Рішення № 141226354, 27.10.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 Справа № 908/929/26 (910/1623/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Муніципальні будівельні технології, 04210, м. Київ, проспект Івасюка Володимира, 24, корпус Г, офіс 61, код ЄДРПОУ 45306819 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування, 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 41537785

про стягнення 1 839 402,12 грн.

в межах справи №908/929/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування, 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 41537785

ліквідатор - Мірошник Ігор Вікторович, свідоцтво №1176 від 17.04.2013 (69005, м. Запоріжжя, а/с 1176)

За участю представників сторін: не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Муніципальні будівельні технології (далі позивач; ТОВ Муніципальні будівельні технології) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування (надалі відповідач; ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування; заявник; апелянт; скаржник) про стягнення 1 839 402,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 18.07.2025 № ТК38/40-Е3-ВР.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1623/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у задоволенні клопотань ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування про продовження строку на подачу відзиву відмовлено. Відзив ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування залишено без розгляду на підставі ст.ст. 118, 165 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у задоволенні клопотання ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування про продовження строку на подачу зустрічного позову відмовлено. Зустрічну позовну заяву ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування до ТОВ Муніципальні будівельні технології про стягнення заборгованості повернуто заявнику на підставі ст.ст. 118, 180 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 матеріали справи № 910/1623/26 за позовом ТОВ Муніципальні будівельні технології до ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування про стягнення 1 839 402,12 грн. направлено за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/929/26 про банкрутство ТОВ Науково-дослідний центр сучасного проектування.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026. ухвали Господарського суду міста Києва від 20.04.2026. та від 12.05.2026 у справі № 910/1623/26 залишені без змін.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2026 відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №910/1623/26 передано на розгляд судді Сушко Л.М. у провадженні якої перебуває справа №908/929/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування для розгляду позову в межах цієї справи.

Так, в провадженні господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №908/929/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування, 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 41537785.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2026. відкрито провадження у справі №908/929/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування, 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 41537785. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.06.2026. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем згідно поданої позовної заяви є боржник, така позовна заява підлягає розгляду в межах справи №908/929/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою суду від 11.08.2026. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Муніципальні будівельні технології до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування про стягнення 1 839 402,12 грн. прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство №908/929/26. Розглядати справу вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 01.09.2026. о/об 11-00.

У судове засідання 01.09.2026. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

01.09.2026. до господарського суду Запорізької області від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.09.2026. строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 13.10.2026. о/об 10-00. Зобов`язано відповідача відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву (у т.ч. на клопотання про витребування доказів) і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

У судове засідання 13.10.2026. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідачам відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву не надано.

Суд констатує, що ухвала суду від 11.08.2026. та від 01.09.2026. отримана позивачем та відповідачем в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 11.08.2026. та від 02.09.2026.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі №908/929/26/(910/1623/26), дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 13.10.2026. закрито підготовче провадження у справі №908/929/26/(910/1623/26) та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2026. о/об 12-00 год.

27.10.2026. судом ухвалено рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне:

18 липня 2025 року між Замовником, товариством з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (надалі - позивача), та Підрядником, товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР СУЧАСНОГО ПРОЕКТУВАННЯ» (надалі - відповідач), укладено договір ТК38/40-ЕЗВР (надалі - Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Договору Підрядник зобов`язується своїми силами та засобами виконати роботи з «Реконструкція теплової мережі Ду 450 мм по вул. Європейська від ТК-38 до ТК-40 зі збільшенням діаметру на Ду 500 мм в м. Вишневе Бучанського району Київської області» в обсязі, погодженому сторонами, а Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Сторони договору дійшли згоди (п. 3.1. Договору), що Договірна ціна (ціна Договору) є динамічною та визначається на підставі Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору (Договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі і становить 9 301 682,85 грн. (дев`ять мільйонів триста одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні 85 копійок), в тому числі ПДВ - 1 550 280,48 грн. (один мільйо п`ятсот п`ятдесят тисяч двісті вісімдесят гривень 48 копійок).

Джерело фінансування виконання Робіт за Договором - кошти Замовника (п. 3.3. Договору).

Виконання робіт здійснюється на підставі Календарного графіку виконання робіт (п.п. 5.2.1. Договору).

Так, відповідно до укладеного Сторонами Календарного графіку виконання робіт Сторони визначили наступний графік виконання робіт: 1. Отримання дозволу, мобілізація підрядника - з 25 липня 2025 року по 31 липня 2025 року. 2. Земляні, демонтажні роботи з 1 вересня 2025 року по 8 вересня 2025 року. 3. Прокладання труб тепломережі з 16 серпня 2025 року по 22 вересня 2025 року. 4. Облаштування камер - з 23 серпня 2025 року по 22 вересня 2025 року. 5. Улаштування благоустрою з 9 вересня 2025 року по 22 вересня 2025 року. Умовами Договору Сторони визначили порядок здійснення оплати (пункти 4.1.-4.4. Договору).

Так, згідно п. 4.1. Договору Замовник має право здійснити оплату (аванс) у розмірі 30 % (тридцять відсотків) від вартості Договору, що складатиме 2 790 504,86 грн., в тому числі ПДВ 20% - 465 084,14 грн. Допускається здійснення попередньої оплати (авансу) частинами.

Пунктом 5.1 договору визначено строк виконання робіт - до 31.12.2025.

Водночас пунктом 13.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з наявними у матеріалах справи платіжними документами позивач перерахував відповідачу кошти за договором у загальному розмірі 7 490 504,86 грн., а саме:

22.07.2025 - 2 790 504,86 грн.;

25.07.2025 - 1 500 000,00 грн.;

26.09.2025 - 1 900 000,00 грн.;

10.10.2025 - 1 000 000,00 грн.;

22.10.2025 - 100 000,00 грн.;

23.10.2025 - 100 000,00 грн.;

24.10.2025 - 50 000,00 грн.;

24.10.2025 - 50 000,00 грн.

Факт перерахування зазначених коштів підтверджується платіжними документами, долученими до матеріалів справи.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1-Є за листопад 2025 року на суму 5 468 726,74 грн. та акт № 2-Є за грудень 2025 року на суму 182 376,00 грн., а також відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Загальна вартість робіт, підтверджених зазначеними документами, становить 5 651 102,74 грн.

Таким чином, різниця між сумою перерахованих коштів та вартістю робіт, підтверджених наданими актами, становить 1 839 402,12 грн.

Позивач також надав вимоги від 16.01.2026 та 28.01.2026, у яких зазначив про сплату відповідачу 7 490 504,86 грн. за договором № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025, виконання робіт на суму 5 651 102,74 грн. та необхідність повернення залишку коштів у сумі 1 839 402,12 грн. протягом семи днів із моменту пред`явлення відповідної вимоги.

Обґрунтовуючи припинення договірних відносин, позивач посилається на повідомлення № 26 від 26.12.2025 про односторонню відмову від договору, яке, за його твердженням, було направлено відповідачу 26.12.2025 та отримано останнім 29.12.2025.

Разом із тим судом установлено, що в тексті зазначеного повідомлення міститься посилання на договір № ТК27/28-К4-ВР від 05.08.2025, предметом якого є реконструкція теплової мережі по вул. Київській від ТК-27 до ТК-28 у м. Вишневе Бучанського району Київської області.

Отже, зазначені в повідомленні реквізити договору та місце виконання робіт не відповідають реквізитам і предмету договору, з якого виник спір у цій справі.

Оцінюючи подані докази та доводи сторін, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтями 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачено попередню оплату виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином та в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Водночас положеннями статті 849 Цивільного кодексу України замовнику надано право, зокрема, відмовитися від договору підряду у випадках, визначених законом, а також до закінчення роботи - у будь-який час, якщо інше не встановлено договором, за умови виплати підрядникові плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Отже, право замовника на односторонню відмову від договору підряду може випливати як із закону, так і з умов договору. Проте реалізація такого права має бути підтверджена належними доказами волевиявлення замовника щодо припинення саме тих договірних відносин, з яких виник спір.

Пунктами 6.2.1 та 6.2.4 договору № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025 передбачено відповідні права замовника щодо дострокового припинення договору, зокрема право відмовитися від договору до завершення робіт із проведенням розрахунків за якісно виконану частину робіт.

Пунктом 14.3 договору визначено випадки, за яких замовник може розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення підряднику, а також установлено, що договір вважається розірваним із моменту направлення такого повідомлення.

Зі змісту наведених умов договору вбачається, що для підтвердження односторонньої відмови від договору необхідно встановити не лише факт направлення повідомлення, а й те, що повідомлення стосувалося відповідного договору та містило волевиявлення замовника на припинення саме цього договору.

У цій справі позивач посилається на повідомлення № 26 від 26.12.2025. Проте в його тексті зазначено інший договір - № ТК27/28-К4-ВР від 05.08.2025, а також інший об`єкт виконання робіт - теплову мережу по вул. Київській від ТК-27 до ТК-28.

Натомість предметом спору є виконання договору № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025 щодо реконструкції теплової мережі по вул. Європейській від ТК-38 до ТК-40.

Таким чином, розбіжності стосуються не лише окремої цифри чи дати, а одночасно реквізитів договору та об`єкта робіт.

За таких обставин сам факт направлення та отримання відповідачем поштового відправлення не є достатнім для висновку, що позивач належним чином реалізував право на односторонню відмову саме від договору № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025.

Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що зазначені в повідомленні реквізити іншого договору та інший об`єкт робіт були лише технічною помилкою, а фактичне волевиявлення позивача стосувалося припинення договору, який є предметом розгляду в цій справі.

Суд також враховує, що у вимогах від 16.01.2026 та 28.01.2026 позивач уже посилається на правильні реквізити договору № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025 та правильний об`єкт виконання робіт.

Однак у цих вимогах позивач обґрунтовує припинення договору саме попереднім повідомленням № 26/1 від 26.12.2025, а не викладає однозначне самостійне волевиявлення про відмову від договору, яке могло б бути оцінене як окреме повідомлення про припинення договірних відносин.

Вимога про повернення коштів та повідомлення про односторонню відмову від договору мають різний правовий зміст. Саме по собі пред`явлення вимоги про повернення коштів не означає автоматичного припинення договору, якщо з її змісту та обставин направлення не вбачається відповідного волевиявлення замовника.

Суд не встановлює обставин, які б давали змогу дійти висновку, що вимоги від 16.01.2026 та 28.01.2026 самі по собі були належними повідомленнями про односторонню відмову від договору № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025.

Крім того, відповідно до пункту 13.1 договору закінчення визначеного строку його дії саме по собі не означає припинення всіх невиконаних зобов`язань сторін, оскільки сторони прямо передбачили дію договору до повного виконання зобов`язань.

Тому сам факт спливу календарної дати 31.12.2025 не є достатнім для висновку про припинення договірних зобов`язань та автоматичне виникнення у відповідача обов`язку повернути весь залишок коштів, не охоплений наданими актами виконаних робіт.

Суд бере до уваги, що вартість робіт, підтверджених актами КБ-2в та довідками КБ-3, становить 5 651 102,74 грн., тоді як позивач перерахував відповідачу 7 490 504,86 грн. Доказів виконання додаткових робіт на суму 1 839 402,12 грн., оформлення відповідних актів або пред`явлення таких робіт позивачу для приймання в матеріалах справи не встановлено.

Водночас сама лише відсутність у матеріалах справи актів на спірну суму не дає підстав автоматично ототожнювати різницю між сплаченими коштами та вартістю документально підтверджених робіт із безпідставно набутим майном. Для стягнення цієї суми необхідно встановити відповідну правову підставу виникнення обов`язку повернути кошти, зокрема припинення договірної підстави їх утримання або наявність іншої передбаченої законом чи договором підстави для повернення.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією зі сторін у зобов`язанні, якщо правова підстава такого виконання згодом відпала.

Отже, для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України необхідно встановити, що правова підстава набуття або збереження коштів відсутня чи відпала. У цій справі договір підряду передбачав здійснення попередньої оплати та подальше виконання робіт, а належних доказів припинення саме цього договору суду не надано.

Саме по собі пред`явлення вимоги про повернення залишку авансу не доводить, що відповідач утратив правову підставу утримувати відповідні кошти, якщо договірні зобов`язання залишаються чинними та не встановлено іншої підстави для виникнення обов`язку повернути кошти саме в заявленому розмірі.

При цьому суд не ототожнює визнану вартість виконаних робіт із загальною сумою авансових платежів та не робить висновку про те, що відповідач належним чином виконав усі договірні зобов`язання. Встановлена різниця між сумою платежів і вартістю робіт, підтверджених актами, свідчить про наявність неврегульованого розрахунку між сторонами, однак сама по собі не замінює необхідності доведення правової підстави для стягнення коштів.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач довів факт перерахування відповідачу коштів у сумі 7 490 504,86 грн. та наявність документально підтверджених робіт на суму 5 651 102,74 грн. Водночас позивач не довів належними та достатніми доказами припинення саме договору № ТК38/40-ЕЗ-ВР від 18.07.2025 у порядку, на який він посилається, та, відповідно, не довів наявності правової підстави для стягнення з відповідача 1 839 402,12 грн. як невикористаного авансу за обраним ним способом захисту.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 839 402,12 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Муніципальні будівельні технології до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр сучасного проектування про стягнення 1 839 402,12 грн. - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 03.11.2026.

Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко