Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 539/4487/26
Провадження № 2/539/2997/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 листопада 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача
У вересні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Monobank - це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови), Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, відкривши відповідачу поточний рахунок та встановивши кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до Умов за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом клієнт несе відповідальність, з урахуванням положень частини другої статті 625 ЦК України, шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 14 липня 2026 року становить 21 465,16 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за тілом кредиту - 13 848,12 грн, загальний залишок заборгованості за відсотками - 2 716,29 грн, заборгованість за штрафами - 300 грн, борг за порушення грошового зобов`язання - 4 600,75 грн.
На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг від 27 грудня 2024 року у розмірі 21 465,16 грн та судовий збір - 3 328 грн.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Рух справи
08 вересня 2026 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2026 року справу № 539/4487/26 передано судді Пилипчуку М. М.
Суддя на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
У відповіді Відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 16 вересня 2026 року № 02.11.1-06/3834 вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 16 вересня 2026 року за даними реєстру територіальної громади зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13 жовтня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
Судове засідання 13 жовтня 2026 року відкладено на 03 листопада 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.
Позивач просив розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 03 листопада 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду та ухвалення заочного рішення.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 04 листопада 2026 року.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (далі - анкета-заява), в якій просив АТ «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт. Анкету-заяву підписано ОСОБА_1 цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку Monobank. Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконано представником АТ «Універсал Банк» Скрицькою К. П.
В анкеті-заяві зазначено дані документа, що посвідчує особу відповідача (паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис в ЄДДР № 19870928-13790, виданий органом 5330 13 грудня 2024 року), його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер мобільного телефону та адресу проживання, до анкети-заяви долучено фотографії документа, що посвідчує особу, та фотофіксацію особи клієнта. Копію документа, що посвідчує особу відповідача, долучено до позовної заяви.
В анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я НОМЕР_3 (пункт 1), встановити кредитний ліміт до 500 000 грн (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку); у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (пункт 2). Пунктом 4 анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 026cd4097beef6621cd81d73e390c56b9256460b1b9407293d82900d516eaaae67, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.
ОСОБА_1 погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності (пункт 5 анкети-заяви).
Відповідно до пункту 1 запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank (далі - запевнення клієнта), підписуючи власним УЕП у мобільному застосунку це запевнення клієнта, відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному застосунку Monobank; підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердив укладання ним договору; зобов`язався виконувати умови договору.
Пунктом 3 запевнення клієнта відповідач погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень у мобільний застосунок. Пунктом 6 запевнення клієнта відповідач визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Згідно з формами підтвердження електронних документів, долученими до позовної заяви, електронні підписи ОСОБА_1 на документах сформовано 27 грудня 2024 року з підписом у мобільному застосунку Monobank з використанням відкритого ключа, зазначеного в анкеті-заяві; за результатами перевірки підпис перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, ключ діє. З боку банку зазначені документи підписано кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту чорної картки Monobank, підписаного відповідачем 27 грудня 2024 року, тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума (ліміт) кредиту - від 0 до 500 000 грн; строк кредитування - 25 років з правом автоматичного продовження; мета - споживчі потреби; пільгова процентна ставка - 0,00001 % річних, базова процентна ставка - 3,1 % на місяць (37,2 % річних), тип процентної ставки - фіксована; реальна річна процентна ставка - 44,26 %. Повернення кредиту здійснюється щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості).
Розділом 6 паспорта споживчого кредиту визначено, що пеня як наслідок прострочення виконання зобов`язань за договором не передбачена; за порушення зобов`язань встановлено штрафи залежно від кількості днів прострочення: від 1 до 30 днів - 50 грн, від 31 до 90 днів - 100 грн, від 91 до 120 (210) днів - штраф, що розраховується за формулою 100 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості, при цьому діє ставка 0,00001 % річних; з 121 (211) дня прострочення встановлено відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних. Також паспортом споживчого кредиту передбачено збільшену відсоткову ставку 6,2 % на місяць на суму загальної заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості.
Згідно з Умовами, на які посилається позивач, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань); на залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного клієнтом кредиту; при цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. Кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.
ОСОБА_1 своїм підписом прийняв пропозицію АТ «Універсал Банк» та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконало, відкривши відповідачу 27 грудня 2024 року поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановивши кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн, що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 04 серпня 2026 року.
Відповідач користувався кредитними коштами та періодично вносив кошти у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором станом на 14 липня 2026 року. Згідно з розрахунком заборгованості останній платіж у рахунок погашення заборгованості здійснено відповідачем 27 липня 2025 року в сумі 500 грн, з 01 вересня 2025 року у відповідача постійно обліковується прострочена заборгованість за кредитом, а з 01 грудня 2025 року вся заборгованість за кредитом у сумі 13 848,12 грн обліковується як прострочена.
ОСОБА_1 не виконав належним чином умови укладеного між сторонами договору, а саме не здійснив повернення кредиту у повному розмірі у терміни та на умовах, визначених сторонами.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 27 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» станом на 14 липня 2026 року становить 21 465,16 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за тілом кредиту - 13 848,12 грн, загальний залишок заборгованості за відсотками - 2 716,29 грн, заборгованість за штрафами - 300 грн, борг за порушення грошового зобов`язання - 4 600,75 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що до складу заборгованості за тілом кредиту позивачем включено не лише використані відповідачем кредитні кошти, а й списані за рахунок кредитного ліміту відсотки за користування кредитом та штрафи. Зокрема, 28 лютого 2025 року, 30 червня 2025 року, 31 серпня 2025 року, 30 вересня 2025 року, 31 жовтня 2025 року та 30 листопада 2025 року позивачем нараховано штрафи у розмірі відповідно 50 грн, 50 грн, 50 грн, 100 грн, 100 грн та 100 грн, на які наступного дня збільшено залишок заборгованості за кредитом (зокрема, станом на 01 березня 2025 року: 9 990,08 грн - 500 грн + 50 грн = 9 540,08 грн; станом на 01 грудня 2025 року: 12 955,82 грн + 792,30 грн + 100 грн = 13 848,12 грн). Загальний розмір таких сум становить 450 грн.
Заборгованість за відсотками у розмірі 2 716,29 грн нарахована позивачем за період з 01 грудня 2025 року до 28 лютого 2026 року, тобто після того, як уся заборгованість за кредитом стала простроченою, за процентною ставкою 74,4 % річних на залишок простроченої заборгованості 13 848,12 грн (01 січня 2026 року - 874,82 грн, 01 лютого 2026 року - 1 811,33 грн, 01 березня 2026 року - 2 716,29 грн наростаючим підсумком).
Заборгованість за штрафами у розмірі 300 грн нарахована позивачем 01 січня 2026 року, 01 лютого 2026 року та 01 березня 2026 року по 100 грн.
Борг за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4 600,75 грн нарахований позивачем за ставкою 74,4 % річних на прострочену суму 13 848,12 грн 01 квітня 2026 року (1 065,47 грн), 01 травня 2026 року (1 096,20 грн), 01 червня 2026 року (1 202,18 грн) та 01 липня 2026 року (1 236,90 грн).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.
Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151, цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення; використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.
Встановлені судом обставини щодо дистанційної ідентифікації та верифікації відповідача, фотофіксації його особи та документа, що посвідчує особу, а також успішної перевірки накладених ним електронних підписів свідчать про те, що анкету-заяву, запевнення клієнта та паспорт споживчого кредиту підписано саме відповідачем. Отже, умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки, пільговий період, порядок погашення кредиту та наслідки прострочення, погоджено сторонами в підписаних відповідачем документах.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять. Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про надання банківських послуг укладений з дотриманням вимог закону.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України), що відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України застосовується і до кредитних правовідносин.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Позивач свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором виконав у повному обсязі, відкрив відповідачу поточний рахунок та надав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов`язаний їх повернути на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у повному обсязі.
На існування між сторонами кредитних правовідносин вказує також і часткове виконання позичальником свого обов`язку. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують укладення договору та розмір заборгованості за кредитом.
Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розміром заборгованості за спірним зобов`язанням з огляду на таке.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває на час ухвалення цього рішення.
Договір про надання банківських послуг укладено 27 грудня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану, і прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання також мало місце в період дії воєнного стану. Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з укладеного між сторонами договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами в розмірі 300 грн, суд зазначає таке.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (частина перша статті 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини перша, друга статті 549 ЦК України).
Штрафи у загальному розмірі 300 грн нараховано позивачем 01 січня, 01 лютого та 01 березня 2026 року за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, яке мало місце у період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку їх сплати. З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за штрафами у розмірі 300 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача боргу за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4 600,75 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено у позовній заяві, борг за порушення грошового зобов`язання нараховано позивачем на підставі Умов, якими з урахуванням положень частини другої статті 625 ЦК України передбачено відповідальність клієнта за несвоєчасне виконання вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом у вигляді 74,4 % річних від простроченої суми за весь час прострочення. Паспортом споживчого кредиту такі 74,4 % річних з 121 (211) дня прострочення також визначено як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання.
Отже, борг за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4 600,75 грн за своєю правовою природою є відповідальністю, визначеною статтею 625 ЦК України.
Оскільки ця сума нарахована позивачем за період з березня до червня 2026 року, тобто за прострочення, що мало місце під час дії воєнного стану в Україні, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від цієї відповідальності. За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача боргу за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4 600,75 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 2 716,29 грн, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, ця заборгованість нарахована позивачем за грудень 2025 року - лютий 2026 року на залишок простроченої заборгованості за ставкою 74,4 % річних, тобто у подвійному розмірі від базової процентної ставки 37,2 % річних, після того як з 01 грудня 2025 року вся заборгованість за кредитом у сумі 13 848,12 грн стала простроченою.
Водночас за умовами договору, погодженими сторонами в Умовах та паспорті споживчого кредиту, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, на залишок простроченої заборгованості нараховуються штрафи, а відсоткова ставка за користування кредитом у цей період становить 0,00001 % річних. Відтак нарахування позивачем після настання істотного порушення клієнтом зобов`язань відсотків за ставкою 74,4 % річних не відповідає погодженим сторонами умовам договору (частина перша статті 1048, частина перша статті 1054 ЦК України).
Крім того, відповідно до Умов відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки нараховуються саме за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу, а тому у частині, що перевищує базову процентну ставку, вони є не платою за користування кредитом, а наслідком порушення зобов`язання, від якого відповідач звільнений на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 2 716,29 грн.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 848,12 грн суд зазначає таке.
За кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит, тобто фактично надані йому кредитодавцем грошові кошти, та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Умови договору, за якими кредит збільшується на суму нарахованої неустойки, а кредитні кошти спрямовуються на її погашення, не змінюють правової природи таких сум: списані за рахунок кредитного ліміту штрафи залишаються неустойкою, а не наданим позичальнику кредитом. Саме внаслідок такого збільшення кредиту на суму відсотків та штрафів залишок заборгованості за тілом кредиту (13 848,12 грн) перевищує розмір встановленого відповідачу кредитного ліміту (10 000 грн).
Як встановлено судом, до складу заявленої позивачем заборгованості за тілом кредиту включено штрафи, нараховані 28 лютого, 30 червня, 31 серпня, 30 вересня, 31 жовтня та 30 листопада 2025 року, у загальному розмірі 450 грн (50 грн + 50 грн + 50 грн + 100 грн + 100 грн + 100 грн). Ці штрафи нараховано у період дії воєнного стану за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а тому відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку їх сплати, у тому числі у складі заборгованості за тілом кредиту.
Водночас нараховані до настання істотного порушення зобов`язань відсотки за користування кредитом, які списувались за рахунок кредитного ліміту та увійшли до складу заборгованості за кредитом, є платою за користування кредитом (стаття 1048, частина перша статті 1054 ЦК України) і підлягають стягненню.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 13 398,12 грн (13 848,12 грн - 450 грн).
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання банківських послуг від 27 грудня 2024 року, яка підлягає стягненню, становить 13 398,12 грн (заборгованість за тілом кредиту).
Висновки за результатами розгляду позовних вимог
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково.
Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2 077,27 грн (3 328 грн х 13 398,12 грн / 21 465,16 грн).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 27 грудня 2024 року у розмірі 13 398 (тринадцять тисяч триста дев`яносто вісім) гривень 12 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) гривень 27 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Оленівська, 23; ЄДРПОУ - 21133352).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Суддя М. М. Пилипчук
Судове рішення № 141211064, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 539/4487/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: