Рішення № 141264936, 03.11.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/2615/26

За позовною заявою Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», м. Київ

до Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», м. Чернівці

про стягнення заборгованості 1805465,91 грн

Суддя Гончарук О.В.

Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача Юзва А.Я;

від відповідача Черьомухіна А.В.

Обставини справи: 23.06.2026 Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» про стягнення заборгованості у сумі 1805465,91 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» та Акціонерним товариством «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1188/25 від 23.09.2025 позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» про стягнення заборгованості у розмірі 54981314,49 грн задоволено частково. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, 23 А, код 00130760) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 234120,99 грн 3% річних, 150833,63 грн інфляційних втрат та 4619,46 грн судового збору. Закрити провадження у справі в частині стягнення 54596359,87 грн основного боргу.

Оскільки, у позові про стягнення заборгованості у справі № 926/1188/25 позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних унаслідок прострочення оплати 54 596 359,87 грн основного боргу до 28.03.2025 включно, а основний борг за спірний період був остаточно погашений 12.08.2025 позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 29.03.2025 по 11.08.2025.

Ухвалою суду від 25.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 21.07.2026.

13.07.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3343), у якому останній зазначає, що Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» у добровільному порядку та в повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо оплати послуг за договором №0517-03041 ПД за грудень 2024 року та січень-лютий 2025 року. Відповідач зазначає, що наразі перебуває у важкому фінансово економічному становищі на його переконання у зв`язку із встановлення НКРЕКП занижених, економічно необґрунтованих тарифів на розподіл електроенергії. Зазначає, що вказані обставини мають триваючий характер, та сума недоотриманого доходу яка утворилася в 2023 році, станом на 2025 рік не компенсована, в той час як ситуація за 2024 рік, погіршилась, адже станом на 2025 рік сума недоотриманого доходу в сукупності становить 798,00 млн.грн. Вказує, що відповідачем було вжито всіх можливих заходів спрямованих на погашення суми заборгованості та просить зменшити компенсаційні втрати на 10%, а саме: 3% річних в сумі 480109, 78 грн та інфляційних втрат в сумі 1 325 356,13 грн.

16.07.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №3413), у якій останній зазначає про те, що факт прострочення відповідачем грошових зобов`язань за договором, встановлений рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2025 у справі №926/1188/25. Вважає, що спір між відповідачем та НКРЕКП щодо розміру тарифу на розподіл електричної енергії жодним чином не позбавляє позивача права на стягнення нарахованих за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором 3% річних та інфляційних втрат передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

16.07.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату (вх. №2918), у зв`язку із перебуванням представника позивача у відпустці.

Ухвалою суду від 21.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.09.2026. Відкласти підготовче засідання на 27.08.2026.

22.07.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №3522) у яких останній зазначає, що прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань було зумовлене встановленням НКРЕКП економічно необґрунтованих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які тривалий час не забезпечували покриття економічно обґрунтованих витрат оператора системи розподілу, що призвело до перебуває у вкрай важкого фінансово-економічного становища відповідача. Разом з цим, просить зменшити розмір компенсаційних втрат на 10%, а саме : 3% річних в сумі 480 109, 78 грн та інфляційних втрат в сумі 1 325 356,13 грн на 10 %.

04.08.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. №3204).

Ухвалою суду від 18.08.2026 заяву представника позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено. Вирішено забезпечити проведення відеоконференцій за участю: представника позивача Юзви Андрія Ярославовича поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою суду від 27.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2026.

Ухвалою суду від 24.09.2026 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №3793 від 24.09.2026) задоволено та відкладено розгляд справи на 13.10.2026.

У судовому засіданні 13.10.2026 представник позивача просить задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві (вх. №2615 від 23.06.2026), зазначає, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.09.2025 у справі №926/1188/25 вирішено закрити провадження у справі в частині стягнення 54 596 359,87 грн основного боргу (у зв`язку з його погашенням протягом розгляду справи) та стягнути з відповідача 234 120,99 грн 3% річних та 150 833,63 грн інфляційних втрат нарахованих по 28.03.2025 включно. Вказує, що до моменту винесення вказаного судового рішення відповідачем погашено основний борг за спірний період у справі №926/1188/25 в повному обсязі, остаточне погашення основного боргу відбулося 12.08.2025, у зв`язку з чим просить стягнути 3% річних та інфляційних втрат за період з 29.03.2025 по 11.08.2025.

У судовому засіданні 13.10.2026 представник відповідача не заперечує щодо наявності заборгованості, водночас просить зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем вжито всіх можливих заходів для погашення цієї заборгованості, а період нарахувань 3% річних та інфляційних втрат збігається з часом розгляду справи №926/1188/25 на період розгляду якої відповідач не міг вплинути. Вказує, що оскільки єдиним джерелом доходів відповідача є плата за послуги з розподілу електричної енергії, згідно встановлених тарифів, то брак коштів не залежить від волі та дій товариства.

У судовому засіданні оголошено перерву до 27.10.2026.

У судовому засіданні 27.10.2026 представник позивача просить задовольнити позову, а представник відповідача просить зменшити 3% річних та інфляційних втрат на 10%.

У судовому засіданні 27.10.2026 суд вирішив відкласти ухвалення та проголошення судового рішення 03.11.2026.

Заслухавши представника позивача та відповідача дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.01.2026 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія» та Акціонерним товариством «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» укладений договір №0517-03041-ПД (далі договір), за умовами п.1.1 якого договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. користувачам системи передачі.

Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1, 2.2 договору ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно технологічного) управління. Відповідно до пп. 3.2. договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої нею методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.

Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Аналогічне положення випливає також з приписів ч. 5 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»

За змістом пункту 3.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Згідно з пунктом 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 3.6. договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 3.7. договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення до нарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з пунктом 3.8. договору користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППKO повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.

Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППKO користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюються в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в Акті коригування.

Відповідно до пункту 3.9. договору передбачено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів)

Згідно з пунктом 11.3. договору акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 11.5-11.6. договору будь-які документи, що створюються/ укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).

Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Відповідно до положень пп.11.7.-11.9. договору для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені. При підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.

Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).

Згідно з п. 4.3.2 договору ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 4.2.1 договору обов`язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

Згідно з приписами п.7.8. договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до акту надання послуги №ДУА-0012409 за грудень 2024 року від 31.12.2024, фактичний обсяг наданої Послуги склав 150251,858 МВт·год вартістю 18854204,15 грн з ПДВ.

Рахунок-фактура №ДУ-0048822/0517-03041-ПД від 11.01.2025 для сплати фактичного обсягу наданої послуги за грудень 2024 року.

Вказаний акт надання послуги за грудень 2024 року отримано відповідачем 11.01.2025 згідно з даними витягу з сервісу АСКОД онлайн.

Відповідно до акту надання послуги №ДУА-0013190 за січень 2025 року від 31.01.2025, фактичний обсяг наданої послуги склав 151604,250 МВт·год вартістю 18005127,14 грн з ПДВ.

Рахунок-фактура №ДУ-0051768/0517-03041-ПД від 11.02.2025 для сплати фактичного обсягу наданої послуги за січень 2025 року.

Вказаний акт надання послуги за січень 2025 року отримано відповідачем 11.02.2025 згідно з даними витягу з сервісу АСКОД онлайн.

Відповідно до акту надання послуги №ДУА-0013967 за лютий 2025 року від 28.02.2025, фактичний обсяг наданої послуги склав 149346,844 МВт·год вартістю 17737028,58 грн з ПДВ.

Рахунок-фактура №ДУ-0054711/0517-03041-ПД від 11.03.2025 для сплати фактичного обсягу наданої послуги за лютий 2025 року.

Вказаний акт надання послуги за лютий 2025 року отримано відповідачем 11.03.2025 згідно з даними витягу з сервісу АСКОД онлайн.

Відповідно загальна вартість наданих позивачем послуг складає 54981314,49 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №7209 від 06.06.2025 відповідачем сплачена основна сума боргу за грудень 2024 року у сумі 18854205,15 грн.

Згідно платіжної інструкції № 7859 від 30.06.2025 відповідачем сплачено 5000000 грн за призначенням платежу: часткова оплата заборгованості за січень 2025 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 8912 від 06.08.2025 на суму 13005127,14 грн відповідачем сплачено 13005127,13 грн в оплату січня 2025 року та в сумі 0,01 грн в оплату лютого 2025.

Згідно з платіжною інструкцією №8954 від 11.08.2025 відповідачем сплачено 5000000,00 грн в оплату лютого 2025 року.

Відповідно до платіжної інструкції №8961 від 12.08.2025 відповідачем сплачено 12737028,58 грн з яких 12 737 028,57 грн зараховано в оплату лютого 2025 та 0,01 грн в оплату березня 2025 року.

Переплату грудня 2024 року в сумі 0,01 грн, яка виникла згідно з актом коригування №ДУА_К-0003818 від 01.08.2025 до акту №ДУА-0012409 від 31.12.2024 у відповідності з п. 3.9. Договору зараховано в оплату січня 2025 року.

Отже, заборгованість за договором №0517-03041-ПД від 01.01.2024 за період грудень 2024 року по лютий 2025 року сплачена відповідачем в повному обсязі.

Вище вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1188/25 від 23.09.2025 (набрало законної сили 14.10.2025), яким позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» про стягнення заборгованості у розмірі 54981314,49 грн задоволено частково. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 234120,99 грн 3% річних, 150833,63 грн інфляційних втрат та 4619,46 грн судового збору. Закрити провадження у справі в частині стягнення 54596359,87 грн основного боргу. Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» з Державного бюджету України 655156,31 грн сплаченого судового збору.

Частиною 4 статті 75 ГПК встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За приписами частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 по справі № 910/9823/17.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» №24465/04 від 19.02.2009, «Пономарьов проти України» №3236/03 від 03.04.2008).

Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1188/26 від 23.09.2025 має преюдиціальне значення під час розгляду справи №926/2615/26.

Судом встановлено, що 12.08.2025 Акціонерним товариством «Чернівціобленерго» погашено основну заборгованість перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за договором №0517-03041-ПД від 01.01.2024, що сторонами не заперечується.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, обов`язок сплатити інфляційні втрати та 3% річних виникає в силу самого факту прострочення грошового зобов`язання. Позивачем відповідачу нараховано 480109,78 грн 3% річних та 1325356,13 грн інфляційних втрат за період 29.03.2025-11.08.2025, оскільки 28.03.2025 останній день нарахувань 3% річних та інфляційних втрат у справі №926/1188/26, а 12.08.2025 останій день погашення основної заборгованості відповідно до платіжної інструкції №8961, відтак позивачем правомірно визначено період нарахувань.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що він є арифметично й методологічно правильним. Відповідачем контррозрахунку суду не надано.

Оцінюючи доводи відповідача про зменшення нарахованих сум на 10%, суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 року у справі №903/602/24 викладена така правова позиція: «суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Відтак, розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом».

У пунктах 105-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

В даному випадку позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 480109,78 грн, що відповідає мінімально встановленому законодавстом розмірі, відтак не підлдягає зменшенню.

Щодо зменшення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі №904/4334/22, від 23 листопада 2023 року у справі №917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі №902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №712/4975/22.

З огляду на наведене інфляційні втрати у сумі 1325356,13 грн не підлягають зменшенню.

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» про стягнення 480109,78 грн 3% річних та 1325356,13 грн інфляційні втрати підлягає задоволеню.

Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) до Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, буд. 23А, код 00130760) задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, буд. 23А, код 00130760) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) 480109,78 грн 3% річних, 1325356,13 грн інфляційних втрат та 21665,59 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.11.2026.

Суддя О.В. Гончарук