Рішення № 141184928, 03.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/755/26

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злат Град-Буд»

про стягнення 252 450,04 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злат Град-Буд» про стягнення 252 450,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/755/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги по суті не заперечено та не спростовано.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТ ГРАД-БУД» про стягнення 252 450,04 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТ ГРАД-БУД», як споживачем, укладено договір № 4/61/1121 про постачання теплової енергії (далі договір). Позивач є виробником і постачальником теплової енергії, а відповідач - її споживачем за об`єктом, зазначеним у договорі та його додатку.

Позивач стверджує, що у період червень 2024 вересень 2025 поставив відповідачу теплову енергію на об`єкт за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ватутіна, 99. Однак відповідач її вартість у встановлений договором строк не сплатив. На підтвердження наявності та розміру боргу позивач надав договір, розрахунок заборгованості, рахунки-фактури, акти приймання-передачі (надання послуг), докази направлення відповідачу актів та рахунків.

Позивач просить стягнути з відповідача 252 450,04 грн. заборгованості та покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 786,75 грн.

За умовами договору постачальник зобов`язався постачати споживачу теплову енергію для потреб об`єкта, зазначеного у договорі та додатку до нього, а споживач - приймати та оплачувати теплову енергію відповідно до умов договору.

У пункті 4.5 договору сторони погодили порядок і строк проведення розрахунків за спожиту теплову енергію. Зокрема, п. 4.5 договору встановлено строк проведення розрахунків: споживач мав сплачувати вартість теплової енергії не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Отже, обов`язок відповідача з оплати виникав після закінчення відповідного розрахункового місяця та мав бути виконаний у визначений договором строк.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що споживач зобов`язаний проводити розрахунки за теплову енергію, використану на об`єкті. Ця умова визначає обов`язок відповідача оплатити отриманий ресурс відповідно до договірного порядку розрахунків.

За пунктом 4.8 договору споживач після отримання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) повинен протягом п`яти днів підписати його та повернути теплопостачальній організації. Якщо споживач у цей строк не підписує акт і не надає теплопостачальній організації мотивованих заперечень щодо нього, акт вважається прийнятим, а послуга - наданою відповідно до умов договору.

На підтвердження постачання та нарахування вартості теплової енергії позивач надав: договір № 4/61/1121 від 01.11.2021 з додатками; розрахунок суми заборгованості; рахунки-фактури за період; акти приймання-передачі теплової енергії (наданих послуг) за відповідний період; докази направлення відповідачу актів та рахунків.

За пунктом 4.8 договору споживач після отримання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) повинен протягом п`яти днів підписати його та повернути теплопостачальній організації. Якщо споживач у цей строк не підписує акт і не надає теплопостачальній організації мотивованих заперечень щодо нього, акт вважається прийнятим, а послуга - наданою відповідно до умов договору.

З наданих доказів убачається, що акти та рахунки за відповідний період були вручені відповідачу контролером та повторно були направлені відповідачу цінними листами.

Однак, доказів оплати відповідачем заявленої суми боргу або доказів, які спростовують розрахунок позивача, матеріали справи не містять.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін за договором постачання теплової енергії регулюються, зокрема, положеннями статті 714 Цивільного кодексу України та Закону України «Про теплопостачання». Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання теплової енергії належать до комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Суд установив, що між сторонами виникли договірні зобов`язання з постачання та оплати теплової енергії. Договір містить погоджені сторонами умови щодо предмета постачання, об`єкта споживання, порядку визначення вартості теплової енергії та строків розрахунків.

Матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 252 450,04 грн. з оплати наданих послуг з теплопостачання, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТ ГРАД-БУД» (код ЄДРПОУ 42586571, 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ватутіна, 99) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (код ЄДРПОУ 13712452, 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 41-А) 252 450,04 грн. боргу та 3 786,75 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін