Ухвала суду № 141253532, 04.11.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/322/26

Номер провадження 2/142/423/26

У Х В А Л А

04 листопада 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2024 року у розмірі 58748.45 грн. станом на 05.05.2026 року, яка складається з наступного: 43198.05 грн. - заборгованість за кредитом; 14900.4 грн. - заборгованість по відсоткам; 650 грн. - пеня; 0 грн. - штраф та судові витрати у розмірі 2662.4 грн.

В огрунтування позовних вимог зазначає, що 02.04.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 02.04.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" (копія додається). На суму фактично використаного кредитного ліміту (Кредиту) Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах, що підтверджується п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг. Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта. АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Відповідно до п. 2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, - Клієнт зобов`язується погашати Заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до Договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій. Згідно п. 2.1.3.2.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, - Клієнт зобов`язується негайно здійснити повне погашення заборгованості (в т.ч. простроченої та овердрафту) за Договором в порядку та строки, визначені Договором та Додатками до Договору. Клієнт зобов`язується контролювати дотримання встановленого Кредитного ліміту та всі операції, що здійснюються за Платіжними картками, і звіряти свої дані з деталями Кредиту (в Паспорті кредиту). згідно п. п. 2.1.3.2.2.2. та 2.1.3.2.2.3 Умов та правил надання банківських послуг. Згідно п. п. 2.1.2.1.11 та 2.1.4.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право у разі порушення Клієнтом цих Умов та правил, у разі виникнення простроченої заборгованості за карткою, заборгованості, що перевищує платіжний ліміт, овердрафта (за його наявності) або у разі виникнення ситуації, що може спричинити збиток для Банку або Клієнта (включаючи ризик несанкціонованого використання Картки), або порушення чинного законодавства призупинити або припинити дію Карток(-ки), а також уживати для цього усіх необхідних заходів аж до вилучення Карток(-ки). Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання Клієнтом та / або Довіреною особою Клієнтазобов`язань за Договором. Згідно п. 2.1.4.6.9 Умов та правил надання банківських послуг, За порушення строків сплати Обов`язкового щомісячного платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми кредитної заборгованості (в т.ч. простроченої суми кредиту) з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок невнесення Обов`язкового щомісячного платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому Клієнт своєчасно не вніс Обов`язковий щомісячний платіж за звітний місяць після закінчення дії Пільгового періоду за карткою. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується. Згідно п. 2.1.4.6.4 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом штрафу та / або пені у встановленому розмірі. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 05.05.2026 року має заборгованість - 58748.45 грн., яка складається з наступного: 43198.05 грн. - заборгованість за кредитом; 14900.4 грн. - заборгованість по відсоткам; 650 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2026 року дану справу було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 05 травня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

15 травня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1112 від 12 травня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року позовну заяву акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, було залишено без руху, запропоновано позивачу та його представнику усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, роз`яснено позивачу та його представнику, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15 травня 2026 року позивачем та представником позивача було отримано 18 травня 2026 року в підсистемі "Електронний суд", де позивач та представник позивача мають зареєстрованний електронний кабінет.

Таким чином, усунути недоліки, на які вказав суду в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 15 травня 2026 року, позивачу та його представнику слід було до 25 травня 2026 року включно.

20 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника акціонерного товариства "Акцент-Банк" Шкапенко О.В. про усунення недоліків, до якої долучено докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Таким чином, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15 травня 2026 року виконанні, недоліки, на які вказав суд, усунуті у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року було відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 16 годину 00 хвилин 17 червня 2026 року.

17 червня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 16 годину 00 хвилин 21 липня 2026 року.

21 липня 2026 року за клопотанням відповідача судове засідання було відкладено на 15 годину 00 хвилин 24 серпня 2026 року.

24 серпня 2026 року на адресу суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за закритими договорами № ABH0CW1807E689FE6, № ABH0CY1752831595797, № АВН0СШ1807Е482С3С, провести перерахунок заборгованості, виключивши із суми позову всі штрафи по 100,00 грн та відсотки, нараховані після 17.10.2025 та 18.02.2026 року, визнати право Відповідача на відшкодування моральної шкоди та зменшити залишок основного боргу на визначену судом суму моральної шкоди. Зазначає у відзиві Вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ним не визнаються частково з наступних причин. Вказує, що позивач вимагає стягнення заборгованості у розмірі 69671,61 грн, яка є значно перебільшеною та нарахованою з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, у суму позову включено відсотки та комісії за угодами розстрочки, які є повністю закритими, а також штрафні санкції, нарахування яких під час дії воєнного стану прямо заборонено законом. Щодо заборгованості за угодами розстрочки, вказує, що відповідно до офіційних довідок АТ «АКЦЕНТ-БАНК» від 21.08.2026 р., договір розстрочки № ABH0CW1807E689FE6 закрито 17.10.2025 р., а договорі № ABH0CY1752831595797 та № АВН0CW1807Е482С3С закрито 18.02.2026 р., заборгованість за ними відсутня. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним виконанням, тому включення нарахувань за цими закритими угодами до позову є неправомірним. Щодо нарахування відсотків після дострокового списання, зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/1419/17,припинення кредитування та закриття угод позбавляє банк права нараховувати договірні відсотки. Нарахування відсотків після листопада 2025 року та лютого 2026 року суперечить ст. 1048 ЦК України. Щодо штрафних санкцій вказує, що у виписці Позивача присутні регулярні нарахування «Штрафу за прострочення» (по 100,00 грн). Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню), а всі нараховані штрафи підлягають списанню. Щодо моральної шкоди вказує, що протиправними діями Позивача щодо нарахування незаконних штрафів та відсотків на закриті кредити Відповідачу завдано моральної шкоди (ст. 23, 1167 ЦК України), яку Відповідач оцінює у 20000,00 грн та просить зарахувати в рахунок зменшення фактичного залишку основного боргу.

24 серпня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача, від якого не надійшло заяви чи клопотання про розгляд справи без його участі судове засідання було відкладено на 15 годину 00 хвилин 29 вересня 2026 року.

27 серпня 2026 року від відповідача по справі надійшли додаткові пояснення по справі відповідно до яких він додає до матеріалів справи електронні докази скриншоти листування з офіційного чату АТ «А-Банк» від 26.08.2026. Вказує, що зазначені обставини свідчать про необґрунтованість позовних вимог, оскільки представники Позивача під час комунікації 26.08.2026 року неодноразово змінювали свої вимоги, пропонуючи добровільно зменшити суму боргу з 70160 грн до 55000 грн, а згодом сплатити 500 грн, що підтверджує безпідставність нарахованих штрафів та відсотків та здійснення позасудового психологічного тиску на Відповідача під час судового процесу (залякування «перевіркою доходів виконавчою службою» та «передачею боргу колекторам»

29 вересня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 15 години 00 хвилин 04 листопада 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В.В. у відпустці відповідно до наказу голови Піщанського районного суду Вінницької області від 21 вересня 2026 року № 129-тз "Про частину щорічної оплачуваної відпустки ОСОБА_2 "

03 листопада 2026 року від відповідача по справі надійшли додаткові пояснення по справі відповідно до яких вказує на відсутність правових підстав для нарахування відсотків (Постанова ВП ВС у справ № 342/180/17). Зазначає, що позивач обґрунтовує нарахування відсотків «Умовами та Правилами надання банківських послуг». Проте в Анкеті-заяві від 02.04.2024 відсутня узгоджена сторонами конкретна процентна ставка. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, Витяг з Умов та Правил, розміщений на сайті банку, не може вважатися складовою частиною кредитного договору, якщо він не містить підпису позичальника. Оскільки Відповіда не підписував Умови та Правила із зазначенням конкретного розміру відсотків, у Позивача відсутні юридичні підстави для їх нарахування. Також вказує на припинення права на нарахування відсотків у зв`язку зі зміною строку кредитування (Постанови ВП ВС № 444/9519/12 та № 310/11534/13-ц). Зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення усієї суми заборгованості. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, звернення кредитора з позовом про дострокове стягнення боргу змінює строк виконання зобов`язання (кредит вважається «дозрілим»), а отже право банку нараховувати договірні відсотки повністю припиняється. Незважаючи на це, Позивач продовжує протиправно нараховувати щомісячні відсотки у додатку аЬапк24 у розмірі 2897,21 грн щомісяця (01.09.2026 та 01.10.2026), штучно збільшивши заборгованість до -73831,17 грн (підтверджується доданим скріншотом). Також зазначає, що 02.04.2024 року під час відкриття рахунку Відповідачу не надавався жодний кредитний ліміт (розмір ліміту становив 0,00 грн). Надана Позивачем Довідка за лімітами про нібито встановлення 02.04.2024 ліміту у розмірі 43200,00 грн не відповідає дійсності та суперечить наданому самим же банком Паспорту споживчого кредиту, де розрахунки здійснені з ліміту 25 000,00 грн.Зазначає, що списання Позивачем штрафів у вересні та жовтні 2026 року (по 100,00 грн) та вимога про стягнення 650,00 грн пені прямо порушують п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо звільнення позичальників від неустойки під час воєнного стану. Вказані вище обставини свідчать про повну необґрунтованість та незаконність вимог Позивача щодо стягнення відсотків та штрафних санкцій. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 174 ЦПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи. Враховуючи викладене, просить суд врахувати надані пояснення та докази і відмовити АТ «А-Банк» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 14900,40 грн та пені у розмірі 650,00 грн.

Позивач акціонерне товариство "Акцент-Банк" повноважного представника в судове засідання 04 листопада 2026 року не направив, проте в тексті позовної заяви міститься клопотання представника про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримання позовних вимог, та згода на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі, призначене на 04 листопада 2026 року не з`явився, про дату, час та місце поведення судових засідань, призначених в даній справі був повідомлений належним шляхом отримання судової повістки в підсистемі "Електронний суд", де відповідач має зареєстрованний "Електронний кабінет", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету.

Крім, відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень по справі, будь-яких інших клопотань чи заяв, в тому числі про відкладення судового засідання чи про розгляд справи без його участі, від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд в даному засіданні за відсутності учасників, які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи не з`явилися до суду не повідомивши причини неявки, та не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, виходячи з предмету спору, змісту позовної заяви, доданих до неї матеріалів, враховуючи докази, які підлягають дослідженню, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення рішення в даному судовому засіданні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В частині 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В частині 1 ст. 83 ЦПК Укрїни передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 83 ЦПК україни позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно положень ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 02 квітня 2024 року.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем, зокрема, надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості та виписку за картковим рахунком відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до відомостей про дату народження відповідача, зазначених в анкеті-заяві, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, на момент укладення кредитного договору, а саме 02 квітня 2024 року, відповідачеві виповнилося 17 років, тобто він був неповнолітньою особою та не досяг повноліття.

Вказана обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки вік фізичної особи на момент вчинення правочину безпосередньо впливає на обсяг її цивільної дієздатності, можливість самостійного вчинення правочинів та виникнення у неї цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно зі статтею 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність та вправі самостійно вчиняти лише визначені законом правочини.

Відповідно до частини першої статті 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має неповну цивільну дієздатність та вправі самостійно: вчиняти дрібні побутові правочини; розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я, а також грошовими коштами на рахунку.

Водночас відповідно до частини другої статті 32 ЦК України неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Таким чином, законодавець установив спеціальний порядок вчинення правочинів неповнолітніми особами, який передбачає можливість самостійного вчинення ними лише тих правочинів, що прямо визначені законом, тоді як вчинення інших правочинів потребує згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Водночас частиною другою статті 34 та статтею 35 ЦК України передбачено випадки набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності до досягнення нею вісімнадцяти років, зокрема у зв`язку з реєстрацією шлюбу або її наданням у встановленому законом порядку.

Отже, для встановлення обсягу цивільної дієздатності відповідача на момент укладення спірного договору має значення не лише його вік, а й наявність або відсутність передбачених законом підстав для набуття ним повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Спеціальні правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності визначені статтею 222 ЦК України.

Так, відповідно до частини першої статті 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 221 ЦК України, до якої відсилає стаття 222 цього Кодексу, правочин вважається схваленим, якщо батьки (усиновлювачі) або піклувальник, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.

При цьому юридичне значення має саме обізнаність батьків (усиновлювачів) або піклувальника про вчинення правочину, оскільки відсутність заперечень може свідчити про його схвалення лише за умови, що такі особи знали про його укладення.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом із тим презумпція правомірності правочину не звільняє суд від обов`язку з`ясувати обставини його укладення та перевірити доводи й докази сторін щодо дотримання встановлених законом вимог до цивільної дієздатності особи.

З огляду на те, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, суд також враховує положення статті 1054 ЦК України, відповідно до якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, укладення кредитного договору створює для позичальника не лише право користуватися грошовими коштами, а й обов`язки щодо їх повернення, сплати процентів та виконання інших передбачених договором зобов`язань.

З урахуванням характеру таких правовідносин кредитний договір не може бути ототожнений із договором банківського рахунку, який неповнолітня особа відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦК України вправі укладати самостійно. Сам факт відкриття неповнолітній особі карткового рахунку не означає наявності у неї права самостійно укладати кредитний договір та брати на себе відповідні боргові зобов`язання.

Крім того, характер кредитних правовідносин, які передбачають обов`язок позичальника регулярно повертати отримані кошти, сплачувати проценти та нести відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов`язань, не дає підстав відносити такий договір до дрібних побутових правочинів.

Висновки щодо застосування наведених норм матеріального права викладені також у постановах Верховного Суду.

Зокрема у постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 219/12839/19, провадження № 61-17988св20, вказано, що кредитний договір, укладений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків, не може вважатися дрібним побутовим правочином з огляду на характер кредитних зобов`язань. Також Верховний Суд звернув увагу на те, що факт обізнаності батьків неповнолітньої особи про укладення нею правочину не презюмується, а підлягає доведенню. Відповідно, саме банк повинен довести факт надання згоди батьками позичальника на укладення кредитного договору або їх обізнаність про такий договір. Верховний Суд наголосив, що відсутність претензій з боку батьків сама по собі не свідчить про схвалення правочину, якщо не встановлено, що вони знали про його вчинення.

Згідно постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 383/1264/19, провадження № 61-4555св21 схвалення правочину, вчиненого неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може відбуватися як у формі мовчазної згоди, так і у вигляді певних поведінкових дій.

У цій постанові від 24 липня 2019 року у справі № 607/4359/15-ц, провадження № 61-29442св18 Верховний Суд роз`яснив порядок застосування статей 221 та 222 ЦК України щодо подальшого схвалення правочину, вчиненого неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності. Суд зазначив, що правочин вважається схваленим, якщо батьки (усиновлювачі) або піклувальник, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензій другій стороні.

Отже, для встановлення факту схвалення правочину необхідно з`ясувати момент, коли відповідні особи дізналися про його вчинення, а також їхню подальшу поведінку протягом установленого законом строку.

Водночас матеріали справи не містять відомостей щодо надання батьками (усиновлювачами) або піклувальником відповідача згоди на укладення зазначеного кредитного договору, а також відомостей про їх обізнаність щодо його укладення та подальше схвалення правочину у порядку, передбаченому статтями 221, 222 ЦК України.

За таких обставин суд позбавлений можливості на цьому етапі розгляду справи встановити, чи було дотримано вимог цивільного законодавства щодо обсягу цивільної дієздатності відповідача під час укладення спірного правочину, чи надавалася необхідна згода на його вчинення та чи відбулося подальше схвалення правочину уповноваженими особами.

При цьому суд ураховує, що відповідні відомості та документи, які стосуються процедури укладення кредитного договору, ідентифікації клієнта, перевірки його віку, отримання згоди законних представників та комунікації з ними, можуть перебувати у володінні позивача як фінансової установи, яка безпосередньо здійснювала оформлення та укладення спірного договору.

З`ясування зазначених обставин має істотне значення для правильного визначення правової природи спірних правовідносин, перевірки дотримання вимог статей 32, 203, 222 ЦК України під час укладення договору, а також належної оцінки наданих позивачем доказів на підтвердження виникнення у відповідача обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити заявлену заборгованість.

Таким чином, з метою повного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та перевірки обставин дотримання вимог законодавства під час укладення спірного кредитного договору суд вважає за необхідне витребувати у позивача відповідні відомості та документи.

Враховуючи вищевикладене, суд з метою, справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, для повного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та перевірки обставин дотримання вимог законодавства під час укладення спірного кредитного договору ввважає за необхідне витребувати в Акіціонерного товариства «Акцент Банк» відомості та документи про те чи було відомо позивачу, що на момент укладення кредитного договору відповідач не досяг повноліття; чи перевіряв банк вік відповідача під час його ідентифікації та оформлення кредитних правовідносин; чи отримував банк згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника відповідача на укладення кредитного договору; чи існують документи або електронні підтвердження надання такої згоди; чи були батьки (усиновлювачі) або піклувальник відповідача обізнані про укладення кредитного договору та, якщо так, з якого часу; чи зверталися батьки (усиновлювачі) або піклувальник до банку після укладення договору з приводу його вчинення неповнолітньою особою; чи вчинялися після укладення договору будь-які дії, які могли б свідчити про його подальше схвалення у розумінні статей 221, 222 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв`язку з необхідністю витребування нових доказів в судому засіданні по даній справі слід оголосити перерву.

Керуючись ст. ст. 13, 43, 48, 49, 51, 240, ч. 2 ст. 247, 259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В судовому засіданні в цивільній справі за позовом акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості оголосити перерву до 16 години 00 хвилин 08 грудня 2026 року.

Витребувати у позивача Акціонерного товариства "Акцент-Банк":

- інформацію про те, чи було відомо банку на момент укладення кредитного договору від 02 квітня 2024 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітньою особою,

-інформацію про те, чи здійснювалася банком перевірка віку та обсягу цивільної дієздатності відповідача під час його ідентифікації та оформлення кредитного договору, із зазначенням способу та результатів такої перевірки,

-інформацію про те, чи отримувалася банком згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника ОСОБА_1 на укладення кредитного договору від 02 квітня 2024 року, із наданням належним чином засвідчених копій відповідних документів, якщо така згода отримувалася,

-інформацію про те, чи надавалися банку будь-які документи, що підтверджують набуття ОСОБА_1 повної цивільної дієздатності до досягнення ним 18-річного віку, та, за наявності, надати копії таких документів,

-інформацію про те, чи надходили до банку після укладення кредитного договору від 02 квітня 2024 року звернення, повідомлення або претензії від батьків (усиновлювачів) або піклувальника відповідача щодо укладення ним кредитного договору у неповнолітньому віці, із наданням копій відповідних документів за їх наявності,

-інформацію про те, чи містяться в розпорядженні банку будь-які відомості, документи або електронні підтвердження, які можуть свідчити про обізнаність батьків (усиновлювачів) або піклувальника відповідача щодо укладення ним зазначеного кредитного договору та його подальше схвалення у порядку, передбаченому статтями 221, 222 ЦК України.

Копію ухвали направити позивачу акціонерному товариству "Акцент-Банк" - для виконання, іншим учасникам по справі - для відома.

Витребувані документи надати до Піщанського районного суду Вінницької області за адресою: с-ще Піщанка, вул. Вишнева, 5, до початку наступного судового засідання 08 грудня 2026 року.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Попередити відповідальних осіб, що відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

У разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Про дату, час та місце наступного судового засідання повідомити учасників справи.

Роз`яснити, що отримати інформацію щодо справи, що розглядається можна на веб-сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0219.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: