Рішення № 141213485, 03.11.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2307/26

Провадження № 2/697/1448/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

з участю секретаря судового засідання Шакало Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Притула Людмила Олександрівна до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якого діє адвокат Притула Людмила Олександрівна (далі також представник позивача адвокат Притула Л.О.) звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі також АТ «Сенс Банк», відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.08.2026 позивач ОСОБА_1 отримав у застосунку «ДІЯ» постанову приватного виконавця Плесюка О.С. про арешт коштів боржника у ВП 63709512 та повідомлення у банківському застосунку про блокування карткових рахунків позивача.

Ознайомившись із виконавчим провадженням № 63709512 у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, позивач встановив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. перебуває виконавче провадження № 63709512 з виконання виконавчого напису № 5044 вчиненого 02.11.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» (після зміни назви АТ «Сенс Банк») (далі оспорюваний виконавчий напис).

Згідно з даними оспорюваного виконавчого напису, стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником є АТ «Альфа-Банк», після перейменування - АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 . У виконавчому написі зазначено, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості за період з 01.07.2017 до 01.07.2020.

Сума заборгованості складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5745, 22 дол.США; прострочена заборгованість за відсотками та комісією 2541, 81 дол.США; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису 1500,00 грн. Загальна сума заборгованості 8287,03 дол. США (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45, становить: 235766 грн та 1500,00 грн.

Перевіркою виконавчого провадження № 63709512 у Автоматизованій системі виконавчих проваджень позивач зміг ознайомитися із постановами про відкриття виконавчого провадження та іншими постановами у цьому провадженні.

Так, постановами від 23.11.2020 стягнуто основну винагороду приватного виконавця, витрати виконавчого провадження, звернуто стягнення на все майно накладено арешт на майно. Постановою від 17.08.2026 звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника.

Позивач вважає, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зокрема, позивач вважає, що розмір нарахованої заборгованості є спірним, наданий банком нотаріусу розрахунок заборгованості не містить даних про періоди, ставки та підстави нарахування як самої заборгованості по кредиту, так і відсотків. До заяви про вчинення виконавчого напису не надано належної виписки з банківського рахунку, яка підтверджувала б наявну заборгованість, виконавчий напис вчинено з порушенням трирічного строку на непосвідченому нотаріально кредитному договорі без повідомлення позивача, як боржника, про розмір грошової вимоги.

Крім того, оспорюваним виконавчим написом нотаріуса з позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором, яка вже стягнута рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі № 697/2958/13-ц, що суперечить принципу неможливості подвійного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5044, вчинений 02.11.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (після зміни назви Акціонерне товариство «Сенс Банк») заборгованість за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008.

Крім того, 04.09.2026 представником позивача адвокатом Притулою Л.О. подано заяву про забезпечення позову в якій представник позивача просить забезпечити позов у даній справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича № 5044 від 02.11.2020 у виконавчому провадженні № 63709512 (а.с.26-29).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.09.2026 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Притули Л.О. про забезпечення позову у справі задоволено. З метою забезпечення позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Притула Л.О. зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 63709512 від 23.11.2020, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. за № 5044 від 02.11.2020 до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішенням суду законної сили (а.с.50-54).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Притула Л.О. залишено без руху у зв`язку з тим, що позивачем не зазначено відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі № 697/5958/13-ц, однак до матеріалів позовної заяви долучено копію вказаного рішення, яка не засвідчена належним чином, роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень із знеособленими персональними даними учасників справи, що не надавало можливості з`ясувати, чи стосуються дане рішення спірних правовідносин у справі за позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк». Також копія РНОКПП ОСОБА_1 , яка додана до позовної заяви, не була доступна для сприйняття, текст нерозбірливий та нечіткий (розмитий), обов`язкові реквізити нечитабельні. Позивачу надано п`ятиденний з дня отримання копії ухвали суду строк для усунення зазначених недоліків (а.с.58-59).

14.09.2026 ОСОБА_1 вимоги ухвали суду виконано, про що подано відповідну заяву з додатками (а.с.65-72).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.73).

28.09.2026 до суду від представника відповідача АТ «Сенс Банк» Луньової А.Г. надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. У разі задоволення позовних вимог повністю або частково просить відмовити у стягненні витрат на правову допомогу за недоведеністю або зменшити їх розмір.

Зазначила, що позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості.

Посилання ж позивача на нібито відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, є лише його припущенням, що не підтверджене жодними доказами.

Крім того, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Звертає увагу, що мова йде саме про безспірність заборгованості (тобто самого факту наявності заборгованості або її розмірів), а не про наявність чи відсутність будь-якого іншого спору, що може мати місце між сторонами.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Банком були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, не є безспірним.

Також звертає увагу, що позивачем не спростовано суму боргу за виконавчим написом та боржником жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед Кредитором, адже боржником не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та позивачем взагалі не доведено, чим порушує його права вчинення виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу.

Таким чином, подання позивачем позовної заяви, за наявності заборгованості перед відповідачем, розмір якої ним не спростовано, є спробою ухилення боржника від взятих на себе зобов`язань.

Також предметом стягнення є виключно заборгованість за тілом кредиту та процентами за його користування. Відтак, саме з метою уникнення можливих спорів щодо наявності заборгованості або її розмірів, відповідач не скористався своїм абсолютно правомірним правом на отримання неустойки.

Враховуючи викладене, оскільки жодних доказів того, що позивач ознайомлений із матеріалами нотаріальних справ не надано, посилання на ненадання відповідачем нотаріусу повного пакету необхідних документів є лише припущенням.

Крім того, обгрунтовуючи свої заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, представник відповідача звертає увагу на те, що винагорода у розмірі, зазначеному в орієнтовних розрахунках судових витрат є завищеною, надуманою, недоведеною жодними доказами, та такою, що дійсно не відповідає складності справи та сумі, яку стягнуто згідно виконавчого напису, а тому підлягає зменшенню (а.с.79-84).

30.09.2026 до суду від представника позивача адвоката Притули Л.О. надійшла відповідь на відзив в якому зазначено, що відзив на позовну заяву не містить обгрунтованих та доведених у належний спосіб доводів, які спростовують правові підстави позову та обставини, на які позивач посилається у позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві не спростувала доводи позовної заяви про те, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки укладений між ЗАТ «Альфа-Банк» (на цей час АТ «Сенс-Банк») та позивачем кредитний договір № 700007475 від 26.05.2008, який наданий відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, що є самостійною підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 02.11.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Вчиняючи зазначений виконавчий напис, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02. 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03. 2017 року № 23.

Представник відповідача не спростувала доводи позовної заяви про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено поза межами встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат» трирічного строку та що сума боргу є безспірною.

З огляду на дату укладення кредитного договору 26.05.2008, встановлений договором строк кредитування, який закінчується 27.05.2013 та вирішення спору шляхом стягнення заборгованості за рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі № 697/2958/13-ц, строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на дату його вчинення очевидно сплив.

Відповідач не надає пояснень у відзиві щодо підстав звернення за стягненням за виконавчим написом нотаріуса на заборгованість, яка стягнута судовим рішенням.

Зазначене судове рішення виконується у примусовому порядку приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. у ВП № 70619656, за яким стягнення проводиться із ОСОБА_2 , як солідарного боржника за судовим рішенням у справі № 697/2958/13-ц від 16.12.2013 (дублікат виконавчого листа виданий стягувачеві на підставі ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2021 у справі № 697/2958/13-ц). Зазначене підтверджується даними Інформації про виконавче провадження № 70619656, постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2025 у справі № 697/2958/13-ц.

Оспорюваний виконавчий напис не передбачає солідарного стягнення заборгованості, що свідчить про наявність двох виконавчих документів про стягнення однієї і тієї ж заборгованості, тобто подвоєння суми заборгованості, яка стягується в примусовому порядку, тому сума заборгованості є спірною.

Не направивши адвокату на адвокатський запит з формальних підстав документів, що були надані нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису, АТ «Сенс Банк» не долучив таких документів і до відзиву на позов для підтвердження дотримання вимог законодавства щодо надання повного переліку документів для вчинення виконавчого напису.

Крім того, представник відповідача у відзиві просила застосувати строк позовної давності, не зазначивши правових підстав та обставин, які підтверджують пропуск позивачем такого строку.

Щодо заперечень представника відповідача проти розміру судових витрат на надання правничої допомоги, то зазначені заперечення складаються лише із надуманих та нічим не обгрунтованих тверджень (а.с.92-94).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, свої інтереси в суді уповноважив представляти адвоката Притулу Л.О.

В судовому засіданні 20.10.2026 представник позивача адвокат Притула Л.О. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві. В наступне судове засідання 03.11.2026 представник позивача не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином. У відзиві на позовну заяву просить проводити розгляд справи за його відсутності (а.с.84-зворот).

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача надані 20.10.2026, суд встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. 02.11.2020 вчинено виконавчий напис № 5044, яким стягнуто із ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008, укладеним із ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником є АТ «Альфа-Банк»), заборгованість, загальна сума якої за період з 01.07.2017 по 01.07.2020 становить 8 287 дол. США 03 центи (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45 становить 235 766 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису в сумі 1 500 грн. (а.с.14-зворот).

При цьому, суд враховує, що у вказаному виконавчому написі відсутні відомості про здійснення нотаріального посвідчення кредитного договору № 700007475 від 26.05.2008, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником є АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 .

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. № 5044 від 02.11.2020, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. 23.11.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63709512 про стягнення з ОСОБА_1 , що є боржником за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008, укладеним з ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником є АТ «Альфа-Банк»), заборгованість в сумі 8 287 дол. США 03 центи (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45 становить 235 766 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису в сумі 1 500 грн.. (а.с.7-9).

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з порушенням вимог законодавства, тому звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.

За приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України № 282/20595 від 22.02.2012 (далі Порядок).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п.п. 1.1 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктом 3.1 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі по тексту Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до п. 1 Переліку документів (у редакції станом на дату вчинення спірного виконавчого напису), для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 Постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому, у вчиненому спірному виконавчому написі взагалі не вказано на підставі яких документів останній було вчинено.

На думку суду, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі та встановити і зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17 та узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач стверджує, що спірний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки не перевірено безспірність заборгованості за кредитним договором.

Відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про безспірність зобов`язань позивача перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Доказів про направлення позивачу вимоги відповідача про усунення наявної заборгованості за кредитним договором суду також не надано. Не надано і доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу»; п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин; 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Оскаржуваний виконавчий напис № 5044 вчинено нотаріусом 02.11.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017.

Укладений між ЗАТ «Альфа-Банк» та позивачем кредитний договір № 700007475 від 26.05.2008, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі № 697/2958/13-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з відповідачів солідарно на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008 року в сумі 126 612,44 грн.

Під час розгляду справ суд встановив, що станом на 13.09.2013 складає заборгованість за кредитом - 5 745,22 дол. США, що за курсом НБУ на 13.09.2013 складає 45 921,54 грн., за відсотками 2 762,06 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 22 077,15 грн., та нарахована неустойка в сумі 58 613,75 грн. (а.с.72).

Тобто, питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008 з ОСОБА_1 вирішене судовим рішенням. З дня виникнення у банку права вимоги минуло більше трьох років, що згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» виключало вчинення виконавчого напису.

За таких обставин, враховуючи те, що суду не надано доказів, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, не надано нотаріально посвідченого договору, з приводу якого виникла така заборгованість, за відсутності засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, вчинення виконавчого напису з порушенням трирічного строку, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 13 000 грн. позивачем надано: Договір № 05/11/2025 про надання правової (правничої) допомоги від 05.11.2025, укладений між позивачем та адвокатом Притулою Л.О. (а.с.106-107), Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/11/2025 від 05.11.2025 від 05.11.2025 (а.с.108) та Додаткову угоду № 4 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/11/2025 від 05.11.2025 від 19.08.2026 (а.с.109).

За умовами п. 1 цього Договору Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу клієнту у виді надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, здійснення захисту та представництва прав та інтересів Клієнта, складання та подання в інтересах Клієнта заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, або надання інших видів правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Пунктом 3 договору визначено, що розмір гонорару, порядок та строки його оплати погоджуються за взаємною угодою сторін. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 05.11.2025 Адвокат надає Клієнту правничі послуги у виді усних, письмових консультацій, роз`яснень з будь -яких правових питань, захист прав та представництво інтересів Клієнта в усіх правовідносинах, які виникли, існують та виникнуть у подальшому з АТ «СЕНС БАНК» (ідентифікаційний код 23494714); здійснення представництва та захисту інтересів Клієнта в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та підпорядкування в тому числі органах державної влади та управліннях, органах місцевого самоврядування, будь-яких судових органах, правоохоронних органах, органах прокуратури; в органах, що здійснюють примусове виконання рішень судів та інших органів; перед приватними та державними нотаріусами, а також перед фізичними особами для виконання умов цього Договору; підготовка та подання всіх необхідних процесуальних документів для представництва та захисту інтересів Клієнта, в тому числі позовних заяв, заяв по суті справи, клопотань, скарг, та інших заяв та документів правового характеру, або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, що необхідні для виконання цього Договору з правом підпису цих документів; приймання безпосередньої участі Адвокатом у судових засіданнях для представлення прав та законних інтересів Клієнта для виконання цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди № 4 від 19.08.2026 сторони домовились, що гонорар Адвоката визначається фіксованою сумою у розмірі 10000 (десять тисяч) грн за вчинення Адвокатом комплексу правничих дій, спрямованих на забезпечення належної реалізації прав та обов`язків Клієнта та представництво його інтересів у суді першої інстанції під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса № 5044, вчиненого 02.11.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем таким, що не підлягає виконанню. До обумовленої у цьому пункті правничої допомоги належить:

- здійснення аналізу та дослідження поданих Клієнтом та зібраних у справі документів та доказів щодо спірних правовідносин, аналіз чинного законодавства та релевантної судової практики, що регулюють спірні правовідносини для формування правової позиції 2000,00 грн.;

- складення та направлення адвокатських запитів з метою зібрання доказів для підготовки справи до судового розгляду (два запити) 2000,00 грн.;

- підготовка та направлення до суду заяви про забезпечення позову 2000, 00 грн.;

- складення позовної заяви та формування пакету необхідних документів додатків до позовної заяви, направлення їх до суду 4000,00 грн.

Пунктом 2.4. додаткової угоди № 4 від 19.08.2026 узгоджено між сторонами можливість збільшення розміру гонорару у зв`язку із зростанням обсягу допомоги, що має бути надана Клієнту, зокрема: - у зв`язку із необхідністю надання правничої допомоги із представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції під час розгляду справи із викликом сторін, участь у судових засіданнях оплачується із розрахунку 2000,00 грн. одне судове засідання (зазначена вартість оплачується також у випадку, якщо Адвокат прибув у судове засідання, однак воно не відбулося з незалежних від Адвоката причин); підготовка та направлення додаткових/повторних адвокатських запитів, за необхідності оплачується із розрахунку 1000,00 грн. / один адвокатський запит; - підготовка інших заяв по суті справи (окрім позовної заяви та заяви про забезпечення позову) 2000,00 грн./документ; - підготовка інших клопотань, заяв, пояснень, інших процесуальних документів під час розгляду справи 1000,00 грн./ документ.

Пунктом 2.3. додаткової угоди № 4 від 19.08.2026 узгоджено, що гонорар та фактичні витрати оплачуються не пізніше, ніж через 30 днів від дня підписання Акту приймання передачі наданої правничої допомоги.

Крім того, у поданій представником позивача заяві про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, яка надійшла до суду 19.10.2026, представником позивача зазначено про надання правничої допомоги у виді:

- здійснення аналізу та дослідження поданих Клієнтом та зібраних у справі документів та доказів щодо спірних правовідносин, аналіз чинного законодавства та релевантної судової практики, що регулюють спірні правовідносини для формування правової позиції 2000,00 грн.;

- складення та направлення адвокатських запитів до приватного виконавця Плесюка О.С. та АТ «Сенс Банк» від 21.08.2026 з метою зібрання доказів для підготовки справи до судового розгляду (два запити) 2000,00 грн.;

- підготовка та направлення до суду заяви про забезпечення позову 2000,00 грн.;

- складення позовної заяви та формування пакету необхідних документів додатків до позовної заяви, направлення їх до суду 4000,00 грн.;

- аналіз відзиву на позовну заяву, складення відповіді на відзив 2000,00 грн.;

- складення заяви про розподіл судових витрат 1000,00 грн..

Загальний розмір витрат на правничу допомогу, який вже наданий позивачеві складає 11000,00 грн. 00 коп. (а.с.102-104).

Разом з тим, у заяві про розгляд справи без участі сторони позивача, представник позивача просила, зокрема, стягнути з позивача на користь відповідача понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу 13000,00 грн. із розрахунку 11000,00 грн. за надану правничу допомогу згідно із детальним описом наведених у заяві про розподіл судових витрат та 2000,00 грн. за участь у судовому засіданні 20.10.2026.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрат на правову допомогу суд бере до уваги, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо усної консультації, правового аналізу та підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

Разом з тим, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, з відповідача АТ «Сенс Банк» на користь держави необхідно стягнути 1064,96 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.09.2026, що постановлена у справі № 697/2307/26, вжито заходи забезпечення позову.

Частинами 1, 7 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки учасниками справи не подано вмотивованого клопотання про скасування заходу забезпечення позову, а суд не вбачає підстав для його скасування з власної ініціативи, тому, заходи забезпечення позову, вжиті вказаною вище ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.09.2026 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням у справі законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Притула Людмила Олександрівна до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5044, вчинений 02.11.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (після зміни назви Акціонерне товариство «Сенс Банк»), код ЄДРПОУ 23494714, заборгованості за кредитним договором № 700007475 від 26.05.2008 в загальній сумі 8 287 (вісім тисяч двісті вісімдесят сім) дол. США 03 центи (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45, становить: 235 766 (двісті тридцять п`ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп.) та 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні, 96 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Акціонерне Товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714; місцезнаходження за адресою: вул. Велика Васильківська, буд.100, м. Київ, 03150.

Головуючий Б . К . Скирда