Рішення № 141167455, 26.10.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1283/26

Провадження № 2/135/819/26

РІШЕННЯ

іменем України

26.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026 року в розмірі 25 065 грн, в тому числі: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 765 грн; суми заборгованості по відсотках - 4 500 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 800 грн. та стягнути сплачений судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.03.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №577150002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаний у порядку визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 02.03.2026 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №577150002 про надання кредиту. В цей день ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №577150002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направила ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1272, на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, 02.03.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №577150002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , зазначену позичальником при укладенні договору.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026 належним чином не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 09.07.2026 складає 25 065 грн, в тому числі: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 765 грн; суми заборгованості по відсотках - 4 500 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 800 грн .

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 31.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), та вручене відповідачу 08.08.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статтею 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір або інший правочин (пункт 1 частина 2 статті 11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується, зокрема, Законом України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що 02.03.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №577150002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 17-28).

Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта, щодо укладення електронного договору про надання кредиту №577150002 від 02.03.2026 (а.с.48).

Як вбачається з позову та доданих до нього документів, Кредитний договір між кредитором та позичальником були підписані електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, тобто був укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18; від 09.09.2020 у справі №732/670/19; від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 02.11.2021 у справі №243/6552/20, від 31.01.2024 у справі №671/1832/20.

Таким чином, суд вважає встановленим факт укладення між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 договору №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026, який складається із Пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту №577150002 (Споживчий кредит. Електронна форма), Договору про надання кредиту №577150002 (Споживчий кредит. Електронна форма), Паспорту споживчого кредиту, із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3, 2.4, 2,5, 2.7, 2.8, 2.12., 2.14. договору №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000 грн., строком на 16 тижнів до 22.06.2026, стандартна процентна ставка за кредитом 1% в день, комісія за видачу кредиту 1 800 грн, орієнтовна вартість наданого кредиту 18 322,77 грн, загальні витрати за кредитом 9 322,77 грн, денна процентна ставка 0,92%, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором.

Сторонами в п.4.2.2. Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором №577150002 від 02.03.2026 в розмірі 9 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту в АТ «Укрсиббанк», що підтверджується довідкою щодо переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» (а.с.51).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання, передбачені умовами договору №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026 належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 09.07.2026 складає 25 065 грн, в тому числі: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 765 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 4 500 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 800 грн (а.с.11-12).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині основного боргу в сумі 9 000 грн та нарахованих відсотків в сумі 9 765 грн узгоджується із умовами кредитного договору.

Разом з цим, суд не може погодитись із правомірністю нарахування відповідачу суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 4 500 грн з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, стягнення відсотків в порядку ст.625 ЦК України у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 800 грн суд зазначає наступне.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15.

Враховуючи вищевикладене, умови договору №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026, яким передбачено сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 1 800 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за договором №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 18 765 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 765 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи подання позивачем позову в електронному вигляді з використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (18765 грн (розмір задоволених вимог) х 100 % : 25065 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 74,87% задоволених вимог; 2662,40 грн х 74,87% : 100 % = 1 993,34 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №577150002 про надання кредиту від 02.03.2026 в розмірі 18 765 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень, в тому числі: прострочені платежі по тілу кредиту 9 000 грн; прострочені платежі по процентах - 9 765 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в сумі 1 993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 34 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова