Рішення № 141199829, 04.11.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 199/9758/26

Провадження № 2/156/688/26

рядок статзвіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 199/9758/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи не з`явилися,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Представник позивача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі АТ «ПУМБ», Позивач) ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 червня 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2001615866901 шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. На підставі вказаного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку зі встановленням початкового кредитного ліміту в сумі 35 000,00 грн, який у подальшому було збільшено до 115 799,49 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користування кредитними коштами. Натомість відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного та належного повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, унаслідок чого станом на 29 квітня 2026 року у нього виникла заборгованість перед АТ «ПУМБ» у загальному розмірі 188 365,72 грн, яка складається з: 115 501,77 грн заборгованість за сумою кредиту (основний борг / тіло кредиту); 72 863,95 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 188 365,72 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

ІІ. Позиції сторін

В судове засідання, призначене на 04.11.2026 учасники справи не з`явилися.

У позовній заяві просив про розгляд справи без участі представника товариства та вказав про відсутність заперчень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить довідка про доставку 05.10.2026 електронного документу - судової повістки до електронного кабінету ОСОБА_1 (а.с. 80). Також відповідач 10.10.2026 особисто отримав судову повідску про виклик до суду на 04.11.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача адвокат Васильчук В. Г. був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить довідка про доставку 06.10.2026 електронного документу - судової повістки до електронного кабінету ОСОБА_3 (а.с. 84).

Причин неявки ні ОСОБА_1 , ні його представник ОСОБА_3 суду не повідомили.

Станом на 04.11.2026 будь-яких заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву від нього та від його представника адвоката Васильчука В. Г. не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13.07.2026 цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Іваничівського районного суду Волинської області.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 07.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.08.2026 позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надавши позивачу строк 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали для виправлення вищевказаних недоліків.

Ухвалою від 01.09.2026 продовжено розгляд справи після усунення недоліків позовної заяви.

30.09.2026 року у судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг висловити думку по суті спору та просив суд розгляд справи відкласи, оскільки бажає скористатися правовою допомогою.

05.10.2026 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи по суті.

05.10.2026 продовжено строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до 07.11.2026. Відкладено розгляд справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 11:15 год 04.11.2026 р.

В судове засідання 04.11.2026 учасники справи не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача подала заяву про розгляд спарви без їхньої участі.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідач та його представник повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу до їхньої електронної скриньки (а.с.80, 84). Також відповідач 10.10.2026 особисто отримав судову повідску про виклик до суду на 04.11.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин неявки ні ОСОБА_1 , ні його представник ОСОБА_3 суду не повідомили.

Станом на 04.11.2026 будь-яких заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву від нього та від його представника адвоката Васильчука В. Г. не надходило.

Враховуючи, що відповідач та його представник належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явилися в судове засідання без поважних причин та не повідомили про такі причини, не подали відзиву на позовну заяву, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, 04.11.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

IV. Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 23 червня 2020 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 на підставі Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладено Кредитний договір № 2001615866901.

Підписанням заяви про приєднання відповідач ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі ДКБО), яка розміщена на офіційному сайті банку (pumb.ua), в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін), і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги.

Згідно з умовами Кредитного договору № 2001615866901 від 23.06.2020 відповідачу було відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку зі встановленням початкового кредитного ліміту в розмірі 35 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3.6.4 частини 4 Розділу II Умов Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати (зменшувати, збільшувати) розмір наданого кредитного ліміту шляхом інформування Клієнта через SMS-повідомлення або через дистанційні канали обслуговування. Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001615866901 відповідачу у подальшому було збільшено кредитний ліміт до 115 799,49 грн.

Як підтверджено наданими Банком розрахунком заборгованості та випискою по рахунку, відповідач ОСОБА_1 користувався кредитною карткою та здійснював платежі до 06 грудня 2024 року. Однак у подальшому відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, допустивши виникнення простроченої заборгованості.

Здійсненим позивачем розрахунком стверджено, що станом на 29 квітня 2026 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за Кредитним договором № 2001615866901 складає 188 365,72 (сто вісімдесят вісім тисяч триста шістдесят п`ять) грн 72 коп., з яких: 115 501,77 грн заборгованість за сумою кредиту (основний борг / тіло кредиту); 72 863,95 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією.

V. Застосоване судом законодавство

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно висуваються.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

VІ. Висновки суду

23.06.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001615866901 у виді заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

У Заяві на приєднання до Договору вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uа, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах.

З вказаної заяви вбачається, що вона підписана представником банку та відповідачем, а відтак, за своєю суттю є кредитним договором, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 . Підписанням такої заяви відповідач підтвердив своє вільне волевиявлення на укладення кредитного договорору, розмір кредиту та розмір процентної ставки.

Доказів на підтвердження наявності у позичальника на момент підписання заяви заперечень щодо умов кредитування, матеріали справи не містять. Тоді як належність виконання зобов`язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 08.06.2022 по справі №913/618/21.

Окрім цього, встановлено, що договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконувала його умови.

Суд звертає увагу на те, що кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. Фактична незгода з будь-якими умовами договору на момент розгляду справи у суді не змінює факту погодження їх умов під час укладення.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит у виді встановленог кредитного ліміту в сумі 35 000,00 грн. який згодом було збільшено до 115 799,49 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту та випискою/особовим рахунком ОСОБА_1 з 23.06.2020 по 29.04.2026, що є первинними банківськими документами, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту).

З огляду на викладене, кредитний договір № 2001615866901 від 23.06.2020 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги АТ «ПУМБ» по стягненню заборгованості за кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору строк кредитування - 12 місяців; зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін. Оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо припинення автопролонгації строку кредитування, то кінцева дата повернення (виплати) кредиту відповідно до умов договору 22.06.2027. Із зазначеним позовом позивач звернувся до суду 09.07.2026 року, тобто до закінчення кінцевого терміну повернення кредиту. Позивач зазначає, що набув права дострокового стягнення кредиту, оскільки відповідач допустив систематичне та тривале невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів та комісій.

Щодо обов`язку банку досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.

За положеннями ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Укладений між сторонами кредитний договірнемістять умови, відповідно до якоїбанкмає право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині, а тому, згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися відповідно довимогцього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, невиконавши вимоги частини 10 статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), недотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа продосудове врегулюванняспорів) вказано,щоможливість використання суб`єктами правовідносиндосудового врегулюванняспорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин,що несуперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Конституційний Суд України виснував, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) назвернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" №1734-VIII, який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменшенаодин календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитомнапридбання житла - щонайменшенатри календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого щененастав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати якихненастав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитомнапридбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про такувимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. Отже вказаною нормою встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулюванняпитання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України "Про споживче кредитування" порядок.

За відсутності факту належного направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору, суд може стягнути лише прострочену суму боргу, а платежі, за якими строк сплати ще не настав, ні.

Умовами договору не перебачено встановлення обов`язку повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Із позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання Відповідача, згідно кредитного договору № 2001615866901, є адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зазначена територія, де зареєстрований Відповідач, визнана тимчасово окупованою територією України (або територією, де ведуться активні бойові дії, що унеможливлює роботу поштових операторів). Внаслідок окупації (або ведення активних бойових дій), надання послуг поштового зв`язку національним оператором АТ "Укрпошта", а також іншими кур`єрськими службами, на вказаній території припинено. Такі обставини підтверджуються листом АТ «УКРПОШТА» за № 1.30.002.-23330-25 від 13.06.2025, наданим у відповідь на адвокатський запит. Таким чином, у матеріалах справи докази намагання виконання позивачем вимог ч.4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", якою врегульовано порядок дострокового погашення кредиту, однак позивач об`єктивно позбавлений можливості направити Відповідачу як досудову вимогу про сплату заборгованості, шляхом рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення або будь-яким іншим способом, що забезпечив би фіксацію такого відправлення та/або отримання.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що кредитодавця (його правонаступнику) була відома інша адреса відповідача, або що відповідач повідомляв кредитодавця чи його правонаступника про зміну свого місця проживання.

Відтак, строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц. У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо розміру отриманого та погашеного тіла кредиту за кредитним договором. До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).

Відповідач користувався кредитною карткою та здійснював платежі для погашення заборгованості з моменту укладення договору (23.06.2020 р.) до 06 грудня 2024 року включно. Згідно з розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку за Кредитним договором № 2001615866901 від 23.06.2020 року, за весь період користування кредитом (із червня 2020 року по грудень 2024 року) ОСОБА_1 сплатив загалом 233 689,14 грн: на погашення процентів за користування кредитом 185 206,18 грн та на погашення основного боргу (тіла кредиту) 48 482,96 грн. Після 06 грудня 2024 року внесення коштів припинилося, внаслідок чого станом на 28.02.2026 року утворилася непогашена заборгованість перед банком у розмірі 188 365,72 грн (тіло кредиту 115 501,77 грн, проценти 72 863,95 грн) станом на 29.04.2026 року.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості детально розкриває структуру боргу та підтверджується випискою за рахунком відповідача. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, а також доказів повної сплати заборгованості за кредитним договором чи власного контррохрахунку відповідач у справі суду не надав.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідач, порушуючи вимоги ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором неповернув.

Ураховуючи вищевикладене, умови і строк кредитування, істотне порушення відповідачем умови Кредитного договору № 2001615866901 від 23.06.2020 та допущення виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості в сумі 188 365,72 грн слід задовольнити у повному обсязі.

Оцінюючи питання дотримання Позивачем строків позовної давності, суд виходить із того, що Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Крім того, 11.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 впроваджено дію карантину. Під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, були продовжені на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Карантин завершено 01 липня 2023 року (Постанова КМУ № 651 від 27.06.2023).

Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 ввів в Україні воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Ураховуючи, що відповідач користувався кредитною карткою та здійснював платежі до 06.12.2024, що відображено у розрахунку заборгованості та виписках по рахунку, а також з огляду на норми щодо продовження строків під час карантину та воєнного стану, строки позовної давності позивачем повністю дотримано.

VІІ. Розподіл судових витрат

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн (згідно з платіжною інструкцією № 183 від 16.06.2026).

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263265, 268, 273, 274, 280283 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за Кредитним договором № 2001615866901 від 23 червня 2020 року станом на 29 квітня 2026 року у сумі 188 365 (сто вісімдесят вісім тисяч триста шістдесят п`ять) гривень 72 копійки, яка складається з: 115 501 гривня 77 копійок заборгованість за сумою кредиту (основний борг / тіло кредиту); 72 863 гривні 95 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про строни та учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; МФО 334851, рахунок IBAN: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник відповідача: адвокат Васильчук Віктор Григорович, адреса: вул. Св. Володимира, 3, м. Нововолинськ, Володимирський р-н, Волинська обл., діє на підставі свідоцтва про на заняття адвокатською діяльністю № 629 від 11.04.2012 р. та ордера АС № 1206423 від 03.10.2026.

Суддя І. Є. Малюшевська