Рішення № 141239959, 21.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9007/26

Провадження № 2/756/7826/26

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

прокурора Кобченко Т.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Буковчаника Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Буковчаник Олександр Васильович в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України через систему «Електронний суд» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 756/6765/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Вироком встановлено, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, а пасажиру автомобіля марки «Peugeot» моделі «307», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , заподіяно тяжке тілесне ушкодження. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» з 31.10.2022 по 01.11.2022. Відповідно до інформації КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» вартість фактичних витрат лікування ОСОБА_2 за вказаний період становить 1 847,41 грн. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» з 31.10.2022 по 15.11.2022. Відповідно до інформації КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» вартість фактичних витрат лікування ОСОБА_3 за вказаний період становить 27 711,15 грн. Кошти за лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 29 558,56 грн оплачені Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. На підставі викладеного прокуратура просить стягнути з відповідача вказану суму коштів, а також витрати понесені на сплату судового збору.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11.06.2026 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Прокурор Кобченко Т.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити, заперечень щодо заочного розгляду справи не висловила.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, 18.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся, належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №756/6765/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 15.04.2024.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_1 , 31.10.2022 близько 09:40 год., керуючи автомобілем марки «Peugeot» моделі «307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись із пасажиром в салоні, проїзною частиною просп. Мінського, зі сторони площі Шевченка, в напрямку вул. Велика кільцева дорога у місті Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим порушив пункти 1.5 та 2.3 б) ПДР України, та порушуючи вимоги пункту 16.11 ПДР України, рухаючись по другорядній дорозі, не переконавшись перед тим, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на нерегульоване перехрестя проспекту Мінського та вулиці Велика кільцева дорога, не надавши дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, здійснивши зіткнення передньою частиною керованого ним транспортного засобу із передньою лівою частиною автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , який із пасажирами в салоні, рухався по головній дорозі вул. Велика кільцева дорога, зі сторони вул. Богатирської, в напрямку вул. Газопровідної у місті Києві, і виїхав на нерегульоване перехрестя просп. Мінського та вул. Велика кільцева дорога.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos» ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, а пасажиру автомобіля марки «Peugeot» моделі «307» ОСОБА_3 заподіяно тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З листа КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 18.03.2026 № 331 убачається, що ОСОБА_2 в період з 31.10.2022 по 01.11.2022 (1 ліжко-день) перебувала у відділенні Політравми в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з діагнозом: струс головного мозку, забій м`яких тканин голови. Вартість фактично понесених витрат на лікування ОСОБА_2 склала 1 847,41 грн. Лікування здійснювалося за рахунок коштів Національної служби здоров`я України.

З листа КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 18.03.2026 № 332 убачається, що ОСОБА_3 в період з 31.10.2022 по 15.11.2022 (15 ліжко-днів) перебував у Нейрохірургічному відділенні № 1 в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, вогнища геморагічного забою лівої скроневої частки, перелом потиличної кістки справа, закрита травма грудної клітки, перелом VI ребра справа, забій м`яких тканин поперекового відділу хребта, забійна рана лобної ділянки голови, параорбітальні гематоми обох очей. Вартість лікування в стаціонарі за 2022 рік за 1 ліжко-день становить 1 847,41 грн, тож вартість фактично понесених витрат на лікування ОСОБА_3 склала 27 711,15 грн (1 847,41 грн х 15 ліжко-днів). Лікування здійснювалося за рахунок коштів Національної служби здоров`я України.

Загальна сума витрат на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склала 29 558,56 грн.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілих у межах кримінального провадження не заявлявся.

Фінансування КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» здійснюється Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладеного у 2022 році між КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та НСЗУ Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 06.02.2022 № 0026-Е122-Р000. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні.

За інформацією Національної служби здоров`я України від 20.04.2026 № 9894/2-17-26 послуги КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з листом Національної служби здоров`я України від 20.04.2026 № 9894/2-17-26 НСЗУ не здійснює адміністрування розрахункового рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а відтак не має можливості надати інформацію про надходження коштів на цей рахунок. Відповідно до листа КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 27.04.2026 № 473 підприємство повідомило, що відшкодування ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 у розмірі 1 847,41 грн та ОСОБА_3 у розмірі 27 711,15 грн не було.

Станом на час розгляду справи в суді відповідачем зазначені витрати сплачені не були.

Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Також, згідно з ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 (далі - Порядок). Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно з п. 1 Порядку кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Відповідно до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначаються на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні, а до справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Згідно з п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Розмір витрат підтверджено листами КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 18.03.2026 № 331 і № 332, у яких зазначено кількість ліжко-днів, вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування кожного з потерпілих. Суму витрат визначено закладом охорони здоров`я відповідно до п. 2 Порядку. Доказів, які спростовують розмір цих витрат, відповідач суду не надав.

Оскільки цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілих у кримінальному провадженні не заявлявся і сума цих витрат при ухваленні вироку не визначалася, а лікування потерпілих здійснювалося закладом охорони здоров`я, який отримує кошти за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, ОСОБА_1 зобов`язаний відповідно до ст. 1206 ЦК України відшкодувати 29 558,56 грн витрат на лікування потерпілих, які підлягають зарахуванню до Державного бюджету України.

Суд вважає, що прокурор є уповноваженою особою на звернення до суду із цим позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, в якій обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невідшкодування витрат, здійснених за рахунок Державного бюджету України на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, призводить до ненадходження цих коштів до бюджету та порушує інтереси держави у сфері охорони здоров`я і забезпечення державних гарантій медичного обслуговування.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва і зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Водночас, у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Прокурор листом від 13.04.2026 № 39-3049вих-26 звернувся до Національної служби здоров`я України з проханням повідомити про вжиті заходи щодо стягнення витрат на лікування потерпілих. У листі від 20.04.2026 № 9894/2-17-26 Національна служба здоров`я України зазначила, що не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, заходи претензійно-позовного характеру не вживала і не вживатиме та не заперечує щодо звернення до суду органами прокуратури. Листом від 18.05.2026 № 39-4142вих-26 прокурор у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив Національну службу здоров`я України про намір звернутися з цим позовом до суду.

Право на подання позову належить першому заступнику керівника окружної прокуратури відповідно до ч. 1 ст. 24 цього Закону.

За таких обставин суд вважає підтвердженими підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді та дотриманим порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, позов Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Буковчаника Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування шкоди, підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Буковчаника Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 19) кошти витрачені на лікування потерпілих від злочину у розмірі 29 558 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їм повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 21.09.2026.

Суддя М. М. Ткач