Рішення № 141266405, 03.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23297/26

Провадження № 2/127/6436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором № 27653-01/2026 від 13.01.2026 року в розмірі 10 922 грн 20 коп., з яких: 4 300 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 2 328 грн 20 коп. заборгованість за процентами; 3 864 грн 00 коп. заборгованість за штрафом; 430 грн 00 коп. заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.01.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27653-01/2026, відповідно до умов якого відповідачу надано фінансовий кредит, а він зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора.

На виконання умов кредитного договору 13.01.2026 року кредитодавцем перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 4 300 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Право вимоги за вказаним кредитним договором набуте позивачем на підставі договору факторингу № 28042026 від 28.04.2026 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до умов договору факторингу та реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 27653-01/2026 від 13.01.2026 року.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 10 922 грн 20 коп., з яких 4 300 грн 00 коп. основна сума боргу, 2 328 грн 20 коп. проценти за користування кредитом, 3 864 грн 00 коп. штраф та 430 грн 00 коп. комісія за видачу кредиту.

Позивач зазначає, що після відступлення права вимоги відповідач не здійснив платежів на погашення заборгованості.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі та витребувано в АТ «ВСТ БАНК» інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_1 відповідачу й виписку за відповідним картковим рахунком за період з 13.01.2026 року по 18.01.2026 року.

На виконання ухвали суду АТ «ВСТ БАНК» повідомило, що платіжна картка № НОМЕР_2 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відкритого в національній валюті України.

До відповіді банку долучено виписку про рух коштів за рахунком за період з 13.01.2026 року по 18.01.2026 року.

Як убачається з наданої банком виписки, 13.01.2026 року о 13 год 35 хв 02 сек. на рахунок відповідача зараховано кошти в сумі 4 300 грн 00 коп. Того ж дня о 13 год 37 хв 38 сек. з рахунку відповідача списано 4 300 грн 00 коп. за операцією, зазначеною як переказ MoneySend/VisaDirect.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судові повістки та інша рекомендована кореспонденція, направлені на його адресу, повернулися до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання до суду відповідач не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, повідомленою цією особою суду, за умови дотримання передбачених законом вимог щодо направлення судової кореспонденції.

За умови підтвердження направлення судових повісток за належною адресою відповідача та дотримання встановленого законом порядку його повідомлення суд вважає можливим вирішити питання про заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України заочний розгляд справи допускається за сукупності встановлених законом умов, зокрема у разі неявки належним чином повідомленого відповідача, неподання ним відзиву та відсутності заперечень позивача проти такого порядку розгляду.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо даних для оцінки прав та взаємовідносин сторін, за умови підтвердження належного повідомлення відповідача суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 13.01.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27653-01/2026, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти, а він зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору.

Факт укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформленою в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та підписується сторонами відповідно до вимог цього Закону.

За змістом ст. 12 зазначеного Закону електронний правочин може бути підписаний, зокрема, одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора саме по собі не свідчить про відсутність у відповідача зобов`язань за таким договором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом також досліджено докази фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

Так, відповідно до відповіді АТ «ВСТ БАНК» платіжна картка № 5168180000181849 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

З виписки за рахунком убачається, що 13.01.2026 року о 13 год 35 хв 02 сек. на рахунок відповідача зараховано 4 300 грн 00 коп.

Того ж дня о 13 год 37 хв 38 сек. з рахунку відповідача списано 4 300 грн 00 коп. за операцією «Переказ MoneySend/VisaDirect».

Сам факт такого списання не свідчить про повернення кредитних коштів первісному кредитору, оскільки надана виписка не містить достатніх відомостей для встановлення одержувача переказу та його призначення.

Таким чином, належність рахунку відповідачу та зарахування на нього 13.01.2026 року коштів у розмірі 4 300 грн 00 коп. узгоджуються з відомостями, наведеними позивачем щодо надання кредиту за договором № 27653-01/2026.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача 4 300 грн 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту та 2 328 грн 20 коп. заборгованості за процентами.

Матеріалами справи підтверджується факт зарахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 300 грн 00 коп. Водночас для вирішення вимоги про стягнення процентів необхідно врахувати умови кредитного договору щодо процентної ставки, строку кредитування, порядку нарахування процентів та наданий позивачем розрахунок заборгованості.

За умови підтвердження поданими до справи договором і розрахунком правомірності нарахування процентів у сумі 2 328 грн 20 коп. та відсутності доказів їх сплати суд має підстави для стягнення цієї суми. Саме по собі неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести правильність розрахунку.

Відповідач доказів погашення основної суми кредиту чи належного виконання зобов`язань суду не надав.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 4 300 грн 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 3 864 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Частиною першою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом із тим спірні правовідносини виникли з кредитного договору, укладеного 13.01.2026 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, оскільки заявлений до стягнення штраф у розмірі 3 864 грн 00 коп. є санкцією за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, його стягнення суперечило б наведеним положенням законодавства.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 864 грн 00 коп. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 430 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Умови договору про споживчий кредит мають відповідати вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Саме зазначення певного платежу в розрахунку заборгованості не є достатнім для його стягнення без установлення договірної та законної підстави такого платежу.

Для стягнення комісії позивач повинен довести, що вона передбачена погодженими сторонами умовами договору, її розмір і порядок сплати визначені договором, а платіж відповідає вимогам законодавства про споживче кредитування.

За відсутності належних доказів правової підстави для стягнення комісії, змісту відповідної послуги та її відповідності вимогам законодавства суд не має достатніх підстав для задоволення цієї вимоги.

Таким чином, за умови відсутності в матеріалах справи належних доказів законності та обґрунтованості нарахування комісії вимога про стягнення 430 грн 00 коп. задоволенню не підлягає.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту позову вбачається, що 28.04.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28042026. Позивач посилається на включення заборгованості відповідача до реєстру боржників, переданого за цим договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати клієнтові грошові кошти за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За умови підтвердження договором факторингу та відповідним реєстром боржників переходу права вимоги за кредитним договором № 27653-01/2026 від 13.01.2026 року позивач набуває право вимагати виконання зобов`язання в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.

При цьому заміна кредитора не змінює змісту первісного зобов`язання та не створює права на стягнення сум, які не підтверджені належними доказами або стягнення яких не допускається законом.

Таким чином, за умови підтвердження матеріалами справи переходу права вимоги до позивача та правильності розрахунку процентів суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення основної суми кредиту в розмірі 4 300 грн 00 коп. і процентів у розмірі 2 328 грн 20 коп.

В іншій частині, а саме щодо стягнення штрафу в розмірі 3 864 грн 00 коп. та комісії за видачу кредиту в розмірі 430 грн 00 коп., позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

У разі задоволення позовних вимог на суму 6 628 грн 20 коп. із заявлених 10 922 грн 20 коп. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 615 грн 79 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 204, 509, 512, 514, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 639, 1048, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 7681, 89, 128, 141, 178, 223, 247, 259, 263265, 280282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 27653-01/2026 від 13.01.2026 року в розмірі 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 20 копійок, з яких: 4 300 (чотири тисячі триста) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 20 копійок заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на оплату судового збору в розмірі 1 615 (одна тисяча шістсот п`ятнадцять) гривень 79 копійок.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом установлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо позивачу повне рішення не було вручено в день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, передбачених ЦПК України.

Учасники судового розгляду:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 03.11.2026 року.

Суддя: