Рішення № 141145158, 02.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 917/45/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засіданні Отюгова О.І., розглянувши заяви відповідача 2 - ФО-П Мартиш С. А. (вх. №14239 від 22.10.2026 р.) та відповідача 1 - Черемісіної С. А. (вх. №14356 від 26.10.2026 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 -

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок", вул. Соборна, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600,

до відповідачів:

1. фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни, АДРЕСА_1 ,

2. фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни, АДРЕСА_2

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/45/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" до фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни та фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18, зобов`язавши відповідачів демонтувати за власний рахунок самовільно проведене опорядження фасаду зовнішньої стіни, а також встановлений ґанок нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18 з врахуванням відстані 1800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ "Перукарня "Світанок" до перегородки з приміщенням, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою "РІО КАВА" (вх. № 50/26).

Рішенням від 20.10.2026 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідачі 1 та 2 у своїх відзивах на позовну заяву зазначили, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу та на проведення експертизи будуть подані до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Також у судовому засіданні 20.10.2026 року відповідачі 1 та 2 зробили відповідні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та на проведення експертизи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

22.10.2026 року до суду від ФО-П Мартиш С. А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 у розмірі 45 984,48 грн, з яких: 23 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 21 984,48 грн - витрати на підготовку висновку експерта №4594 від 25.06.2026 р. (вх. №14239).

26.10.2026 року до суду від ФО-П Черемісіної С. А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 у розмірі 11 000,00 грн (вх. №14356, документ сформований в системі "Електронний суд" 23.10.2026 р.).

Ухвалою від 23.10.2026 року суд прийняв заяву ФО-П Мартиш С. А. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат та запропонував іншим учасникам справи подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву відповідача 2 про розподіл судових витрат протягом 3 днів з дня отримання ухвали та надати їх суду та відповідачу 2.

Ухвалою від 27.10.2026 року суд прийняв заяву ФО-П Черемісіної С. А. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат та запропонував іншим учасникам справи подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву відповідача 1 про розподіл судових витрат протягом 3 днів з дня отримання ухвали та надати їх суду та відповідачу 1.

26.10.2026 року до суду від позивача надійшли запереченнями на заяву ФО-П Мартиш С. А. про розподіл судових витрат (вх. №14385).

30.10.2026 року до суду від позивача надійшли запереченнями на заяву ФО-П Черемісіної С. А. про розподіл судових витрат (вх. №14647).

При вирішенні заяв ФО-П Мартиш С. А. та ФО-П Черемісіної С. А. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 (вх. №14239 від22.10.2026 року та вх. №14356 від 26.10.2026 р.) суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на проведення експертизи ФО-П Мартиш С. А. до матеріалів справи було надано (копії): ордер серія ВІ №1369123 від 28.01.2026 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №1832 від 08.08.2017 р., договір про надання правничої допомоги від 26.01.2026 р., акт приймання-передачі від 11.02.2026 р. наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 р., акт приймання-передачі від 20.10.2026 р. наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 р., рахунок №11/02 від 11.02.2026 р., рахунок№20/10 від 20.10.2026 р., платіжні інструкції від 21.10.2026 р. на суму 15 000,00 грн та від 12.02.2026 р. на суму 8 000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на виконання договору про надання правничої допомоги від 26 січня 2026 р., акт здачі приймання висновку експерта від 25.06.2026 р. №4594, платіжна інструкція від 01.04.2026 р. на суму 21 984,48 грн, договір №4594.

На підтвердження факту надання правничої допомоги ФО-П Черемісіною С. А. до матеріалів справи було надано (копії): договір про надання правничої (правової) допомоги від 07.02.2026 р., опис робіт (наданих послуг) на виконання договору про правничу допомогу від 07.02.2026 р., акт приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2026 р. по договору про надання правничої допомоги від 07.02.2026 р., акт приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2026 р. по договору про надання правничої допомоги від 07.02.2026 р., рахунок №4 від 24.02.2026 р., рахунок №2 від 11.02.2026 р., платіжні інструкції №107 від 11.02.2026 р. на суму 5 000,00 грн, та №111 від 24.02.2026 р. на суму 1 500,00 грн, ордер серія ВІ №1371936 від 09.02.2026 р.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто за нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (зокрема, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені чч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України (зокрема, пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як зазначено у заяві ФО-П Мартиш С. А. про ухвалення додаткового рішення та вбачається з матеріалів справи, 26.01.2026 року адвокат Христич О. С. (далі - адвокат 1) та Фізична особа - підприємець Мартиш С. А. (далі - клієнт 1) уклали договір про надання правничої допомоги (далі - договір від 26.01.2026 р.).

Відповідно до цього договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати йому правничі послуги у вигляді представництва інтересів клієнта в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднаннях, судових установах України усіх інстанцій, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором та/або за домовленістю сторін (п. 1.1 договору від 26.01.2026 р.).

До інших видів правової/правничої допомоги належить надання адвокатом клієнту правової/правничої допомоги з надання правової/правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють правовідносини щодо представництва інтересів клієнта у Господарському суді Полтавської області у справі №917/45/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" до фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни та фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18, зобов`язавши відповідачів демонтувати за власний рахунок самовільно проведене опорядження фасаду зовнішньої стіни, а також встановити ґанок нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18, з врахуванням відстані 1 800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ "Перукарня "Світанок" до перегородки з приміщенням, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою "РІО КАВА" тощо (п. 1.2 договору від 26.01.2026 р.).

Розмір оплати роботи адвоката при надання правової/правничої допомоги , а також умови та порядок розрахунків, визначається сторонами за домовленістю. Сторони погодили, що адвокат на виконання умов договору зобов`язується надати клієнту послуги, визначені, зокрема п. 1.1 цього договору, за наступними тарифами (розмір гонорару):

за підготовку та направлення відзиву на позовну заяву у справі №917/45/26 - 8000,00 грн (вісім тисяч гривень);

у разі подання позивачем по справі №917/45/26 відповіді на відзив, за підготовку та подання заперечення на відповідь на відзив/додаткових пояснень по справі №917/45/26 - 5 000,00 грн (п`ять тисячі гривень);

за підготовку та подання додаткових пояснень по справі - 4000,00 грн (чотири тисячі гривень);

(за необхідності) за підготовку клопотань, заяв з процесуальних та інших питань 2000,00 грн. (дві тисячі гривень);

за участь в одному судовому засіданні незалежно від витраченого часу по м. Полтава 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень);

за підготовку та направлення адвокатського запиту - 2000,00 грн (дві тисячі гривень) (п. 4.1 договору від 26.01.2026 р.) (п. 4.1 договору від 26.01.2026 р.).

Пунктом 4.2. Договору від 26.01.2026 визначено, що винагорода адвоката складається з гонорару на умовах і в порядку, що сплачується Клієнтом на умовах і в порядку, що визначені договором. За домовленістю Сторін, оплата правової допомоги адвоката може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу.

Факт наданих послуг підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг. Підставою для сплати гонорару є рахунок, який надається на вимогу Клієнта (п. 4.5., 4.6. договору від 26.01.2026).

В акті приймання-передачі наданої правничої допомоги від 11.02.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 року (далі - акт від 11.02.2026 р.) сторонами зафіксовано надання адвокатом Христич О. С. наступної професійної правничої допомоги - Підготовлено та подано до Господарського суду Полтавської області відзив на позовну заяву у справі №917/45/26, вартість - 8 000,00 грн.

За надану послугу адвокатом Христич О. С. було виставлено відповідача 2 рахунок №11/02 від 11.02.2026, оплата якого підтверджується платіжною інструкцією від 12.02.2026 р. (код документа 8406-0389-4610-8201).

В акті приймання-передачі наданої правничої допомоги від 20.10.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 року (далі - акт від 20.10.2026 р.) сторонами зафіксовано надання адвокатом Христич О. С. наступної професійної правничої допомоги:

- 24.02.2026 - участь представника відповідача у судовому засіданні у справі №917/45/26 (відкладено за клопотання представника позивача; оголошено перерву в судовому засіданні до 07.04.2026 року до 09:00 год.) , вартість 1 500,00 грн;

- 07.04.2026 - участь представника відповідача у судовому засіданні у справі №917/45/26 (клопотання представника відповідача про відкладення через неотримання висновку експерта) в засіданні оголошено перерву до 12.05.2026 до 11:00), вартість 1 500,00 грн;

- 11.05.2026 - підготовлено та подано до Господарського суду Полтавської області клопотання про долучення доказів до матеріалів справи №917/45/26 (рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №752 від 19.03.2026 з додатками ), вартість 2 000,00 грн;

- 12.05.2026 - участь у судовому засіданні у справі №917/45/26 (клопотання представника відповідача про відкладення через неотримання висновку експерта; в засіданні оголошено перерву до 03.06.2026 до 11:00 ), вартість 1 500,00 грн;

- 13.07.2026 - підготовлено та подано до Господарського суду Полтавської області клопотання про долучення до матеріалів справи №917/45/26 висновку експерта №4594 від 25.06.2026, вартість 2 000,00 грн;

- 10.09.2026 - підготовлено та подано до Господарського суду Полтавської області заперечення на клопотання позивача про призначення додаткової експертизи у справі №917/45/26, вартість 2 000,00 грн;

- 14.09.2026 - участь представника відповідача у судовому засіданні у справі №917/45/26 (оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.09.2026 року до 09:30 год.), вартість 1 500,00 грн;

- 16.09.2026 - участь представника відповідача у судовому засіданні у справі №917/45/26 (закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.10.2026 року на 09:05 год.), вартість 1 500,00 грн;

- 20.10.2026 - участь представника відповідача у судовому засіданні у справі №917/45/26 (вступне слово представника відповідача; дослідження доказів; проголошено вступну та резолютивну частину рішення: відмовлено у задоволенні позову), вартість 1 500,00 грн.

За надані послуги адвокатом Христич О. С. було виставлено відповідача 2 рахунок №20/10 від 20.10.2026, оплата якого підтверджується платіжною інструкцією від 21.10.2026 р. (код документа 8431-1466-6108-9108).

Отже, враховуючи умови договору, суд прийшов до висновку, що сторони договору від 26.01.2026 р. узгодили фіксовану форму гонорару.

Христич О. С. має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва Серія ПТ №1832 від 08.08.2017 року.

Як зазначено у заяві ФО-П Чересісіної С. А. про ухвалення додаткового рішення та вбачається з матеріалів справи, 07.02.2026 року адвокат Даценко Ю.І. (далі - адвокат 2) та Фізична особа - підприємець Черемісіна С. А. (далі - клієнт 2) уклали договір про надання правничої (правової) допомоги (далі - договір від 07.02.2026 р.).

Умови пункти 1.1, 1.2, 4.2, 4.5, 4.6 договору від 07.02.2026 р. є ідентичні до умов договору від 26.01.2026 р.

Розмір оплати роботи адвоката при надання правової/правничої допомоги , а також умови та порядок розрахунків, визначається сторонами за домовленістю. Сторони погодили, що адвокат на виконання умов договору зобов`язується надати клієнту послуги, визначені, зокрема п. 1.1 цього договору, за наступними тарифами (розмір гонорару):

за підготовку та направлення відзиву на позовну заяву у справі №917/45/26 - 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень);

у разі подання позивачем по справі №917/45/26 відповіді на відзив, за підготовку та подання заперечення на відповідь на відзив/додаткових пояснень по справі №917/45/26 - 3 000,00 грн (три тисячі гривень);

(за необхідності) за підготовку клопотань, заяв з процесуальних та інших питань 2000,00 грн. (дві тисячі гривень);

за участь в одному судовому засіданні незалежно від витраченого часу по м. Полтава 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) (п. 4.1 договору від 07.02.2026 р.).

В акті приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 07.02.2026 року (далі - акт від 24.02.2026 р.) сторонами зафіксовано надання адвокатом Даценко Ю. І. наступної професійної правничої допомоги:

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву до Господарського суду Полтавської області у справі №917/45/26, вартість - 5 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Полтавської області по справі №917/45/26, 24.02.2026 р., вартість 1 500,00 грн.

За надані послуги адвокатом ДаценкоЮ. І. було виставлено відповідачу 1 рахунки №2 від 11.02.2026 р. та №4 від 24.02.2026, оплата яких підтверджується платіжними інструкціями №107 від 11.02.2026 р. та №111 від 24.02.2026 р.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 07.02.2026 року (далі - акт від 23.10.2026 р.) сторонами зафіксовано надання адвокатом Даценко Ю. І. наступної професійної правничої допомоги:

- 30.07.2026 - участь в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Полтавської області по справі №917/45/26 - 1 500,00 грн;

- 08.09.2026 - участь в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Полтавської області по справі №917/45/26 - 1 500,00 грн;

- 20.10.2026 - участь в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Полтавської області по справі №917/45/26 - 1 500,00 грн.

Отже, враховуючи умови договору, суд прийшов до висновку, що сторони договору від 07.02.2026 р. узгодили фіксовану форму гонорару.

Даценко Ю. І. має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №1492 від 25.09.2015 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського від 02.02.2024 року по справі № 910/9714/22 зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В силу приписів ст. 126 ГПК України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Позивач у поданих ним запереченнях на заяву ФО-П Мартиш С. А. про розподіл судових витрат (вх. №14385 від 26.10.2026 року) просив повністю відмовити у задоволенні вказаної заяви зважаючи на наступне:

- понесені витрати ФО-П Мартиш С. А. на правову допомогу адвоката під час судових засідань 16.09.2026 р., 24.02.2026 р. та 20.10.2026 р. не є такими що є співмірними витраченому часу адвокатом та складності проведених засідань за участі Христич О. С. та об`єму наданої нею правової допомоги відповідачу 2;

- фактично, понесені вказані витрати на правову допомогу адвоката Христич О. С. у вигляді участі у судових засіданнях 07.04.2026 р. та 12.05.2026 р. ФОП Мартиш С. А. намагається безпідставно покласти на позивача, тоді як дані судові засідання були відкладені судом за клопотанням саме представника відповідача 2 - адвоката Христич О. С.;

- оплата вартості витрат на підготування адвокатом Христич О. С. клопотань про долучення доказів (рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району полтавської області №752 від 19.03.2026 р. з додатками та висновку експерта №4594 від 25.06.2026 р.) не відповідає тому обсягу витраченого часу адвокатом та не відповідає об`єму складності приготування вказаних документів;

- заперечення на клопотання позивача про призначення додаткової експертизи у справі №917/45/26 та позиція ФО-П Мартиш С. А. не стали підставою для відмови судом першої інстанції позивачу у задоволенні клопотання щодо проведення вказаної експертизи.

Також позивач у поданих ним запереченнях на заяву ФО-П Черемісіної С. А. про розподіл судових витрат (вх. №14647 від 29.10.2026 року) просив повністю відмовити у задоволенні вказаної заяви зважаючи на наступне:

- понесені витрати на правову допомогу адвоката під час судових засідань 24.02.2026 р. та 20.10.2026 р. не є такими що є співмірними витраченому часу адвокатом та складності проведених засідань за участі Даценко Ю. І. та об`єму наданої нею правової допомоги відповідачу 1;

- 30.07.2026 р. та 08.09.2026 р. судові засідання не відбулися у зв`язку з ввімкненням автоматизованої системи централізованого оповіщення "повітряна тривога" у м. Полтава та Полтавській області. Отже, понесені вказані витрати на правову допомогу адвоката Даценко Ю. І. відповідач 1 намагається безпідставно покласти на позивача за судові засідання, які не відбулися.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Разом з тим, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 та від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвокатів Христич О. С. та Даценко Ю. І. судом враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.

У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.

При цьому суд не погоджується із запереченнями позивача відносно того, що:

- понесені витрати ФО-П Мартиш С. А. на правову допомогу адвоката під час судових засідань 24.02.2026 р., 16.09.2026 р. та 20.10.2026 р. не є такими що є співмірними витраченому часу адвокатом та складності проведених засідань за участі Христич О. С. та об`єму наданої нею правової допомоги відповідачу 2;

- понесені витрати ФО-П Черемісіної С. А. на правову допомогу адвоката під час судових засідань 24.02.2026 р. та 20.10.2026 р. не є такими що є співмірними витраченому часу адвокатом та складності проведених засідань за участі Даценко Ю. І. та об`єму наданої нею правової допомоги відповідачу 1;

- понесені вказані витрати на правову допомогу адвоката Даценко Ю. І. за судові засідання 30.07.2026 р. та 08.09.2026 р. відповідач 1 намагається безпідставно покласти на позивача, оскільки вони не відбулися через оголошену повітряну тривогу.

Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката Христич О. С. та адвоката Даценко Ю. І. у вищезазначених судових засіданнях суд визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21).

Поряд з цим, суд погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для покладення на нього витрат за послуги, щодо участі представника відповідача 2 - адвоката Христич О. С. в судових засіданнях 07.04.2026 р. та 12.05.2026 р., адже перерви в даних судових засіданнях були оголошені судом саме за клопотанням адвоката Христич О. С. (у зв`язку з відсутністю експертного висновку).

З приводу відшкодування витрат за надані представником відповідача 2 послуги, а саме: підготовка та подача до Господарського суду Полтавської області клопотань про долучення доказів до матеріалів справи №917/45/26 (рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №752 від 19.03.2026 з додатками), а також висновку експерта №4594 від 25.06.2026 суд зазначає, що вказані послуги є виключною ініціативою відповідача 2.

Крім того, кількість проведених судових засідань також було пов`язано із наданням відповідачем 2 відповідних клопотань та доказів, з яким повинен був ознайомлюватись позивач, а тому вартість оплати послуг адвоката з їх складання та подання до суду не може бути покладена на позивача.

При цьому суд звертає увагу на суперечливу поведінку позивача, який у запереченнях на заяви про розподіл судових витрат просив повністю відмовити відповідачу 1 та 2 в задоволенні заяви про розподіл судових витрат, тоді як у своїй позовній заяві зазначав, що його витрати на професійну правничу допомогу становлять 10 000,00 грн.

Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатами в межах даної справи, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем 1 та відповідачем 2 до відшкодування судові витрати на правову допомогу не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи,

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають до розподілу, для відповідача 1 - до 10 000,00 грн та для відповідача 2 - до 10 000,00 грн.

Щодо витрат відповідача 2 за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 21 984,48 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 127 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення у даній справі, поданий відповідачем 2 висновок експерта №4594 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України від 25.06.2026 р., з урахуванням предмету та підстав позову не був беззаперечним доказом, покладеним в основу прийнятого судом рішення.

Відповідач 2 з власної ініціативи замовив проведення експертизи, а тому суд не вбачає підстав для покладення означених витрат відповідача 2 на позивача.

За таких обставин, суд відмовляє відповідачу 2 у покладені та стягненні з позивача витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 21 984,48 грн.

З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи відмову у задоволенні позову, суд прийшов до висновку, що:

- заява ФО-П Мартиш С. А. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 (вх. №14239 від 22.10.2026 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 000,00 грн;

- заява ФО-П Черемісіної С. А. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 (вх. №14356 від 26.10.2026 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 000,00 грн.

Зазначені суми, на переконання суду, є обґрунтованими в контексті предмета спору та обсягу виконаних дій, забезпечують відшкодування фактично необхідних витрат, відповідають принципу процесуальної справедливості та не перетворюють право на правничу допомогу на джерело непропорційного збагачення.

Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Керуючись статтями 127, 129, 240, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ФО-П Мартиш С. А. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" (вул. Соборна, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код ЄДРПОУ24561186) на користь фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні решти заяви ФО-П Мартиш Світлани Андріївни - відмовити.

4. Заяву ФО-П Черемісіної С. А. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/45/26 задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" (вул. Соборна, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код ЄДРПОУ24561186) на користь фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

6. У задоволенні решти заяви ФО-П Черемісіної Світлани Анатоліївни - відмовити.

Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 02.11.2026 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 256 -257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко