Рішення № 141144423, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/9166/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Дупляк О.М., за участю секретаря судового засідання Барбона Д.С. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ВСТ Банк" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24; код ЄДРПОУ 26237202)

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" (03040 м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43, офіс 42; код ЄДРПОУ 33192357);

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про стягнення 1 653 166,97 грн,

за участі представників сторін:

позивача - Іванчук В.Я. ордер від 23.09.2026 серія АЕ №1528775,

відповідача 1 - Лисенко В.М. довіреність від 08.10.2019 КС №8224/10

відповідача 2,3 - не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ВСТ Банк" звернулося (далі - Позивач) до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-3) про стягнення 1 653 166,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи №910/9166/26 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через систему "Електронний суд" 07.08.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" надійшло клопотання про перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження у загальне провадження, враховуючи те, що предметом спору є стягнення значної суми грошових коштів, а також обґрунтовуючи необхідність тим, що в матеріалах справи наявний значний обсяг письмових доказів та обставин у справі, що потребують дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" про перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження у загальне провадження; розглянута справа за правилами загального позовного провадження; призначене підготовче засідання на 17.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 відкладено підготовче засідання у справі №910/9166/26 на 28.09.2026 об 11:30; викликано сторін в судове засідання; роз`яснено, що представник Акціонерного товариства "ВСТ Банк" - адвокат Іванчук Віталій Ярославович прийматиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Через систему «Електронний суд» 28.09.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" надійшла заява про зупинення провадження у справі №910/9166/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11014/26.

Через систему «Електронний суд» 27.09.2026 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "ВСТ Банк" надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі №910/9166/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/9166/26 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі №910/9166/26 на 12.10.2026.

Через систему «Електронний суд» 06.10.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" надійшла відповідь на заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі №910/9166/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2026 відкладено підготовче засідання у справі №910/9166/26 на 19.10.2026; відкладено розгляд заяви про зупинення провадження у справі №910/9166/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11014/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" про зупинення провадження у справі №910/9166/26; відкладено підготовче засідання у справі №910/9166/26 на 26.10.2026

Через систему «Електронний суд» 22.10.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" надійшли додаткові пояснення у справі №910/9166/26, в яких заявник стверджує про відсутність порушення ним зобов`язань за договором підряду № 13/3793-Р від 19.09.2024, відсутність гарантійного випадку та, як наслідок, відсутність підстав для сплати Банком коштів за банківською гарантією № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024.

Через систему «Електронний суд» 23.10.2026 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "ВСТ Банк" надійшли заперечення на додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд", в яких Позивач зазначає, що вищевказані додаткові пояснення є новими доводами Відповідача-1, поданими поза межами строку на їх подання після реалізації ним свого права на заяви по суті спору. Зазначає, що банк здійснює платіж за гарантією на підставі формальної відповідності вимоги бенефіціара умовам гарантії, а не на підставі оцінки наявності чи відсутності порушення принципалом основного зобов`язання. Зазначає, що якщо Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.10.2026 4 бенефіціар отримав сплату за банківською гарантією без достатніх правових підстав (тобто за відсутності гарантійного випадку чи порушення принципалом основного зобов`язання), це є підставою для стягнення з такого бенефіціара безпідставно набутих коштів саме на користь принципала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу № 910/9166/26 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.10.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.11.2026.

У судовому засіданні 02.11.2026 учасники справи, що з`явились у судове засідання надавали пояснення по суті справи.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позову повному обсязі.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Уповноважений представник відповідача-1 у судових засіданнях з розгляду справи по суті проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у відповідній частині.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін станом на 02.11.2026 до суду не надходило.

Уповноважені представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились. ОСОБА_2 повідомлений засобами підсистем ЄСІТС, шляхом направлення копії ухвал Господарського суду міста Києва від 03.08.2026, 12.08.2026, 14.09.2026, 17.09.2026, 29.09.2026, 12.10.2026, 19.10.2026, 26.10.2026 та 29.10.2026 в особистий кабінет в системі «Електронний суд».

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2024 у справі № 904/1273/23 зазначив, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п. 37 гл. 2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС.

В матеріалах справи наявна відповідь від 27.07.2026 №3085478 з Єдиного державного демографічного реєстру з зазначенням адреси реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . На вказану адресу судом направлялись ухвали Господарського суду міста Києва у даній справі.

Крім цього, судом неодноразово викладались оголошення на сайт Господарського суду міста Києва, щодо виклику ОСОБА_1 у судові засідання у даній справі, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.11.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «ВСТ Банк» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД» та фізичних осіб - поручителів про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1 653 166,97 грн, з яких 1 582 896,72 грн становить заборгованість за сумами, сплаченими банком на виконання банківських гарантій, та 70 270,25 грн - проценти за користування коштами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання ТОВ «ЕСТМ-БУД» зобов`язань за Генеральним договором про надання гарантій № КГ2024-0108 від 18.09.2024, укладеним між банком та товариством.

Позивач зазначає, що на виконання вказаного договору банк видав на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» банківські гарантії для забезпечення виконання принципалом зобов`язань, пов`язаних із договором, укладеним за результатами процедури закупівлі № UA-2024-06-21-003399-a.

У зв`язку з невиконанням принципалом забезпечених гарантіями зобов`язань бенефіціар звернувся до банку з вимогами про виплату гарантійних сум. За твердженням позивача, банк здійснив відповідні платежі на користь бенефіціара, унаслідок чого набув право зворотної вимоги до принципала.

Оскільки ТОВ «ЕСТМ-БУД» не відшкодувало банку сплачених за гарантіями коштів, позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 582 896,72 грн.

Крім того, посилаючись на умови Генерального договору, банк нарахував проценти за ставкою 27 % річних у сумі 70 270,25 грн.

Позивач також зазначає, що виконання грошових зобов`язань принципала забезпечено договорами поруки, укладеними з фізичними особами, у зв`язку з чим просить покласти відповідальність за виконання відповідних зобов`язань також на поручителів у межах та порядку, передбачених договорами поруки.

На підтвердження заявлених вимог позивач посилається, зокрема, на Генеральний договір про надання гарантій, видані банківські гарантії, зміни до них, вимоги бенефіціара, повідомлення банку принципалу, документи про здійснення гарантійних платежів, розрахунок заборгованості та договори поруки.

Відповідач-1 заперечує проти позову в повному обсязі та зазначає, що гарантійний випадок за гарантією №КГ2024-0108-01 не настав, бо порушення договору підряду № 13/3793-Р від 19.09.2024 не було. Додатковою угодою № 1 від 30.06.2025 строк робіт продовжено до 30.03.2026. Станом на 13.01.2026 і на дату розірвання договору (20.01.2026) цей строк ще не сплив.

У вимозі АТ «Укрнафта» вказала строк робіт 210 календарних днів і не згадала додаткову угоду № 1, якою його збільшено до 524 днів. Вона послалася на виконання робіт лише на 6 595 299,62 грн (22,59%) і дострокове розірвання договору. На думку Відповідача-1, це лише припущення, що роботи не буде завершено вчасно, а не встановлений факт порушення, і такі відомості могли ввести Банк в оману.

Затримку виконання робіт Відповідач-1 пояснює причинами, які від нього не залежали: недоліками проєктно-кошторисної документації, її коригуванням, додатковими обсягами робіт і відмовою Укрнафти підписати підготовлену додаткову угоду. Тому вважає, що вини підрядника немає.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та надавши їм правову оцінку, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з наданих документів, 18.09.2024 між банком та ТОВ «ЕСТМ-БУД» укладено Генеральний договір про надання гарантій № КГ2024-0108.

На підставі цього договору банк видав банківську гарантію № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 на суму 1 459 859,89 грн, бенефіціаром за якою визначено ПАТ «Укрнафта», а принципалом - ТОВ «ЕСТМ-БУД».

Гарантію видано на забезпечення виконання зобов`язань принципала за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі № UA-2024-06-21-003399-a, предметом якої є реконструкція автоматичної системи пожежогасіння резервуарного парку ДППН НГВУ «Долиннанафтогаз» у с. Яворів Долинського району Івано-Франківської області.

Згідно зі зміною № 1 від 10.06.2025 до банківської гарантії № КГ2024-0108-01 строк її дії продовжено до 30.06.2026 включно. Інші умови гарантії залишено без змін.

Отже, на час надходження до банку вимоги бенефіціара від 05.05.2026 строк дії зазначеної гарантії не закінчився.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк як гарант гарантує перед кредитором - бенефіціаром - виконання боржником - принципалом - свого обов`язку.

Згідно зі статтею 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання, зокрема від його припинення або недійсності, навіть якщо гарантія містить посилання на основне зобов`язання.

За змістом статей 563- 565 цього Кодексу обов`язок гаранта здійснити платіж пов`язується з пред`явленням бенефіціаром вимоги, яка відповідає умовам гарантії та подана протягом строку її дії.

Під час розгляду такої вимоги гарант повинен перевірити її відповідність умовам гарантії, зокрема щодо строку пред`явлення, передбачених документів та зазначення обставин порушення забезпеченого зобов`язання.

Таким чином, самостійний характер банківської гарантії означає, що обов`язок банку перед бенефіціаром визначається насамперед умовами гарантії, а не виключно змістом заперечень принципала щодо виконання основного договору.

Водночас незалежність гарантії від основного зобов`язання не звільняє гаранта від обов`язку перевірити відповідність вимоги формальним і документарним умовам виданої гарантії.

Аналогічні загальні підходи до правової природи гарантії відображені в огляді практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо спорів, які виникають із гарантійних правовідносин.

Із листа-повідомлення АТ «ВСТ Банк» від 06.05.2026 № 27/2/6342 вбачається, що 05.05.2026 банк отримав SWIFT-повідомлення від АБ «Укргазбанк» із повним цитуванням вимоги ПАТ «Укрнафта» про сплату за банківською гарантією № КГ2024-0108-01 суми 1 459 859,89 грн.

У зазначеній вимозі бенефіціар послався на невиконання принципалом робіт за договором у встановлений строк, а саме до 30.03.2026.

Банк повідомив принципала про надходження вимоги, її зміст та необхідність забезпечення грошового покриття за гарантією.

Відповідно до листа банку принципалу запропоновано не пізніше 11.05.2026 перерахувати 1 459 859,89 грн на визначений договором рахунок покриття.

Отже, подані документи підтверджують факт надходження до банку вимоги бенефіціара протягом строку дії гарантії та повідомлення про неї принципала.

Разом із тим для висновку про належне виконання банком гарантійного зобов`язання суд має встановити відповідність вимоги всім умовам гарантії, зокрема перевірити текст самої вимоги, документи, що мали до неї додаватися, та умови гарантії щодо підстав платежу.

За наявними відомостями, 12.05.2026 банк здійснив платіж у сумі 1 459 859,89 грн на користь бенефіціара.

Відповідно до платіжної інструкції від 12.05.2026 №835107 АТ «ВСТ Банк» перерахувало на користь АТ «Укрнафта» (рахунок UA953204780000026002924430422)1 459 859,89 грн, з призначенням платежу: «Оплата коштів на виконання вимоги за гарантією №КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 року».

Відповідно до платіжної інструкції від 30.06.2026 №1511149 АТ «ВСТ Банк» перерахувало на користь АТ «Укрнафта» (рахунок UA953204780000026002924430422) 123 036,83 грн, з призначенням платежу: «Оплата коштів на виконання вимоги за гарантією №КГ2024-0108-25 від 14.10.2025 року».

У зв`язку із підтвердженням підтвердження цього платежу належними доказами суд доходить висновку, що банк виконав гарантійне зобов`язання в межах суми виданої гарантії.

Зі змісту листа-повідомлення АТ «ВСТ Банк» від 26.06.2026 № 27/2/8671 вбачається, що 23.06.2026 банк отримав SWIFT-повідомлення від АБ «Укргазбанк» із цитуванням вимоги ПАТ «Укрнафта» про сплату 123 036,83 грн.

Підставою звернення бенефіціара зазначено порушення принципалом умов договору, пов`язаних із фактичним невиконанням робіт, а також недотриманням вимог щодо повідомлення та документального підтвердження обставин непереборної сили.

Таким, чином Банк повідомив принципала про отриману вимогу та запропонував забезпечити відповідне грошове покриття не пізніше 29.06.2026.

Отже, подані документи підтверджують факт надходження до банку вимоги бенефіціара протягом строку дії гарантії та повідомлення про неї принципала, відтак, така сума підлягає врахуванню під час визначення розміру зворотної вимоги банку до принципала.

Відповідно до частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Частиною другою цієї статті передбачено, що гарант не має права на зворотну вимогу до боржника в разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Отже, для виникнення регресної вимоги банку необхідним є встановлення факту здійснення платежу бенефіціару, його розміру та відповідності умовам гарантії або наявності іншого погодженого сторонами договірного регулювання.

Право зворотної вимоги не виникає лише внаслідок одержання банком вимоги бенефіціара чи надсилання принципалу повідомлення про необхідність забезпечити покриття.

Визначальним є факт сплати банком відповідних коштів.

Судом встановлено, що платіжні інструкції від 12.05.2026 №835107 на суму 1 459 859,89 грн, з призначенням платежу: «Оплата коштів на виконання вимоги за гарантією №КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 року» та від 30.06.2026 №1511149 на суму 123 036,83 грн, з призначенням платежу: «Оплата коштів на виконання вимоги за гарантією №КГ2024-0108-25 від 14.10.2025 року» підтверджують здійснення банком платежів за двома гарантіями в розмірах 1 459 859,89 грн та 123 036,83 грн загальна сума сплачених коштів становить: 1 459 859,89 грн + 123 036,83 грн = 1 582 896,72 грн.

За відсутності доказів відшкодування принципалом зазначених сум банку та за умови відповідності гарантійних платежів умовам відповідних гарантій суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «ЕСТМ-БУД» основної заборгованості в розмірі 1 582 896,72 грн.

Позивач заявив до стягнення 70 270,25 грн процентів, нарахованих за ставкою 27 % річних.

Оцінюючи правомірність зазначеної вимоги, суд виходить із того, що порядок, розмір та період нарахування процентів повинні визначатися умовами Генерального договору про надання гарантій та застосовними положеннями цивільного законодавства.

При цьому необхідно розмежовувати проценти, передбачені договором за користування коштами банку, та проценти, які можуть нараховуватися як наслідок прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Правова природа процентів залежить не лише від використаної сторонами назви, а й від змісту відповідної договірної умови, підстав і періоду їх нарахування.

Відповідно до пункту 2.5 Договору За користуванням Кредитом у національній валюті України Принципал сплачує Банку проценти в розмірі 27% (двадцять сім) процентів річних.

Згідно з пунктом 2.6 Договору Сторони домовилися, що у випадку порушення Принципалом встановленого п.5.3. Генерального договору строку погашення отриманого Кредиту, Принципал надалі сплачує проценти за неправомірне користування грошовими коштами (згідно ст. 625 Цивільного кодексу України), виходячи з процентної ставки у розмірі 27% (двадцять сім) процентів річних за неправомірне користування грошовими коштами у національній валюті України. Проценти, які нараховуються на прострочену заборгованість за Кредитом після настання терміну повернення Кредиту, є мірою відповідальності Принципала.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі неперерахування Принципалом грошових коштів на користь Банку відповідно до строків та реквізитів, зазначених у вимозі, для оплати за Гарантією (або у разі недостатності сформованого Принципалом грошового покриття, або у разі неможливості використання Банком з будь-яких причин сформованого Принципалом грошового покриття), Банк здійснює сплату сум за Гарантією за рахунок власних коштів, внаслідок чого у Принципала виникає заборгованість перед Банком, яка вважається кредитом (надалі - «Кредит»). Зазначена заборгованість (Кредит) обліковується на рахунку кредитної заборгованості Принципала. Датою надання Кредиту вважається дата відображення Банком операції з надання Кредиту на кредитному рахунку (дебетування кредитного рахунку). Строком погашення Кредиту є 24:00 година у день його надання.

Відповідно до п. 7.1 Банк нараховує в день надання Кредиту проценти за користування Кредитом у разі невиконання Принципалом умов п.5.3. цього Генерального договору, у валюті Кредиту, за день користування Кредитом, на залишок заборгованості за Кредитом, за ставкою, визначеною в п.2.5. даного Генерального договору, при цьому при розрахунку застосовується фактична кількість днів у місяці та умовна кількість днів у році - 360.

Згідно з п. 7.1.1 Банк нараховує проценти за неправомірне користування грошовими коштами у валюті Кредиту, за кожен день прострочення Кредиту, на щоденний залишок простроченої заборгованості за Кредитом, за ставкою, визначеною в п.2.6. даного Генерального договору, при цьому при розрахунку застосовується фактична кількість днів у місяці та умовна кількість днів у році - 360.

Судом встановлено, що відповідно до листа-повідомлення від 06.05.2026 №27/2/2/6342 гранична дата на перерахування коштів у сумі 1459859,89 грн для забезпечення оплати Гарантії - 11.05.2026. У зв`язку з неперерахуванням Принципалом коштів Банк 12.05.2026 сплатив суму за Гарантією за рахунок власних коштів згідно з платіжною інструкцією № 835107, внаслідок чого відповідно до п. 5.3 Генерального договору виникла заборгованість, яка вважається Кредитом, зі строком погашення о 24:00 год. 12.05.2026. Прострочення погашення Кредиту настало з 13.05.2026.

Судом встановлено, що відповідно до листа-повідомлення від 26.06.2026 № 27/2/2/8671 гранична дата на перерахування коштів у сумі 123 036,83 грн для забезпечення оплати Гарантії - 29.06.2026. У зв`язку з неперерахуванням Принципалом коштів Банк 30.06.2026 сплатив суму за Гарантією за рахунок власних коштів згідно з платіжною інструкцією № 1511149, внаслідок чого відповідно до п. 5.3 Генерального договору виникла заборгованість, яка вважається Кредитом, зі строком погашення о 24:00 год. 30.06.2026. Прострочення погашення Кредиту настало з 01.07.2026.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору період, за який нараховуються проценти: Проценти за неправомірне користування грошовими коштами нараховуються на прострочену заборгованість за Кредитом з дати прострочення по дату, яка передує даті повного погашення такої простроченої заборгованості не рідше ніж один раз на календарний місяць протягом всього строку дії цього Генерального договору (до повного виконання сторонами зобов`язань), проте Банк на власний розсуд може здійснювати нарахування процентів за неправомірне користування грошовими коштами декілька разів на календарний місяць. Проценти за перший місяць неправомірного користування грошовими коштами згідно Генерального договору нараховуються з дати прострочення наданого Кредиту по останній календарний день місяця, в якому здійснюється нарахування таких процентів, включно.

Судом здійснено перевірку нарахування процентів та встановлено їх вірність.

Гарантія № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024. Кредит у сумі 1 459 859,89 грн надано 12.05.2026, строк його погашення сплив о 24:00 год. 12.05.2026, прострочення настало з 13.05.2026. Базою нарахування є 1 459 859,89 грн, а нарахування за один день становить 1 094,89 грн.

Проценти за користування Кредитом (пункти 2.5, 7.1) за 12.05.2026 (1 день)

Проценти за неправомірне користування грошовими коштами (пункти 2.6, 7.1.1): з 13.05.2026 по 31.05.2026 (19 днів): 20 803,00 грн; з 01.06.2026 по 30.06.2026 (30 днів): 32 846,85 грн; за 01.07.2026 (1 день): 1 094,89 грн; за 02.07.2026 (1 день): 1 094,89 грн; за 03.07.2026 (1 день): 1 094,89 грн; з 04.07.2026 по 13.07.2026 (10 днів): 10 948,95 грн. Разом проценти за неправомірне користування коштами за 62 дні становлять 67 883,47 грн.

Гарантія № КГ2024-0108-25 від 14.10.2025. Кредит у сумі 123 036,83 грн надано 30.06.2026, строк його погашення сплив о 24:00 год. 30.06.2026, прострочення настало з 01.07.2026. Базою нарахування є 123 036,83 грн, а нарахування за один день становить 92,28 грн.

Проценти за користування Кредитом (пункти 2.5, 7.1) за 30.06.2026 (1 день): 92,28 грн.

Проценти за неправомірне користування грошовими коштами (пункти 2.6, 7.1.1): за 01.07.2026 (1 день): 92,28 грн; за 02.07.2026 (1 день): 92,28 грн; з 03.07.2026 по 13.07.2026 (11 днів): 1 015,05 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за Генеральним договором станом на 14.07.2026 становить 1 653 166,97 грн, з яких:

за Гарантією № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 - 1 528 838,25 грн, у тому числі заборгованість за простроченим кредитом 1 459 859,89 грн та заборгованість за простроченими процентами 68 978,36 грн;

за Гарантією № КГ2024-0108-25 від 14.10.2025 - 124 328,72 грн, у тому числі заборгованість за простроченим кредитом 123 036,83 грн та заборгованість за простроченими процентами 1 291,89 грн.

За змістом статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частин першої та другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов`язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу та процентів, якщо інше не встановлено договором поруки.

Водночас наявність договору поруки не означає безумовного покладення на поручителя відповідальності за будь-які зобов`язання боржника.

Суд має визначити, яке саме зобов`язання забезпечено кожним договором поруки, чи охоплює порука заборгованість, що виникла у зв`язку з виконанням банківських гарантій, чи поширюється вона на проценти, а також чи не припинилася порука з підстав, передбачених законом або договором.

Окремого дослідження потребують умови щодо солідарної відповідальності поручителів.

Якщо порука надана різними особами за окремими договорами, сам факт забезпечення ними одного зобов`язання не є достатньою підставою для автоматичного висновку про солідарну відповідальність усіх поручителів між собою. Обсяг та характер їхньої відповідальності визначаються законом і змістом укладених договорів.

Судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ЕСТМ-БУД» за Генеральним договором про надання гарантій № КГ2024-0108 від 18.09.2024 між ПАТ «Банк Восток» (нині АТ «ВСТ Банк», далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено Договір поруки № КГ2024-0108.П2 від 18.09.2024 (далі - Договір поруки-1). До нього укладено додаткові угоди від 01.10.2024, 26.02.2025, 22.05.2025, 10.06.2025 і 16.12.2025.

Відповідно до п 1.1 Договору поруки поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати в повному обсязі за виконання Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-БУД", ідентифікаційний код 33192357, місцезнаходження 03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43, офіс 42 (надалі - Принципал) всіх його зобов`язань, що виникли з Генерального договору про надання гарантій № КГ2024-0108 від 18 вересня 2024 року та всіх додаткових угод до нього (надалі - «Договір гарантії»), як існуючих на дату укладення Договору гарантії, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.»

Згідно з пунктом 1.2 Договору поруки (у редакції додаткової угоди від 16.12.2025) строк дії гарантій «не пізніше 18 вересня 2027 року включно», максимальну суму гарантій 15 000 000,00 грн, проценти за користування кредитом 27% річних і проценти за неправомірне користування кредитними коштами (згідно зі ст. 625 ЦК України) 27% річних.

Пункт 1.3 Договору поруки (у редакції додаткової угоди від 22.05.2025) передбачає відповідальність Поручителя в тому ж обсязі, що і Принципала, зокрема за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом і процентів за неправомірне користування кредитними коштами. Максимальний обсяг відповідальності становить 19 893 750,00 грн.

Пунктом 1.4 Договору поруки: визначено, що відповідальність Поручителя і Принципала є солідарною.

Пункт 5.3 Договору поруки визначає, що порука, надана згідно цього Договору, припиняється по спливу п`яти років від дати настання остаточного терміну дії Гарантії згідно Договору гарантії.

Також, судом встановлено, що між АТ «ВСТ Банк» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) укладено Договір поруки № КГ2024-0108.П3 від 16.12.2025 (далі - Договір поруки-2).

Відповідно до пункту 1.1 Договір поруки-2 Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати в повному обсязі за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-БУД", ідентифікаційний код 33192357, місцезнаходження 03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43, офіс 42 (надалі - Принципал) всіх його зобов`язань, що виникли з Генерального договору про надання гарантій № КГ2024-0108 від 18 вересня 2024 року та всіх додаткових угод до нього (надалі - «Договір гарантії»), як існуючих на дату укладення Договору гарантії, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Пункт 1.2 Договір поруки-2 визначає строк дії гарантій «не пізніше 18 вересня 2027 року включно», максимальну суму гарантій 15 000 000,00 грн, проценти за користування кредитом 27% річних і проценти за неправомірне користування кредитними коштами (згідно зі ст. 625 ЦК України) 27% річних.

Пунктом 1.3 Договору поруки-2 передбачено такий самий обсяг відповідальності Поручителя, як і Договір поруки-1. Максимальний обсяг відповідальності становить 19 106 250,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4 відповідальність Поручителя і Принципала є солідарною.

Відповідно до пункту 2.2 Договору поруки-2 у разі невиконання Принципалом своїх зобов`язань за Договором гарантії, Кредитор має право пред`явити безпосередньо до Поручителя свої вимоги. Під пред`явленням вимоги Кредитора до Поручителя Сторони розуміють як направлення письмової вимоги Поручителю, так і звернення з відповідним позовом до суду. Обов`язок Поручителя виконати зобов`язання Принципала за Договором гарантії виникає в перший день прострочення виконання Принципалом зобов`язань за Договором гарантії.

Згідно з пунктом 5.1 Договору поруки-2 даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами.

Пункт 5.3 Договору поруки-2 визначає, що порука, надана згідно цього Договору, припиняється по спливу п`яти років від дати настання остаточного терміну дії Гарантії згідно Договору гарантії.

Відповідно до статей 73, 74, 76- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для вирішення спору, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку кожному доказу окремо, а також достатності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

У спорах про стягнення коштів, сплачених банком за гарантією, предмет доказування охоплює, зокрема, виникнення гарантійних правовідносин, зміст та чинність гарантій, належність вимог бенефіціара, фактичне здійснення платежів, виникнення обов`язку принципала відшкодувати сплачені суми, розмір непогашеної заборгованості та обсяг відповідальності поручителів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 553, 554, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у загальному розмірі 1 653 166,97 грн, з яких: за Гарантією № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 - 1 528 838,25 грн, у тому числі заборгованість за простроченим кредитом 1 459 859,89 грн та заборгованість за простроченими процентами 68 978,36 грн; за Гарантією № КГ2024-0108-25 від 14.10.2025 - 124 328,72 грн, у тому числі заборгованість за простроченим кредитом 123 036,83 грн та заборгованість за простроченими процентами 1 291,89 грн.

Зазначена сума підлягає стягненню солідарно з ТОВ «ЕСТМ-БУД» та ОСОБА_1 , а також солідарно з ТОВ «ЕСТМ-БУД» та ОСОБА_2 . Виконання цього обов`язку одним із боржників у відповідній частині припиняє обов`язок інших, а загальний розмір стягнення не може перевищувати 1 653 166,97 грн.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "ВСТ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 1 653 166,97 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" (03040 м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43, офіс 42; код ЄДРПОУ 33192357), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість за Генеральним договором про надання гарантій № КГ2024-0108 від 18.09.2024, у розмірі 1 653 166 (один мільйон шістсот п`ятдесят три тисячі сто шістдесят шість) грн 97 коп, а також судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 19838 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

Суддя Дупляк О.М.