Вирок № 141294290, 06.11.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/16214/26Провадження № 1-кп/591/615/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року Зарічний районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Суми у кримінальному провадженні № 12026200480000439 про обвинуваченням:

ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Річки Білопільського району Сумської області, громадянство: України, одруженої, з вищою освітою, лікаря гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня», зареєстрованої за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК),

угоду про визнання винуватості

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_2

захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення: починаючи з 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) працює на посаді лікаря гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» (КНП СОР «ОДКЛ»), яка розташована за адресою м. Суми, вул. Сумської тероборони, 22, тобто на постійній основі здійснює професійну діяльність у закладі охорони здоров`я комунальної форми власності. В силу займаної посади ОСОБА_2 наділена повноваженнями на складання, оформлення, підписання та видачу офіційної медичної документації, у тому числі форми первинної облікової документації № 028/о «Консультаційний висновок спеціаліста», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110. Зазначена медична документація має статус офіційного документа, містить відомості, що породжують юридичні наслідки, у тому числі є підставою для встановлення або підтвердження діагнозу, призначення лікування, подальшого направлення пацієнта на обстеження, отримання медичних висновків, а також використовується іншими медичними закладами, органами державної влади та установами. Форма та бланк відповідної довідки затверджений нормативно-правових актом. Таким чином, ОСОБА_2 , виконуючи службові повноваження у комунальному некомерційному підприємстві та будучи наділеною правом видачі офіційних документів, що мають юридичне значення, є службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК, оскільки обіймає посаду, яка пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

06.08.2025 на огляд до ОСОБА_2 прибула ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_6 ), у супроводі своєї матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ОСОБА_7 ), з невстановленими скаргами, маючи при собі бланк результату аналізу із заздалегідь обумовленим показником «лактазна недостатність, С/С генотип» та висновок спеціаліста консультаційної поліклініки - лікаря генетика медичного КНП СОР «ОДКЛ» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_8 ) від 05.08.2025 з діагнозом «Непереносимість лактози вроджена С/С генотип» відносно ОСОБА_6 .

При цьому, ОСОБА_7 мала на меті після отримання консультаційного висновку з відповідним діагнозом, в подальшому звернутися до Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) відповідної медичної установи з метою отримання довідки, що є підставою для призначення державної допомоги на дитину, хвору, у тому числі на рідкісне орфанне захворювання, без встановлення інвалідності, а також створює умови для безперешкодного перетинання державного кордону батьками такої дитини в порядку, передбаченому п. 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 (з урахуванням Постанови КМУ №?264 від 12.03.2022; редакції Постанови КМУ №?383 від 29.03.2022; та змін, внесених Постановою КМУ №?1044 від 10.09.2022).

Встановлено, що до серпня 2025 року ОСОБА_6 з народження не мала відставання у фізичному розвитку, характерних скарг або клінічних проявів, притаманних лактозній непереносимості. В медичних документах останньої відсутні відомості про розлади шлунково-кишкового тракту, болі у животі, метеоризм чи діарею; щеплення проводилися за календарем, дитина перебувала на грудному вигодовуванні, темпи росту та набору маси тіла відповідали віковій нормі. Також довідкою про результати профілактичного медичного огляду від 23.08.2024 підтверджено, що ОСОБА_6 була визнана здоровою.

При цьому, 06.08.2025 ОСОБА_2 при проведенні огляду, діагностуванні та встановленні у ОСОБА_6 діагнозу «Первинна лактазна непереносимість синдром мальабсорбції (E 73.0), недостатня вага» не з`ясувала наявності характерних скарг, клінічної картини, не провела обов`язковий комплекс додаткових обстежень і динамічного спостереження, зокрема на тлі безлактозної дієти при якому у хворої дитини спостерігається зменшення диспептичних симптомів, не провела клінічний аналіз крові, копрограми, клінічний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові та сечі, рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту з провокаційним тестом, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, а також гістохімічне дослідження тканини тонкої кишки.

Станом на 06.08.2025 згідно медичної документації у ОСОБА_6 був запис щодо можливих проявів відповідного діагнозу за 01.08.2025, аналіз із заздалегідь обумовленим показником «лактазна недостатність, С/С генотип» та консультаційний висновок спеціаліста консультаційної поліклініки - лікаря генетика медичного КНП СОР «ОДКЛ» ОСОБА_8 від 05.08.2025 з діагнозом «Непереносимість лактози вроджена С/С генотип» відносно ОСОБА_6 .

Вищевказані факти свідчать про умисні дії ОСОБА_2 щодо внесення до офіційних документів завідомо недостовірних даних, згідно яких у ОСОБА_6 встановлений нею діагноз «Первинна лактазна непереносимість синдром мальабсорбції (E 73.0), недостатня вага».

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 08-226/2025 від 31.10.2025 встановлено, що ОСОБА_6 з народження не мала відставання у фізичному розвитку, характерних скарг або клінічних проявів, притаманних лактозній непереносимості. До серпня 2025 року в медичних документах відсутні відомості про розлади шлунково-кишкового тракту, болі у животі, метеоризм чи діарею; щеплення проводилися за календарем, дитина перебувала на грудному вигодовуванні, темпи росту та набору маси тіла відповідали віковій нормі. Також довідкою про результати профілактичного медичного огляду від 23.08.2024 підтверджено, що ОСОБА_6 була визнана здоровою.

Експертна комісія додатково зазначила, що діагностика лактазної недостатності у дітей здійснюється виключно за наявності характерних скарг, клінічної картини та з обов`язковим проведенням комплексу додаткових обстежень і динамічного спостереження, зокрема на тлі безлактозної дієти при якому у хворої дитини спостерігається зменшення диспептичних симптомів (у випадку ОСОБА_6 не проведено). Крім цього такий діагноз ґрунтується на результатах клінічного аналізу крові (у випадку ОСОБА_6 не проведено), копрограми (у випадку ОСОБА_6 не проведено), клінічного аналізу сечі (у випадку ОСОБА_6 не проведено), біохімічного дослідження крові та сечі (у випадку ОСОБА_6 не проведено), рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту з провокаційним тестом (у випадку ОСОБА_6 не проведено), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (у випадку ОСОБА_6 не проведено); в окремих випадках проводиться гістохімічне дослідження тканини тонкої кишки.

Таким чином, 06.08.2025 ОСОБА_2 , діючи умисно, будучи лікарем гастроентерологом дитячим консультативної поліклініки КНП СОР «ОДКЛ», перебуваючи у себе на робочому місці по вул. Сумської Тероборони, 22, здійснила внесення завідомо неправдивих відомостей, до офіційного медичного документа, форми первинної облікової документації № 028/о, а саме до «Консультаційного висновку спеціаліста консультативної поліклініки», зазначивши діагноз - ««Первинна лактазна непереносимість синдром мальабсорбції (E 73.0), недостатня вага» відносно ОСОБА_6 та у подальшому здійснила видачу вказаного документу з завідомо неправдивими відомостями матері останній. При цьому, вказаний вище консультаційний висновок був нею особисто заповнений, підписаний та поставлена особиста печатка лікаря.

У подальшому, вказаний документ із завідомо неправдивими відомостями послугував однією з підстав для отримання довідки ЛКК КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» СМР, що надає дає право на отримання державної допомоги особою, яка здійснює догляд за хворою дитиною.

Таким чином, у зв`язку з умисними протиправними діями, що полягали у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційного медичного документа - форми первинної облікової документації № 028/о, а саме до «Консультаційного висновку спеціаліста консультативної поліклініки», із зазначенням щодо ОСОБА_6 діагнозу «Первинна лактазна непереносимість синдром мальабсорбції (E 73.0), недостатня вага» та подальшій видачі ОСОБА_7 вказаного документу із завідомо неправдивими відомостями, - ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, а саме внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу та подальшу його видачу.

Під час досудового розслідування, 24 вересня 2026 року прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026200480000439 від 17.02.2026, з одної сторони, та підозрювана/обвинувачена у цьому провадженні ОСОБА_2 , за участю захисника підозрюваногї адвоката ОСОБА_5 з іншої сторони, досягли угоди про визнання винуватості на умовах того, що ОСОБА_2 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч.1 ст.366 КК України як внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу та подальшу його видачу.

Обставинами, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення нетяжкого злочину вперше, підтримка ЗСУ шляхом перерахування грошових коштів в сумі 5 000.00 грн на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку ЗСУ.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , не встановлено.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 узгодженого покарання за ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 34 000.00 грн, з позбавленням права обіймати керівні посади в закладах охорони здоров`я, пов`язаними з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій (директор, медичний директор, заступник директора, завідувач директора тощо).

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачена у підготовчому судовому засіданні визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання, у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просить угоду про визнання винуватості, яку уклала добровільно, затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому стст. 468-475 цього Кодексу.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Суд встановив, що угода відповідає вимогам КПК України, укладена у провадженні щодо кримінального проступку,зокрема, за ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням поведінки обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, зазначив про готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, а також наявності обставин, що пом`якшує покарання, а саме - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення нетяжкого злочину вперше, підтримка ЗСУ шляхом перерахування грошових коштів в сумі 5 000.00 грн на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку ЗСУ, та особи ОСОБА_2 , яка характеризується за місцем роботи виключно позитивно, не судима, отримує пенсію по інвалідності, враховуючи, що вищенаведені дані про особу обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нових злочинів можливо досягти, призначивши їй покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати керівні посади в закладах охорони здоров`я, пов`язаними з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили не приймалось.

Процесуальні витрати та речові доказі у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись стст. 314, 373, 474-475, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити у кримінальному провадженні №12026200480000439 від 17.02.2026 Угоду про визнання винуватості від 24 вересня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 та обвинуваченою (підозрюваною) ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_5 , досягнутої під час досудового розслідування.

ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, та призначити їй за цим законом узгоджену сторонами міру покарання у вигляді у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 34 000.00 грн, з позбавленням права обіймати керівні посади в закладах охорони здоров`я, пов`язаними з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій (директор, медичний директор, заступник директора, завідувач директора тощо).

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд міста Суми.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1