Рішення № 141145139, 03.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1285/26(522/2109/26-Е)

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу №916/1285/26(522/2109/26-Е)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221);

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 65 399,98 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1994500 від 01.01.2025 (далі договір).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов`язань за договором щодо сплати заборгованості.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2026 суд відкрив провадження у справі №522/2109/26-Е в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2026 суд прийняв справу до провадження іншим складом суду, постановив справупередати до Господарського суду Одеської області в провадженні якого перебуває справа №916/1285/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.04.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.

Ухвалою попереднього засідання від 13.07.2026 суд визначив наступний розмір та перелік визнаних господарським судом вимог кредиторів для внесення керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів:

1) Акціонерне товариство УНІВЕРСАЛБАНК до ОСОБА_1 у розмірі 42 232,14 грн за заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року у справі №755/22316/25 та судовий збір у сумі 5 324,80 грн у такій черговості:

5 324,80 грн - позачергово (судовий збір);

42 232,14 грн згідно із заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року у справі №755/22316/25 - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов`язковий платіж).

2) Товариство з обмеженою відповідальністю НоваПей Кредит до ОСОБА_1 у розмірі 34 450,00 грн з яких 23 950,00 грн заборгованість за кредитом, 10 500,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту та 5 324,80 грн судових витрат, у такій черговості:

5 324,80 грн - позачергово (судовий збір);

34 450,00 грн, з яких 23 950,00 грн заборгованість за кредитом, 10 500,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов`язковий платіж).

3) Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 у розмірі 72 573,00 грн та судовий збір у сумі 5 324,80 грн у такій черговості:

5 324,80 грн - позачергово (судовий збір);

72 573,00 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов`язковий платіж).

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 у розмірі 63 096,54 грн, 7 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, та судовий збір у сумі 5 324,80 грн у такій черговості:

5 324,80 грн - позачергово (судовий збір);

7 000,00 грн - позачергово (судові витрати);

63 096,54 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов`язковий платіж).

14.08.2026 за вх№ 3-859/26 господарський суд одержав від арбітражного керуючого Белінської Н. О. заяву про затвердження плану реструктуризації.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2026 суд затвердив план реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Припинив повноваження керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2026 справу №522/2109/26-Е суд передав справу №522/2109/26-Е за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 65 399,98 грн для розгляду Господарським судом Одеської області в межах справи №916/1285/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №522/2109/26-Е передано на розгляд судді Деркач Т. Г., у межах справи №916/1285/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Відповідно до положень п. 16 розд. 2 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 справі присвоєно номер №916/1285/26(522/2109/26-Е).

18.09.2026 суд прийняв справу № 522/2109/26-Е до провадження, постановив справу розглядати у межах справи №916/1285/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Стислий виклад позиції позивача

01.01.2025 ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) уклали договір у формі електронного документа, відповідно до якого Споживач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн.

Так, на виконання умов вказаного договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту, яка була вказана Споживачем при укладанні договору.

Споживач, у свою чергу, зобов`язався у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором; (п. 4.4. договору).

28.07.2025 у відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за договором Товариству з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС (Новий кредитор) за договором факторингу №01.02-25/25 (далі - договір факторингу).

Через несплату кредитної заборгованості позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 65 399,98 грн, з яких 19 999,98 грн заборгованість за кредитом, 35 400,00 грн заборгованість за відсотками, 10 000,00 грн пені.

Обставини справи встановлені судом

01.01.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір у формі електронного документа, відповідно до якого Споживач отримав від Товариства кредит у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № 4441111148220845 кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до умов п.п. 2.2. 2.5. договору 2.2. сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 01.01.2025 року або 02.01.2025 року. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача. Товариство надає Споживачу через Особистий кабінет:- консультації з питань виконання Договору, направляє різного роду повідомлення та інформацію, в тому числі у вигляді документів;- інформацію про зміни в умовах надання кредиту (якщо такі зміни передбачені договором). Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору. Датою сплати заборгованості за кредитом є дата отримання Товариством грошових коштів або інформаційного повідомлення від посередника чи учасника платіжної системи, через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу з посиланням на номер Кредитного договору / реєстраційний номер облікової картки Споживача як платника податків, за умови, що в подальшому грошове відшкодування за такою операцією надійшло на рахунок Товариства. Всі фінансові ризики, що пов`язані з затримкою в надходженні безготівкових коштів на поточний рахунок Товариства, несе Споживач.

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. При цьому, обрахунок кількості днів в періоді та відповідно обрахунок строку кредиту, здійснюються виходячи з кількості днів за які відбувається нарахування процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Так, на виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту, яка була вказана відповідачем при укладанні договору.

28.07.2025 на підставі ст. 1077 ЦК України, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило право вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС (Новий кредитор) за договором факторингу.

Відповідно до умов договору факторингу Клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. 2.2. Загальний розмір Заборгованостей складає 38 436 520,08 грн, згідно з Реєстром боржників, який складається сторонами у формі електронного документа.

Додана до позовної заяви платіжна інструкція №10132 від 30.07.2025 на суму 2 610 244,77 грн підтверджує перехід право вимоги ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ СВЕА ФІНАНС за договором факторингу.

Через несплату кредитної заборгованості позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 65 399,98 грн, з яких 19 999,98 грн заборгованість за кредитом, 35 400,00 грн заборгованість за процентами, 10 000,00 грн пеня.

Станом на момент розгляду справи доказів погашення боргу відповідач не надав.

Висновки суду

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд зазначає таке.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п. 5 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 3-6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

01.01.2025 ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) уклали договір у формі електронного документа, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Часткова сплата за договором кредиту з боку Позичальника є також підтвердженням укладення договору - відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, де зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору кредиту перерахував відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 20 000,00 грн, однак останній неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за кредитом становить 19 999,98 грн, за відсотками 35 400,00 грн.

28.07.2025, на підставі ст. 1077 ЦК України, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило право вимоги за договором до ТОВ СВЕА ФІНАНС (Новий кредитор) за договором факторингу.

Відповідно до умов договору факторингу Клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Загальний розмір заборгованостей складає 38 436 520,08 грн, згідно з Реєстром боржників, який складається сторонами у формі електронного документа.

Додана до позовної заяви платіжна інструкція №10132 від 30.07.2025 на суму 2 610 244,77 грн підтверджує перехід право вимоги ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ СВЕА ФІНАНС за договором факторингу.

Відповідно до умов договору факторингу, Фактор зобов`язався сплатити Клієнту суму фінансування відповідно до реєстру переданих прав грошової вимоги. На підтвердження виконання фінансових зобов`язань Фактором, до позовної заяви надано платіжну інструкцію, яка свідчить про оплату Фактором Клієнту суми фінансування за Договором факторингу. Повідомляємо, що оплата фінансування проводилася Фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 55 399,98 грн, з яких 19 999,98 грн заборгованість за кредитом, 35 400,00 грн заборгованість за процентами.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 000,00 грн.

Щодо грошових вимог в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн пені, суд зазначає таке.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який надалі було продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними Законами України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ СВЕА ФІНАНС про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221) 19 999,98 грн заборгованості за тілом кредиту, 35 400,00 грн заборгованості за процентами, 2 662,40 грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 03 листопада 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач