Рішення № 141294862, 22.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2498/26

Провадження № 2/496/2909/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Сурженка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, до

відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, але прохальній частині позовної заяви, зокрема, зазначив про можливість розгляду справи у його відсутність,

відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 01.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі позивач та/або ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 16537,03 грн. за Кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року та понесені позивачем судові витрати.

2. Свої вимоги мотивує тим, що 01.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 609802082 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в межах кредитного ліміту 22 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах, визначених договором. На виконання умов договору первісним кредитодавцем 01.02.2022 року було перераховано відповідачу 14 950,00 грн, а 15.02.2022 року додатково 700,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума наданих кредитних коштів становила 15 650,00 грн. Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги за вказаним кредитним договором послідовно перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», у подальшому до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі укладених договорів факторингу. Позивач вказує, що станом на 26.12.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 16 537,03 грн, з яких 15 650,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 887,03 грн заборгованість за процентами. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та набуття права грошової вимоги за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 16 537,03 грн, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

3. Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представником позивача до матеріалів позовної заяви було долучене клопотання про витребування доказів. (ЕС)

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи. (ЕС)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 року цивільна справа № 496/2498/26 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 13)

7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.04.2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 16-18)

9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

10. Судова повістка про виклик відповідача у судове засідання направлялася рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - адресат відмовився (а.с.27). Судова повістка про виклик відповідача у судове засідання направлялася рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відмовився» (а.с. 27). Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку. Таким чином, враховуючи, що судова повістка направлялася за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача та повернулася з відміткою про відмову від її отримання, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. У судове засідання відповідач не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

11. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

12. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

13. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

14.Судом встановлено, що 01.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 609802082 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, а позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах, визначених договором (ЕС).

15.Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ».

16.Згідно із заявкою на отримання кредиту від 01.02.2022 року відповідач звернувся до кредитодавця з метою отримання кредитних коштів у розмірі 14 950,00 грн строком на 30 днів, зазначивши свої персональні дані, номер мобільного телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки для зарахування кредитних коштів.

НОМЕР_2 .Відповідно до п. 1.7 кредитного договору дисконтний період становить 30 днів, починаючи з дати надання першого траншу, та закінчується 03.03.2022 року.

18.Пунктом 1.8 договору передбачено можливість продовження дисконтного періоду за умови виконання позичальником визначених договором дій, зокрема сплати нарахованих процентів та активації відповідної функції продовження строку в особистому кабінеті.

19.Відповідно до п. 1.9.1 договору протягом дисконтного періоду проценти за користування кредитом нараховуються щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,30% річних, що становить 0,42% від суми кредиту за кожний день користування ним.

20.Згідно з п. 1.9.2 договору за умови продовження дисконтного періоду відповідно до п. 1.8 договору з наступного дня після закінчення первісного дисконтного періоду нарахування процентів здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 383,25% річних, що становить 1,05% від суми кредиту за кожний день користування ним.

21.Пунктом 1.9.3 договору передбачено, що у разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів у порядку, визначеному п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентними ставками скасовуються з дати надання кредиту, а нарахування процентів здійснюється за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% від суми кредиту за кожний день користування ним. При цьому позичальник зобов`язується сплатити різницю між процентами, нарахованими за базовою процентною ставкою, та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками.

22.Відповідно до п. 1.12 договору сторони погодили, що користування позичальником кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії на умовах, визначених договором.

23.Згідно з п. 1.12.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, а у разі ненадходження платежу строк виконання цього зобов`язання переноситься кожного разу на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

24.Пунктом 1.12.2 договору передбачено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98% від суми кредиту за кожний день користування ним.

25.Відповідно до п. 1.13 договору проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.

26.На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої 01.02.2022 року о 12 год. 58 хв. відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, після чого на зазначений ним номер мобільного телефону 01.02.2022 року о 12 год. 59 хв. 45 сек. направлено одноразовий ідентифікатор MNV96A2J.(ЕС)

27.Згідно із зазначеною довідкою 01.02.2022 року о 13 год. 00 хв. 40 сек. відповідачем було введено одноразовий ідентифікатор, чим здійснено акцепт оферти та підписання електронного кредитного договору. Перерахування кредитних коштів ініційовано 01.02.2022 року о 13 год. 01 хв. 24 сек.(ЕС)

28.Крім того, у довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця містяться відомості про збільшення суми кредиту 15.02.2022 року на 700,00 грн.

29.На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором позивачем надано платіжні доручення від 01.02.2022 року на суму 14 950,00 грн та від 15.02.2022 року на суму 700,00 грн, відповідно до яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ кредитних коштів на платіжну картку відповідача № 4441-11XX-XXXX-1255. Зазначені платіжні доручення містять відмітки про проведення платежів банком. (ЕС)

30. Згідно із відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 27.04.2026 року № БТЕ-16557 за період з 01.02.2022 року по 06.02.2022 року на платіжну картку відповідача було зараховано кошти в сумі 14 950,00 грн, а за період з 15.02.2022 року по 20.02.2022 року кошти в сумі 700,00 грн. Банк також повідомив, що номер мобільного телефону, зазначений позичальником при оформленні кредиту, є фінансовим номером телефону, закріпленим за вказаною платіжною карткою (а.с.22).

31.До відповіді банку додано виписку про рух коштів за рахунком, відкритим до платіжної картки відповідача, за період з 01.02.2022 року по 20.02.2022 року, у якій відображено зарахування 01.02.2022 року о 13 год. 00 хв. 48 сек. коштів у розмірі 14 950,00 грн та 15.02.2022 року о 15 год. 36 хв. 18 сек. коштів у розмірі 700,00 грн.(а.с. 23-24)

32.Таким чином, надані платіжні документи та відомості банку підтверджують зарахування на належну відповідачу платіжну картку кредитних коштів у загальному розмірі 15 650,00 грн.

33.Із наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що первісним кредитодавцем було відображено видачу кредитних коштів 01.02.2022 року в сумі 14 950,00 грн та 15.02.2022 року в сумі 700,00 грн, а також здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом. (ЕС)

34.Відповідно до зазначеного розрахунку станом на 03.03.2022 року загальна заборгованість становила 17 580,74 грн, з яких 15 650,00 грн основна сума кредиту та 1 930,74 грн нараховані проценти.

35.У подальшому в розрахунку первісного кредитодавця відображено коригування процентів, зокрема 04.03.2022 року на суму 460,11 грн та 08.04.2022 року на суму 65,73 грн, а також подальші нарахування процентів. (ЕС)

36.Станом на 05.05.2022 року, відповідно до розрахунку первісного кредитодавця, заборгованість за кредитним договором становила 17 281,85 грн, з яких 15 650,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 631,85 грн заборгованість за процентами.(ЕС)

37.28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого первісний кредитор передавав фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги. (ЕС)

38.Згідно з витягом із реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до зазначеного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» було передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року в загальному розмірі 17 281,85 грн, з яких 15 650,00 грн основний борг та 1 631,85 грн проценти. (ЕС)

39.Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», після набуття права вимоги зазначеним товариством продовжувалося нарахування процентів за кредитним договором, унаслідок чого загальна сума нарахованих процентів становила 2 887,03 грн.(ЕС)

40.У зазначеному розрахунку також відображено платіж відповідача від 04.11.2022 року в розмірі 2 000,00 грн, який кредитором зараховано на погашення процентів за користування кредитом.

41.Після врахування зазначеного платежу в розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» відображено залишок заборгованості за процентами в розмірі 887,03 грн, при цьому заборгованість за основною сумою кредиту залишилася незмінною та становила 15 650,00 грн.

42.27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило новому кредитору права грошової вимоги, визначені у відповідному реєстрі прав вимоги. (ЕС)

43.Згідно з витягом із реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до зазначеного договору факторингу до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року на загальну суму 16 537,03 грн, з яких 15 650,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 887,03 грн заборгованість за процентами. (ЕС)

44.15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.(ЕС)

45.Відповідно до витягу з реєстру боржників від 15.07.2025 року та акта приймання-передачі реєстру боржників до зазначеного договору факторингу позивачу передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року. (ЕС)

46.На підтвердження виконання умов договорів факторингу позивачем також надано документи щодо фінансування та передачі прав вимоги, зокрема акт звірки взаємних розрахунків, протокол узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги, платіжні інструкції. (ЕС)

47.Згідно з наданими позивачем розрахунками та витягами з реєстрів прав вимоги загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року визначена позивачем у розмірі 16 537,03 грн, з яких 15 650,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 887,03 грн заборгованість за процентами. (ЕС)

48.Із матеріалів справи вбачається, що після здійснення платежу 04.11.2022 року в розмірі 2 000,00 грн інших платежів на погашення заборгованості в наданих позивачем розрахунках не відображено.

49.Отже, спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредитування, укладеного в електронній формі, та стосуються виконання позичальником зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів і сплати процентів за користування ними, а також переходу права грошової вимоги за кредитним договором до позивача на підставі договорів факторингу.

V. Оцінка Суду.

50.Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

51.Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

52.Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

53.За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

54.Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

55.Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

56.Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

57.Частинами першою та другою ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною або сторонами.

58.Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

59.Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

60.Згідно з ч. 6 ст. 11 зазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

61.Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

62.За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

63.Аналогічні правові висновки щодо належності електронної форми укладення кредитного договору та використання одноразового ідентифікатора викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20.

64.Судом встановлено, що кредитний договір № 609802082 від 01.02.2022 року містить істотні умови щодо предмета договору, розміру кредитного ліміту, порядку надання кредитних коштів, строку кредитування, процентних ставок, порядку повернення кредиту та виконання зобов`язань сторонами.

65.На підтвердження укладення договору позивачем надано заявку відповідача на отримання кредиту, примірник кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, а також довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитодавця.

66.Із зазначеної довідки вбачається, що 01.02.2022 року відповідач подав заявку на отримання кредитних коштів, після чого на вказаний ним номер мобільного телефону було направлено одноразовий ідентифікатор MNV96A2J, який введено позичальником 01.02.2022 року о 13 год. 00 хв. 40 сек., що відповідно до встановленого кредитодавцем порядку свідчить про прийняття пропозиції укласти кредитний договір.

67.Суд враховує, що зазначена довідка містить послідовні відомості про подання заявки, направлення одноразового ідентифікатора, його введення позичальником та ініціювання перерахування кредитних коштів. Ці відомості узгоджуються зі змістом кредитного договору, заявкою відповідача та документами щодо фактичного перерахування кредиту.

68.Крім того, належність зазначеної у кредитних документах платіжної картки відповідачу підтверджується відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 27.04.2026 року № БТЕ-16557, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

69.Згідно з відповіддю банку та доданою до неї випискою за рахунком відповідача, 01.02.2022 року на його платіжну картку було зараховано 14 950,00 грн, а 15.02.2022 року 700,00 грн, що в сукупності становить 15 650,00 грн.

70.Вказані відомості підтверджують не лише факт ініціювання кредитодавцем переказу грошових коштів, а й їх фактичне зарахування на банківський рахунок відповідача.

71.Суд також враховує, що надання додаткового траншу в розмірі 700,00 грн передбачалося умовами кредитної лінії, а відомості про збільшення суми кредиту 15.02.2022 року відображені в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитодавця та підтверджені банківськими документами.

72.Оцінивши зазначені докази відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 609802082 від 01.02.2022 року, а також факт отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 15 650,00 грн підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, які в сукупності є достатніми для встановлення зазначених обставин.

73.Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

74.Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

75.Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

76.За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

77.Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить із необхідності окремої перевірки заборгованості за основною сумою кредиту та процентами, оскільки сам по собі розрахунок кредитора не звільняє суд від обов`язку перевірити правові підстави і правильність відображених у ньому нарахувань.

78.Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

79.Разом із тим, при вирішенні питання про правомірність нарахування процентів суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, відповідно до яких проценти за користування кредитом, передбачені ст. 1048 ЦК України, є платою за правомірне користування кредитними коштами та можуть нараховуватися в межах погодженого сторонами строку кредитування.

80.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати проценти за правомірне користування кредитом припиняється, а його права та інтереси в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

81.Згідно з умовами кредитного договору № 609802082 від 01.02.2022 року первісний дисконтний період становив 30 днів та закінчувався 03.03.2022 року. Протягом цього періоду відповідно до п. 1.9.1 договору проценти нараховувалися за дисконтною процентною ставкою 0,42% від суми кредиту за кожний день користування ним.

82.Разом із тим, умови договору передбачають два різні механізми продовження кредитних правовідносин, які мають самостійне правове значення.

83.Так, пунктом 1.8 договору передбачено продовження дисконтного періоду за ініціативою позичальника шляхом виконання визначених договором дій, зокрема сплати нарахованих процентів та активації відповідної функції продовження строку.

84.Натомість пунктом 1.12 договору сторони погодили окремий порядок продовження строку дії кредитної лінії у разі користування позичальником кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду.

85.Відповідно до п. 1.12.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, а у разі ненадходження платежу строк його виконання переноситься кожного разу на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

86.При цьому пунктом 1.12.2 договору визначено процентну ставку, яка застосовується протягом зазначеного періоду, а саме 2,98% від суми кредиту за кожний день користування ним.

87.Отже, умови пунктів 1.8 та 1.12 договору не є тотожними, оскільки регулюють різні способи продовження кредитних правовідносин. Відсутність доказів здійснення відповідачем дій, передбачених пунктом 1.8 договору, сама по собі не свідчить про незастосування погодженого сторонами механізму продовження строку кредитної лінії, визначеного пунктом 1.12.1 договору.

88.Суд враховує, що положення пункту 1.12.1 договору визначає конкретну граничну тривалість такого продовження 90 календарних днів, а тому не передбачає безстрокового нарахування процентів лише внаслідок неповернення кредиту.

89.Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що останнє нарахування процентів за кредитним договором здійснено 31.05.2022 року, тобто в межах 90-денного періоду, передбаченого пунктом 1.12.1 договору після закінчення дисконтного періоду 03.03.2022 року.

90.Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування процентів за період, охоплений наданими розрахунками, здійснювалося в межах передбаченого договором строку кредитування з урахуванням погодженого сторонами механізму його продовження.

91.При цьому суд враховує, що надані розрахунки не містять нарахувань процентів після 31.05.2022 року, а позивачем не заявлено вимог про стягнення процентів за наступні періоди.

92.За таких обставин суд не вбачає підстав для ототожнення всіх процентів, нарахованих після закінчення первісного дисконтного періоду, із процентами за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченими ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки сторони договору визначили окремий строк виконання зобов`язання з повернення основної суми кредиту та порядок його продовження.

93.Вирішуючи питання щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд виходить із того, що зазначеною нормою передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

94.Разом із тим, зазначені положення не передбачають загального звільнення позичальника від обов`язку повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів, нарахованих за правомірне користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування.

95.Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення основної суми кредиту та процентів, нарахованих у межах строку кредитування, визначеного договором з урахуванням пункту 1.12.1, а вимоги про стягнення неустойки чи процентів як міри відповідальності за ст. 625 ЦК України не заявлялися, положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не є підставою для відмови у стягненні заявленої заборгованості.

96.Перевіряючи безпосередньо розмір заборгованості за процентами, суд враховує, що відповідно до розрахунку первісного кредитодавця станом на 03.03.2022 року сума нарахованих процентів становила 1 930,74 грн.

97.У подальшому первісним кредитодавцем відображено коригування процентів на суму 460,11 грн та 65,73 грн, а також додаткові нарахування процентів у період з 11.04.2022 року по 05.05.2022 року.

98.Внаслідок зазначених операцій станом на 05.05.2022 року заборгованість за процентами, передана ТОВ «Таліон Плюс», становила 1 631,85 грн.

99.Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» після набуття права вимоги зазначеним товариством було додатково нараховано проценти за період з 06.05.2022 року по 31.05.2022 року в загальному розмірі 1 255,18 грн.

100.Отже, загальна сума процентів, відображених у розрахунках первісного та наступного кредиторів, становить 2 887,03 грн (1 631,85 грн + 1 255,18 грн).

101.При цьому із розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що 04.11.2022 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 2 000,00 грн, який кредитором зараховано на погашення заборгованості за процентами.

102.Після врахування зазначеного платежу залишок заборгованості за процентами становить 887,03 грн (2 887,03 грн 2 000,00 грн).

103.Суд враховує, що розрахунки обох кредиторів містять відомості про дати надання кредитних коштів, суми нарахованих процентів, здійснені коригування та платіж відповідача, а наведені в них підсумкові показники узгоджуються між собою.

104.Крім того, сума заборгованості в розмірі 16 537,03 грн, з яких 15 650,00 грн основна сума кредиту та 887,03 грн проценти, відповідає сумам, зазначеним у витягах із реєстрів прав вимоги, за якими здійснювалося подальше відступлення права вимоги за кредитним договором.

105.Водночас суд зазначає, що сам факт відображення певної суми заборгованості у реєстрі прав вимоги не є самостійним доказом правильності її нарахування, однак у сукупності з кредитним договором, первинними документами щодо видачі кредиту та розрахунками заборгованості підтверджує послідовність обліку відповідного грошового зобов`язання.

106.Суд також враховує, що після здійснення платежу 04.11.2022 року інших платежів, які б свідчили про подальше погашення заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять.

107.Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

108.Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

109.Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

110.За змістом ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, строк платежу за якою настав, так і право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому.

111.Із матеріалів справи встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого відповідно до реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року.

112.У подальшому 27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача передано ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджується витягом із реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року.

113.15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року.

114.На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано відповідні договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги, акт приймання-передачі реєстру боржників, а також документи щодо виконання зобов`язань з фінансування за договорами факторингу.

115.Суд враховує, що договори факторингу містять умови щодо порядку відступлення прав вимоги, а надані реєстри дають можливість ідентифікувати відповідача, номер і дату кредитного договору та розмір переданої грошової вимоги.

116.При цьому укладення рамкових договорів факторингу до виникнення кредитних правовідносин із конкретним позичальником саме по собі не свідчить про відсутність переходу права вимоги, оскільки цивільне законодавство допускає відступлення майбутньої грошової вимоги, а конкретизація відповідного боржника та зобов`язання здійснюється у реєстрі прав вимоги.

117.Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду щодо можливості відступлення майбутньої грошової вимоги, зокрема викладеними у постанові від 07.01.2026 року у справі № 727/2790/25, які також враховані Одеським апеляційним судом у постанові від 07.05.2026 року у справі № 511/2917/25.

118.Оцінивши зазначені документи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином підтверджено послідовний перехід права грошової вимоги від первісного кредитодавця до ТОВ «Таліон Плюс», у подальшому до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та до ТОВ «ФК «ЕЙС», а отже позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

119.Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

120.Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

121.Відсутність відзиву відповідача та ненадання ним заперечень проти позову не звільняють позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається, та не є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

122.Разом із тим, у цій справі надані позивачем докази не обмежуються одностороннім розрахунком заборгованості, а включають електронний кредитний договір, відомості щодо його підписання, документи про видачу кредиту, банківське підтвердження зарахування коштів, розрахунки первісного та наступного кредиторів, а також документи щодо переходу права вимоги.

123.Зазначені докази узгоджуються між собою щодо істотних обставин виникнення та виконання кредитного зобов`язання, а саме укладення договору, отримання відповідачем кредитних коштів, розміру наданого кредиту, періодів нарахування процентів, здійснення часткового платежу та переходу права вимоги до позивача.

124.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору № 609802082 від 01.02.2022 року, надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 15 650,00 грн, неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, а також наявності у позивача права вимоги за зазначеним кредитним договором.

125.Перевіривши надані розрахунки заборгованості та співвіднісши їх з умовами кредитного договору, суд вважає доведеним розмір заборгованості відповідача в сумі 16 537,03 грн, з яких 15 650,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 887,03 грн заборгованість за процентами.

126.За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

127.Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

128.Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

129.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

130.Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

131.Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою ТОВ «ФК «ЕЙС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

132.Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

133.Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

134.Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

135.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

136.Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

137.Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

138.На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та Партнери», додаткову угоду від 01.09.2025 року до зазначеного договору, а також акт про надання правничої допомоги від 29.12.2025 року.

139.Із додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги вбачається, що її предметом є надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ЕЙС», зокрема щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року.

140.Відповідно до наданих позивачем документів вартість професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом цієї справи, визначена сторонами в розмірі 7 000,00 грн.

141.Суд враховує, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи лише має бути сплачено, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і їх вартості.

142.Аналогічний підхід щодо необхідності врахування умов договору про надання правничої допомоги та доказів, які підтверджують обсяг наданих послуг і їх вартість, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21.

143.Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, предмет і ціну позову, обсяг наданих представником позивача послуг, а також те, що підготовка позовної заяви потребувала опрацювання кредитного договору, розрахунків заборгованості, документів щодо перерахування кредитних коштів та переходу права вимоги за договорами факторингу.

144.Суд також враховує, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими документами, пов`язаний із розглядом цієї справи та визначений сторонами договору про надання правничої допомоги.

145.Відповідачем заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, а також клопотання про їх зменшення з наведенням відповідних обґрунтувань суду не подано.

146.Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, при цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

147.Таким чином, відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 9 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн витрати зі сплати судового збору та 7 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 14, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 128, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 272, 273, 279284, 287289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, Київська область, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за кредитним договором № 609802082 від 01.02.2022 року в розмірі 16537,03 гривні, з яких 15650,00 гривень заборгованість за основною сумою кредиту та 887,03 гривні заборгованість за процентами, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень та судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, а всього 26199,43 гривні.

3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

7. Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна