Рішення № 141186493, 04.11.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2026 р. Справа № 924/1310/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., у залі судового засідання № 305 розглянувши справу

за позовом Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Садвинпром», м. Хмельницький

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777», м. Хмельницький

про припинення володіння нерухомим майном шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права,

Представники:

прокуратури: Лісовий О.І.

позивача: не з`явився

відповідача 1: Остапчук О.О. - представник згідно ордеру

відповідача 2: Палінчак А.О. - представник згідно ордеру

У судовому засіданні 04.11.2026 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.03.2026 зупинено провадження в справі № 924/1310/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.

Ухвалою суду від 21.10.2026 поновлено провадження в справі № 924/1310/25, призначено судове засідання.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд припинити володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» нерухомим майном: гідротехнічною спорудою водосховища - гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2 та № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 39321468250), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області (номер відомостей про речове право 54454643) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 39321468250.

Обґрунтовуючи позов, прокурор відзначив, зокрема, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777» здійснено продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» гідротехнічної споруди Пирогівського водосховища, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019. Однак, як стверджує прокурор, відповідач 1 набув та зареєстрував за собою право приватної власності на зазначену гідротехнічну споруду за відсутності належних та законних підстав для виникнення приватної власності на об`єкти інженерної інфраструктури водного фонду, які за своїм правовим режимом не можуть перебувати в приватній власності відокремлено від земельної ділянки та водного об`єкта, на якому вони розміщені. Фактичне володіння та державна реєстрація за відповідачем 1 права приватної власності на гідротехнічну споруду створюють перешкоди Хмельницькій міській раді як законному власнику земельної ділянки водного фонду в здійсненні повноважень володіння, користування та розпорядження нею, у тому числі щодо забезпечення належного утримання водного об`єкта, контролю за його експлуатацією та реалізації публічних інтересів територіальної громади. На думку прокурора, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою. Таким чином, спірна гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці водного фонду, яка належить позивачу, є складовою частиною вказаної земельної ділянки. Отже, дії відповідача 1 щодо реєстрації права приватної власності на гідротехнічну споруду суперечать вимогам земельного та водного законодавства України, порушують встановлений законом публічно-правовий режим земель водного фонду та призводять до незаконного обмеження прав власника земельної ділянки - Хмельницької міської ради, вважає прокурор.

У додаткових поясненнях від 03.11.2026 відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову, зокрема з тих підстав, що у власності ТОВ «Садвинпром» перебуває комплекс споруд, який охоплює не лише земляний насип греблі, а й кріплення з плитами, шлюзний міст та водовипуски, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Вказане майно набуто на підставі оплатного договору, а власник майна є добросовісним власником. Тому, зміна назви та формулювання позовної вимоги не вирішує питання дійсного характеру спору. Так, заявлена позовна вимога за своєю суттю спрямована на витребування самостійного об`єкта нерухомості від добросовісного набувача. Тому до вказаних правовідносин, повинні бути застосуванні умови, визначенні ст. 387-391 ЦК України та вимоги щодо попереднього внесення вартості майна на депозит суду. Також на думку відповідача 1, наявність Закону України «Про аквакультуру», прийнятий 18.09.2012, тобто після укладення 10.02.2012 договору № 5188, не створює умов для припинення раніше набутого права або заборони його подальшого переходу.

У додаткових поясненнях від 04.11.2026 відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позову, зокрема з тих підстав, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.07.2026 у справі № 915/268/24 наголосила на необхідності індивідуальної оцінки технічних характеристик, функціонального призначення та правового зв`язку кожної гідротехнічної споруди із земельною ділянкою. Відтак, поширення правових наслідків, визначених щодо конкретної земляної греблі, на весь майновий комплекс без встановлення відповідних обставин є передчасним. Крім того, необхідно врахувати, що відповідач 2 придбав майно у 2012 році за результатами аукціону, проведеного за участю державного органу, а вимоги прокурора щодо недійсності відповідного договору вже були предметом судового розгляду у справі № 924/202/15. Особливого значення набуває й те, що станом на час звернення з цим позовом право власності на спірне майно зареєстроване за іншою юридичною особою відповідачем 1. Отже, за відсутності належного доведення правової природи всіх складових спірного комплексу та матеріально-правових підстав заявлених вимог саме до відповідача 2 відсутні достатні підстави для задоволення позову.

23.10.2026 Окружною прокуратурою міста Хмельницького подано заяву про зміну предмету позову, у якій з огляду на викладену в постанові від 15.07.2026 № 915/268/24 правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо визначення правового статусу гідротехнічних споруд, а також належного та ефективного способу судового захисту, просить суд усунути Хмельницькій міській раді перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019 площею 82,0224 га шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину - гідротехнічну споруду водосховища (гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2 та № 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 39321468250) із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник відповідача 1 заперечив щодо прийняття заяви прокурора від 23.10.2026 про зміну предмета позову, оскільки її подано після завершення стадії, на якій закон допускає вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд, розглянувши заяву прокурора про зміну предмета позову від 23.10.2026, залишає її без розгляду з огляду на таке.

Згідно з положеннями ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.03.2026 зупинено провадження в справі № 924/1310/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24, а ухвалою суду від 21.10.2026 поновлено провадження в справі № 924/1310/25, призначено судове засідання.

Таким чином, з огляду на вказані вимоги чинного законодавства України, враховуючи розгляд справи за правилами загального позовного провадження та закриття підготовчого судового засідання 17.02.2026, оскільки вказана вище заява прокурора про зміну предмета позову надійшла до суду 23.10.2026, тобто поза межами підготовчого провадження, а поважності причин її подання на стадії судового розгляду по суті судом не встановлено, суд зазначає, що прокурором пропущено строк на звернення із цією заявою, відтак заяву від 23.10.2026 про зміну предмета позову суд залишає без розгляду. При цьому, судом зважається на відсутність правової позиції Хмельницької міської ради щодо вирішення такої заяви прокурора.

Прокурором 03.11.2026 також подано до суду заяву про повернення до розгляду справи № 924/1310/25 на стадію підготовчого провадження. Обґрунтовуючи подану заяву прокурор зазначає, що наразі прокурором подано до суду заяву про зміну предмета позову (в порядку ч. 3 ст. 46, ст. 53 ГПК України). Необхідність зміни предмета позову зумовлена винесенням Великою Палатою Верховного Суду постанови від 15.07.2026 у справі № 915/268/24, якою висловлено правову позицію щодо визначення правового статусу гідротехнічних споруд, а також належного та ефективного способу судового захисту прав територіальної громади (шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду через скасування державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду із закриттям відповідного розділу Державного реєстру). Прийняття заяви про зміну предмета позову без повернення до стадії підготовчого провадження є процесуально неможливим, а відмова в її розгляді з формальних підстав позбавить позивача можливості застосувати належний та ефективний спосіб захисту порушеного права держави, визначений правовим висновком Великої Палати Верховного Суду.

У запереченнях від 03.11.2026 представник відповідача 1 заперечив проти задоволення заяви прокурора від 03.11.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки наведені в ній доводи не обґрунтовують достатніх підстав для повторного відкриття завершеної стадії судового процесу. Як зауважив відповідач, повернення до підготовчого провадження не повинно ставати автоматичним засобом зміни позову після завершення встановленої для цього стадії.

Суд, розглянувши вказану вище заяву прокурора, зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до частини першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні та продовження підготовчого засідання.

Проте, при здійсненні правосуддя слід керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Головуючий забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, керуючись завданням господарського судочинства, яке зобов`язує суд вирішити спір насамперед справедливо, неупереджено та своєчасно (ч. 3 ст. 198 ГПК України).

Згідно з ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з цим, суд відзначає, що існує практика, що за наявності певних обставин суд першої інстанції може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті (постанови Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21).

Так, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформований такий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".

Разом з тим, у вказаній постанові Верховний Суд вказав на можливість подання додаткових доказів у справі, які мають значення для вирішення справи, але такі не були враховані місцевим судом з формальних причин, що створило елемент невизначеності для сторони яка розраховувала, що зазначені докази вже є у справі.

Однак, як слідує з матеріалів цієї справи, будь-яких клопотань на стадії підготовчого провадження щодо витребування або долучення додаткових доказів, які би мали бути враховані судом при вирішенні спору, прокурором не заявлялось, обставин замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження, судом не встановлено.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Отже, повернення до стадії підготовчого провадження цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній із сторін у справі, а саме позивачу (прокуратурі), значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Таким чином, зважаючи на те, що процесуальними приписами ГПК України не передбачено вчинення судом такої процесуальної дії як повернення на стадію підготовчого провадження, коли справа перебуває на стадії розгляду по суті, з огляду на відсутність поданих на стадії підготовчого провадження будь-яких клопотань щодо витребування або долучення додаткових доказів, беручи до уваги принцип рівності сторін у процесі, суд відмовляє в задоволенні заяви Окружної прокуратури міста Хмельницького про повернення цієї справи на стадію підготовчого провадження.

Перелік обставин, які є предметом доказування; доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2010 у справі № 2-а-3312/10/2270 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» до Хмельницької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Хмельницької районної державної адміністрації вирішити питання передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» земельної ділянки водного фонду загальною площею 120 га для риборозведення, що розташована на території Пироговецької сільської ради за межами населеного пункту с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області. Зобов`язано Хмельницьку районну державну адміністрацію розглянути та прийняти рішення, що до передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» земельної ділянки водного фонду загальною площею 120 га для риборозведення, що розташована на території Пироговецької сільської ради за межами населеного пункту с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 05.11.2010 № 1304/20 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 120 га із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб на території Пироговецької сільської ради.

Відповідно до договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, від 10.02.2012 № 5188 Хмельницька МДПІ (Продавець) передає у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777» (Покупець) майно визначене в лоті № 1: гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3 (гідротехнічні споруди водосховища).

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 21.08.2013 № 397/2013-р затверджено проект землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» земельної ділянки водного фонду із земель державної власності для рибогосподарських потреб на території Пироговецької сільської ради. Передано в користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» терміном на 49 років земельну ділянку водного фонду (6825086700:03:006:0019) площею 103,5464 га із земель державної власності для рибогосподарських потреб за межами населеного пункту на території Пироговецької сільської ради.

22.08.2013 між Хмельницькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 103,5464 га. кадастровий номер земельної ділянки - 6825086700:03:006:0019. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 240167,51 грн. Договір укладається строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації.

21.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» укладено договір, яким розірвано договір купівлі-продажу гідротехнічних споруд водосховища, посвідченого Палінчак Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 12.04.2013 за № 1031.

03.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу гідротехнічних споруд водосховища, відповідно до п. 1.2. якого предметом цього договору є гідротехнічні споруди водосховища, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Пирогівці. Опис об`єкта нерухомого майна: гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3. Земельній ділянці, на якій розташовано споруди, присвоєно кадастровий номер 6825086700:03:006:0019, площа 103,5464 га. Місце розташування земельної ділянки: Хмельницька область, Хмельницький район, Пироговецька сільська рада; категорія земель землі водного фонду, вид цільового призначення 10.07.

Відповідно до п. 2.1. договору продаж споруд вчиняється за домовленістю сторін за 560073,60 грн.

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом від 17.09.2025 № 55-2804-25 до Хмельницької міської ради, у якому з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді просила надати інформацію: чи перебувала на балансі, у власності Пироговецької сільської ради гідротехнічна споруда гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3, яка знаходиться у с. Пирогівці на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019; кошти, за рахунок яких побудовано вищевказані гідроспоруди, рік введення їх в експлуатацію, відомі обставини вибуття вказаних гідроспоруд з державної/комунальної власності.

На виконання вказаного вище листа прокуратури Управлінням житлової політики і майна Департаменту інфраструктури міста Хмельницької міської ради надано копію рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2024 у справі № 924/114/24, копії договорів оренди земельної ділянки від 22.08.2023 № 654, від 10.08.2023 № 03.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2024 у справі № 924/114/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Хмельницької міської ради № 100 від 28.03.2023 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 654 від 22.08.2013». Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 654 від 22.08.2013, укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром».

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом від 18.09.2025 № 55-2804-25 до Фонду державного майна України, у якому просила надати інформацію щодо перебування у державній власності гідротехнічної споруди водосховища гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 39321468250), розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019 у с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області.

Листом від 18.09.2025 Фонд державного майна України повідомив прокуратуру, що на сьогодні відомості про нерухоме майно за класифікаційним угрупуванням: 215 «Порти, канали греблі та інші водні споруди», відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом ФДМ України від 15.03.2006 № 461, та місцезнаходженням: Хмельницька область, Хмельницький район, Масівецька сільська рада від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру не надавалися.

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом від 01.10.2025 № 55-2804-25 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просила надати інформацію: про власника майна, що перебувало в податковій заставі, а саме гідротехнічних споруд водосховища гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3, розташованих за адресою: Хмельницький район, с. Пирогівці, яке Хмельницькою МДПІ 10.02.2012 відчужено на Товарній Біржі «Подільська» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-777» на підставі договору № 5188; про правовстановлюючі документи, на підставі яких платнику податків належало вищевказане майно гідротехнічні споруди у с. Пирогівці Хмельницького району.

На вказаний лист Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повідомлено (лист від 09.10.2025), що у ГУ ДПС у Хмельницькій області відсутні документи, на підставі яких Хмельницькою МДПІ 10.02.2012 укладено договір відчуження греблі, кріплень з плитами, шлюзного моста з водовипусками № 1, № 2, № 3 за спливом терміну зберігання.

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом від 01.10.2025 № 55-2804-25 до Хмельницької районної державної адміністрації, у якому просила надати інформацію, а саме: чи перебували у власності, на балансі Хмельницької районної державної адміністрації до відчуження їх 10.02.2012 ТОВ «Будінвест 777» гідротехнічні споруди водосховища гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019 (с. Пирогівці Хмельницького району); чи перебували вказані гідротехнічні споруди у власності інших державних органів, підприємств, організацій, приватних осіб до 10.02.2012; правові підстави передачі в оренду ТОВ «Садвинпром» земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019 у с. Пирогівці Хмельницького району.

На вказаний лист Хмельницькою районною державною адміністрацією надано відповідь (лист від 08.10.2025), де зазначено, що вказані гідротехнічні споруди у власності, на балансі Хмельницької районної державної адміністрації не перебували. У Хмельницькій районній військовій адміністрації інформація про перебування даних гідротехнічних у власності інших державних органів, підприємств, організацій, приватних осіб відсутня. Земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019 у с. Пирогівці Хмельницького району була передана Хмельницькою районною державною адміністрацією Товариству з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22.08.2013 № 654 на підставі Розпорядження від 21.08.2013 № 397/2013-р.

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом від 30.10.2025 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Зоря» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України», у якому просила надати інформацію щодо перебування у користуванні підприємства гідротехнічної споруди водосховища гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 39321468250), розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019 у с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області.

На вказаний лист Державним підприємством «Дослідне господарство «Зоря» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» надано прокуратурі: копію листа Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 15.10.2012, копію договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі від 10.02.2012 № 5188, копію протоколу проведення аукціону на товарній біржі № 3, копію плану розташування гідротехнічних споруд водосховища ДП ДГ «Зоря».

Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася із листом від 25.11.2025 № 55-7391вих-25 до Хмельницької міської ради, у якому просила надати інформацію: чи вживалися міською радою заходи щодо повернення гідротехнічної споруди водосховища гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, яка знаходиться на території колишньої Пироговецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, у комунальну власність або щодо оскарження державної реєстрації права приватної власності на неї; про намір міської ради вжити заходів, передбачених законом, з метою поновлення порушених прав територіальної громади, у тому числі шляхом звернення до суду щодо скасування незаконної державної реєстрації та витребування гідротехнічної споруди. Також прокуратурою повідомлено, що у випадку невжиття заходів Хмельницькою міською радою щодо звернення з позовною заявою прокуратурою вирішуватиметься питання щодо представництва інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі територіальної громади.

На вказаний лист виконавчим комітетом Хмельницької міської ради повідомлено (лист від 04.12.2025 № 6589-02-23-25), що міською радою заходи судового захисту не вживались.

Листом від 24.12.2025 № 55-8049вих-25 окружною прокуратурою міста Хмельницького повідомлено Хмельницьку міську раду про намір прокуратури звернутися до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ТОВ «Садвинпром» та ТОВ «Будінвест 777» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою шляхом припинення права володіння нею, скасування державної реєстрації права приватної власності із закриттям відповідного розділу та реєстраційної справи.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2025 № 457577808 об`єкт гідротехнічні споруди водосховища, а саме гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3, знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Пирогівці, земельна ділянка з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019; 03.04.2024 зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2025 № 457576908 земельна ділянка з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, площею 103,5464 га знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Пироговецька сільська рада, власником якої з 31.10.2022 є Хмельницька міська рада.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.12.2025, від 31.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» зареєстровано за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, ідентифікаційний код 31359421.

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.12.2025, від 31.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777» зареєстровано з адресою: м. Хмельницький, вул. Примакова, 1, ідентифікаційний код 36042066.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: паспорта водного об`єкта водосховища площею 82,0224 га за межами с. Пирогівці, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 26.10.2018; Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для рибогосподарських потреб на території Пироговецької сільської ради Хмельницького району (замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Садвинпром»).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.062019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради прокурором зазначено, що всупереч встановленому законодавством порядку Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест 777», а надалі Товариство з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» зареєстрували за собою право власності на нерухоме майно - гідротехнічну споруду (гідровузол ставка), яке в силу закону може бути набуто лише органом місцевого самоврядування - Хмельницькою міською радою, яка є власником земельної ділянки водного фонду, на якій розміщена спірна гідроспоруда та не може бути набуте іншими особами. Крім того, реєстрація за відповідачем 1 права власності на спірну гідроспоруду позбавляє орган місцевого самоврядування права розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, на якій розташована така споруда, що в свою чергу порушує інтереси територіальної громади, як власника землі.

Отже, уповноваженим органом на захист інтересів держави у цьому спорі та належним позивачем є саме Хмельницька міська рада.

Прокуратурою листом від 17.09.2025 № 55-2804-25 повідомлено Хмельницьку міську раду про виявлені порушення вимог законодавства щодо неправомірного вибуття з комунальної власності спірної гідротехнічної споруди та витребувано відповідні документи.

Листом від 24.09.2025 № 4910-02-23-25 Хмельницька міська рада надала копії запитуваних документів, однак про намір вживати заходи представницького чи іншого реагування з метою захисту інтересів держави не повідомила.

Прокуратурою листом від 25.11.2025 № 55-7391 вих-25 повторно поінформовано про виявлені порушення вимог законодавства та звернулася із запитом щодо вжитих заходів захисту інтересів держави і намірів їх здійснення.

Із відповіді Хмельницької міської ради від 04.12.2025 № 6589-02-23-25 вбачається, що заходи реагування, у тому числі в судовому порядку, з метою усунення перешкод у користуванні спірною гідротехнічною спорудою не вживалися.

Отже, Хмельницькою міською радою будь-яких заходів, у т.ч. звернення до суду з відповідною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади, не вживалося, що вказує на бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах та неналежне виконанням ним визначених законом повноважень.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави в цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить припинити володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» нерухомим майном: гідротехнічною спорудою водосховища - гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2 та № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 39321468250), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області (номер відомостей про речове право 54454643) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 39321468250. При цьому, прокурор вказує, що заявлена ним позовна вимога про припинення володіння відповідача гідротехнічними спорудами, а не позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності, припинення права власності чи будь-які інші позовні вимоги, відповідає належному способу судового захисту.

Разом з тим, щодо відповідності сформульованої прокурором позовної вимоги належному способу захисту в цій справі суд зазначається таке.

За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Суб`єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі № 914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22.

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

Водночас обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібні висновки викладені в постановах від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

Отже, господарський суд зазначає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує в позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку в задоволенні позову слід відмовити. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

Як слідує з матеріалів справи, а саме інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2025 № 457577808, спірний об`єкт гідротехнічні споруди водосховища: гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2, № 3 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 39321468250), розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, з 03.04.2024 (дата державної реєстрації) перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» як на окремий об`єкт нерухомого майна. При цьому, як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2025 № 457576908, земельна ділянка з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, площею 103,5464 га, на якій розташована спірна гідротехнічна споруда, належить на праві власності Хмельницькій міській раді.

Однак, означена вище гідротехнічна споруда не є самостійним об`єктом права власності та об`єктом цивільного обороту, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Земельні ділянки водного фонду (за винятком випадків, визначених у статті 59 ЗК України) належать до об`єктів, на які за жодних умов не може виникнути право приватної власності.

Державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин; гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Згідно висновків Верховного Суду гідроспоруда забезпечує функціонування водного об`єкта та не може існувати окремо від нього (постанова Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 911/30/22).

Отже, право власності окремо на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване взагалі, оскільки означена споруда не є окремим об`єктом права власності, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав окремо на гідротехнічну споруду, яка є складовою частиною речі, суперечить приписам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відтак, така державна реєстрація спірного майна була здійснена всупереч закону.

Внаслідок внесення до Державного реєстру запису про право власності відповідача 1 на гідротехнічну споруду, яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 6825086700:03:006:0019), власник цієї земельної ділянки, яким є Хмельницька міська рада, позбавляється можливості реалізовувати належні йому правомочності власника щодо користування та розпорядження усією земельною ділянкою водного фонду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Садвинпром», здійснивши реєстрацію права приватної власності на гідротехнічну споруду в Державному реєстрі, чинить органу місцевого самоврядування перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду. Відповідні записи (відомості) в Державному реєстрі створюють для Хмельницької міської ради перешкоди у реалізації ним прав власника земельної ділянки (див. пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22).

Таким чином, порушення прав міської ради як власника земельної ділянки водного фонду полягають у чиненні їй перешкод у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою і обумовлені наявністю в Державному реєстрі запису про право власності на її складову частину - гідротехнічну споруду.

Ураховуючи, що державна реєстрації права приватної власності відповідача 1 на гідротехнічну споруду водосховища була здійснена всупереч закону, така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22 (див. пункти 67-69).

За таких обставин права власника будуть відновлені внаслідок виключення із Державного реєстру інформації про реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду, яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду, коли власник землі обґрунтовує позовні вимоги наявністю перешкод у користуванні чи розпорядженні земельною ділянкою (безпідставним фактичним користуванням майном або реєстрацією речового права іншої особи), то залежно від позовних вимог, характеру порушених прав та фактичних обставин справи суд, якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, може захистити права такого власника в не заборонений законом спосіб, спрямований на усунення порушень (у тому числі й шляхом повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права) (див. пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 456/252/22).

Отже, правомірним та ефективним способом захисту прав власника (Хмельницької міської ради) у спірних правовідносинах є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину - гідротехнічну споруду із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2026 року в cправі № 915/268/24 від 15 липня 2026 року.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Щодо позиції прокурора про необхідність врахування судом принципу «суд знає закони» при застосуванні в спірних правовідносинах ефективного способу захисту господарським судом зазначається, що обраний позивачем при зверненні до суду неефективний або неналежний спосіб захисту його порушеного права з огляду на правові висновки Верховного Суду в постановах від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

Підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради про припинення володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Садвинпром» нерухомим майном: гідротехнічною спорудою водосховища - гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1, № 2 та № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 39321468250), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825086700:03:006:0019, с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області (номер відомостей про речове право 54454643) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 39321468250, є неналежним способом захисту прав позивача та не призведе до відновлення порушених прав власника земельної ділянки, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог незалежно він інших встановлених судом обставин.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

За таких обставин, беручи до уваги наведені вище положення закону, правові Висновки Верховного Суду, в тому числі щодо ефективності способу захисту, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, оскільки звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, позовна вимога про припинення володіння нерухомим майном шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача (прокуратуру).

Керуючись ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук.: 2 прим.

1 - до справи;

2 - відповідачу 2 (29000, м. Хмельницький, вул. Примакова, 1, код 36042066) реком. з повідом.

Електронна пошта: Хмельницька обласна прокуратура - khm_m_oprok@khmel.gp.gov.ua та @khmel.gp.gov.ua.

Надіслати рішення прокуратурі, позивачу та відповідачу 1 до електронного кабінету Електронного суду.