорі відповідної умови не звільняє позивача від обов`язку довести правильність визначення розміру процентів, заявлених до стягнення.

70. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

71. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

72. Перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем заборгованості за процентами, суд враховує, що відповідно до графіка розрахунків у редакції додаткової угоди від 20.06.2019 року строк повернення кредиту визначено 28.06.2019 року, а розмір процентів за погоджений строк кредитування становив 2029,50 гривень.

73. Після закінчення строку кредитування відповідно до п.п. 4.2, 4.3 кредитного договору передбачено нарахування процентів за понадстрокове користування кредитними коштами в розмірі 1,70 % на день, що від суми кредиту 7500,00 гривень становить 127,50 гривень за кожний день прострочення.

74. Судом встановлено, що в розрахунку первісного кредитодавця 02.07.2019 року відображено нарахування процентів у розмірі 864,00 гривень, а 09.07.2019 року - у розмірі 907,50 гривень.

75. Перевіряючи правильність зазначених нарахувань, суд виходить із того, що за період з 29.06.2019 року по 02.07.2019 року включно, який становить чотири календарні дні, розмір процентів за погодженою ставкою 1,70 % на день складає 510,00 гривень (127,50 гривень ? 4 дні). Отже, нарахування від 02.07.2019 року в розмірі 864,00 гривень перевищує суму процентів, обчислену за зазначений період, на 354,00 гривні.

76. Крім того, із розрахунку первісного кредитодавця вбачається, що за період з 03.07.2019 року по 08.07.2019 року проценти нараховувалися окремо за кожний день у розмірі 127,50 гривень. Відтак за 09.07.2019 року відповідно до погодженої сторонами процентної ставки підлягало нарахуванню 127,50 гривень. Водночас кредитодавцем за зазначену дату відображено 907,50 гривень, що перевищує суму щоденного нарахування на 780,00 гривень.

77. Таким чином, перевіркою розрахунку встановлено, що загальна сума нарахувань, які не підтверджуються визначеним договором порядком щоденного обчислення процентів, становить 1134,00 гривень (354,00 гривні + 780,00 гривень).

78. Суд враховує, що пунктом 4.2 кредитного договору передбачено також застосування ставки 1,70 % до періоду користування кредитними коштами від початку дії договору. Водночас проценти за погоджений сторонами строк кредитування визначені графіком розрахунків у розмірі 2029,50 гривень за ставкою 1,65 % на день, а проценти, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, за своєю правовою природою є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Тому підстав для застосування відповідальності за прострочення до періоду належного користування кредитом суд не встановив.

79. При цьому наданий позивачем розрахунок не містить окремого обґрунтування збільшення процентів на 1134,00 гривень, а сам факт відображення відповідних сум у бухгалтерському розрахунку кредитодавця не підтверджує правомірності їх нарахування.

80. Судом здійснено перевірку заборгованості за процентами виходячи з погодженого сторонами строку кредитування, встановлених договором процентних ставок, фактичної суми наданих кредитних коштів та здійснених відповідачкою платежів.

81. Відповідно до графіка розрахунків проценти за період з 11.06.2019 року по 28.06.2019 року становили 2029,50 гривень. За період з 29.06.2019 року по 03.09.2019 року включно, що становить 67 календарних днів, розмір процентів за ставкою 1,70 % на день складає 8542,50 гривні (127,50 гривень ? 67 днів).

82. У подальшому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 04.09.2019 року по 16.09.2019 року включно, що становить 13 календарних днів, нараховано проценти в розмірі 1657,50 гривень (127,50 гривень ? 13 днів). Зазначене нарахування відповідає погодженій договором процентній ставці та підтверджується наданим розрахунком.

83. Отже, загальна сума процентів, обчислена за зазначені періоди, становить 12229,50 гривень (2029,50 гривень + 8542,50 гривні + 1657,50 гривень). З урахуванням здійснених відповідачкою платежів у загальному розмірі 3155,00 гривень залишок заборгованості за процентами становить 9074,50 гривні.

84. Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення процентів у розмірі 10208,50 гривень підтверджується наданими доказами частково, а саме в розмірі 9074,50 гривні. У частині стягнення процентів у розмірі 1134,00 гривень позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю правильності їх нарахування.

85. Суд враховує, що відсутність відзиву на позовну заяву та заперечень відповідачки не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог. Водночас часткова відмова у стягненні процентів у даному випадку зумовлена не зменшенням розміру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання з мотивів її неспівмірності, а результатами перевірки правильності визначення заявленої заборгованості.

86. Враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази та наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 7500,00 гривень, порушення зобов`язань щодо їх повернення та набуття позивачем права вимоги за зазначеним договором.

87. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 16574,50 гривні, з яких 7500,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту та 9074,50 гривні - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 1134,00 гривень слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

88. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

89. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

90. Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 42241 від 30.03.2026 року.

91. Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 17708,50 гривень, з яких судом задоволено вимоги на суму 16574,50 гривні, що становить 93,5963 % від заявлених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2491,91 гривні.

92. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

93. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

94. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

95. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

96. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25771247463 від 01.09.2025 року до зазначеного договору та акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року.

97. Відповідно до додаткової угоди № 25771247463 від 01.09.2025 року сторони погодили надання правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року.

98. Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року Адвокатським бюро «Соломко та партнери» надано позивачу правничу допомогу на загальну суму 7000,00 гривень, яка включає складання позовної заяви - 5000,00 гривень, вивчення матеріалів справи - 1000,00 гривень, підготовку адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 гривень та підготовку відповідного клопотання - 500,00 гривень. Загальний час, зазначений в акті, становить шість годин.

99. Оцінюючи надані документи, суд враховує, що вони стосуються саме цієї справи, містять відомості про види наданих послуг, їх вартість та час, витрачений на їх виконання. Складання позовної заяви, опрацювання документів щодо виникнення та переходу права вимоги, а також підготовка процесуальних документів, спрямованих на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, безпосередньо пов`язані з розглядом заявленого позову.

100. При цьому суд враховує характер спірних правовідносин, обсяг наданих позивачем доказів, необхідність перевірки електронного кредитного договору, документів щодо фактичного надання кредитних коштів, послідовного відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості. З огляду на зазначене, обсяг заявлених послуг відповідає характеру виконаної представником роботи.

101. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відповідачкою такого клопотання не заявлено та доказів неспівмірності зазначених витрат не надано.

102. Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем підтверджено обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість у розмірі 7000,00 гривень. Підстав для зменшення зазначеної суми з мотивів неспівмірності витрат на правничу допомогу суд не встановив.

103. Разом із тим, оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

104. Таким чином, з урахуванням частки задоволених позовних вимог, яка становить 93,5963 %, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6551,74 гривні (7000,00 гривень ? 16574,50 гривні / 17708,50 гривень).

105. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 9043,65 гривні, з яких 2491,91 гривні - судовий збір та 6551,74 гривні - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 14, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272, 273, 279-284, 287-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, Київська область, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, IBAN НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за кредитним договором № 900389698 від 11.06.2019 року в розмірі 16574,50 гривні, з яких 7500,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту та 9074,50 гривні - заборгованість за процентами, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6551,74 гривні та судовий збір у розмірі 2491,91 гривні, а всього 25618,15 гривні.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

8. Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна