Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 306/601/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
28 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 12.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №5172892 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідачем належним чином взяті на себе за вказаним договором зобов`язання не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості, яка становить 34101,00 грн., з яких: 8100,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 21951,00 грн. - заборгованість за відсотками (18873,00 грн. - нараховані первісним кредитором за період з 12.12.2024 по 30.10.2025; 3078,00 грн. - нараховані позивачем за період з 31.10.2025 по 07.12.2025); 4050,00 грн. - штрафні санкції.
При цьому зазначає, що право вимоги за кредитним договором №5172892 від 12.12.2024 первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 та витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу.
У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 34 101,00 грн., з яких сума кредиту 8100 грн., сума процентів за користування кредитом 18873 грн., нараховані Позивачем проценти за 38 календарних днів 3 078,00 грн., штрафні санкції 4050 грн., а також сплачений судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..
У судове засідання представник позивача не прибув, разом із тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить розгляд справи провести за відсутністю представника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів.
Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслала. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5172892 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «86574».
Згідно з умовами Договору Товариство надало Клієнту споживчий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором, на наступних умовах: сума кредиту - 8100,00 грн.; дата надання кредиту - 12.12.2024; строк кредиту - 360 днів (з 12.12.2024 по 07.12.2025); валюта кредиту - гривня; стандартна відсоткова ставка - 1 % на день (п. 1.2, 1.3, 1.4.1 Договору).
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Відповідно до наданої позивачем довідки платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», на виконання Договору №5172892 від 12.12.2024 на платіжну картку відповідача перераховано кредитні кошти в сумі 8100,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
У період з 12.12.2024 по 30.10.2025 відповідачем здійснено оплати на загальну суму 7290,00 грн., які спрямовано на погашення процентів за користування кредитом.
30.10.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №30/10/2025, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5172892 від 12.12.2024.
Згідно з розрахунками заборгованості первісного кредитора та позивача, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 34101,00 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8100,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 21951,00 грн. (18873,00 грн. нараховано первісним кредитором та 3078,00 грн. нараховано позивачем за 38 календарних днів у межах строку кредиту); штрафних санкцій у розмірі 4050,00 грн.
Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, однак станом на дату подання позову заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.
Пунктом 1 частини першої статті 512 та статтею 514 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором №5172892 від 12.12.2024 перейшло від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 та витягу з реєстру боржників до нього, а отже позивач є належним кредитором за вказаними грошовими зобов`язаннями відповідача.
У порушення вимог закону та умов Договору відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, у встановлені строки заборговані суми кредитору не повернула.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета позовних вимог та логічно пов`язані з обставинами, що підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також доказів, які б спростовували розмір заборгованості чи позовні вимоги в цілому, суду не надала.
Водночас суд не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 4050,00 грн..
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того, згідно з пунктом 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань. Нараховані за такий період неустойка (штраф, пеня) та інші платежі підлягають списанню кредитодавцем.
Як установлено судом, кредитний договір №5172892 укладено 12.12.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні. Строк кредитування визначено з 12.12.2024 по 07.12.2025. Отже, період, у який могло бути допущено прострочення виконання зобов`язань за цим договором та за який позивач заявляє до стягнення штрафні санкції, припадає на період дії зазначених законодавчих обмежень.
Зазначені положення є спеціальними та імперативними, поширюються на правовідносини за договорами споживчого кредиту і не ставлять звільнення споживача від сплати неустойки в залежність від подання ним окремої заяви чи доведення поважності причин прострочення. Відступлення права вимоги до нового кредитора також не змінює обсягу прав та обов`язків боржника і не надає новому кредитору права вимагати платежі, від сплати яких позичальник звільнений законом.
За таких обставин нараховані за прострочення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту штрафні санкції у розмірі 4050,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5172892 від 12.12.2024 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8100,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 21951,00 грн., що разом становить 30051,00 грн..
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 30051,00 грн. із заявлених 34101,00 грн., судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2346,20 грн..
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та їх пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову, поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового врегулювання спору.
Відповідно до частини восьмої статті 137 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., на підтвердження чого надано договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявку № 17069 на виконання доручення, рахунок на оплату та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Оцінюючи заявлену позивачем суму витрат у контексті положень частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд враховує, що заявлена позивачем сума в розмірі 10000,00 грн. не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності таких витрат.
Так, ця справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, ціна позову становить 34101,00 грн., при цьому заявлена сума витрат на правничу допомогу становить майже третину ціни позову. Спір не є складним, не потребував дослідження значного обсягу доказів чи глибокого правового аналізу, оскільки стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним в електронній формі, а позовна заява за своїм змістом є типовою для справ цієї категорії та містить переважно загальні посилання на норми законодавства і судову практику, які не є специфічними для даної справи.
Крім того, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. не є співмірними з обсягом та складністю фактично виконаних адвокатом робіт та часом, необхідним для їх виконання. Представник позивача у судових засіданнях участі не брав, справу розглянуто за його відсутності.
Відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не позбавляє суд права, виходячи з вимог частини четвертої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, оцінити обґрунтованість, пропорційність та розумність заявлених витрат і вирішити питання про їх розподіл у розмірі, який відповідає зазначеним критеріям.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони. З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, до 3000,00 грн., що відповідатиме критеріям реальності, розумності та співмірності, а в іншій частині у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором №5172892 від 12.12.2024 у розмірі 30051,00 грн. (тридцять тисяч п`ятдесят одна), з яких: 8100,00 грн. заборгованість за сумою кредиту; 21951,00 грн. заборгованість за відсотками.
У решті вимог позовної заяви відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2346,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2643,71 грн. В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул
Судове рішення № 141237092, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 306/601/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: