Рішення № 141228870, 05.11.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р. Справа № 924/1001/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Дунаєвецької міської ради, м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до Приватного підприємства "Цифротех А.Г.", м. Хмельницький

про стягнення 54 666,62 грн.,

представники сторін: не викликались;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 54 666,62 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,6117 га, яка розташована за адресою: с. Миньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області по вул. Подільській, буд. 28, з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104, за період з 14.05.2023 по 13.05.2026. Позовні вимоги мотивує тим, що ПП "Цифротех А.Г." є власником недобудованого приміщення загальною площею 1400,7 кв.м. за адресою: с. Миньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Подільська, буд. 28.

22.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104, право оренди за яким було зареєстровано ТОВ "Цифротех А.Г." лише 14.05.2026. Водночас, за період до державної реєстрації права користування відповідач не здійснював сплату орендної плати, у зв`язку з чим безпідставно зберіг в себе 54 666,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2026 відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, жодних клопотань від нього не надходило; належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду у даній справі в Електронний кабінет відповідача в ЄСІТС.

Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення судового періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до частин 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

З огляду на належне повідомлення сторін про розгляд спору, надання можливості в повному обсязі скористались наданими процесуальними правами, з метою дотримання розумних строків вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29.11.2021 між Територіальною громадою в особі Дунаєвецької міської ради Дунаєвецього району Хмельницької області (продавець) та Приватним підприємством "Цифротех А.Г." (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав та зобов`язується передати у власність покупця, а покупець купив і зобов`язується прийняти у власність цегляне недобудоване приміщення спортивно-культурного комплексу, готовністю будівництва 52,7%, загальною площею 1400,7 кв.м., що розташоване за адресою: с. Миньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Подільська, буд. 28.

У п. 4.1. договору купівлі-продажу передбачено, що приміщення розташоване на земельній ділянці, яка не є приватизована, кадастровий номер 6821885900:01:007:0104, площа земельної ділянки - 0,6117 га, форма власності - комунальна, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.01.2023 зареєстровано право приватної власності ПП "Цифротех А.Г." на недобудоване приміщення спортивно-культурного комплексу готовністю 52,7% за адресою: с. Миньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Подільська, буд. 28. Об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104.

Також 12.12.2017 зареєстровано право комунальної власності територіальної громади в особі Дунаєвецької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104, 14.05.2026 зареєстровано право оренди ПП "Цифротех А.Г." вказаної земельної ділянки.

22.02.2023 між Дунаєвецькою міською радою (орендодавець) та ПП "Цифротех А.Г." (орендар) укладено договір оренди землі №548, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в с. Маниківці по вул. Подільській, 28, кадастровий номер 6821885900:01:007:0104.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6117 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 410022,51 грн. (п.п. 2, 5 договору оренди).

Договір укладено на 49 років (п. 8 договору оренди).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 16400,90 грн. на рік, що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем попереднього місяця на відповідні рахунки Дунаєвецької міської ради (п. п. 9, 11 договору оренди).

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності (п. 12 договору оренди).

Договір оренди підписано представниками його сторін та скріплено печатками.

Відповідно до витягу з технічної документації, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104 у 2026 році становить 521229,57 грн.

Фінансове управління Дунаєвецької міської ради у листі від 26.05.2026 повідомило, що ПП "Цифротех А.Г. протягом 2023-2025 років та станом на 25.05.2026 не сплачувало орендну плату за користування земельними ділянками.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В свою чергу, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82, 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

У разі якщо фактичний користувач земельної ділянки, на якій розміщено зареєстровані за ним об`єкти нерухомості, у спірний період без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою як орендну плату, він зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №922/3524/19).

Суд зазначає, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З матеріалів справи слідує, що до відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2021 перейшло право власності на цегляне недобудоване приміщення спортивно-культурного комплексу, готовністю будівництва 52,7%, загальною площею 1400,7 кв.м., що розташоване за адресою: с. Миньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Подільська, буд. 28, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104 площею 0,6117 га.

Як зазначає позивач, у зв`язку з набуттям відповідачем нерухомості між ПП "Цифротех А.Г." та Дунаєвецькою міською радою укладено договір оренди землі №548 від 22.02.2023. Проте, з огляду на не вчинення дій з державної реєстрації права оренди, Міська рада просить стягнути з відповідача 54666,62 грн. коштів безпідставно збереженої орендної плати з період з 14.05.2023 по 13.05.2026 на підставі ст. 1212 ЦК України.

В даному випадку суд враховує, що після 01.01.2013 слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов`язки у зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права.

Якщо момент укладення договору оренди землі (виникнення у його сторін прав і обов`язків у зобов`язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення в орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору і набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами. Так, за наявності відповідних підстав орендар може вимагати зобов`язати орендодавця виконати обов`язок з передання земельної ділянки в натурі чи відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки, а орендодавець, у свою чергу, може стягнути з орендаря орендну плату.

З моменту ж реєстрації речового права оренди орендар може захищати це право від третіх осіб речово-правовими способами захисту, зокрема вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою. Схожі висновки викладені у підпунктах 8.16-8.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, про те, що з 01.01.2013 державній реєстрації підлягає не сам договір оренди землі, а право оренди земельної ділянки. Такий договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто за умови дотримання ними вимог статей 638, 759 і 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає обов`язок передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право користування земельною ділянкою.

Таким чином, 14.05.2023 сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору та зафіксували свою волю шляхом підписання відповідного документа і з цього моменту між ними виникли права та обов`язки у зобов`язальних правовідносинах (зокрема, обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату), а речове право оренди земельної ділянки на підставі цього правочину виникло у ПП "Цифротех А.Г." 14.05.2026 з моменту його державної реєстрації в Реєстрі.

Як зазначалося вище, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Водночас, у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Відтак суд вважає, що визначення позивачем іншої правової норми, з огляду на вказівку в якості підстав позову обставин безоплатного користування земельною ділянкою, не є підставою для відмови у позові.

Частинами 1- 3 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

У п. 5, 9, 11 договору оренди передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 410022,51 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 16400,90 грн. на рік, що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем попереднього місяця на відповідні рахунки Дунаєвецької міської ради.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 10 договору).

За змістом п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності (п. 12 договору оренди).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2025 у справі № 907/882/22 зауважила, що обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (частина перша статті 13 Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Врахувавши особливості правовідносин з оренди земель державної та комунальної власності, які характеризуються наявністю імперативних елементів, у пунктах 118-122 наведеної вище постанови Велика Палата Верховного Суду здійснила системний аналіз законів № 161-XIV, № 1378-IV і ПК України та дійшла висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати. Водночас технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням без узгодження з орендарем земельної ділянки. Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону № 1378-IV, статті 21 Закону № 161-XIV та пункту 271.2 статті 271 ПК України, зроблений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З договору та із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок слідує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104 площею 0,6117 га у 2023 році становила 410022,51 грн., у 2026 році - 521229,57 грн. Також, згідно п. 10 договору оренди, позивачем враховано індексацію нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2024 році (1,12) та у 2025 році (1,08), з чого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104 площею 0,6117 га у 2024 році склала 430910,69 грн., та у 2025 році - 482619,97 грн.

Судом здійснено перерахунок несплачених коштів орендної плати з розрахунку 4% від НГО та встановлено правомірність нарахувань за 2024 та 2025 роки. Водночас при перерахунку за травень 2023 та 2026 років судом встановлено, що відповідні нарахування за 18 днів травня 2023 року складають 793,59 грн. (1366,74 грн. / 31 день х 18), та за травень 2026 року 728,60 грн. (1737,43 грн. / 31 день х 13). Відтак, 86,31 грн. орендної плати нараховано безпідставно.

З вищевикладеного, з огляду на відсутність доказів сплати відповідачем 54 580,31 грн. орендної плати за період з 14.05.2023 по 13.05.2025 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6821885900:01:007:0104 площею 0,6117 га, суд доходить висновку про необхідність стягнення вказаної суми в судовому порядку.

Таким чином, позов у справі підлягає частковому задоволенню та з ПП "Цифротех А.Г." на користь Дунаєвецької міської ради слід стягнути 54 580,31 грн. орендної плати. В стягненні 86,31 грн. суд відмовляє.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «ЦИФРОТЕХ А.Г.» (вул. Проскурівського підпілля, буд. 63, 3 поверх, м. Хмельницький, 29013, код 37513145) на користь Дунаєвецької міської ради (вул. Шевченка, 50, м. Дунаївці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код 04060714) 54 580,31 грн за використання земельної ділянки, площею 0,6117 га, яка розташована за адресою с. Миньківці Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, вул. Подільська, будинок 28, кадастровий номер 6821885900:01:007:0104 в період з 14.05.2023 по 13.05.2026 року, судовий збір в розмірі 3322,75 грн.

Видати наказ.

У стягненні 86,31 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, сторонам в ел. кабінети