Рішення № 141145351, 27.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа №922/1570/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І МЕДИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ"доДержавного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1простягнення 1.366.790,52 грн та повернення майна

за участю представників:

позивача Дейнека Е.В.

третьої особи на стороні позивача не з`явився;

відповідача Малишевський С.В.

третьої особи на стороні відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету неустойку в розмірі 1.366.790,52 грн за період з 30.10.2025 по 31.03.2026;

- зобов`язати відповідача повернути балансоутримувачу ДП "ДНЦЛЗ" шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення в 1-му корпусі: підвал кім. №20,24 (23,0 кв.м), 1 поверх кім. №28-39,42-45,52,65,66,73,74,76-78,80- 84,86-88 (440,6 кв.м), 4 поверх кім. №2-26,28-56,58 (918,5кв.м), літ. "А-4", загальною площею об`єкта оренди 1.382,1 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, 33.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026 (суддя Кухар Н.М.) відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1570/26 та, зокрема, залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП "ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І МЕДИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 у справі №922/1570/26, зокрема, залучено до до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 у справі №922/1570/26 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кухар Н.М. від розгляду справи №922/1570/26. Справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до статті 32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 прийнято справу №922/1570/26 до провадження судді Добрелі Н.С.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/1570/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні по суті 05.10.2026 у справі №922/1570/26 була оголошена перерва на 27.10.2026 о 12:30 год.

Присутній у судовому засіданні по суті 27.10.2026 представник позивача позов підтримував у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні по суті 27.10.2026 проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у заявах по суті справи.

Правом на участь представників у судовому засіданні по суті 27.10.2026 треті особи не скористалися; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронних кабінетів ДП "ДНЦЛЗ" та ОСОБА_1 у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши присутній представників сторін, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області як орендодавцем та ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" як орендарем був укладений Договір оренди від 29.07.2011 №4970-Н/10 (далі - Договір).

Договором від 28.01.2021 №7 були внесені зміни до Договору та викладено його в новій редакції.

Згідно з пунктом 4.1. Розділу I Змінювані умови Договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення підвалу першого корпусу №20, 24 площею 23,0 кв. м; першого поверху першого корпусу №28-39, 42-45, 52, 65, 66, 73, 74, 76-78, 80-84, 86-88 площею 440,6 кв. м; четвертого поверху першого корпусу №2-26, 28-56, 58 площею 918,5 кв. м, літ. "А-4", загальною площею 1.382,10 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, 33.

Пунктом 9.1. Розділу I Змінювані умови Договору визначено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 79.073,00грн без ПДВ.

Строк Договору - 5 років до 30.10.2025 (пункту 12.1. Розділу I Змінювані умови Договору).

У відповідності до предмету Договору орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене в пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену в пункті 6 Умов. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.

Згідно з пунктом 3.3. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному в пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Положеннями пункту 3.9. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору передбачено, що надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю.

Відповідно до пункту 4.1. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору в разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (пункт 4.3. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору).

Згідно з пунктом 4.4. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору, якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього Договору.

Цей Договір укладений на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі та закінчується датою припинення цього договору (пункт 11.1. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору).

За результатами розгляду заяви ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" від 19.08.2025 №RGLR001-UA-20250819-11236 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.08.2025 №261 був оголошений аукціон, за результатами якого Договір може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Листом від 28.08.2025 №963-03-1-1087 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повідомило ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" та ДП "ДНЦЛЗ" про оголошення електронного аукціону щодо продовження договору оренди на 5 років. Дата аукціону 18.09.2025 об 11:10:00, кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні 17.09.2025 до 20:00:00.

Згідно з Протоколом про результати проведення електронного аукціону №LLP001-UA-20250827-47034 електронний аукціон з оренди державного майна - нежитлові приміщення підвалу першого корпусу №20, 24 площею 23,0 кв. м; першого поверху першого корпусу №28-39, 42-45, 52, 65, 66, 73, 74, 76-78, 80-84, 86-88 площею 440,6 кв. м; четвертого поверху першого корпусу №2-26, 28-56, 58 площею 918,5 кв. м, літ. "А-4", загальною площею 1.382,10 кв. м, що обліковується на балансі ДП "ДНЦЛЗ" не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників.

Листом від 19.09.2025 №963-03-1-1401 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повідомило ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" та ДП "ДНЦЛЗ" про те, що електронний аукціон з продовження Договору на 5 років не відбувся. У зв`язку з чим, позивач просив відповідача протягом трьох робочих днів з моменту припинення Договору (30.10.2025) повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 22.09.2025 №348 визнано Аукціон на продовження Договору таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду; припинено дію Договору з дати закінчення строку договору, а саме: з 30.10.2025.

Листом від 23.10.2025 №280-4 ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з проханням надати інформацію щодо призначення відповідальної або уповноваженої особи, яка має право підпису документів від імені ДП "ДНЦЛЗ", а також повідомити подальший порядок дій для належного оформлення Акту повернення орендованого майна.

Листом від 28.10.2025 №963-03-1-2080 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Фонду державного майна України, в якому просило надати інформацію щодо призначення відповідальної особи або уповноваженої особи, яка має право підпису від імені ДП "ДНЦЛЗ", а також повідомити подальший порядок дій для належного оформлення Акту повернення орендованого майна.

У відповідь на вказаний вище лист Фонд державного майна України доручив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області як орендодавцю державного майна, яке обліковується на балансі ДП "ДНЦЛЗ", в п`ятиденний термін здійснити огляд орендованого майна, прийняти справи, а також оформити Акт повернення орендованого майна та надати Фонду підтверджуючі документи (лист від 06.11.2025 №15/1577).

Листом від 13.11.2025 №963-03-1-2447 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зобов`язало ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" звільнити орендоване майно, підписати Акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності по Договору та повідомити регіональне відділення про дату і час проведення огляду звільненого орендованого майна.

Листом від 19.11.2025 №316-4 ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" просило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області продовжити дію Договору на період завершення процедури перетворення підприємства.

Листом від 23.12.2025 №963-03-1-3135 позивач повідомив відповідача про відсутність правових підстав щодо продовження Договору та зобов`язав ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" як орендаря звільнити орендоване майно, підписати Акт повернення з оренди та повідомити про дату та час проведення огляду звільненого орендованого майна.

Листом від 10.03.2026 №963-03-1-1136 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 10.03.2026 орендарем не здійснені заходи щодо повернення державного майна з оренди та вимагав у тижневий термін сплатити неустойку в розмірі 1.082.627,88 грн за період з 30.10.2025 до 28.02.2026.

Листом від 03.04.2026 №963-03-1-1548 позивач вимагав у тижневий термін сплатити неустойку в розмірі 1.366.790,52 грн та надати Акт повернення з оренди нерухомого майна.

Втім відповідач відповіді на вказаний вище лист не надав, неустойку не сплатив, орендоване майно не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права, а саме: стягнення неустойки та зобов`язання повернути майно.

У відзиві відповідач зазначив, що з огляду на відсутність належного та своєчасного повідомлення балансоутримувача про непродовження Договору, такий договір вважається продовженим автоматично на період дії воєнного стану та чотири місяці після його припинення або скасування з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634. Отже твердження позивача про припинення дії Договору є помилковими та такими, що суперечить положенням чинного законодавства, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо повернення майна, та, відповідно, відсутні правові підстави для нарахування неустойки за неправомірне користування об`єктом оренди після закінчення строку дії Договору. Разом із тим, відповідач зазначив, що сплачені останнім кошти безпосередньо пов`язані зі спірними правовідносинами щодо користування державним майном за відповідний період, були прийняті отримувачем та не повернуті платнику, а тому мають бути зараховані в рахунок часткового погашення заявлених позивачем майнових вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, орендоване майно за спірним Договором є державним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду (частина четверта статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом часини першої статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами між позивачем та відповідачем був укладений Договір щодо державного майна - нежитлові приміщення підвалу першого корпусу №20, 24 площею 23,0 кв. м; першого поверху першого корпусу №28-39, 42-45, 52, 65, 66, 73, 74, 76-78, 80-84, 86-88 площею 440,6 кв. м; четвертого поверху першого корпусу №2-26, 28-56, 58 площею 918,5 кв. м, літ. "А-4", загальною площею 1.382,10 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, 33 зі строком оренди до 30.10.2025.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що у вересні 2025 за результатами розгляду заяви ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" від 19.08.2025 №RGLR001-UA-20250819-11236 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.08.2025 №261 був оголошений аукціон, за результатами якого Договір може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.

Разом із тим згідно з Протоколом про результати проведення електронного аукціону №LLP001-UA-20250827-47034 електронний аукціон з оренди державного майна - нежитлові приміщення підвалу першого корпусу №20, 24 площею 23,0 кв. м; першого поверху першого корпусу №28-39, 42-45, 52, 65, 66, 73, 74, 76-78, 80-84, 86-88 площею 440,6 кв. м; четвертого поверху першого корпусу №2-26, 28-56, 58 площею 918,5 кв. м, літ. "А-4", загальною площею 1.382,10 кв. м, що обліковується на балансі ДП "ДНЦЛЗ" не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників.

У відповідності до пункту 152 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 аукціон на продовження договору оренди визнається таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду, в разі, зокрема, відсутності учасників аукціону.

В подальшому листом від 19.09.2025 №963-03-1-1401 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повідомило ДП "ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР" та ДП "ДНЦЛЗ" про те, що електронний аукціон з продовження Договору на 5 років не відбувся. У зв`язку з чим, позивач просив відповідача протягом трьох робочих днів з моменту припинення Договору (30.10.2025) повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про оренду державного майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.

Враховуючи те, що аукціон на продовження Договору не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників аукціону, суд дійшов висновку про те, що спірний Договір припинився 30.10.2025 у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено.

При цьому твердження відповідача про те, що строк дії спірного Договору був автоматично продовжений на період дії воєнного стану, суд вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства, з огляду на наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, строк якого в подальшому був неодноразово продовжено та який тривав на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду цієї справи.

У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану сфера законодавчого регулювання орендних відносин державної та комунальної форми власності зазнавала змін.

Згідно з пунктом 6-1 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Так, згідно з положеннями пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 №634 (в редакції чинній станом на час її прийняття, далі - Постанова №634) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №910/5234/25 зазначено, що наведеною нормою права встановлено автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк яких закінчується під час дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022, за умови, зокрема, що строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану. Зважаючи на цю норму права, за умови відсутності певних умов щодо непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", такі договори є продовженими в силу Закону, тобто автоматично.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів від 27.05.2025 №614 (яка набрала чинності 29.05.2025) пункт 5 Постанови №634 був викладений у новій редакції, відповідно до якої, зокрема, договори оренди державного та комунального майна, розташованого на визначених територіях, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації та визначається із урахуванням переліку визначених територій.

При цьому, твердження відповідача про те, що положення постанови Кабінету Міністрів від 27.05.2025 №614 не підлягають застосуванню в цілому до спірних правовідносин суд вважає безпідставними та помилковими, виходячи з наступного.

Так, у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів від 27.05.2025 №614 зазначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується протягом чотирьох місяців з дати набрання чинності цією постановою, вважаються продовженими до дати, що настає через чотири місяці після дати закінчення строку дії договору, крім договорів оренди, зазначених у пункті 5 Постанови №634.

Зміст вказаного пункту вказує на те, що він стосується договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується протягом чотирьох місяців з дати набрання чинності цією постановою і що саме ці договори вважаються продовженими до дати, що настає через чотири місяці після дати закінчення строку дії договору.

Отже, оскільки строк дії спірного Договору закінчувався 30.10.2025, тобто поза межами встановленого пунктом 2 Постанови №614 чотиримісячного періоду з дати набрання нею чинності, передбачене цим пунктом автоматичне продовження строку дії договору на чотири місяці не поширюється на спірні правовідносини. Водночас зазначена обставина свідчить лише про незастосування відповідного положення щодо продовження строку дії спірного Договору оренди, а не Постанови №614 у цілому, як помилково стверджує відповідач.

З огляду на це, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Постанови №634 у редакції, котра діяла на момент закінчення строку дії Договору.

Як вже було зазначено вище, згідно з пунктом 5 Постанови №634 (в редакції станом на момент закінчення строку дії Договору) договори оренди державного та комунального майна, розташованого на визначених територіях, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації та визначається із урахуванням переліку визначених територій.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 №987) для Харківської міської територіальної громади UA63120270010096107 визначена дата завершення бойових дій, а саме 15.09.2022. Відтак, на спірні правовідносини не розповсюджується дія підпункту 5 Постанови №634.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірний Договір припинив свою дію 30.10.2025 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про оренду державного майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Як визначено частиною другою статті 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Умовами пункту 4.1. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору передбачено, що в разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

Майно вважається повернути з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (пункт 4.3. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем орендованого майна після припинення строку дії Договору. При цьому, сторонами не зазначено про наявність цих доказів під час розгляду даної справи.

При цьому твердження відповідача про те, що він не мав можливості повернути орендоване майно балансоутримувачу внаслідок відсутності відповідальної або уповноваженої особи, яка має право підпису документів від імені ДП "ДНЦЛЗ", суд вважає безпідставним, з огляду на наступне. Як свідчать матеріали справи листом від 13.11.2025 №963-03-1-2447 позивач повідомив відповідача про те, що Фондом державного майна України доручено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області оформити Акт повернення орендованого майна. Натомість, відповідач не здійснив повернення орендованого майна позивачу.

Враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем майна після припинення Договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно - нежитлові приміщення підвалу першого корпусу №20, 24 площею 23,0 кв. м; першого поверху першого корпусу №28-39, 42-45, 52, 65, 66, 73, 74, 76-78, 80-84, 86-88 площею 440,6 кв. м; четвертого поверху першого корпусу №2-26, 28-56, 58 площею 918,5 кв. м, літ. "А-4", загальною площею 1.382,10 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, 33.

Невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що відповідно до частини другої статті 785 ЦК України полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з пунктом 4.4. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору, якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього Договору.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2020 у справі №915/1429/19, визначальним для застосування частини другої статті 785 ЦК України у спірних правовідносинах є саме факт неповернення об`єкта найму наймодавцю, а не факт користування/не користування наймачем об`єктом найму, оскільки поняття "неповернення речі" не є тотожним поняттю "не користування" у правовому сенсі статті 785 ЦК України.

Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України.

Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, в зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується.

Відповідач не довів виконання свого обов`язку щодо повернення орендованого майна та оформлення передання майна шляхом підписання акта здачі-приймання майна ні в строк, визначений умовами договору, ні станом на час ухвалення рішення у справі, не подав доказів передачі майна чи доказів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря або на ухилення від підписання акта приймання-передачі майна.

Отже, позивач у відповідності до вищевказаних положень статті 785 ЦК України та пункту 4.4. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору за порушення строків повернення орендованого майна нарахував відповідачу неустойку в розмірі 1.366.790,52 грн за період з 30.10.2025 до 31.03.2026, виходячи з розміру орендної плати 129.620,98 грн та 139.990,66 грн (з урахуванням індексації) на місяць.

Разом із тим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про оренду державного майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до пункту 4.1. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору в разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

З огляду на наведені вище положення, обов`язок орендаря щодо повернення орендованого майна виникає протягом трьох робочих днів з дати припинення договору.

Враховуючи те, що спірний Договір припинив свою дію 30.10.2025, то відповідач мав впродовж трьох робочих днів, а саме до 04.11.2025 включно повернути відповідне орендоване майно балансоутримувачу. З огляду на це, нарахування позивачем неустойки до 04.11.2025 включно є безпідставним та помилковим.

Окрім цього, розмір такої неустойки має розраховуватися виходячи із розміру орендної плати станом на день припинення договору оренди майна (див. пункт 4.8. постанови Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №904/8325/21).

При цьому, Верховний Суд наголосив, що застосування індексу інфляції до орендної плати з метою визначення бази для розрахунку неустойки є неправильним і призводить до необґрунтованого збільшення її розміру.

Як свідчать матеріали справи, розмір орендної плати станом на момент закінчення строку дії Договору становив 64.810,49 грн та сплачувався відповідачем з урахуванням підпункту 4 пункту 1 Постанови №634, згідно з яким на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Натомість, позивач нараховував неустойку, виходячи з повного розміру орендної плати 129.620,98 грн, що суперечить підпункту 4 пункту 1 Постанови №634, а також з урахуванням її індексації, починаючи з лютого 2026, що також суперечить постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №904/8325/21.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок неустойки за період з 05.11.2025 до 31.03.2026, виходячи з розміру орендної плати 64.810,49 грн (подвійний розмір 129.620,98 грн), та оскільки за листопад 2025 року неустойка нараховується з 05.11.2025, тобто за 26 днів цього місяця, суд зазначає, що її арифметично правильний розмір неустойки в цілому становить 630.822,10 грн. В іншій частині (735.968,42 грн) нарахування неустойки є безпідставним.

Щодо аргументів відповідача про необхідність зарахування сплаченої ним орендної плати в загальному розмірі 237.724,87 грн в рахунок сплати неустойки, то суд зазначає, що положеннями пункту 3.9. Розділу ІІ Незмінювані умови Договору передбачено, що надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Отже, вищезазначеним положенням передбачений порядок повернення.

Щодо посилання відповідача на положення частини третьої статті 551 ЦК України, котрими передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд зазначає, що відповідачем не наведено виняткових обставин, які б давали підстави для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки і такі обставини не встановлені судом. Враховуючи те, що за відсутності обставин, які би свідчили про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, у випадку їх безпідставного зменшення - це призведе до порушення принципу рівності сторін та порушення балансу інтересів сторін, суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення неустойки, нарахованої відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 630.822,10 грн, а також зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна державне окреме індивідуально визначене майно. В іншій частині стягнення неустойки суд відмовляє з огляду на вищезазначене.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.664,20 грн (за вимогою немайнового характеру) та 7.568,06 грн (за вимогами майнового характеру), а всього в розмірі 10.232,26 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ" (Україна, 61085, Харківська обл., м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 33, код ЄДРПОУ 22617729) на користь Державного бюджету (Назва отримувача: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/22080300 Код ЄДРПОУ отримувача: 37874947 Номер рахунку: UA088999980313090094000020649; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)) неустойку в розмірі 630.822,10 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Зобов`язати Державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ" (Україна, 61085, Харківська обл., м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 33, код ЄДРПОУ 22617729) повернути балансоутримувачу Державному підприємству "ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І МЕДИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ" (Україна, 61085, Харківська обл., м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 33, код ЄДРПОУ 00482329) шляхом підписання акту приймання-передавання про повернення майна державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення в 1-му корпусі: підвал кім. №20,24 (23,0 кв. м), 1 поверх кім. №28-39, 42-45, 52, 65, 66, 73, 74, 76-78, 80-84, 86-88 (440,6 кв. м), 4 поверх кім. №2-26, 28-56, 58 (918,5 кв. м), літ. «А-4» загальною площею об`єкта оренди 1.382,1 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, 33.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФАРМАКОПЕЙНИЙ ЦЕНТР ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ" (Україна, 61085, Харківська обл., м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 33, код ЄДРПОУ 22617729) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 3, код ЄДРПОУ 44223324) витрати зі сплати судового збору в розмірі 10.232,26 грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "03" листопада 2026 р.

СуддяН.С. Добреля