Рішення № 141185674, 04.11.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Справа № 915/2086/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/2086/25,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полукс Україна,

65052, вул. Приморська, 42, м. Одеса;

до Фермерського господарства Органік Сістемс,

57263, вул. Дорожна, 19, Шевченківська ТГ, с. Шевченково, Миколаївська район, Миколаївська область;

про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1675 266 грн. 36 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Полукс - України пред`явлено позов Фермерського господарства (ФГ) Органік Сістемс про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1675266 грн. 36 коп., з посиланням на неналежне виконання ФГ Органік Сістемс грошових зобов`язань за укладеним між ними договором поставки від 01.07.2025 № ФС-16393, а саме, зобов`язань щодо своєчасного та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та адвокатських послуг.

За такими вимогами ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи № 915/2086/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Позивач у своїй позовній заяві позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

30 грудня 2025 року від відповідача до суду надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач, з метою уникнення погіршення свого фінансового стану, запропонував врегулювати спір мирним шляхом через укладення мирової угоди та просив розстрочити сплату суми основного боргу рівними щомісячними платежами протягом 12 місяців.

Ухвалою суду від 16.03.2026 вищезазначену заяву відповідача про розгляд справи № 915/2086/25 за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін було залишено без задоволення.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

01.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Полукс Україна (Постачальник) та Фермерським господарством Органік Сістемс, (Покупець) укладено договір поставки № ФС-16393, згідно умов якого Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупця хімічні речовини та добрива (далі товар), а Покупець зобов`язався прийняти Товар та оплатити його.

Відповідно до п. 2.1 договору, найменування, кількість, номенклатура і вартість товару, що поставляється визначаються і вказуються сторонами в специфікаціях.

Поставка або відвантаження товару здійснюється протягом 7 календарних днів від дня підписання відповідної специфікації. Постачальник має право дострокової поставки товару. Датою поставки товару та переходу права власності вважається дата підписання видаткової накладної на товар (п.п. 4.2, 4.4 договору).

Згідно з п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах: DDP (Інкотермс 2010) склад Покупця, що знаходиться за адресою Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Дорожна, 19 та/або Миколаївська область, м. Снігурівка, вул.. Суворова, 4К. Товар постачається за рахунок Постачальника або FCA (Інкотермс 2010) склад Постачальника, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33е.

Загальна сума договору складається з грошової суми всіх специфікацій, укладених між Сторонами у період чинності цього Договору та орієнтовно становить 4000000 грн. в т. ч. ПДВ. (п. 3.2 Договору).

За договором п.п. 3.3, 3.4 та 3.6 покупець здійснює оплату за партію товару наступним чином: 100 % оплата від вартості товару протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару, відповідно до специфікації. У випадку виявлення факту не реєстрації Постачальником податкової накладної за будь-якою поставкою (передплатою) Покупець має право притримати черговий платіж (або остаточний розрахунок), згідно умов даного Договору, до моменту отримання засобами електронного зв`язку податкової (-их) накладну (-их), складену (-их) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану (-их) в Єдиному реєстрі податкових накладних по факту реєстрації податкової накладної. Датою здійснення платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунки за товари, які поставляються за цим Договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 4.5 договору сторони передбачили, що прийом товару здійснюється у відповідності з Інструкціями про порядок приймання продукції за якістю та кількістю виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання № П-6 і № П-7.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору для підтвердження поставки позивачем надаються наступні документи: видаткові та товарно-транспортні накладні.

Договір поставки набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.08.2026 (п. 8.3 договору).

Сторонами погоджено поставку товару за такими товарно-транспортними накладними:

1) № 16093 від 16.09.25;

2) № 30091 від 30.09.25;

3) № 08105 від 08.10.25;

4) № 08104 від 08.10.25;

5) № 16092 від 16.09.25;

6) № 18092 від 18.09.25;

7) № 21103 від 21.10.25.

На виконання умов договору та товарно-транспортних накладних позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 2200100 грн., що підтверджується видатковими накладними:

1) № 16093 від 16.09.25 на суму 300000 грн.;

2) № 16092 від 16.09.25 на суму 300000 грн.;

3) № 18092 від 18.09.25 на суму 362500 грн.;

4) № 30091 від 30.09.25 на суму 362500 грн.;

5) № 08104 від 08.10.25 на суму 297500 грн.;

6) № 08105 від 08.10.25 на суму 302500 грн.;

7) № 21103 від 21.10.25 на суму 262500 грн.;

8) № 21104 від 21.10.25 на суму 12600 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з даним позовом до суду ФГ Органік Сістемс розрахувалось за поставлений товар (хімічні речовини та добрива) частково у загальній сумі 524 833 грн. 64 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними повідомленнями про зарахування коштів.

Оплата за товар проводилась боржником згідно договору і в інформаційних повідомленнях в призначенні платежу вказувалися тільки реквізити договору без зазначення реквізитів видаткових накладних.

За твердженнями позивача, заборгованість у сумі 1675266 грн. 36 коп. відповідачем не оплачена й досі, що є підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Суд, перевіривши наявні в матеріалах справи інформаційні повідомлення про зарахування коштів, виявив помилку в позовній заяві, оскільки заявлена ним сума заборгованості різниться із сумою, яка фактично зафіксована у вказаних платіжних документах (повідомленнях) про часткову оплату боргу відповідачем та складає 579773 грн. 64 коп.

Таким чином за товар, поставлений відповідно до вищевказаних видаткових накладних, відповідач сплатив 579773 грн. 64 коп. і сума боргу складає 1620362 грн. 36 коп.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів або порушення зобов`язань контрагентами боржника не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тому саме 1620362 грн. 36 коп. належить стягнути з відповідача. В іншій частині вимог слід відмовити, як безпідставно нарахованої.

Отже, позовні вимоги ТОВ Полукс Україна підлягають задоволенню частково.

Щодо розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач у відзиві на позов просив суд в межах ст. 239 ГПК України розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців рівними частинами.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Згідно з п. 1, 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення, розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В той же час, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду ФГ Органік Сістемс посилається, що невиконання зобов`язань сталося внаслідок збройної агресії РФ, оскільки в місці розташування його виробничих об`єктів (м. Снігурівка, с. Шевченкове Миколаївської області) була тимчасова окупація територій (що підтверджується Наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 р. № 309), велися активні бойові дії, а в травні 2022 року заводи було зруйновано ракетними ударами та пожежею, що засвідчено актами РТПП про обстеження. Додатково відповідач вказує на несприятливі погодні умови протягом весни-осені 2025 року, що призвели до недоотримання врожаю, та на фінансове навантаження через щомісячне погашення кредитів, залучених для відновлення виробництва. Водночас, в матеріалах справи відсутній акт обстеження РТПП або інші належні докази фіксації пошкоджень виробничих об`єктів безпосередньо в період виникнення та існування договірних відносин сторін, зокрема станом на 01.07.2025.

Натомість, наведені відповідачем обставини воєнного та погодного характеру, попри їх складність у минулому, не доводять неможливість виконання фермерським господарством рішення суду у даній справі станом на момент його ухвалення. Сама лише наявність кредитного навантаження, понесені раніше збитки чи факт визнання заборгованості у відзиві за умов повної відсутності будь-яких добровільних платежів на користь позивача, не можуть бути безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки це призведе до безпідставного обмеження прав ТОВ Полукс Україна.

З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, пропорційно задоволеним вимогам, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Визначаючи розмір відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору, суд виходить з такого.

ТОВ Полукс Україна оплачено позов судовим збором, згідно платіжної інструкції від 10.12.2025 № 1563, у загальній сумі 25129 грн. - за позовну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості в загальній сумі 1675266 грн. 36 коп., що узгоджується з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, якою визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, належало оплатити судовим збором у загальній сумі 1620362 грн. 36 коп. (1620362 грн. 36 коп. * 1,5%) за вимогу про стягнення простроченої заборгованості.

Судом, визнано обґрунтованими позовні вимоги ТОВ Полукс Україна в частині стягнення з ФГ Органік Сістемс грошових коштів у загальній сумі 1620362 грн. 36 коп., які підлягають оплаті пропорційно задоволеним вимогам в сумі 24305 грн. 44 коп., і цю суму належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Полукс Україна задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Органік Сістемс (57263, вул. Дорожна, 19, Шевченківська ТГ, с. Шевченково, Миколаївська район, Миколаївська область, ідентифікаційний номер 35521091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полукс Україна (65052, вул. Приморська, 42, м. Одеса, ідентифікаційний номер 43783947) грошові кошти у сумі 1620362 грн. 36 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 24305 грн. 44 коп.

3. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Коваль.