Рішення № 141264696, 27.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2026м. СумиСправа № 920/604/23(920/1130/23)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., за участі секретаря судового засідання Павлючок І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/604/23(920/1130/23)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, код ЄДРПОУ 34013028)

до відповідача: Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, оф. 14, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1057 від 04.07.2013, ідентифікаційний код 3088522439);

2 Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991)

про визнання недійсними додаткових угод,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору:

Адвокатського об`єднання Група правової допомоги (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 41959235)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004; код за ЄДРПОУ 34013028);

2) Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9,

м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945)

про визнання недійсними додаткових угод

у межах справи № 920/604/23 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання

про банкрутство,

за участю представників:

від ТОВ СМНВО - не прибув;

від АТ Сумське НВО - не прибув;

від АТ Перший український міжнародний банк - Одринський К.А. (адвокат, в режимі ВКЗ);

від АО Група правової допомоги - Танчик О.М. (адвокат, в режимі ВКЗ);

від ФДМУ Коляденко В.П. (в режимі ВКЗ),

арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. не прибув.

Суть спору: 13.07.2023 Господарський суд Сумської області, серед іншого, ухвалив відкрити за заявою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (далі Боржник, ТОВ СМНВО) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, визнати вимоги ініціюючого кредитора до Боржника в сумі 333860709,68 грн податкового боргу, 26840,00 грн витрат по сплаті судового збору та 60300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, увести процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича.

28.09.2023 до Господарського суду Сумської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання з позовною заявою до Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (далі Банк, АТ ПУМБ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору арбітражний керуючий Ткаченко Д.В., в якому просить суд визнати недійсними: додаткову угоду № 38 від 30.04.2020 до договору поруки № 10-723 від 16.03.2011, укладеної між Банком та Боржником; додаткову угоду № 20 від 30.04.2020 до договору поруки № 10-253 від 07.12.2012, укладеної між Банком і Боржником.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023 справу призначено судді Котельницькій В.Л.

Ухвалою від 02.10.2023 суд постановив матеріали позовної заяви від 28.09.2023 №б/н (вх №3730 від 28.09.2023) у справі №920/1130/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання до Акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод передати на розгляд в межах справи №920/604/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2023 матеріали позовної заяви передано судді Яковенку В.В.

04.10.2023 Господарський суд Сумської області, серед іншого, ухвалив прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/604/23 про банкрутство ТОВ СМНВО; ухвалив здійснювати розгляд справи № 920/604/23(920/1130/23) у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити у судове засідання на 02.11.2023.

30.10.2023 до суду надійшов відзив АТ Перший український міжнародний банк, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити, оскільки позовні вимоги боржника суперечать вимогам закону та порушують права Банку.

01.11.2023 Адвокатське об`єднання Група правової допомоги (далі АО ГПД) звернулося з позовною заявою, як третя особа з самостійними вимогами, відповідно до якої просить:

1) визнати недійсною додаткову угоду №38 від 30.04.2020 до договору поруки №10-723 від 16.03.2011, укладену між Акціонерним товариством Перший український міжнародний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання;

2) визнати недійсною додаткову угоду №20 від 30.04.2020 до договору поруки від 07.12.2012 року №10-253, укладену між Акціонерним товариством Перший український міжнародний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання.

Позов мотивований тим, що оспорення відповідних фраудаторних додаткових угод направлено на захист його порушених прав та інтересів як кредитора у справі. Відповідно до позовної заяви, кредитор вважає, що укладені між Банком та Боржником додаткова угода № 38 від 30.04.2020 до договору поруки № 10-723 від 16.03.2011 та додаткова угода № 20 від 30.04.2020 до договору поруки № 10-253 від 07.12.2012 є фраудаторними правочинами, направленими на зменшення обсягу майна боржника та на уникнення сплати боргу перед іншими кредиторами, що мають бути визнані недійсними на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та загальних засад цивільного судочинства.

У судовому засіданні 02.11.2023 оголошена перерва до 15:00 06.11.2023.

Ухвалою від 06.11.2023 Господарський суд Сумської області, серед іншого, постановив залучити до участі у справі арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучити до участі у справі Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (далі АТ Сумське НВО як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; прийняти позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Адвокатського об`єднання Група правової допомоги до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання; 2) Акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод до спільного розгляду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та призначити розгляд справи по суті на 05.12.2023, 11:20.

23.11.2023 до суду надійшов відзив АТ Перший український міжнародний банк, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви АО Група правової допомоги до ТОВ СМНВО та АТ Перший український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки відмовити, оскільки позовні вимоги третьої особи (Кредитора) суперечать вимогам закону та порушують законні права Банку.

Також 23.11.2023 до суду надійшли письмові пояснення арбітражного керуючого Ткаченка Д.В., відповідно до змісту яких розпорядник майна ТОВ СМНВО просить у задоволенні позовної заяви ТОВ СМНВО до АТ Перший український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки відмовити, оскільки позивач не довів та не надав належних, допустимих та достовірних доказів у підтвердження своїх доводів, зазначених у позовній заяві.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/604/23(920/1130/23), призначене на 05.12.2023, не відбулось, про що складено акт суду від 05.12.2023.

Ухвалою від 05.12.2023 Господарський суд Сумської області постановив призначити розгляд справи по суті на 21.12.2023, 14:20.

12.12.2023 до суду надійшла відповідь представника ТОВ СМНВО на відзив, відповідно до змісту якої просить суд позовні вимоги ТОВ СМНВО задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 21.12.2023 Господарський суд Сумської області постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 23.01.2024, 12:00.

12.01.2024 від арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. до суду надійшли правові позиції у справі № 920/604/23(920/1130/23) про визнання недійсними додаткових угод, відповідно до змісту яких розпорядник майна ТОВ СМНВО вважає що позовна заява ТОВ СМНВО до АТ Перший український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не надано належних, допустимих та достовірних доказів у підтвердження своїх доводів.

Ухвалою від 23.01.2024 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження у цій справі та призначив її до судового розгляду по суті на 08.02.2024, 12:30.

У судовому засіданні 08.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 05.03.2024, 12:00.

29.02.2024 до суду надійшло клопотання представника ТОВ СМНВО про долучення до матеріалів справи рішення судів, що містять правові позиції, висловлені Верховним Судом при розгляді спорів щодо фраудаторності договорів поруки.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання відмовлено. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Адвокатського об`єднання Група правової допомоги відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 апеляційні скарги Адвокатського об`єднання Група правової допомоги та Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі № 920/604/23(920/1330/23) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.01.2025 касаційну скаргу Адвокатського об`єднання Група правової допомоги задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) в частині відмови у задоволенні позовних вимог Адвокатського об`єднання Група правової допомоги скасовано. Справу №920/604/23(920/1130/23) в частині позовних вимог Адвокатського об`єднання Група правової допомоги направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Відповідно до постанови Верховного Суду суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки (прийняли до уваги чи відхилили) наведеним, зокрема у позовній заяві скаржника доводам про те, що строк виконання основних зобов`язань, які забезпечені порукою згідно зі спірними угодами, сплив 04.12.2017, тобто до моменту їх укладання. Отже господарські суди належним чином не з`ясували обставини щодо фактичного прийняття Боржником на себе певних зобов`язань шляхом укладення спірних додаткових угод до договорів поруки.

Крім того, дійшовши висновку про те, що пов`язаність Боржника і АТ Сумське НВО свідчить про реальність і ділову мету оспорюваних правочинів, господарські суди першої та апеляційної інстанції у судових рішеннях не навели, в чому полягає економічний зміст і фактична мета взятих Боржником на себе зобов`язань за боргами АТ Сумське НВО з урахуванням взаємовідносин між собою та із контрагентами. Без з`ясування обставин щодо дійсної мети укладення спірних правочинів немає обґрунтованих підстав для відхилення доводів щодо її неправомірності та недобросовісності, зокрема, щодо вчинення Боржником відповідних правочинів для уникнення виконання зобов`язань перед іншими кредиторами.

До того ж, пославшись на вчинення спірних правочинів за відсутності встановлених судом зобов`язань перед кредитором, господарські суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки викладеним, зокрема, у позовній заяві скаржника доводам щодо наявності у Боржника станом на 30.04.2020 заборгованості перед ним у сумі 1098802,18 грн, податкової заборгованості в сумі 247276306,47 грн за даними фінансової звітності, а також щодо наявності рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 818/968/16 про стягнення з Боржника податкового боргу на загальну суму 20842874,39 грн, понесення Боржником збитків у розмірі 83833000,00 грн згідно з відомостями звіту про фінансові результати за 2019 рік.

Також господарські суди не перевірили відповідність наведених доводів фактичним обставинам згідно з наявними у матеріалах справи доказами та, відповідно, не з`ясували, чи вплинуло прийняття Боржником на себе солідарної відповідальності за виконання кредитних зобов`язань АТ Сумське НВО внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод на можливість виконання ним своїх грошових зобов`язань перед кредиторами (в разі їх наявності), чи можна визнати розумним з точки зору мети підприємницької діяльності вчинення Боржником спірних правочинів із урахуванням наявності/відсутності у нього достатніх коштів для виконання власних зобов`язань.

30.01.2025 матеріали справи №920/604/23(920/1130/23) повернуті з Верховного Суду до Господарського суду Сумської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31.01.2025 справа №920/604/23(920/1130/23) розподілена до розгляду судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.

Ухвалою від 03.02.2025 суд, серед іншого, призначив підготовче засідання у справі на 24.02.2025, 10:30.

18.02.2025 від Адвокатського об`єднання Група правової допомоги до суду надійшли додаткові пояснення у справі в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.01.2025 у справі № 920/604/23(920/1130/23) (вх. № 669), відповідно до змісту яких АО ГПД підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить долучити до матеріалів справи узагальнений аналіз обставин справи №920/604/23(920/1130/23).

Відповідно до узагальненого аналізу:

- оспорювані правочини з надання поруки укладені відповідачами значно пізніше (2020 рік) аніж кредитні договори (основне зобов`язання) у 2008 та 2012 роках, строк виконання зобов`язання з повернення кредиту настав у 2017 році;

- оспорювані правочини з надання поруки укладені у період існування у ТОВ СМНВО невиконаного зобов`язання із погашення заборгованості перед іншими кредиторами ДПІ в місті Сумах, ПАТ Промінвестбанк, АТ Банк Кредит Дніпро;

- неможливість виконання ТОВ СМНВО як поручителем прийнятих на себе грошових зобов`язань зумовило звернення ГУ ДПС у Сумській області із заявою до суду про порушення провадження у справі про його банкрутство, зокрема за боргами, строк виконання зобов`язання за якими настав ще у 2016 році, що свідчить про дії ТОВ СМНВО щодо прийняття нових зобов`язань за оспорюваними правочинами з неправомірною та недобросовісною метою ухилення від виконання прострочених зобов`язань перед кредиторами.

20.02.2025 від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича надійшли заперечення у справі № 920/604/23(920/1130/23) про визнання недійсними додаткових угод, відповідно до змісту яких просить у задоволенні позовної заяви Адвокатського об`єднання Група правової допомоги до ТОВ СМНВО та до АТ Перший український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки відмовити. Вважає, що позивачем не доведено та не надано належних, допустимих та достовірних доказів у підтвердження своїх доводів.

20.02.2025 від АТ Перший український міжнародний банк надійшли додаткові пояснення в обґрунтування заперечень проти позову, відповідно до змісту яких просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності; у задоволенні позовної заяви АО ГПД до ТОВ СМНВО, АТ Перший український міжнародний банк про визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки відмовити.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/604/23(920/1130/23), призначене на 24.02.2025, 10:30, не відбулось, про що складено акт суду від 24.02.2025.

Ухвалою від 24.02.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 12.03.2025, 10:30.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/604/23(920/1130/23), призначене на 12.03.2025, 10:30 не відбулось, про що складено акт суду від 12.03.2025.

Ухвалою від 12.03.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 31.03.2025, 15:30.

Через загрозу безпеці учасників справи у зв`язку з тим, що на території Сумської області була оголошена повітряна тривога, а також у зв`язку з надходженням повідомлення про мінування приміщення Господарського суду Сумської області, судове засідання по справі № 920/604/23 (920/1130/23), призначене на 31.03.2025, 15:00, не відбулось, про що складено акт суду від 31.03.2025.

Ухвалою від 31.03.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 16.04.2025, 09:30.

Через загрозу безпеці учасників справи у зв`язку з тим, що на території Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання по справі № 920/604/23 (920/1130/23), призначене на 16.04.2025, 09:30, не відбулось, про що складено акт суду від 16.04.2025.

Ухвалою від 16.04.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 12.05.2025, 11:00.

Через загрозу безпеці учасників справи у зв`язку з тим, що на території Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання по справі № 920/604/23 (920/1130/23), призначене на 12.05.2025, 11:00, не відбулось, про що складено акт суду від 12.05.2025.

Ухвалою від 12.05.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 09.06.2025, 11:00.

Через загрозу безпеці учасників справи у зв`язку з тим, що на території Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання по справі № 920/604/23 (920/1130/23), призначене на 09.06.2025, 11:00, не відбулось, про що складено акт суду від 09.06.2025.

Ухвалою від 09.06.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 14.07.2025, 10:00.

Розгляд справи 14.07.2025 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Ковтуна В.М. у відпустці з 10.07.2025 по 29.07.2025.

Ухвалою від 30.07.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 20.08.2025, 10:00.

Через загрозу безпеці учасників справи у зв`язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання по справі № 920/604/23 (920/1130/23), призначене на 20.08.2025, 10:00, не відбулось, про що складено акт суду від 20.08.2025.

Ухвалою від 20.08.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 15.09.2025, 13:00.

Ухвалою від 15.09.2025 суд, серед іншого, відклав підготовче засідання у справі №920/604/23(920/1130/23) на 13.10.2025, 15:00; запропонував учасникам справи надати суду додаткові письмові пояснення щодо предмета доказування, підтверджені належними та допустимими доказами, щодо:

- реальних мотивів, з яких сторони виходили при укладенні спірних додаткової угоди №38 від 30.04.2020 до договору поруки №10-723 від 16.03.2011 та додаткової угоди №20 від 30.04.2020 до договору поруки від 07 грудня 2012 року №10-253, які підтверджують реальні ринкові наміри сторін цих правочинів щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності;

- у чому полягає економічний зміст і фактична мета взятих ТОВ СМНВО на себе зобов`язань за боргами АТ СМНВО з урахуванням їх взаємовідносин між собою та із контрагентами;

- чи вплинуло прийняття ТОВ СМНВО на себе солідарної відповідальності за виконання кредитних зобов`язань АТ Сумське НВО внаслідок укладання оспорюваних договорів на можливість виконання ним своїх грошових зобов`язань перед кредиторами (в разі їх наявності), чи можна визнати розумним з точки зору мети підприємницької діяльності вчинення ТОВ СМНВО оспорюваного правочину із урахуванням наявності/відсутності у нього достатніх коштів для виконання власних зобов`язань.

13.10.2025 від АТ Перший український міжнародний банк надійшли додаткові пояснення по справі в обґрунтування доцільності та обґрунтованості лонгації договорів поруки.

Ухвалою від 13.10.2025 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу №920/604/23(920/1130/23) до судового розгляду по суті в судове засідання на 05.11.2025, 15:00.

У судовому засіданні 05.11.2025 Господарський суд Сумської області постановив ухвалу без складання окремого документа із внесенням до протоколу судового засідання, якою ухвалив повернутися до стадії підготовчого провадження у цій справі.

Ухвалою від 05.11.2025 Господарський суд Сумської області, серед іншого, залучив як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд державного майна України. Підготовче засідання у справі призначено на 01.12.2025, 15:15.

У судовому засіданні 01.12.2025 Господарський суд Сумської області ухвалою без складання окремого документа із внесенням до протоколу судового засідання відклав підготовче засідання на 10.12.2025, 12:30.

Ухвалою від 10.12.2025 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу №920/604/23(920/1130/23) до судового розгляду по суті в судове засідання на 13.01.2026, 15:00.

12.01.2026 від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких Фонду не відомі обставини, мотиви, економічний зміст, мета, якими керувались сторони та з яких виходили при укладенні спірних договорів поруки, оскільки оскаржувані правочини були укладені до стягнення корпоративних прав ТОВ СМНВО та АТ Сумське НВО в дохід держави.

У судовому засіданні 13.01.2026 Господарський суд Сумської області постановив ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви в судовому засіданні у справі № 920/604/23(920/1130/23) до 29.01.2026, 15:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 29.01.2026, 15:00 у справі 920/604/23(920/1130/23 не відбулось, про що складено акт суду від 29.01.2026.

Ухвалою від 02.02.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 09.02.2026, 15:30.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 09.02.2026, 15:30 у справі 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 09.02.2026.

Ухвалою від 10.02.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 25.02.2026, 12:30.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 25.02.2026, 12:30 у справі 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 25.02.2026.

Ухвалою від 25.02.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 02.03.2026, 10:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 02.03.2026 на 10:00 з визначеним часом для початку судового засідання з розгляду справи по суті 02.03.2026 період з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. у справі 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 02.03.2026.

Ухвалою від 03.03.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 09.03.2026, 10:00.

У зв`язку з перебуванням судді Ковтуна В.М. 09.03.2026 у відпустці, судове засідання, призначене на 09.03.2026 не відбулось, що не є підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою від 11.03.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 16.03.2026, 10:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 16.03.2026 на 10:00 з визначеним часом для початку судового засідання з розгляду справи по суті 16.03.2026 період з 10 год. 00 хв. до 15 год. 30 хв. у справі 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 16.03.2026.

Ухвалою від 18.03.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 16.04.2026, 11:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 16.04.2026, з 11:00 по 13:00 у справі № 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 16.04.2026.

Ухвалою від 16.04.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 13.05.2026, 12:00.

29.04.2026 від представника АО Група правової допомоги надійшло клопотання про долучення до справи письмових тех виступу у судових дебатах.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 13.05.2026, 11:00 у справі № 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 13.05.2026.

Ухвалою від 13.05.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 11.06.2026, 15:00.

У судовому засіданні 11.06.2026 суд оголосив перерву до 12.06.2026, 10:00.

11.06.2026 від АО Група правової допомоги до суду надійшло клопотання (вх. № 2792) про витребування з Господарського суду Сумської області (з матеріалів основної справи про банкрутство ТОВ СМНВО № 920/604/23) документів:

- заяву ініціюючого кредитора про кредиторські вимоги та додані документи ГУ ДПС в Сумській області;

- заяву про кредиторські вимоги та додані документи АТ Банк Кредит Дніпро, зокрема рішення по справі №920/857/20 в якому зазначено про реалізацію права застави на нерухоме майно боржника;

- заяву про кредиторські вимоги та додані документи ПАТ Промінвестбанк, зокрема копії договорів застави/іпотеки;

- заяву про кредиторські вимоги та додані документи АТ ПУМБ , зокрема копії договорів застави/іпотеки;

- ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство, постанови апеляційної і касаційної інстанції про залишення ухвали без змін;

- ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 №920/604/23 про затвердження реєстру вимог кредиторів;

- реєстр вимог кредиторів ТОВ СМНВО складений арбітражним керуючим Ткаченко Д.В.;

- звіт про фінансовий аналіз боржника (підготовлений ТОВ «Центр відновлення платоспроможності»);

- результати інвентаризації майна боржника, проведеної арбітражним керуючим Ткаченко Д.В.;

- рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2024 в справі №920/604/23(920/1151/23) та від 05.11.2024 в справі №920/604/23(920/1332/23) про визнання фраудаторними правочинів боржника, що розглядалися «в межах» справи про банкрутство (№920/604/23).

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 12.06.2026, 10:00 у справі № 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 12.06.2026.

Ухвалою від 12.06.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 22.06.2026, 12:00.

У судовому засіданні 22.06.2026, у зв`язку з оголошенням на території Сумської громади повітряної тривоги, суд ухвалою без складання окремого документа з внесенням до протоколу судового засідання відклав розгляд справи на 29.06.2026, 11:00.

29.06.2026 від АТ Перший український міжнародний банк надійшли заперечення проти клопотання про витребування нових доказів.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 29.06.2026, 11:00 у справі № 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 29.06.2026.

Ухвалою від 29.06.2026 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 29.07.2026, 11:00.

28.07.2026 від АО Група правової допомоги надійшло клопотання (вх. № 3993) про долучення до матеріалів справи актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 29.07.2026, 11:00 у справі № 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 29.07.2026.

Ухвалою від 29.07.2026 Господарський суд Сумської області відклав розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 15.09.2026, 12:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 15.09.2026, 12:00 у справі № 920/604/23(920/1130/23) не відбулось, про що складено акт суду від 15.09.2026.

Ухвалою від 17.09.2026 Господарський суд Сумської області відклав розгляд справи №920/604/23(920/1130/23) на 27.10.2026, 10:00.

Ухвалою від 27.10.2026 Господарський суд Сумської області залишив без задоволення клопотання представника Адвокатського об`єднання Група правової допомоги Танчика О.М. про витребування доказів від 11.06.2026 (вх. № 2792 від 11.06.2026).

У судовому засіданні представник АО ГПД Танчик О.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов АО ГПД задовольнити повністю, визнати недійсними додаткові угоди до договорів поруки.

Представник АТ Перший український міжнародний банк Одринський К.А. проти задоволення позову заперечував. Представник Фонду державного майна України Коляденко В.П. у вирішенні позовних вимог покладалась на розсуд суду.

У судовому засіданні 27.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ураховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Установлені судом обставини.

Між Акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та Акціонерним товариством Перший український міжнародний банк було укладено Кредитний договір №7.5-60 від 31.03.2008, за яким Банк надав AT Сумське НВО кредит розмірі 22 000 000,00 доларів США, а АТ Сумське НВО зобов`язалося прийняти Кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором.

У відповідності до додаткової угоди № 35 від 30.11.2016 до Кредитного договору розділ ТЕРМІНИ Кредитного договору було доповнено терміном Період користування Кредитом.

Додатковою угодою № 38 від 04.09.2017 до Кредитного договору термін Період користування Кредитом було викладено у наступній редакції:

Період користування кредитом - проміжок часу, який складає 362 календарні дні, крім першого, другого та четвертого Періодів користування Кредитом:

Для першого Періоду користування Кредитом - період з дати укладення додаткової угоди № 35 до Кредитного договору по 04 (четвертого) грудня 2017 року.

Для другого Періоду користування Кредитом - період з дати 05 (п 'ятого) грудня 2017 року по 29 (двадцять дев 'яте) березня 2018 року.

Для третього Періоду користування Кредитом - період з дати 30 (тридцятого) березня 2018 року по 26 (двадцять шосте) березня 2019 року.

Для четвертого Періоду користування Кредитом - період з дати 27 (двадцять сьомого) березня 2019 року по 01 (перше) листопада 2019 року.

Додатковою угодою № 38 від 04.09.2017 також було внесено зміни до підпункту 6.1.1 Кредитного договору, яким визначено графік погашення кредиту, та передбачено, що перший період користування Кредитом підлягає поверненню не пізніше 04.12.2017.

Пунктом 6.1.2 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 35 від 30.11.2016) передбачено, що протягом строку дії кожного поточного Періоду користування Кредитом Банк розглядає питання щодо продовження кредитування на наступний період користування Кредитом на діючих умовах цього Договору. При прийнятті рішення про продовження кредитування на діючих умовах Банк направляє відповідне письмове повідомлення не менше ніж за 45 (сорок п 'ять) календарних днів до дати закінчення дії відповідного Періоду користування Кредитом Позичальнику та поручителям/майновим поручителям.

Сторони дійшли згоди, що отримання такого повідомлення є достатньою підставою для продовження кредитування та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього Договору.

Банк не направляв AT Сумське НВО повідомлення про продовження кредитування на другий Період користування Кредитом, отже, період користування Кредитом, у відповідності до пунктів 6.1.1 та 6.1.2 Кредитного договору, закінчився 04.12.2017, що визнається самим Банком у заяві про грошові вимоги до боржника по даній справі.

16.03.2011 між Банком та TОВ СМНВО як поручителем був укладений Договір поруки № 10-723 в забезпечення зобов`язання за кредитним договором № 7.5-60 від 31.03.2008.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки № 10-723 ТОВ СМНВО поручилося перед Банком за виконання AT Сумське НВО зобов`язань за кредитним договором № 7.5-60 від 31.03.2008.

30.04.2020 між Банком і TОВ СМНВО була укладена додаткова угода № 38 до Договору поруки № 10-723, за умовами якої текст Договору поруки № 10-723 був викладений у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору поруки №10-723 (в редакції додаткової угоди №38) поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо. У разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

У разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та / або неналежного виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором(ами), з якого(их) випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення зобов`язання боржником. Порушення зобов`язання боржником буде достатньою для поручителя підставою виконати порушене зобов`язання (або певну його частину) без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації чи документів (пункт 3.1 договору поруки №10-723).

У разі порушення поручителем строків виконання зобов`язань за цим договором, кредитор має право вимагати, а поручитель за вимогою кредитора зобов`язаний у строк не пізніше семи календарних днів з дати відправлення кредитором відповідного повідомлення-вимоги сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення (пункт 3.3 договору поруки №10-723).

Порука за цим договором припиняється у разі виконання зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом п`яти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язання, зазначеного в пункті 2.1 цього договору, кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 6.1 договору поруки №10-723).

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.10.2021 у справі №920/1142/20, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, задоволено частково первісний позов Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк. Стягнуто з Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та солідарного з ним боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання на користь Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк заборгованість за кредитним договором №7.5-60 від 31.03.2008 з додатковими угодами до нього №№1-38 та договором поруки №10-723 від 16.03.2011 з додатковими угодами до нього №№1-38 в наступному розмірі: 22000000,00 долари США - заборгованості за основною сумою кредиту, 14890322,75 доларів США - процентів за користування кредитом, 14620593,51 грн. - пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом. Стягнуто з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк 735700 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Цим же рішенням відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання щодо стягнення 57513778,25 грн. - пені за порушення строків повернення суми кредиту, 14620593,51 грн - пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом, а також 594000,00 доларів США - штрафу.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання про визнання недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.07.2023 Рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №920/1142/20 в частині стягнення з Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та солідарного з ним боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання на користь Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк 10 000,00 доларів США процентів за користування кредитом - скасовано.

В цій частині прийнято нове рішення, в задоволенні позову Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк про стягнення з Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та солідарного з ним боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання 10000,00 доларів США процентів за користування кредитом, нарахованих після настання строку повернення кредиту, - відмовлено.

У решті рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №920/1142/20 залишити без змін.

Крім того, між AT Сумське НВО та Банком було укладено кредитний договір № 04-248 від 07.12.2012, за яким Банк надав AT Сумське НВО кредит у розмірі 10000000,00 доларів США, а АТ Сумське НВО зобов`язалося прийняти кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

У відповідності до додаткової угоди № 22 від 30.11.2016 до вказаного кредитного договору розділ ТЕРМІНИ кредитного договору було доповнено терміном Період користування Кредитом.

Додатковою угодою № 25 від 04.09.2017 до Кредитного договору № 04-248 термін Період користування Кредитом було викладено у наступній редакції:

Період користування кредитом - проміжок часу, який складає 362 календарні дні. крім першого, другого та четвертого Періодів користування Кредитом:

Для першого Періоду користування Кредитом - період з дати укладення додаткової угоди № 35 до Кредитного договору по 04 (четвертого) грудня 2017 року.

Для другого Періоду користування Кредитом - період з дати 05 (п 'ятого) грудня 2017 року по 29 (двадцять дев 'яте) березня 2018 року.

Для третього Періоду користування Кредитом - період з дати 30 (тридцятого) березня 2018 року по 26 (двадцять шосте) березня 2019 року.

Для четвертого Періоду користування Кредитом - період з дати 27 (двадцять сьомого) березня 2019 року по 01 (перше) листопада 2019 року.

Додатковою угодою № 25 від 04.09.2017 також було внесено зміни до підпункту 6.1.1 Кредитного договору, яким визначено графік погашення кредиту, та передбачено, що перший період користування Кредитом підлягає поверненню не пізніше 04.12.2017.

Пунктом 6.1.2 Кредитного договору № 04-248 (в редакції додаткової угоди № 22 від 30.11.2016 передбачено, що протягом строку дії кожного поточного Періоду користування Кредитом Банк розглядає питання щодо продовження кредитування на наступний період користування Кредитом на діючих умовах цього Договору. При прийнятті рішення про продовження кредитування на діючих умовах Банк направляє відповідне письмове повідомлення не менше ніж за 45 (сорок п 'ять) календарних днів до дати закінчення дії відповідного Періоду користування Кредитом Позичальнику та поручителям/майновим поручителям.

Сторони дійшли згоди, що отримання такого повідомлення є достатньою підставою для продовження кредитування та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього Договору.

Банк не направлялося AT Сумське НВО повідомлення про продовження кредитування на другий Період користування Кредитом, отже, період користування Кредитом, у відповідності до пунктів 6.1.1 та 6.1.2 Кредитного договору, закінчився 04.12.2017.

07 грудня 2012 року між Банком та TОВ СМНВО також був укладений Договір поруки № 10-253 в забезпечення зобов`язання за кредитним договором № 7.5-60 від 31.03.2008 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки № 10-253 позивач поручився перед Банком за виконання AT Сумське НВО зобов`язань за кредитним договором № 04-248 від 07.12.2012.

30.04.2020 між Банком та TОВ СМНВО була укладена Додаткова угода № 20, за умовами якої текст Договору поруки № 10-253 був викладений у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору поруки №10-253 (в редакції додаткової угоди №20) поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо. У разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

У разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та / або неналежного виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором(ами), з якого(их) випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення зобов`язання боржником. Порушення зобов`язання боржником буде достатньою для поручителя підставою виконати порушене зобов`язання (або певну його частину) без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації чи документів (пункт 3.1 договору поруки №10-253).

У разі порушення поручителем строків виконання зобов`язань за цим договором, кредитор має право вимагати, а поручитель за вимогою кредитора зобов`язаний у строк не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідного повідомлення-вимоги сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення (пункт 3.3 договору поруки №10-253).

Порука за цим договором припиняється у разі виконання зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом п`яти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язання, зазначеного в пункті 2.1 цього договору, кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 6.1 договору поруки №10-253).

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.02.2023 у справі № 920/1143/20 стягнуто солідарно з АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та ТОВ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання на користь АТ Перший український міжнародний банк 8773588,04 доларів США основного боргу за кредитом, 6648026,07 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом, 6632224,75 грн пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом. Відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення 26142626,47 грн пені за порушення строків повернення суми кредиту, 6632224,75 грн пені за порушення сплати відсотків за кредитом, 270000 доларів США штрафу.

У задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі рішення суду першої інстанції змінено: стягнуто солідарно з АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та ТОВ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання на користь АТ Перший український міжнародний банк 8773588,04 доларів США основного боргу за кредитом, 6638026,07 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом, 6632224,75 грн пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Здійснено новий розподіл судових витрат.

Постановою Верховного суду від 05.10.2023 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, згідно з якою змінено рішення господарського суду Сумської області від 07.02.2023 у справі № 920/1143/20 в частині вирішення спору за первісним позовом про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, залишено без змін. Рішення господарського суду Сумської області від 07.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 920/1143/20 в частині вирішення спору за зустрічним позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 30.04.2020 № 20 до договору поруки від 07.12.2012 № 10-253 та визнання поруки за договором поруки від 07.12.2012 № 10-253 припиненою, залишено без змін.

На момент укладення оспорюваних договорів поруки Боржник здійснював господарську діяльність.

Звертаючись до суду з позовом, АО Група правової допомоги зазначає про те, що наведені вище додаткові угоди до договорів поруки, укладені Боржником 30.04.2020, є фраудаторними правочинами, направленими на зменшення обсягу майна боржника та на уникнення сплати боргу перед іншими кредиторами.

Станом на дату укладення спірних правочинів строк виконання забезпечених зобов`язань щодо повернення кредиту був порушений майже на два з половиною роки, про що не могло бути невідомо керівнику Боржника. При цьому договори поруки були укладені Боржником без надання АТ Сумське НВО жодного зустрічного забезпечення та без економічного обґрунтування прийняття Боржником додаткових майнових зобов`язань, попри наявність у Боржника значної кредиторської заборгованості.

У відповідності до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

На підставі ч.1 ст. 42 згаданого Кодексу господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.

Проте, оскільки справу про банкрутство ТОВ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання відкрито 13.07.2023, оспорювані правочини вчинено 30.04.2020, суд вирішує цей спір за загальними вимогами цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст. 215 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та ч. 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На підставі ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) викладено висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України.

Як зазначалося вище, підставою для визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки АО Група правової допомоги у позові зазначила їх фраудаторність, мотивуючи свої доводи тим, що додаткові угоди до договорів поруки були укладені у період існування невиконаних (прострочених) зобов`язань із погашення заборгованості перед іншими кредиторами, Боржник діяв з неправомірною та недобросовісною метою ухилення від виконання прострочених зобов`язань перед кредиторами.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається про людське око, таким критеріям відповідати не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 № 405/1820/17.

Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Згідно зі ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед останнім за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Порука є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

При цьому, судом враховано, що наявність грошових зобов`язань станом на день укладення спірних договорів не означає безумовну заборону на ведення господарської діяльності та договірної роботи.

Суд звертає увагу, що укладенню оспорюваних додаткових угод до договорів поруки за 2 кредитними договорами передували тривалі відносини між ПАТ Сумське НВО, ТОВ СМНВО та АТ Перший український міжнародний банк починаючи з березня 2011 року.

Так, між АТ Перший український міжнародний банк та ТОВ СМНВО 16.03.2011 укладений договір поруки № 10-723 для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №7.5-60 від 31.03.2008 (з подальшими змінами та доповненнями). Крім того, 07.12.2012 між сторонами укладено договір поруки № 10-253 для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №04-248 від 07.12.2012 (з подальшими змінами та доповненнями).

Суд погоджується з доводами АТ Перший український міжнародний банк, які не спростовані АО ГПД, про те, що існуючі поточні грошові зобов`язання основного боржника (позичальника) АТ Сумське НВО та поручителя ТОВ СМНВО виникли безпосередньо на момент укладення відповідних договорів ще в 2008 році. За період обслуговування кредитної заборгованості впродовж періоду 2008 2020 роки дані правовідносини частково змінювались та пролонгувались на підставі укладених відповідних додаткових угод впродовж плідної співпраці підприємств на економічному ринку України більше 20 років, протягом яких Позичальник АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання сумлінно виконував свої зобов`язання за діючими Кредитними договорами, в т.ч. щодо сплати процентів за користування грошовими коштами, що підтверджується відсутністю порушених судових процесів по стягненню заборгованості зі сторони Банку за весь період.

Реальним і єдиним мотивом укладення 30.04.2020 року відповідних додаткової угоди № 38 від 30.04.2020 до договору поруки №10-723 від 16.03.2011 та додаткової угоди №20 від 30.04.2020 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253 (як і за всі минулі періоди до цього) була пролонгація діючих інструментів забезпечення виконання фінансових зобов`язань основного боржника (позичальника) АТ Сумське НВО для збереження статусу «поточної заборгованості» з можливістю обслуговування кредиту та продовження сплати відсотків, що підтверджує реальні ринкові наміри сторін цих правочинів щодо продовження отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності підприємств з метою уникнення переводу такої заборгованості в статус «простроченої», що призвело б до неминучого процесу її стягнення зі сторони Банку та фактичного зупинення здійснення господарської діяльності підприємств, що в реальності завдало б суттєвої економічної шкоди.

Таким чином економічний зміст і фактична мета взятих ТОВ СМНВО на себе зобов`язань за боргами АТ Сумське НВО - пролонгація поточним діючих правовідносин з метою збереження фактичного існуючого стану забезпечення виконання грошових зобов`язань та уникнення процесу примусового стягнення заборгованості. Так самі фінансові зобов`язання ТОВ СМНВО за боргами АТ Сумське НВО не виникли лише в момент укладення відповідних додаткової угоди № 38 від 30.04.2020 до договору поруки №10-723 від 16.03.2011 та додаткової угоди №20 від 30.04.2020 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253, а існували й раніше (з 2011 та 2012 років відповідно) впродовж всього терміну кредитування та не припинялись.

Суд також вважає обґрунтованими доводи АТ Перший український міжнародний банк про те, що ТОВ СМНВО та АТ Сумське НВО були зацікавлені в пролонгації діючих правовідносин з метою збереження стану забезпеченості виконання грошових зобов`язань та балансу сторін Кредитора та Позичальника. Відповідно саме пролонгація договору поруки (як і всіх інших договорів забезпечення рухомим та нерухомим майном) є обов`язковою умовою для продовження існування основного грошового зобов`язання в стані поточної заборгованості з метою збереження гарантій покриття такої заборгованості це стандартні принципи погодження у кредитних правовідносинах.

За таких обставин відсутні підстави припускати, що договори поруки були укладені без наміру створення правових наслідків. Поручитель був обізнаний про фактичні обставини правочинів та дійсні мотиви їх укладення.

Відтак, беручи до уваги історію правовідносин АТ Перший український міжнародний банк, АТ Сумське НВО і ТОВ СМНВО щодо кредитних договорів №7.5-60 від 31.03.2008 та №04-248 від 07.12.2012 (з подальшими змінами та доповненнями), оспорювані додаткові угоди до договорів поруки № 38 від 30.04.2020 та №20 від 30.04.2020, не можуть розглядатись як не спрямовані на досягнення передбаченої в них мети.

Верховний Суд у своїх постановах від 31.03.2021 у справі № 201/2832/19, від 22.05.2023 у справі № 936/721/21 (провадження № 61-129св23) та інших зазначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

Також Верховний Суд у вказаних вище постановах зазначив, що основними ознаками фіктивного правочину є:

- введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;

- свідомий намір невиконання зобов`язань договору сторонами;

- приховування справжніх намірів учасників правочину.

Аналогічні висновки щодо ознак фіктивного правочину також зробив Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2019 у справі № 903/439/18, зазначивши при цьому, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зроблено правові висновки про те, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду.

Разом з тим, АО Група правової допомоги не доведено жодними належними та допустимими доказами умисел сторін договорів поруки на приховування яких-небудь інших намірів таких правочинів в момент їх вчинення, ніж ті, що визначені умовами договорів поруки.

Виконання поручителем зобов`язань за договором напряму залежить від виконання або невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором у майбутньому.

При належному виконанні позичальником умов кредитного договору, грошове зобов`язання у поручителя за договором поруки взагалі не виникає, що є особливістю забезпечувальних (акцесорних) зобов`язань. Таким чином, якби АТ Сумське НВО належно виконувало свої зобов`язання за кредитними договорами, банк не вимагав би погашення заборгованості від поручителя. Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 566 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Таким чином, економічні інтереси ТОВ СМНВО, як поручителя, захищені законом.

Норми щодо забезпечення внаслідок своєї об`єктивної природи спрямовані на захист кредитора від ризику невиконання, тому ціллю забезпечувального механізму є не застосування санкцій за порушення виконання умов договору щодо повернення грошових коштів, а визначення додаткових джерел, за рахунок яких буде виконано зобов`язання у випадку невиконання умов кредитного договору основним боржником (Постанова Верховного Суду від 20.0-9.2022 у справі № 911/2796/21).

Відповідно до стандартної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов`язаності, афілійованості, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов`язань боржника (Постанова Верховного Суду від 14.02.2021 у справі №904/2979/20).

Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 10.10.2023 у справі №922/1025/21, укладання договору поруки, як похідного від договору основного зобов`язання, не є підставою для виникнення майнових зобов`язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов`язання, має наслідком виникнення у поручителя акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за договором позики). Підстава визнання договору недійсним, як такого, що укладений без будь-якої господарської мети та взяття на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони, не відповідає положенням цивільного законодавства щодо правових наслідків порушення зобов`язань за договором поруки, визначених статтями 553-559 Цивільного Кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується і учасниками справи не спростовано, що ТОВ СМНВО та АТ Сумське НВО є пов`язаними особами.

Як зазначає АО ГПД в узагальненому аналізі обставин справи, АТ Сумське НВО було одним з безпосередніх власників ТОВ СМНВО, а саме володіло часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 216364861,20 грн (близько 22%), також у них один кінцевий бенефіціар згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Тому, на думку суду, укладення спірних додаткових угод до договорів поруки після закінчення терміну виконання АТ Сумське НВО основного зобов`язання є економічно обґрунтованим.

Ділова та юридична пов`язаність боржника та поручителя через власників часток в статутному капіталі/акціонерів та кінцевих бенефіціарних власників на момент укладення договору поруки свідчить про добросовісність мотивів поручителя стосовно укладення безоплатного договору поруки з кредитором та не свідчить про його фіктивність чи фраудаторність.

Однією з підстав для визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки позивач у позові зазначив їх фраудаторність, мотивуючи свої доводи тим, що оспорювані правочини укладено сторонами на суму, що перевищувала розмір активів самого Товариства, неможливістю виконання зобов`язань перед кредиторами, тобто завдання іншим кредиторам збитків.

У постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 489/5148/18 (провадження № 61-20593св19) суд касаційної інстанції вказав, що правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 навела такі висновки.

Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин та приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню. За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, покликаним не допускати або припиняти порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним.

Отже, під час оцінки договору поруки на предмет фраудаторності мають значення момент його укладення, фінансовий стан поручителя, наявність і розмір його власних зобов`язань, співвідношення прийнятого ризику з майновим станом, пов`язаність учасників, безоплатність, економічна мета та вплив правочину на можливість задоволення вимог кредиторів.

Оспорювані додаткові угоди до договорів поруки укладено 30.04.2020. За цими договорами поручитель має солідарно виконати зобов`язання позивальника за кредитними договорами у разі їх невиконання чи неналежного виконання АТ Сумське НВО.

Як зазначає АО ГПД, на момент укладання оспорюваних додаткових угод до договорів поруки у ТОВ СМНВО існувала заборгованість перед іншими кредиторами, а за наслідками роботи у 1 кварталі 2020 року товариство зазнало збитків на суму понад 30 млн грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 1 квартал 2020 року.

Разом з тим, збитковість діяльності Боржника на певному етапі та наявність у нього боргів перед іншими кредиторами не може бути єдиною підставою для визнання укладених додаткових угод до договорів поруки фраудаторними.

Направляючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог АО ГПД, суд касаційної інстанції вказав на необхідність перевірити відповідність доводів позивача щодо наявності у Боржника на момент укладення оспорюваних правочинів заборгованості перед іншими кредиторами та збитковість його роботи, фактичним обставинам та з`ясувати, чи вплинуло прийняття Боржником на себе солідарної відповідальності за виконання кредитних зобов`язань АТ Сумське НВО внаслідок укладання спірних додаткових угод на можливість виконання ним своїх грошових зобов`язань перед кредиторами, чи можна вважати розумним з точки зору мети підприємницької діяльності вчинення Боржником спірних правочинів із урахуванням наявності/відсутності у нього достатніх коштів для виконання власних зобов`язань.

В цілому економічна доцільність укладання договору поруки полягає у зниженні ризиків для кредитора та забезпеченні виконання зобов`язань, що може допомогти боржнику отримати бажаний кредит або послугу.

Фактичною метою укладання такого договору для кредитора є зменшення ризиків та підвищення ймовірності повернення коштів: Договір поруки слугує додатковим забезпеченням виконання зобов`язання, надаючи кредитору можливість стягнути борг не тільки з боржника, але й з поручителя, що знижує ймовірність втрати коштів. У разі невиконання зобов`язання боржником, кредитор може звертатися до поручителя, що підвищує шанси на повернення позичених коштів. Крім того, укладання договору поруки розширює можливості фінансування: наявність поручителя дозволяє кредитувати менш надійних позичальників, розширюючи таким чином ринок кредитування.

Для боржника метою укладення договору поруки є отримання доступу до кредитів та збільшення шансів на схвалення кредиту: якщо боржник не має достатнього майна для забезпечення кредиту або його кредитна історія недостатньо сильна, наявність поручителя може допомогти йому отримати бажаний кредит або послугу. Наявність довіреної особи, яка гарантує виконання зобов`язань, позитивно впливає на рішення кредитора.

Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ СМНВО на 31.03.2020 у товариства рахувались основні засоби на суму 224826 тис. грн, дебіторська заборгованість у розмірі 1366549 тис. грн.

Ураховуючи активи, наявність значної дебіторської заборгованості з оренди майна свідчить про зацікавленість Боржника у продовженні господарської діяльності АТ Сумське НВО, поповненні його обігових коштів та реструктуризації заборгованості за кредитними договорами, з метою забезпечення виконання яких укладені оспорювані договори поруки.

Беручи до уваги фінансову документацію ТОВ СМНВО та історію правовідносин АТ Перший український міжнародний банк, АТ Сумське НВО та ТОВ СМНВО щодо кредитних договорів №7.5-60 від 31.03.2008 та №04-248 від 07.12.2012 (з подальшими змінами та доповненнями), не можуть розглядатись як укладені на шкоду кредиторам або як такі, що призвели до неплатоспроможності ТОВ СМНВО.

З метою виконання приписів Верховного Суду, викладених у Постанові від 16.01.2025, під час нового розгляду справи, ухвалою від 15.09.2025 суд запропонував учасникам справи надати суду додаткові письмові пояснення щодо предмета доказування щодо:

- реальних мотивів, з яких сторони виходили при укладенні спірних додаткової угоди №38 від 30.04.2020 до договору поруки №10-723 від 16.03.2011 та додаткової угоди №20 від 30.04.2020 до договору поруки від 07 грудня 2012 року №10-253, які підтверджують реальні ринкові наміри сторін цих правочинів щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності;

- у чому полягає економічний зміст і фактична мета взятих ТОВ СМНВО на себе зобов`язань за боргами АТ Сумське НВО з урахуванням їх взаємовідносин між собою та із контрагентами;

- чи вплинуло прийняття ТОВ СМНВО на себе солідарної відповідальності за виконання кредитних зобов`язань АТ Сумське НВО внаслідок укладання оспорюваних договорів на можливість виконання ним своїх грошових зобов`язань перед кредиторами (в разі їх наявності), чи можна визнати розумним з точки зору мети підприємницької діяльності вчинення ТОВ СМНВО оспорюваного правочину із урахуванням наявності/відсутності у нього достатніх коштів для виконання власних зобов`язань.

Разом з тим, від ТОВ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання відповідна інформація не надійшла, що свідчить про зацікавленість Боржника та його співзасновника (АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання) у визнанні оспорюваних додаткових угод до договорів поруки недійсним.

При цьому суд враховує, що постановою від 03.07.2025 ТОВ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий Касаткін Денис Миколайович. Цією ж постановою повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. припинено.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Таким чином, лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням викладеного, оскільки суд дійшов висновку про наявність самостійних підстав, за яких позов у даній справі не підлягає задоволенню, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності від 19.02.2025 (вх. №705, 818 від 20.02.2025) судом не розглядається.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом у позові відмовлено повністю, то витрати зі сплати судового збору у повному обсязі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Адвокатського об`єднання Група правової допомоги до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання та Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні первісного позивача Арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича, Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонду державного майна України, про визнання недійсними додаткових угод відмовити.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.11.2026.

СуддяВ.М. Ковтун