Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/10985/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад обставин справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі: 49 727,81 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу: 5000,00 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.08.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 393186204, у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 16000,00 грн., з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7. - 13.09.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору).
Так, на виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору.
Проте, відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим, відповідно до п. 9.1.1.7. договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було достроково розірвано договір шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення. З 08.06.2026 припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених договором.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить - 49 727,81 грн., з них: заборгованість по кредиту - 15 998,70 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 32769,11 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 960,00 грн.
13.01.2026 у відповідно до ст. 1077 ЦК України «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/84
Процесуальні дії по справі, заяви учасників
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.09.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторони.
28.09.2026 року від представника відповідача - адвоката Ракущинець А.А. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити ТОВ «Таліон Плюс» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вказує, що позивачем не доведено, що саме відповідачем буди надані персональні дані для укладення договору, відсутні докази прив`язки номера телефону, на який був відправлений одноразовий ідентифікатор відповідачу. Також вказує, що позивач не надав системні логи (log-файли) з серверного обладнання, які містять: IP-адресу, з якої здійснювався вхід у кабінет; MAC-адресу або ідентифікатор пристрою (User-Agent); точний час генерації та введення одноразового ідентифікатора; докази перерахування коштів саме на картковий рахунок, відкритий на ім`я відповідача. Щодо дострокового стягнення заборгованості зазначає, що звернення позивача до суду з вимогою про стягнення всієї суми кредитної заборгованості до спливу визначеного договором строку його дії, без дотримання встановленого договором та законом порядку дострокового припинення договору і пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, є передчасним, а тому, заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задоволенню не підлягають. Позивачем не доведено настання обставин, з якими закон та договір пов`язують виникнення у відповідача обов`язку достроково виконати основне зобов`язання за кредитним договором. Позовні вимоги про стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами є похідними від вимог про стягнення основної суми кредитної заборгованості, заявлені до настання встановленого договором строку виконання зобов`язання та без дотримання визначеної договором і законом процедури дострокового повернення кредиту, тому, також не підлягають задоволенню. Також заперечує розмір витрат на правову допомогу, а саме вважає, що справа не складна; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) - не підтверджено; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт не визначено.
Крім того, представник відповідача у відзиві просить в порядку дослідження доказів з врахуванням позицій Постанови від 04 лютого 2026 року по справі № 758/14925/23 витребувати на матеріальному носії у позивача оригінал електронного доказу - договору про надання споживчого кредиту з додатками до нього - з накладеним електронним підписом (КЕП чи УЕП) кредитодавця (якщо такий було накладено) або у простому ПДФ-форматі (у разі ненакладення кредитодавцем КЕП чи УЕП) з доказами направлення примірника електронного документу відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі (прикріплений файл, посилання на веб сторінку тощо), які виключають технічну можливість внесення в односторонньому порядку змін до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу та витребувати від позивача докази видачі кредиту.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2026 року витребувано від АТ «Ідея Банк» (код за ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, Львівська область, м.Львів, вул. Валова, 11, email: info@ideabank.ua): виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у межах кредитного Договору, на банківську картку № НОМЕР_1 за 14.08.2025 по 15.08.2025 (включно), а саме: 14.08.2025 15:45 на суму 4000,00 грн., 14.08.2025 16:34 на суму 4030,00 грн., 14.08.2025 17:22 на суму 4030,00 грн., 15.08.2025 9:29 на суму 3940,00 грн.
06.10.2026 року від представника позивача - адвоката Дорошенко О.В. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, якій вказує, що ознайомившись з викладеними у відзиві на позовну заяву запереченнями, вважає їх безпідставним, необґрунтованими, основані на припущеннях та такими, що намагаються приховати справжні обставини справи, направлені з метою уникнути виконання взятих на себе відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування ними, передбачених кредитним договором. Просить поновити строк на подання відповіді на відзив, та зазначає, що пропуск строку на подання відповіді на відзив був зумовлений об`єктивними та поважними причинами, які не залежали від волі позивача (його представника). Територіально представник позивача перебуває у м. Чернігові та працює за юридичною адресою позивача. Виконання професійних обов`язків суттєво ускладнювалося систематичними та тривалими повітряними тривогами, які мали місце в регіоні перебування представника. Під час оголошення повітряної тривоги робота неодноразово переривалася через необхідність дотримання заходів безпеки та перебування в укритті, що об`єктивно обмежувало можливість своєчасного завершення підготовки процесуального документа.
Також представник зазначає, що порядок укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг доданий до позову. Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків власноручно заповнив заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті Товариства https://moneyveo.com.ua, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит та ін. Після автоматизованої обробки заяви на отримання кредитних коштів та її схвалення інформаційно-комунікаційна система Товариства, згенерувала електронний договір, що є офертою у розумінні ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України і містить усі істотні умови та надала Позичальнику для ознайомлення в його особистому кабінеті, а також направила на електронну поштову скриньку, що належить Відповідачу та вказана ним у Заявці на отримання кредитних коштів: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Всі дані електронного підпису відповідача: ПІБ, інн, одноразовий ідентифікатор, час його направлення первісним кредитором, час введення відповідачем, номер телефону на який отримав відповідач: НОМЕР_3 , алфавітно-цифрову послідовність містяться в договорі на сторінці 27, а інформація про підпис паспорта споживчого кредиту на сторінці 4. Одразу після підписання договору сторонами, ідентичний примірник договору був направлений відповідачу на його електронну адресу, яка була вказана ним у заявці на отримання грошових коштів в кредит та закріплена в реквізитах сторін договору, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2. Отже, укладаючи та підписуючи договір одноразовим ідентифікатором (код повідомлення), відповідач розумів, погоджувався та визнавав умови та основні зобов`язання, зазначені у ньому.
Представник позивача вважає, що первісний кредитор, з дотриманням усіх вимог законодавства, здійснило належну ідентифікацію та верифікацію клієнта як до встановлення ділових відносин так і перед укладенням договору та встановило особу позичальника. Також позивач надав усі можливі докази перерахування коштів відповідачу, що у своїй сукупності з іншими матеріалами справи належним і допустимим чином підтверджують факт укладання кредитного договору та надання кредитних коштів відповідачу.
Крім того, вказує. що на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та договору, на електронну адресу відповідача листом ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» № ТП/393186204 від 08.06.2026 року відповідача було повідомлено про дострокове розірвання договору № 393186204 від 14.08.2025 року та повідомлено про необхідність з 08.06.2026 р. оплати всієї суми заборгованості.
Також зазначає, що умовами договору передбачено стягнення процентів та комісії, які були узгоджені сторонами та підлягають стягнення.
Щодо заперечень про стягнення витрат на правову допомогу вважає, що представником надано достатні докази на підтвердження заявлених витрат.
Враховуючи наведені представником позивача обставини щодо пропуску строку для подання відзиву, керуючись ст. 120, ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд вважає за можливе поновити представнику позивача строк на подання відповіді на відзив.
14.10.2026 року до суду надійшла відповідь АТ «Ідея Банк» від 06.10.2026 №Вих.Л-БТ-2026/4311 на ухвалу від 29.09.2026, згідно якої повідомлено, що платіжна картка № НОМЕР_1 приєднана до рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ), згідно договору С-001-174490-23-980 від 03.05.2023 року. До відповіді долучено виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період з 14.08.2025 року по 15.08.2025 року.
29.10.2026 року від представника відповідача - адвоката Ракущинець А.А. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, у яких вказує, що за результатами ознайомлення з додатково отриманими документами просить врахувати, що позивач ставить питання про дострокове погашення боргу по кредиту, однак не надає докази направлення такого повідомлення боржнику, а боржник такого повідомлення від стягувача не отримував - і про це відповідач повідомляв у відзиві на позов. При розгляді даної справи просить врахувати Постанову Верховного суду від 23 вересня 2026 року по справі № 758/7615/23.
Представник позивача у судове засідання 04.11.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, до позовної заяви долучено заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача - адвокат Ракущинець А.А. в судовому засіданні 20.10.2026 щодо позовних вимог заперечив, пояснення надав аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, вказав що відповідач заперечує укладення договору, не зміг згадати чи отримував кошти ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", та не отримував вимоги від позивача. Просив відмовити в позові.
В судове засідання 04.11.2026 відповідач та його представник не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, шляхом направлення судової повістки. При цьому, заяв про відкладення не подавали.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Щодо клопотання представника відповідача про витребування суд зазначає наступне:
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинні бути зазначені вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Положеннями ч. 5 ст. 100 ЦПК України встановлено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з ч. ч. 3-5 ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За змістом ч. ч. 2-4 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Разом з тим, дослідивши додатки, додані до позовної заяви в системі «Електронний суд», суд встановив, що представник позивача додав до позовної заяви електронні копії письмових доказів, а саме: примірник кредитного Договору, Додаткових угод та паспорту споживчого кредиту (.
Відтак суд не вбачає необхідності у додатковому витребуванні оригіналів зазначених письмових доказів, оскільки відповідні докази міститься в матеріалах справи в паперовому вигляді, а їх електронний варіант в електронному вигляді міститься в системі «Електронний суд», а тому клопотання представника відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.
Крім того, суд не вбачає підстав для витребування від позивача доказів видачі кредиту, так як судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «Ідея Банк» виписки про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів відповідачу.
З огляду на викладене відсутні підстави для витребування оригіналів документів, які просить витребувати представник відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином засвідченні їх копії, а тому клопотання представника відповідача про витребування доказів, слід залишити без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 14.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №393186204, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила) (п. 2.1 договору).
Згідно п. 2.2 договору загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту - 4000,00 грн. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту - 19200,00 грн.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 14.08.2025 (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу. (п.п.2.3, 2.4 договору).
Відповідно до п.5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_5, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.09.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору (п.7.1. договору).
Згідно п.7.2. договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.
Пунктами 9.1.1.2. та п. 9.1.1.7. договору встановлено, що кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх; у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту або Комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 13.09.2030 (п.7.3. договору).
В п.8.3. договору визначено що Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.
В п. 8.4. та 8.5. договору передбачена комісія, та її розмір.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 7200, введеним 14.08.2025 16:33:28
Також до матеріалів справи додано споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 393186204 від 14.08.2025 р., у якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної процентної ставки, порядок повернення кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 7337, введеним 14.08.2025 15:44:55.
Доданою довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено, що на виконання кредитного договору №393186204 від 14.08.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, на рахунок відповідача НОМЕР_5, у сумі 4000,00 грн.
14.08.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 393186204 від 14.08.2025, згідно якої у зв`язку з отриманням позичальником траншу сторони погодили наступне: сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 4 030 грн. 00 коп. (чотири тисячі тридцять грн. нуль коп.). Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 8 030,00 грн. (п.п. 1.1, 1.2 додаткової угоди). Вказана додаткова угода підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 7200, введеним 14.08.2025 16:33:28.
Доданою довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено, що на виконання кредитного договору №393186204 від 14.08.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, на рахунок відповідача НОМЕР_5, у сумі 4030,00 грн.
14.08.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 393186204 від 14.08.2025, згідно якої у зв`язку з отриманням позичальником траншу сторони погодили наступне: сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 4 030 грн. 00 коп. (чотири тисячі тридцять грн. нуль коп.). Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 12 060,00 грн. (п.п. 1.1, 1.2 додаткової угоди). Вказана додаткова угода підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 9621, введеним 14.08.2025 17:22:44.
Доданою довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено, що на виконання кредитного договору №393186204 від 14.08.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, на рахунок відповідача НОМЕР_5, у сумі 4030,00 грн.
15.08.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 393186204 від 14.08.2025, згідно якої у зв`язку з отриманням позичальником траншу сторони погодили наступне: сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 3940 грн. 00 коп. (чотири тисячі тридцять грн. нуль коп.). Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 16 000,00 грн. (п.п. 1.1, 1.2 додаткової угоди). Вказана додаткова угода підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 9222, введеним 15.08.2025 9:29:19.
Доданою довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено, що на виконання кредитного договору №393186204 від 14.08.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, на рахунок відповідача НОМЕР_5, у сумі 3940,00 грн.
Крім того, факт перерахування відповідачу коштів за договором №393186204 від 14.08.2025 р. підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ), згідно договору С-001-174490-23-980 від 03.05.2023 року, за період з 14.08.2025 року по 15.08.2025 року, з якої вбачаються наступні трансакції за рахунком:
14.08.2025 15:45 - Зарахування переказу MoneySend, MANIVEO QUICK - FINANCЭAL ASSISTKURENIVSKYI LANE 19 5, KYIV, 804 [6012), A2C MONEYVEO V(E2010317), KYIV, UA 4 000 грн.
14.08.2025 16:33 - Зарахування переказу MoneySend, MANIVEO QUICK - FINANCЭAL ASSISTKURENIVSKYI LANE 19 5, KYIV, 804 [6012), A2C MONEYVEO V(E2010317), KYIV, UA 4 030 грн.
14.08.2025 17:22 - Зарахування переказу MONEYVEO SHVYDKA - FINANSOVA DOP12G. KOZHUMYATSKA ST., KYIV, 804 [6012], Volodimir Boichuk(E0100120), KYIV, UA - 4 030 грн.
15.08.2025 09:29 - Зарахування переказу MoneySend, LIMITED LIABILITY - COMPANY MONELEIPZIZKA STREET building 15, KIYЭV, 804 [6012), Poin*LIMITED LIABILITY CO(I0260STW), Visa - Direct, UA - 3 940 грн.
До позовної заяви позивачем приєднано також Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг) та Порядок укладення фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету) (діє з 25.07.2023).
Судом також встановлено, що 13.01.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/84, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. договору факторингу).
Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (п. 4.1. договору факторингу).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до кінця календарного року (до 31 грудня включно), в якому його було укладено, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.1, п. 8.2. договору факторингу).
Відповідно до інформації, що міститься у реєстрі прав вимоги від 13.01.2026, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 390), заборгованість якої за кредитним договором №393186204 від 14.08.2025 становить 34992,61 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 998,70 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 10034,56 грн., прострочена заборгованість за комісією - 960,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (неустойка) - 7 999,35 грн.
Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №4250 від 17.02.2026 підтверджується перерахування коштів ТОВ «Таліон Плюс» на рахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу №МВ-ТП/84 від 13.01.2026р.
До позовної заяви також долучено позивачем повідомлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про відступлення права вимоги адресоване відповідачу.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №393186204 від 14.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 має перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 13.01.2026 заборгованість в розмірі 34992,61 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 998,70 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 10034,56 грн., прострочена заборгованість за комісією - 960,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (неустойка) - 7 999,35 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №393186204 від 14.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» наявна заборгованість станом на 07.06.2026 в розмірі 57 727,16 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 998,70 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 32 769,11 грн., прострочена заборгованість за комісією - 960,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (неустойка) - 7 999,35 грн.
До позовної заяви долучено повідомлення ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» про дострокове розірвання Договору, якому зазначено: «Право вимоги за кредитним договором № 393186204 від 14.08.2025 року (далі - Договір), укладеним між вами та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», перейшло та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - Товариство). Вже більше місяця у вас є прострочена заборгованість по оплаті процентів за користування Кредитом за Договором. Станом на 08.06.2026 року заборгованість по оплаті процентів за користування Кредитом складає 41728,46 грн. Хочемо вам нагадати, що пунктом 9.1.1.7. Договору та частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання оплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника. Згідно до п. 14.20 Договору до Товариства також перейшли інші права Кредитодавця, передбачені Договором. На підставі вищенаведеного та пункту 7.2.2. Договору, цим листом повідомляємо вас про дострокове розірвання кредитного договору № 393186204 від 14.08.2025 року з 08.06.2026 р. та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 57727,16 грн.».
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів невимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерці», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Матеріалами справи підтверджується, що 14.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №393186204, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 7200, введеним 14.08.2025 16:33:28
Також до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 393186204 від 14.08.2025 р., у якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної процентної ставки, порядок повернення кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 7337, введеним 14.08.2025 15:44:55.
Факт перерахування ОСОБА_1 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів у сумі 16000,00 грн. підтверджується доданими довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» випискою по рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ), згідно договору С-001-174490-23-980 від 03.05.2023 року, за період з 14.08.2025 року по 15.08.2025 року, з якої вбачаються наступні трансакції за рахунком:
14.08.2025 15:45 - Зарахування переказу MoneySend, MANIVEO QUICK - FINANCЭAL ASSISTKURENIVSKYI LANE 19 5, KYIV, 804 [6012), A2C MONEYVEO V(E2010317), KYIV, UA 4 000 грн.
14.08.2025 16:33 - Зарахування переказу MoneySend, MANIVEO QUICK - FINANCЭAL ASSISTKURENIVSKYI LANE 19 5, KYIV, 804 [6012), A2C MONEYVEO V(E2010317), KYIV, UA 4 030 грн.
14.08.2025 17:22 - Зарахування переказу MONEYVEO SHVYDKA - FINANSOVA DOP12G. KOZHUMYATSKA ST., KYIV, 804 [6012], Volodimir Boichuk(E0100120), KYIV, UA - 4 030 грн.
15.08.2025 09:29 - Зарахування переказу MoneySend, LIMITED LIABILITY - COMPANY MONELEIPZIZKA STREET building 15, KIYЭV, 804 [6012), Poin*LIMITED LIABILITY CO(I0260STW), Visa - Direct, UA - 3 940 грн.
Суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсним.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором відповідач здійснював часткову оплату заборгованості за кредитним договором, що додатково підтверджує наявність згоди відповідача на укладення кредитного договору, оскільки відповідач певний час виконував його умови.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (пункти 1 та 3 частини 1статті 611 ЦК України).
Судом встановлено, що заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором №393186204 від 14.08.2025 станом на 07.06.2026 становить 57 727,16 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 998,70 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 32 769,11 грн., прострочена заборгованість за комісією - 960,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (неустойка) - 7 999,35 грн.
При цьому, позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 727,81 грн., з них: заборгованість по кредиту - 15 998,70 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 32769,11 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 960,00 грн.
Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження вимог в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, надано суду договір про відкриття кредитної лінії додаткові угоди та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем та в яких міститься інформація щодо процентної ставки.
Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.
Проте позивач просить стягнути заборгованість за цим кредитним договором станом на 07.06.2026 у розмірі 49 727,81 грн., в тому числі достроково повернути частину кредиту.
Зокрема, умовами договору передбачено, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору (п.7.2. договору).
Пунктами 9.1.1.2. та п. 9.1.1.7. договору встановлено, що кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх; у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту або Комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 13.09.2030 (п.7.3. договору).
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються норми законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України у вказаній редакції).
За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі №521/21255/13-ц (провадження №14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.
У постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27 березня 2019 року у справі №521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом про захист прав споживачів порядок.
Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону про захист прав споживачів у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбаченого зазначеним договором порядку, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а суд немає підстав для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Як слідує з умов договору, укладеного між сторонами справи, кредит є споживчим.
Відтак, кредитні правовідносини, які виникли між сторонами за цим кредитним договором, мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Враховуючи, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила положення про застосування обов`язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10 червня 2017 року на ці правовідносини почала поширюватися частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц (провадження № 4-680цс19), є релевантною для даних правовідносин та може бути застосована в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
Так, позивачем вказується, що на адресу позичальника направлено досудову вимогу, яка долучена до матеріалів справи.
Поряд із цим, доказів направлення та відповідно отримання такої позичальником - ОСОБА_1 , матеріали справи не містить.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
На час пред`явлення позову позивачем не доведено виникнення права вимагати повернення всієї основної суми кредиту, а тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає. Водночас, це не позбавляє кредитодавця права звернутися з належною вимогою про повернення суми кредиту після настання погодженого договором строку її сплати.
Разом із тим проценти за користування кредитом сплачуються за визначеними графіком періодичними платежами. На час пред`явлення позову строки сплати низки таких платежів уже настали, а їх несплату в повному обсязі відображено у наданому розрахунку. Тому передчасність вимоги про повернення тіла кредиту не є підставою для відмови у стягненні доведених і прострочених процентів, нарахованих у межах строку кредитування.
Крім того, як встановлено судом 13.01.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/84 та відповідно до інформації, що міститься у реєстрі прав вимоги від 13.01.2026, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 390), заборгованість якої за кредитним договором №393186204 від 14.08.2025 становить 34992,61 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 998,70 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 10034,56 грн., прострочена заборгованість за комісією - 960,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (неустойка) - 7 999,35 грн.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
При цьому, як встановлено з матеріалів справи відповідач не виконав свого зобов`язання за договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні попередніх кредиторів.
Враховуючи наведене, виходячи із розрахунку заборгованості, суд вважає, що станом на 07.06.2026 у відповідача наявна прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом №393186204 від 14.08.2025 в сумі 32 769,11 грн., а також враховуючи те, що відповідач односторонньо порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, та відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець вправі вимагати повернення нарахованих відсотків за користування кредитом згідно умов договору, та враховуючи приписи ст. 530, 610 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом №393186204 від 14.08.2025 станом на 07.06.2026 в розмірі 32 769,11 грн.
Всі інші доводи та заперечення відповідача розглянуті та відхилені, як такі, які не спростовують висновків суду. Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позовної заяви та підтвердження своїх заперечень.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 960, 00 грн., суд виходить з такого.
Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).
Так, за договором №393186204 від 14.08.2025 року передбачена комісія за надання кредиту.
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.
Щодо судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 1754,44 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача до позову подано: договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, Додаткову угоду № 3741 від 17.07.2026 про надання правової допомоги до договору № 5 від «02» грудня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 5 від «02» грудня 2024 року від 17.07.2026 року, Платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №273 від 17.07.2026 про перерахування коштів - Оплата за надання правової допомоги згідно Договору №5 від 02.12.2024 року та Додаткової угоди № 3741 від 17.07.2026 у справі про стягнення заборгованості, в якому зазначено перелік наданих послуг, та їх вартість становить 5000,00 грн.
На підставі викладеного, зважаючи на категорію і складність справи, враховуючи вимоги ст. ст. 133, 137 ЦПК України граничний розмір витрат, обсяг надання послуг та виконану адвокатом роботу (надані послуги), принципи співмірності, розумності та реальності витрат, часткове задоволення позов, заперечення відповідача щодо витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч.2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: Україна, 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, 13) заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом №393186204 від 14.08.2025 станом на 07.06.2026 в розмірі 32 769 (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять) 11 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір в розмірі 1754 (одна тисяча сімсот п`ятдесят чотири) грн. 44 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: Україна, 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено - 04.11.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.Б. Шумило
Судове рішення № 141237094, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/10985/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: