Рішення № 141283171, 05.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33694/26

Провадження № 2/127/9598/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 рокум. ВінницяВінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, мотивуючи позовну заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 та відкрилася спадщина. З метою отримання спадкового майна ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Анцут Л.М. Іншим спадкоємцем є син ОСОБА_3 , який подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь матері. Таким чином, позивач є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину. До складу спадщини також входить право спадкодавця на суму невиплаченої пенсії, яке належало її померлому чоловікові згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі №120/492/22-а, яке набрало законної сили 12.04.2022 року. Зазначеним рішенням суду визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року на підставі зазначеної довідки. Приватним нотаріусом був поданий запит до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недоодержаної пенсії на ім`я померлого ОСОБА_2 та згідно з відповіддю у виплаті сум недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 було відмовлено з посиланням на ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мотивуючи це тим, що суми пенсії, які залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю пенсіонера, не включаються до складу спадщини. На підставі вказаної відповіді, приватним нотаріусом 30.06.2026 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого. З метою захисту своїх прав, позивач звернулася до відповідача та отримала відповідь, що на виконання рішення №120/492/22-а за період з грудня 2019 року по квітень 2022 року нараховано заборгованість з пенсії у розмірі 148316 грн 08 коп. Вказана сума на день смерті виплачена не була. Разом з тим, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади. Таким чином, невиплачена за життя спадкодавця ОСОБА_2 , пенсія не належить до прав, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця в розумінні ст. 1219 ЦК України. Нарахована на виконання судового рішення сума коштів є майном, яке на підставі ст. 1227 ЦК України успадковується на загальних підставах. Оскільки зазначені кошти залишилися не отриманими спадкодавцем за життя, а ОСОБА_1 успадкувала цю суму, тому з метою захисту своїх спадковх прав вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав. Частиною 1, 2, 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 8 Закону України №2262 встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Головним управлінням, на виконання рішення суду №120/492/22-а ОСОБА_2 нараховано суму пенсії у розмірі 148316,08 грн. Проте останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки справа розглядалась Вінницьким окружним адміністративним судом по нормам КАС України, то вказана справа мала б розглядатись також по нормам КАС України окружним адміністративним судом.

Головним управлінням надано позивачу роз`яснення щодо процедури виконання рішень суду після смерті позивача у справі. Так, кошти, які нараховані на виконання рішення суду в сумі 148316,08 грн. включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Вказана заборгованість мала бути виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону №2262 встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. За таких підстав, у Головного управління відсутні правові підстави для виплати пенсій колишнім працівникам силових структур за рахунок власних коштів. В свою чергу, кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Отже, Головним управлінням вжито всіх можливих заходів відповідно до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь позивача. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Спір у справі про стягнення заборгованості з виплати пенсії є тотожним спору у справі 120/492/22-а який вже розглянутий Вінницьким окружним адміністративним судом, рішення набуло законної сили та перебуває на стадії виконання. Щодо стягнення за рахунок Головного управління коштів на сплату судового збору, то Пенсійний фонд є неприбутковою самоврядною організацією. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку і вилученню не підлягають. З огляду на зазначене вище представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову позивача.

Позивачем надіслано суду відповідь на відзив, згідно з якою вона не погоджується з вказаними доводами та правовою оцінкою обставин, викладеними у відзиві, вважає їх безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального і процесуального права. Щодо підсудності справи, то позовні вимоги не стосуються оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, а спір виник з приводу захисту права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Щодо ефективності обраного способу захисту, то судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача. У цій справі вимога про стягнення грошових коштів безпосередньо спрямована на поновлення її порушеного спадкового майнового права. Тому саме позовна вимога про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом є єдиним належним та ефективним способом захисту порушеного спадкового права. Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Доводи відзиву про те, що виплата суми недоотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до фонду, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду не позбавляє можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. Таким чином, відсутність бюджетного фінансування чи факт невиплати коштів спадкодавцю за життя не можуть слугувати підставою для позбавлення спадкоємця права вимагати їх виплати в порядку спадкування за законом та не спростовують обґрунтованості її позовних вимог. Щодо судового збору, то позивач зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову в повному обсязі судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат імперативні норми статті 141 ЦПК України мають вищу юридичну силу над нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а Закон України «Про судовий збір» не містить пільг, які б звільняли відповідача від компенсації судового збору у разі задоволення позову позивача. Враховуючи вказане вище, доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні відзиву на позовну заяву у справі №127/33694/26 в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання суду заперечення не скористався.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ЦК України

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі №120/492/22-а позовну заяву ОСОБА_2 було задоволено частково та:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» від 09.11.2021 р. №3167;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» від 09.11.2021 р. №3167 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій»;

- стягнуто на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір 661,60 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с. 10-12).

Матеріалами справи встановлено, що 28.04.1985 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Озаринецькій сільській раді Могилів-Подільського району Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис №5 (а.с. 9). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Анцут Л.М. постановою від 30.06.2026 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки згідно з відповіддю ГУ ПФУ у Вінницькій області недоотримана пенсія на ім`я ОСОБА_7 відсутня (а.с. 14).

Головне управління Пенсійоного фонду України у Вінницькій області своїм листом від 04.08.2026 року, повідомило позивача, що управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року по 30.04.2022 року та сума доплати склала 148316,08 грн. Водночас повідомлено про те, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпеченя осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сімї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, питання щодо виплати доплати нарахованої на виконання судового рішення вирішується в судовому порядку (а.с. 16).

З витребуваної судом копії спадкової справи №104/2024 до майна ОСОБА_2 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вбачається, що позивач 15.04.2026 року звернулася із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті чоловіка. Разом з тим, ОСОБА_3 08.05.2024 року відмовився від належної йому частки спадщини, що залишилась після смерті батька (а.с. 39-101).

15.04.2026 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського району Вінницької області Анцут Л.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №369, яким визначено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними бідівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 94). Також позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за законом №370, 371, 372 на наступні об`єкти: житловий будинок з надвірними бідівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,7999 га, кадастровий номер 0522685000:01:002:0149; земельну ділянку площею 2,2250 га, кадастровий номер 0522685000:02:000:0241 (а.с. 96, 98, 100).

Отже, судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 оскаржував дії ГУ ПФУ у Вінницькій області і судом було ухвалено рішення, що набрало законної сили, за яким останній набув право на отримання ним 148316,08 грн. пенсійних виплат, при цьому останнім присуджені кошти залишилися не одержаними. Тому, його дружина, як спадкоємиця, має право на належні спадкодавцю суми пенсії згідно зі ст. 1227 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї, як спадкоємця першої черги, права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, право на отримання належних ОСОБА_2 , але не отриманих 148316,08 грн. пенсійних виплат, передається позивачу, як дружині та спадкоємиці першої черги.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положенням статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2, 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві,але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, визначено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Наприклад, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року усправі № 420/8604/21.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.ч. 2, 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Аналогічні положення також закріплені в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі № 120/492/22-а ГУ ПФУ у Вінницькій області провело ОСОБА_2 перерахунок пенсії, однак належні йому суми пенсії залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, тому суд вважає, що його дружина ОСОБА_1 згідно зі ст. 1227 ЦК України має право на належні спадкодавцю суми пенсії, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органів пенсійного фонду підлягає задоволенню і є ефективним засобом поновлення її порушених прав.

Доводи відповідача про те, що сума неотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до пенсійного фонду, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, що ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє її можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1186,53 грн., що підтверджено документально (а.с. 20).

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаття 61 Закону України № 2262-ХІІ, ст.ст. 15, 16, 316, 328, 1216-1219, 1223, 1227, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , у розмірі 148316,08 грн. (сто сорок вісім тисяч триста шістнадцять гривень 08 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1186,53 грн. (одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 53 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄРДПОУ 13322403, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22.

Повний текст рішення суду складений 05.11.2026 року.

Суддя: