Рішення № 141175605, 02.11.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4332/26

Справа №760/24382/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Левчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", в інтересах якого діє Адвокатське бюро "ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" в особі адвоката Тараненка Артема Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 403412105 від 31.03.2024 у загальному розмірі 28 318,03 грн, яка складається з: 5 994,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та 22 323,43 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також про покладення на Відповідачку судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено в електронній формі Договір кредитної лінії № 403412105. Відповідно до умов укладеного договору первісний кредитор надав Відповідачці перший транш кредиту в розмірі 6 000,00 грн строком на 16 днів (Дисконтний період з 31.03.2024 по 16.04.2024) зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 2,50% на день. Договір, Паспорт споживчого кредиту та Заявка підписані Відповідачкою за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора "JADW", надісланого на верифікований номер мобільного телефону Відповідачки НОМЕР_1 . Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн 31.03.2024 шляхом безготівкового переказу за платіжним дорученням № 2ba9fc8c-013b-4279-86ef-77bfe047d4b9 на платіжну картку Відповідачки № 4323-34XX-XXXX-4092, банком-емітентом якої є АТ "А-БАНК".

У період користування кредитом Відповідачка 12.04.2024 здійснила частковий платіж у сумі 5,40 грн, яким було зменшено заборгованість за тілом кредиту до 5 994,60 грн. Надалі Відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, повернення залишку суми кредиту та сплату нарахованих процентів не здійснювала.

Право вимоги за Договором № 403412105 від 31.03.2024 було відступлено за ланцюгом договорів факторингу: 18.06.2024 від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (згідно з Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстром прав вимоги № 289 від 18.06.2024); 19.12.2024 від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" (згідно з Договором факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 та Реєстром прав вимоги № 2 від 19.12.2024); 08.07.2025 від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (згідно з Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, Реєстром Боржників від 08.07.2025 та Актом приймання-передачі від 08.07.2025). Згідно з Витягом з Реєстру Боржників розмір відступленої Позивачу заборгованості Відповідачки склав 28 318,03 грн (без урахування нарахованих первісним кредитором штрафних санкцій), з яких: 5 994,60 грн - заборгованість за тілом кредиту та 22 323,43 грн - заборгованість за нарахованими процентами. Позивач сплатив вартість відступлених прав вимоги за платіжною інструкцією від 08.07.2025. Позивач зазначив, що Відповідачка ухиляється від виконання зобов`язань, заборгованість не погасила, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості в сумі 28 318,03 грн, а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Відповідачка подала до суду Відзив на позовну заяву, додаткові пояснення та заперечення на відповідь на відзив. У поданій заяві по суті спору (запереченнях на відповідь на відзив від 15.10.2025) Відповідачка визнала позовні вимоги частково в розмірі 8 394,60 грн, з яких: 5 994,60 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 400,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах 16-денного дисконтного періоду. В іншій частині позовних вимог про стягнення процентів у сумі 19 923,43 грн Відповідачка просила відмовити, зазначаючи, що нарахування процентів поза межами 16-денного строку кредитування є неправомірним. Крім того, у додаткових поясненнях Відповідачка стверджувала про відсутність у Позивача права вимоги через укладення першого Договору факторингу від 28.11.2018 до виникнення кредитного зобов`язання та посилалася на відсутність доказів проведення розрахунків за першим договором факторингу. Також, Відповідачка подала клопотання про обмеження доступу до матеріалів справи та знеособлення персональних даних у публічних документах суду.

Представник Позивача надав суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких наголосив на тому, що кредитний договір підписано Відповідачкою за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, відступлення права вимоги здійснено відповідно до закону на підставі підписаного 18.06.2024 Реєстру прав вимоги № 289, а проценти нараховано згідно з умовами укладеного договору за період користування грошовими коштами. Позивач посилався на пункт 8.4 Договору про орієнтовний розрахунковий період 1826 днів та сукупну вартість кредиту 273 900,00 грн, стверджуючи про правомірність нарахування процентів після закінчення 16-денного дисконтного періоду, та підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо клопотання Відповідачки про знеособлення персональних даних суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про доступ до судових рішень" у судовому рішенні для публічного доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень персональні дані фізичних осіб знеособлюються в автоматизованому порядку.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.

Судом установлено, що 31.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та Відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 403412105 у письмовій (електронній) формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом подання заявки, підписання пропозиції (оферти) та акцепту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "JADW". Перед укладенням кредитного договору Відповідачка пройшла процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердила свої персональні дані.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина перша статті 205 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони (частина перша статті 207 ЦК України). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України). Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"). Моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (абзац третій частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23).

Підписавши кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Заявку, Відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені в них умови кредитування та взяла на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20).

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав Відповідачці кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн. Факт перерахування та отримання Відповідачкою кредитних коштів підтверджується Платіжним дорученням № 2ba9fc8c-013b-4279-86ef-77bfe047d4b9 від 31.03.2024, довідкою первісного кредитора від 31.03.2024, а також конклюдентними діями Відповідачки щодо здійснення часткового платежу від 12.04.2024 та її письмовим визнанням факту отримання коштів у заявах по суті справи.

Судом установлено, що право вимоги за Договором № 403412105 від 31.03.2024 перейшло до Позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" внаслідок послідовного укладення договорів факторингу та підписання відповідних реєстрів: Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 і Реєстру прав вимоги № 289 від 18.06.2024; Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 і Реєстру прав вимоги № 2 від 19.12.2024; Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, Реєстру Боржників та Акта приймання-передачі від 08.07.2025.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України). За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника (частина перша статті 1077 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, так і майбутня вимога, яка виникне в майбутньому (частина друга статті 1078 ЦК України). Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів у кредит (частина друга статті 18 Закону України "Про споживче кредитування").

Позивач ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 08.07.2025 та Акта приймання-передачі право вимоги до Відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 403412105 від 31.03.2024 перейшло до Позивача, оплату вартості портфеля вимог Позивачем здійснено за платіжною інструкцією від 08.07.2025, а отже Позивач набув статусу нового кредитора у спірних правовідносинах.

Оцінюючи доводи Відповідачки щодо відсутності права вимоги у Позивача через укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до виникнення кредитного зобов`язання (31.03.2024), суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути майбутня грошова вимога. Пунктом 1.3 Договору факторингу від 28.11.2018 прямо передбачено відступлення вимог, які виникнуть у майбутньому. Безпосередня передача та індивідуалізація заборгованості ОСОБА_1 відбулася на підставі підписаного сторонами 18.06.2024 Реєстру прав вимоги № 289, Актів звірки та Протоколу узгодження предмету факторингової операції від 18.06.2024, тобто після виникнення кредитного боргу. Щодо тверджень Відповідачки про відсутність доказів оплати за першим договором факторингу, суд роз`яснює, що Відповідачка не є стороною Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а підписання первісним кредитором та першим фактором Протоколу узгодження предмету факторингової операції від 18.06.2024 засвідчує повне виконання умов правочину та відсутність спору між самими сторонами факторингу щодо переходу права вимоги. З огляду на це вказані заперечення Відповідачки є необґрунтованими та відхиляються судом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Здійснюючи судовий розгляд, суд зобов`язаний здійснити перевірку обґрунтованості та правильності математичного розрахунку заборгованості, наданого позивачем, із застосуванням імперативних норм законодавства.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 994,60 грн, суд виходить з того, що факт отримання Відповідачкою кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн підтверджений Платіжним дорученням № 2ba9fc8c-013b-4279-86ef-77bfe047d4b9 від 31.03.2024 та довідкою кредитора. Здійсненим 12.04.2024 частковим платежем у розмірі 5,40 грн заборгованість за тілом кредиту зменшено до 5 994,60 грн. Відповідачка у поданих заявах по суті справи факт отримання коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 994,60 грн визнала повністю. Зваживши на викладене, вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 5 994,60 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд зазначає таке.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України нараховуються як плата за правомірне користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Досліджуючи умови Договору кредитної лінії № 403412105 від 31.03.2024, суд встановив, що відповідно до пункту 7.1 Договору рекомендованою датою повернення кредиту за першим траншем є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 16.04.2024, тобто протягом 16 календарних днів від дати отримання коштів. Таким чином, строк (дисконтний період) кредитування за договором визначено тривалістю 16 днів (з 31.03.2024 по 16.04.2024 включно).

Суд провів перевірку нарахування процентів у межах погодженого сторонами 16-денного строку кредитування за зафіксованою у договорі ставкою 2,50% на день (150,00 грн на день) та встановив, що сума процентів за 16 днів користування кредитом становить 2 400,00 грн (16 днів х 150,00 грн). Указана ставка (2,50% на день) відповідала імперативним обмеженням першого 120-денного періоду Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Суму процентів у розмірі 2 400,00 грн Відповідачка у поданих запереченнях на відповідь на відзив від 15.10.2025 визнала повністю.

Водночас суд відхиляє доводи Позивача щодо правомірності нарахування процентів виходячи з розрахункового періоду 1826 днів та орієнтовної загальної вартості кредиту 273 900,00 грн за пунктом 8.4 Договору. Пункт 8.4 Договору містить виключно розрахункові алгоритми обчислення денної процентної ставки за методикою Національного банку України, тоді як за змістом пунктів 2.3 та 7.1 Договору та Заявки строк надання першого траншу був обмежений 16 календарними днями (до 16.04.2024 включно). Подальше неповернення кредиту не продовжує строк правомірного користування кредитними коштами за відсутності укладення нових траншів чи додаткових угод.

Після закінчення визначеного договором 16-денного строку кредитування (після 16.04.2024) право кредиторів нараховувати договірні проценти за статтею 1048 ЦК України припинилося.

Нарахування первісним кредитором та його правонаступниками процентів поза межами 16-денного строку кредитування в сумі 19 923,43 грн (22 323,43 грн - 2 400,00 грн) суперечить імперативним приписам закону та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Крім того, після 21.04.2024 гранична денна ставка за Законом № 3498-IX зменшилася до 1,5% на день, а з 20.08.2024 - до 1,0% на день (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23), що унеможливлює подальше нарахування процентів за ставкою 2,50% на день. Відтак позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами підлягає частковому задоволенню в сумі 2 400,00 грн, а у задоволенні вимоги про стягнення процентів у розмірі 19 923,43 грн належить відмовити.

Судом також установлено, що нарахування пені, штрафів чи платежів за статтею 625 Цивільного кодексу України Позивачем у прохальній частині позову не заявлялося та до стягнення не пред`являлося, що узгоджується з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов частково. Оскільки часткове визнання позову Відповідачкою у розмірі 8 394,60 грн (5 994,60 грн тіла кредиту та 2 400,00 грн процентів за 16 днів) відповідає дійсним обставинам справи, підтверджується розрахунковими документами, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову у цій частині.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 8 394,60 грн, з яких: 5 994,60 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 400,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у сумі 19 923,43 грн належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частинами першою та другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано Позивачем в електронній формі через підсистему "Електронний суд". Таким чином, належний до сплати за подання цього позову судовий збір становить 1 937,92 грн (2 422,40 грн х 0,8).

Оскільки Позивач при поданні позову в електронній формі сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн без урахування понижуючого коефіцієнта 0,8, сума надмірно сплаченого судового збору у розмірі 484,48 грн (2 422,40 грн - 1 937,92 грн) може бути повернута Позивачу з Державного бюджету України за його окремим клопотанням на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Ціна позову становить 28 318,03 грн, позовні вимоги задоволено на суму 8 394,60 грн, що складає 29,64% (29,6440%) від ціни позову. Відтак з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 574,48 грн (1 937,92 грн х 29,6440%), а решта сплаченого судового збору покладається на Позивача.

Вирішуючи вимогу Позивача про стягнення з Відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд керується статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України. На підтвердження витрат Позивач надав Договір № 09/07/25-01 від 09.07.2025, Додаткову угоду № 25770850361 від 09.07.2025 та Акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість послуг визначено у сумі 7 000,00 грн (складення позову - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів - 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн, підготовка клопотання - 500,00 грн).

Аналізуючи співмірність заявлених витрат, суд зазначає, що ця справа є малозначною, типовою у сфері споживчого кредитування та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Заявлений розмір послуг за складення позовної заяви (5 000,00 грн) є надмірним, оскільки позов є виготовленим за допомогою стандартного шаблону, а підготовка запиту та клопотання є супутніми технічними діями. Враховуючи критерії розумності, співмірності та складності справи, суд вважає обґрунтованим базовий розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. Зваживши на часткове задоволення позову (29,6440%), на підставі частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 889,32 грн (3 000,00 грн х 29,6440%), а у задоволенні решти цієї вимоги належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 127, 133, 137, 141, 178, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 205, 207, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", Законом України "Про судовий збір", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Договором кредитної лінії № 403412105 від 31.03.2024 у загальному розмірі 8 394,60 грн (вісім тисяч триста дев`яносто чотири гривні 60 копійок), яка складається з: 5 994,60 грн (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 60 копійок) - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 2 400,00 грн (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 574,48 грн (п`ятсот сімдесят чотири гривні 48 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 889,32 грн (вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 32 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 02.11.2026

Суддя К.С. Застрожнікова