Рішення № 141293757, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18652/26

провадження № 2/753/16000/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 6908756 від 30.10.2019 у розмірі 40 367,52 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 12 000,00 грн., за процентами - 22 847,52 грн., за комісією за видачу кредиту - 1 440,00 грн., за штрафом та пенею - 4 080,00 грн.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6908756, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн. зі сплатою процентів та інших передбачених договором платежів.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав зобов`язання щодо надання кредиту, однак відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо його повернення та сплати передбачених договором платежів.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Посилаючись на наявність непогашеної заборгованості, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо надходження кредитних коштів на рахунок платіжної картки відповідача.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

30.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6908756 в електронній формі.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 12 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом у погоджені строки.

Пунктом 1.3 договору визначено строк кредитування - п`ять днів із 30.10.2019.

Згідно з пунктом 1.4 договору термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів - 04.11.2019.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 12 % від його суми, що становить 1 440,00 грн.

Відповідно до пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 1 500,00 грн. та нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено початок нарахування процентів із дня, наступного за днем надання кредиту.

Графіком розрахунків, який є додатком № 1 до договору, визначено платіж на 04.11.2019 у загальному розмірі 14 940,00 грн., який включає 12 000,00 грн. кредиту, 1 440,00 грн. комісії та 1 500,00 грн. процентів.

Пунктами 2.3.1, 2.3.2 договору передбачено можливість продовження строку користування кредитом шляхом здійснення позичальником відповідного платежу.

За погодженою сторонами таблицею продовження строку на три дні здійснюється зі сплатою комісії в розмірі 4 % від поточного залишку кредиту, на сім днів - 7 %, на п`ятнадцять днів - 13 %.

Волевиявлення позичальника на продовження строку користування кредитом та укладення відповідної угоди підтверджується здійсненням передбаченого договором платежу.

Пунктом 4.1 договору встановлено пеню в розмірі 2 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми отриманого кредиту.

На підтвердження укладення договору подано довідку ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025, згідно з якою відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z39716, направленим 30.10.2019 о 12:46:09 на зазначений ним номер телефону.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження виконання обов`язку щодо надання кредиту позивач подав платіжний документ про перерахування 12 000,00 грн.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 17.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260914/81101-БТ підтвердило, що на ім`я відповідача емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та 30.10.2019 на відповідний рахунок зараховано 12 000,00 грн.

Отже, факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн. підтверджується сукупністю договору, платіжного документа та інформації банку, який обслуговує рахунок відповідача.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 цього договору первісний кредитор передає новому кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідному реєстрі.

Згідно з пунктом 6.2.3 договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами договору.

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі реєстру боржників від 20.02.2020 та витяг із реєстру боржників, який містить відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 6908756 від 30.10.2019 та передану заборгованість у розмірі 40 367,52 грн.

Зазначені документи підтверджують перехід до позивача права вимоги за кредитним договором відповідача. Водночас включення певної суми до реєстру боржників саме по собі не звільняє позивача від обов`язку довести правові підстави та правильність її нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд установив, що документи первісного кредитора містять відомості про платежі відповідача, які необхідно враховувати при визначенні непогашених зобов`язань.

Зокрема, відображено сплату комісій за продовження строку користування кредитом: 04.11.2019 - 480,00 грн.; 06.11.2019 - 480,00 грн.; 11.11.2019 - 480,00 грн.; 14.11.2019 - 480,00 грн.; 18.11.2019 - 480,00 грн.; 22.11.2019 - 480,00 грн.; 27.11.2019 - 840,00 грн.; 07.12.2019 - 480,00 грн. Загальна сума цих платежів становить 4 200,00 грн.

Розмір кожного з платежів по 480,00 грн. відповідає передбаченій пунктом 2.3.1 договору платі за продовження строку на три дні: 12 000,00 грн. ? 4 % = 480,00 грн.

Платіж у розмірі 840,00 грн. відповідає платі за продовження строку на сім днів: 12 000,00 грн. ? 7 % = 840,00 грн.

Оскільки пунктом 2.3.2 договору прямо передбачено підтвердження волевиявлення позичальника на продовження строку відповідним платежем, суд оцінює зазначені платежі як докази погодження продовжень на визначену договором кількість днів.

Відсутність окремих оновлених графіків не дає підстав ігнорувати ці платежі, однак і не підтверджує права кредитодавця безперервно нараховувати проценти протягом усього періоду неповернення кредиту.

Зазначеними платежами підтверджено сім продовжень по три дні та одне продовження на сім днів, разом - 28 днів.

Отже, загальна тривалість погоджених періодів користування кредитом становить 33 дні: первісні п`ять днів та 28 днів продовжень.

За ставкою 2,5 % на день сума процентів за один день становить: 12 000,00 грн. ? 2,5 % = 300,00 грн.

Відповідно, загальна сума процентів за підтверджені погоджені періоди становить: 300,00 грн. ? 33 дні = 9 900,00 грн.

Водночас первісним кредитором проценти нараховувалися також у проміжках прострочення між погодженими періодами та після закінчення останнього продовження.

Саме по собі неповернення кредиту не є погодженням нового строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

Передбачена договором дія зобов`язань до їх повного виконання не означає автоматичного продовження погодженого строку кредитування.

Положення пункту 2.2.3 договору про подальше нарахування стандартних процентів не змінює встановленого сторонами порядку погодження продовжень та не дає підстав ототожнювати строк існування непогашеного зобов`язання зі строком правомірного користування кредитом.

Договором проценти за користування кредитом та відповідальність за прострочення врегульовані окремо. Суд не має підстав самостійно замінювати заявлені проценти за користування кредитом іншою за правовою природою вимогою. З розрахунку первісного кредитора вбачається сплата відповідачем процентів за кредитом у загальному розмірі 7 452,48 грн., зокрема: 14.11.2019 - 297,00 грн.; 18.11.2019 - 342,15 грн.; 22.11.2019 - 385,04 грн.; 27.11.2019 - 881,58 грн.;07.12.2019 - 546,71 грн.; 16.12.2019 - 5 000,00 грн.

Зазначені платежі підлягають врахуванню при визначенні непогашених процентів.

Таким чином, заборгованість за процентами становить: 9 900,00 грн. ? 7 452,48 грн. = 2 447,52 грн.

Заявлена позивачем сума процентів 22 847,52 грн. у частині 20 400,00 грн. не підтверджена належними правовими підставами, оскільки включає нарахування поза погодженими періодами кредитування.

Отже, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню в розмірі 2 447,52 грн., а в решті цієї вимоги необхідно відмовити.

Основна сума кредиту за наданими документами не погашалася. Відображені платежі зараховані на сплату процентів, погоджених комісій за продовження строку та пені. З урахуванням установленого судом розміру процентних зобов`язань підстав вважати основний борг погашеним за рахунок надлишково сплачених процентів немає.

Тому вимога про стягнення 12 000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 440,00 грн. прямо передбачено пунктом 1.5.1 договору. Її розмір становить 12 % від суми кредиту.

Сплачені відповідачем 4 200,00 грн. комісій стосувалися окремо погоджених продовжень строку кредитування та не є сплатою одноразової комісії за первісне надання кредиту.

Відомостей про погашення комісії за надання кредиту матеріали справи не містять, тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню в розмірі 1 440,00 грн.

Оцінюючи вимогу про стягнення 4 080,00 грн. штрафу та пені, суд виходить із правової природи відповідних нарахувань.

Пунктом 4.1 договору передбачено саме пеню в розмірі 2 % від суми невиконаного зобов`язання за день прострочення з обмеженням загального нарахування 50 % від суми кредиту.

За непогашеної основної суми 12 000,00 грн. денне нарахування становить 240,00 грн., а максимальна сума - 6 000,00 грн.

Із подетального розрахунку вбачається нарахування відповідних сум за дні прострочення у листопаді-грудні 2019 року загалом у розмірі 6 000,00 грн. та їх часткова сплата в розмірі 1 920,00 грн.

Залишок становить: 6 000,00 грн. ? 1 920,00 грн. = 4 080,00 грн.

Непогашена частина відповідає нарахуванню по 240,00 грн. за 17 днів із 11.12.2019 до 27.12.2019 включно, після закінчення останнього підтвердженого продовження строку кредитування.

За змістом статті 549 ЦК України пеня є видом неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Спірний договір укладено у 2019 році на строк п`ять днів. На час його укладення пункт 1 частини другої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» передбачав непоширення дії цього Закону на кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Пізніші зміни законодавства не є підставою для автоматичного застосування нових обмежень до нарахувань за цим договором у 2019 році.

Сума пені не перевищує встановленого договором обмеження. Обставин, які давали б підстави для її зменшення відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України, судом не встановлено.

Передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення від відповідальності під час воєнного стану не поширюється на пеню, нараховану за прострочення у 2019 році.

За таких обставин вимога про стягнення 4 080,00 грн. підлягає задоволенню як вимога про стягнення непогашеної пені.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відсутність відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести заявлені вимоги та не означає визнання відповідачем поданого розрахунку.

Оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 19 967,52 грн., які складаються із 12 000,00 грн. основного боргу, 2 447,52 грн. процентів, 1 440,00 грн. комісії за надання кредиту та 4 080,00 грн. пені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 26418 від 23.04.2026.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. подано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між позивачем та АО «Апологет», ордер адвоката, акт наданих послуг № Д/22174 від 14.04.2026 та детальний опис наданих послуг.

Пунктом 2.3 договору визначено фіксовану вартість правничої допомоги за одну кредитну справу - 8 000,00 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором № 6908756 від 30 жовтня 2019 року в розмірі 19 967,52 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 12 000,00 грн., за процентами - 2 447,52 грн., за комісією за надання кредиту - 1 440,00 грн., за пенею - 4 080,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 316,94 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева