Ухвала суду № 141294181, 09.11.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8939/25

Провадження № 2-др/756/59/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.03.2026 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивачів у підготовче судове засідання. Питання розподілу судових витрат зазначеною ухвалою не вирішувалося.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказану ухвалу залишено без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2026 заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, що надійшла до суду 23.03.2026, повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Постановою Київського апеляційного суду від 10.07.2026 зазначену ухвалу залишено без змін.

07.04.2026 до суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, у якій він просив поновити строк на подання такої заяви та стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що після подання позову позивачі жодного разу не з`явилися в судове засідання, а їх пасивна поведінка свідчить про небажання підтримувати позовні вимоги та свідоме затягування розгляду і вирішення справи по суті. На думку заявника, подання позову було спрямоване на зупинення провадження у справі № 756/2752/25 та перешкоджання розгляду справи № 756/2617/25, а для захисту своїх прав він, будучи особою похилого віку, був вимушений звернутися за професійною правничою допомогою та понести відповідні витрати. Заявник послався на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 712/15541/18, від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20 та від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц.

15.09.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, тотожна за змістом, заявленими вимогами та переліком доданих документів заяві, що надійшла 07.04.2026, а тому вона вирішується в межах цього провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених ч. 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина 6 ст. 142 ЦПК України пов`язує п`ятнадцятиденний строк із вирішенням питання про розподіл судових витрат і не містить заборони його поновлення. Заявник просив поновити цей строк одночасно з поданням заяви, як того вимагає ч. 4 ст. 127 ЦПК України.

ОСОБА_1 зазначив, що ухвалу від 04.03.2026, постановлену за відсутності учасників справи, із суду не отримував, а її копію отримав від свого адвоката 17.03.2026, тобто за два дні до спливу строку, встановленого ч. 6 ст. 142 ЦПК України, що підтверджується доданим до заяви листом електронної пошти.

Після повернення першої заяви ухвалою від 30.03.2026, копію якої заявник отримав 04.04.2026, він 06.04.2026 надіслав заяву учасникам справи поштою та подав її до суду, тобто вжив заходів для усунення недоліку, що став підставою для повернення, без зволікання.

За таких обставин суд визнає причини пропуску процесуального строку поважними, а строк на подання заяви про компенсацію судових витрат - таким, що підлягає поновленню.

Вирішення заяви поза межами цього строку зумовлено також тим, що матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 07.04.2026, а апеляційне провадження завершено 23.07.2026.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України обов`язковою умовою компенсації відповідачу здійснених ним витрат у разі залишення позову без розгляду є необґрунтованість дій позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) вказала, що при компенсації правничих витрат відповідача за рахунок позивача із застосуванням ч. 5 ст. 142 ЦПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення відповідачем витрат з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі.

У постанові Верховного Суду від 03.07.2025 у справі № 127/38592/24 (провадження № 61-6091св25) зазначено, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими. Саме собою звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача під час звернення до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У постанові Верховного Суду від 29.07.2026 у справі № 686/14016/25 (провадження № 61-5534св26) зазначено, що виходячи із системного тлумачення ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України необґрунтовані дії позивача передбачають свідомі недобросовісні дії, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії були здійснені позивачем під час розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, чи систематично позивач протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору, чи мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача, чи були його дії умисними.

Обґрунтовуючи заяву, відповідач послався на неявку позивачів у судові засідання, їх пасивну поведінку та спрямованість позову на перешкоджання розгляду інших справ.

Водночас судом встановлено, що позивачі надані їм процесуальні права у справі реалізовували. 19.11.2025 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кібець С.В. - звернувся до суду із заявою про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з відрядженням та проведенням будівельно-технічної експертизи, за проведенням якої позивач ОСОБА_3 звернулася до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 07.01.2026 представником позивача подано клопотання про поновлення строку на подання доказів, долучення до матеріалів справи та дослідження висновку експерта № 7933/25-42 від 19.11.2025.

Крім того, підготовчі судові засідання, призначені на 30.09.2025 та 20.11.2025, не відбулися з причин, що не залежали від позивачів, - у зв`язку з проведенням позапланових технічних робіт на об`єктах інформаційної інфраструктури судової влади та відключенням електричної енергії.

Наслідком повторної неявки позивачів у підготовче судове засідання 08.01.2026 та 04.03.2026 за відсутності заяв про розгляд справи без їх участі стало залишення позовної заяви без розгляду, тобто настання процесуальних наслідків, прямо передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Водночас така неявка сама собою не свідчить ні про недобросовісність звернення позивачів до суду, ні про умисний характер їх дій.

Посилання заявника на постанови Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 712/15541/18 та від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20 цього висновку не спростовують. У цих постановах зазначено, що неявка належно повідомленого позивача у разі неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані дії, а на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення відповідних процесуальних дій. Проте такий висновок не означає, що кожна повторна неявка є необґрунтованою дією, адже оцінка здійснюється в кожній справі за її обставинами. У справі № 712/15541/18 позов залишено без розгляду після розгляду справи судом протягом 3,5 року, закриття підготовчого провадження, призначення експертиз за клопотанням відповідача та участі його адвоката в судових засіданнях, а у справі № 607/19344/25 (постанова Верховного Суду від 06.10.2026, провадження № 61-8570св26) - після надання сторонами пояснень по суті спору та допиту свідків. Постанова від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц стосується залишення позову без розгляду як негативного наслідку повторної неявки, який у цій справі вже настав.

Натомість у цій справі розгляд не вийшов за межі підготовчого провадження, два з п`яти призначених засідань не відбулися з причин, що не залежали від позивачів, а представник позивача подавав заяву про відкладення та письмовий доказ.

Разом з тим, суд враховує, що в жодне із призначених у справі підготовчих судових засідань не з`явився і сам відповідач ОСОБА_1 . Участі в судових засіданнях не брав і його адвокат, що узгоджується з п. 1.2 договору про надання правової допомоги від 01.08.2025, за умовами якого правова допомога надається без фактичної участі адвоката в судових засіданнях у цій справі.

Доводи відповідача про те, що подання позовної заяви було спрямоване на зупинення провадження у справі № 756/2752/25 та перешкоджання розгляду справи № 756/2617/25, не знайшли свого підтвердження. Доказів того, що метою звернення позивачів до суду було саме перешкоджання розгляду цих справ, заявник не надав.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.06.2026 у цій справі ухвалу від 04.03.2026 залишено без змін, при цьому апеляційний суд не вбачав правових підстав для визнання зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позовної заяви та стягнення штрафу. Апеляційний суд зазначив, що саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, а відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача є необґрунтованими та у чому вони виражені.

Інших доказів на підтвердження необґрунтованості дій позивачів заявником суду не надано.

Отже, обов`язкова умова, з якою ч. 5 ст. 142 ЦПК України пов`язує право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, у цій справі не доведена, а тому підстав для оцінки розміру заявлених витрат, їх доведеності та співмірності немає.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 127, 133, 141, 142, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання заяви про компенсацію судових витрат у цивільній справі № 756/8939/25.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій ПУКАЛО