Рішення № 141209872, 04.11.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5063/26провадження №: 2/398/4473/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" листопада 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» звернулось в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №FSC667721287 від 15.09.2025 року у розмірі 9 270,00 грн та судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №FSC667721287, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 3 000,00 грн, строком на п`ять років, тобто до 15.10.2030 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,50% в день протягом дисконтного періоду до 30.09.2025 року, в разі продовження дисконтного періоду після 30.09.2025 року в розмірі 1% в день та 1% в день після закінчення дисконтного періоду до 15.10.2030 року. 09.12.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/74, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема до відповідача за договором кредитної лінії №FSC667721287 від 15.09.2025 року. 08.05.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» укладено договір факторингу №08/0526-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №FSC667721287 від 15.09.2025 року. Відповідач тривалий час не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 20.07.2026 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 770,00 грн, яка складається з: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 270,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. В той же час, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 700,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 270,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представником позивача подано заяву, в якій він просить позовні вимоги задовольнити, розглядати справу у його відсутність та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзив на позов не подано.

Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами договору позики, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. ст. 1046 1048 ЦК України, є умови про суму і строк позики, умови і порядок її надання, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

15.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів у кредит та була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

15.09.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір №FSC667721287, який підписано сторонами електронними підписами, в тому числі відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 3 000,00 грн на умовах строковості (до 15.10.2030 року), зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (пункти 2.1, 2.3, 7.3 кредитного договору).

Відповідно до пунктів 8.3, 8.7.1, 8.6 кредитного договору відсотки за користування кредитом протягом дисконтного періоду (до 30.09.2025 року) нараховуються в розмірі 0,50% від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі, якщо позичальник здійснить дії щодо продовження дисконтного періоду на умовах п. 3.2 Договору (шляхом оплати всіх фактично нарахованих процентів) за період з наступного дня після 30.09.2025 року нарахування процентів здійснюється за ставкою 1% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1% в день від суми залишку кредиту, за кожний день користування ним.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням від 18.05.2026 року та інформацією, наданою АТ «Універсал Банк». Зокрема, з інформації банку вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім`я відповідача та 15.09.2025 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 3 000,00 грн.

09.12.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/74, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №FSC667721287 від 15.09.2025 року.

08.05.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» укладено договір факторингу №08/0526-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №FSC667721287 від 15.09.2025 року.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №FSC667721287 від 15.09.2025 року.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.07.2026 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 770,00 грн, яка складається з: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 270,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 270,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 270,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Із зазначених розрахунків вбачається, що відсотки за користування кредитом за період з 15.09.2025 року до 08.05.2026 року включно нараховувались з розрахунку 1% в день, що відповідає умовам кредитного договору та нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 9 270,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 270,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. Степана Бандери, буд.21, корп. В, офіс 1, код ЄДРПОУ 40224607) заборгованість за договором кредитної лінії №FSC667721287 від 15.09.2025 року станом 20.07.2026 року в розмірі 9 270 (дев`ять тисяч двісті сімдесят) грн 00 коп, яка складається з:

3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

6 270,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. Степана Бандери, буд.21, корп. В, офіс 1, код ЄДРПОУ 40224607) судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 04 листопада 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова