Рішення № 141157768, 21.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3932/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду із даним позовом, який обґрунтовує тим, що 01.07.2025 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір №545105-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Вказує, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 4441-1111 4529-4850, котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором №545105-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 67800 грн. 00 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000 грн. 00 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 33800 грн. 00 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 10000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів за комісією - 4000 грн. 00 коп..

Позивач зазначає, що до теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушиі свої зобов`язання, встановлені договором.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 545105-КС-001 про надання кредиту від 01.07.2025 року, що становить 67 800,00 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн. судового збору.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами прощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

На адресу суду надійшла відповідь на виконання ухвали, та надано інформацію з якої вбачається,що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та надано інформацію про рух коштів за цією карткою в період з 01.07.2025 по 16.12.2025.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій також просив врахувати його пояснення надані у попередньому судовому засіданні.

Так, у попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечив факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, проте зазначив, що не має можливості сплатити заборгованість у такому розмірі через його скрутне матеріальне становище, не знав, що розмір відсотків буде таким великим.

Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №545105-КС-001 про надання кредиту, яку відповідач прийняв, на умовах визначених офертою.

Позивачем направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7144 на номер телефону НОМЕР_2 , котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 01.07.2025 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір №545105-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно умов цього договору сторонни погодили, що загальний розмір наданого Кредиту становить 20 000,00 (Двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. Строк дії Договору: до 16.12.2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 49 464,22 грн. Загальні витрати за Кредитом: 29 464,22 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять цілих двадцять три сотих процентів. 2.12. Денна процентна ставка: 0,87 процентів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за видачу кредиту: 4 000,00 грн.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 4441-1111 4529-4850, котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід».

З наданого позивачем розрахунку слідує, що станом станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором №545105-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 67800 грн. 00 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000 грн. 00 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 33800 грн. 00 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 10000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів за комісією - 4000 грн. 00 коп..

Наявність заборгованості також підтверджується випискою про рух коштів наданою АТ «Універсалбанк» за платіжною карткою № НОМЕР_1 , яку було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, уклавши кредитний договір в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Перевіривши поданий розрахунок позовних вимог з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає, що вимоги позивача є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, нарахованими процентами, комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 10000 грн., суд зазначає, що у відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, такий неодноразово продовжено.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 10000 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2269 грн. 72 коп..

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 76-81, 141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Договором про надання кредиту № 545105-КС-001 від 01.07.2025 року у розмірі 57 800, 00 грн. (п`ятдесят сім тисяч вісімсот), яка складається з: 20000,00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту; 33800,00 грн. - прострочені платежі по процентах; 4000,00 грн - прострочені платежі за комісією.

У решті вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239 судовий збір у розмірі 2 269,69 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять грн. шістдесят дев`ять коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки. Буд. 26, офіс 411).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено та проголошено 26.10.2026 року о 10 год. 25 хв..

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул