Рішення № 141293915, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/22831/26

провадження № 2/753/18919/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77368638 від 04 грудня 2021 року.

Позивач зазначає, що 04 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі укладено договір позики № 77368638, за умовами якого відповідачу надано позику в розмірі 17 550,00 грн. строком на 30 днів, з датою повернення 03 січня 2022 року.

За твердженням позивача, первісний кредитор перерахував відповідачу кошти на банківську картку, однак відповідач належним чином не виконала зобов`язання щодо повернення позики та сплати процентів.

Позивач зазначає, що право вимоги за договором позики перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Сіроко Фінанс», а в подальшому - до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» на підставі договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 26 150,76 грн., яка складається із: 17 550,00 грн. - заборгованості за основною сумою позики; 8 600,76 грн. - заборгованості за процентами за користування позикою.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. та витрати, пов`язані з підготовкою і направленням документів відповідачу, у розмірі 381,74 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 04 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 77368638.

За умовами договору відповідачу надано позику в розмірі 17 550,00 грн. строком на 30 днів. Датою повернення позики визначено 03 січня 2022 року.

У договорі зазначено базову процентну ставку 1,99 % на день та знижену процентну ставку 0,4975 % на день. У таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком до договору, проценти за строк позики визначено в розмірі 2 619,34 грн.

Договірні документи містять відомості про підписання відповідачем договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

На підтвердження надання відповідачу коштів позивач надав довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» про здійснення 04 грудня 2021 року переказу 17 550,00 грн. на платіжний засіб, зазначений у відомостях про відповідача.

На підтвердження переходу права вимоги позивач надав договір факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», витяг з реєстру прав вимоги, а також договір факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» і відповідний витяг з реєстру боржників.

У витягах з реєстрів зазначено відповідача, номер договору позики та розмір заборгованості. Зазначені документи підтверджують відступлення права вимоги за договором позики № 77368638 до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію або утриматися від її вчинення, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець - зобов`язується надати грошові кошти - кредит - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за тілом позики становить 17 550,00 грн., за процентами - 8 600,76 грн.

Разом із тим наданий розрахунок відображає платежі відповідача у період з 03 січня до 23 лютого 2022 року та зарахування кешбеку. Загальна сума відображених надходжень становить 7 813,75 грн., із яких 165,82 грн. зазначено як кешбек.

Позивач зарахував ці надходження на погашення процентів та зазначив, що основна сума позики залишилася непогашеною у розмірі 17 550,00 грн. Водночас розрахунок містить нарахування процентів після 03 січня 2022 року - визначеної договором дати повернення позики.

Надані позивачем правила передбачають можливість пролонгації договору. Проте документи, які підтверджують оформлення пролонгації саме договору № 77368638 та новий строк повернення позики, серед наданих доказів відсутні.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту за строк позики визначено проценти у розмірі 2 619,34 грн. Суд бере до уваги саме цю суму, визначену договором для погодженого строку кредитування.

Після спливу встановленого договором строку повернення позики нарахування, пов`язані з простроченням грошового зобов`язання, підлягають оцінці за їх правовою природою. Позивач окремо зазначив, що не заявляє вимог про стягнення нарахувань за статтею 625 ЦК України.

За відсутності підтвердження продовження строку кредитування позивач не довів підстав для стягнення заявлених процентів, нарахованих після визначеної договором дати повернення позики, як процентів за користування позикою протягом погодженого строку.

З урахуванням визначених договором процентів за строк позики та всіх надходжень, відображених у розрахунку, залишок зобов`язання становить: 17 550,00 грн. + 2 619,34 грн. ? 7 813,75 грн. = 12 355,59 грн.

Оскільки сума надходжень перевищує визначені договором проценти за строк позики, у цьому розрахунку після їх погашення на повернення основної суми припадає 5 194,41 грн.: 7 813,75 грн. ? 2 619,34 грн. = 5 194,41 грн.

Неповернутий залишок основної суми позики становить 12 355,59 грн.: 17 550,00 грн. ? 5 194,41 грн. Окремий залишок процентів за погоджений строк позики при такому зарахуванні відсутній.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених законом.

Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Договір позики, документ про переказ коштів, розрахунок заборгованості та документи про відступлення права вимоги підтверджують виникнення між сторонами правовідносин щодо користування коштами та перехід права вимоги до позивача. При визначенні розміру заборгованості суд враховує всі надходження, відображені у розрахунку первісного кредитора.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 355,59 грн. неповернутої основної суми позики. У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості слід відмовити.

Згідно з платіжною інструкцією № 2025 від 10 червня 2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на суму 12 355,59 грн. із заявлених 26 150,76 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн. ? 12 355,59 грн. / 26 150,76 грн. = 1 257,92 грн.

Позивач також просить стягнути 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги, заявку № 254 та витяг з акта № 254, у якому зазначено відповідача і номер договору позики.

В акті визначено вартість консультації з вивченням документів - 4 000,00 грн. та складання позовної заяви - 8 000,00 грн., а всього - 12 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.

Позивач просить стягнути 381,74 грн. витрат, пов`язаних із підготовкою, комплектуванням і направленням документів відповідачу. На підтвердження надано договір з ТОВ «Дірект Технології», додаток із вартістю окремих послуг та загальний акт надання послуг.

Разом із тим додаток визначає вартість послуг, а наданий загальний акт не містить даних, які дають можливість встановити обсяг і вартість послуг, наданих саме для направлення документів відповідачу у цій справі. Тому підстав для стягнення заявлених 381,74 грн. за наданими доказами суд не встановив.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 526, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, заборгованість за договором позики № 77368638 від 04 грудня 2021 року у розмірі 12 355,59 грн., яка складається із неповернутої основної суми позики, судовий збір у розмірі 1 257,92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя????????????Л. В. Комаревцева