Ухвала суду № 141175911, 03.11.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9170/26 2/335/4656/2026УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

22 жовтня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Д.М. про витребування доказів мотивоване наступним.

Так, відповідачка ОСОБА_1 заперечує особисто оформлення нею двох кредитів 30.01.2026. В свою чергу, подані позивачем копії не дозволяють перевірити авторство акцептів, цілісність текстів і підписання реєстрів, від якого за пунктом 2.1.3 договору факторингу залежить перехід права. За № 45815464 зазначено пошту ІНФОРМАЦІЯ_3, за № 6863531 - ІНФОРМАЦІЯ_2, тоді як відповідачка для листування вказувала ІНФОРМАЦІЯ_1.

За вказаних обставин, у відповідності до ч.6 ст. 95 та ч.5 ст.100 ЦПК України просить суд витребувати фото, відео-верифікацію клієнта під час оформлення кредитного договору, а також у позивача та первісного кредиту оригінали електронних доказів щодо укладення кредитних договорів та укладення договору факторингу.

Позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання представник позивача не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач та її представник - адвокат Пузін Д.М., будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника відповідача про витребування доказів та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №45815464 від 30.01.2026 та договором позики №6863531 від 30.01.2026 укладеними між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за яким у подальшому внаслідок укладання договорів факторингу право вимоги перейшло до позивача.

Вищевказані Кредитні договори укладено між сторонами в електронній формі у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».

Зі змісту клопотання представника відповідача вбачається, що відповідачем заперечується факт укладення кредитного договору із первісним кредитором у зв`язку із чим є необхідність у витребуванні відео-верифікації клієнта під час оформлення кредитного договору, якщо вона здійснювалась, а також оригіналів електронних договорів та документів щодо їх укладання. Також вважає, що оскільки до позовної заяви долучено копії електронних документів є необхідність у витребуванні оригіналів договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 з додатками та оригінали реєстрів щодо переходу до позивача права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Так, у своєму клопотанні представником відповідача заявлено вимогу щодо витребування фото, відео-верифікації клієнта під час оформлення кредитного договору.

Разом з цим, представником відповідача не зазначено у якого саме він просить витребувати вказані докази та докази неможливості самостійного одержання вказаних доказів, у зв`язку із чим суд вважає вимоги клопотання в цій частини необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В свою чергу, розглянувши вимоги клопотання представника відповідача в частині витребування доказів у ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суд зазначає наступне.

Так, представник відповідача просить витребувати оригінал договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 з додатками та оригінали реєстрів № 8 і № 7 від 20.05.2026 з реквізитами підписання і записами щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : рядок 3043 за № 45815464 та рядок 2512 за № 6863531. Якщо вони первісно електронні витребувати файли й пов`язані КЕП обох сторін із даними перевірки через «ВЧАСНО», а також витребувати акт передачі документів за пунктом 2.2 і докази повідомлення відповідачки за пунктом 2.4.

Згідно із ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частини першої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви надано копію Договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, який було укладено між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у паперовій формі. Також до позову долучено Реєстр прав вимог №7 від 20.05.2026 року та Реєстр прав вимог №8 від 20.05.2026 року. Вищевказані документи містять підписи та печатки сторін.

Отже, вищевказані докази, які просить витребувати представник відповідача не є копіями електронних документів у розумінні ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України.

Будь-яких обґрунтувань того, що надані копії договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 року та реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року не відповідають, або можуть не відповідати оригіналам, представником відповідача не зазначено.

З урахуванням зазначеного, клопотання представника відповідача про витребування доказів у цій частині задоволенню не підлягає.

Також, представник відповідача просить суд витребувати акт передачі документів за пунктом 2.2 і докази повідомлення відповідачки за пунктом 2.4 Договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, які позивачем до суду не надавались, а отже їх витребування судом в порядку ч. 6 ст.95 та ч.5 ст.100 ЦПК України не передбачено.

Щодо вимог представника відповідача про витребування у первісного кредитора первинних електронних примірників договорів та інформації щодо їх укладання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Проте саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім цього, варто враховувати те, що поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу. Водночас електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім`я в електронному документі).

Так, Закон України «Про електронну комерцію» називає і визначає такий вид підпису, як електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Водночас Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» спеціально передбачає такі види електронних підписів, як кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) та удосконалений електронний підпис (далі - УЕП). Ці підписи найчастіше створюються за допомогою технології криптографічного шифрування і виконують найбільш широке коло функцій з технічної точки зору: вони і ідентифікують підписувачів, і підтверджують їхню згоду зі змістом підписуваного документу, і забезпечують цілісність і незмінюваність підписаного документу. Фактично, терміни КЕП і УЕП є аналогами терміну «електронний цифровий підпис», яке раніше використовувалося в законодавстві і було передбачено Законом України «Про електронний цифровий підпис», що на сьогодні втратив чинність.

Водночас, вимоги законодавства до КЕП і УЕП є вищими, порівняно з вимогами до інших видів підписів, зокрема, й електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і вказують на спосіб взаємозв`язку цих підписів із документами, які підписуються за їх допомогою.

Так, згідно з пунктом 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору) УЕП - це електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. В свою чергу, КЕП є різновидом УЕП, а тому так само повинен пов`язуватися з підписуваними даними так, щоб забезпечувати можливість виявити порушення цілісності цих даних. Вимоги до УЕП наразі містяться у статті 17-1 Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а до КЕП - у статті 19 цього Закону.

Отже, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Так Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові по справі №758/14925/23 від 04 лютого 2026 року дійшов висновку, що питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору є ключовим оскільки від нього залежить те, чи може цей договір уважатися укладеним у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими, що оформлені саме письмово.

Таким чином, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з`ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди. Відповідно, якщо в ході здійснення цих дій буде встановлено, до прикладу, що відповідачу було надіслано лише посилання на веб-сторінку, де міститься договір, а сам текст договору на цій сторінці викладено у простому ПДФ-форматі, то підтвердження цілісності і незмінюваності тексту цього договору фактично немає, оскільки цей формат дозволяє власнику веб-сторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого ПДФ-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності і незмінюваності електронного документа.

З матеріалів справи убачається, що кредитні договори за яким позивачем заявлено вимоги щодо стягнення заборгованості укладено між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі та підписані відповідачем за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, за вказаних обставин суд дійшов висновку про те, клопотання відповідача в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 84, 100, 247, 259-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Дениса Миколайовича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Витребувати у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ЄДРПОУ 39861924, 01010, м. Київ, площа Арсенальна, 1-Б; support@mycredit.ua) первинні електронні примірники договорів № 45815464 та № 6863531 від 30.01.2026 з паспортами, заявками і графіками, прив`язкою кодів 45063 та 154873 до конкретних текстів; журнали відправлення, доставки і введення кодів, первинні відповіді BankID, час, IP-адреси й ідентифікатори пристроїв виключно цих сеансів; докази надання незмінних текстів договорів до акцепту та їх передачі після укладення.

Витребувати у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ЄДРПОУ 39861924, 01010, м. Київ, площа Арсенальна, 1-Б; support@mycredit.ua) первинні дані доставки вимоги від 11.04.2026 за № 6863531 із текстом вкладення, адресатом і датою отримання, деталізацію строкових платежів та комісії; первинні платіжні інструкції й підтвердження виконання переказів 1 000 і 1 500 грн від 30.01.2026 за ідентифікаторами 2d28ab47-739d-4e91-8051-6794a5709f46 та 30a18cd4-8a14-4423-a63c-72604114835a, документи верифікації одержувача картки НОМЕР_2 і договір № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 з платіжною установою у частині правил ініціювання, підтвердження та виконання цих платежів.

Витребувані докази надати суду не пізніше 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити, що особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Судове засідання по справі відкласти на 24 листопада 2026 року о 08 год. 00 хв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 03 листопада 2026 року.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко