Рішення № 141142966, 02.11.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1687/26

Провадження № 2-др/697/25/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.

за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без виклику учасників заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Горовенко Ігоря Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2026 у задоволенні позову відмовлено.

21.10.2026 після винесення рішення суду через систему «Електронний суд» представник відповідача Горовенко І.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2026 провадження за заявою представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат прийнято до розгляду та призначено розгляд у судовому засіданні без виклику учасників.

Позивач та представник позивача заяв, заперечень проти заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не надали.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2026 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу (правову) допомогу не вирішувалося.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються, в т.ч. із витрат, пов`язаних з розглядом справи і серед іншого, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, сторона повинна документально довести, що вона понесла витрати на правову допомогу.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що докази про відшкодування судових витрат буде подано відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником відповідача до заяви про стягнення понесених судових витрат надано суду копії договору про надання правової допомоги від 20.02.2026 з додатком №1 до договору заявкою № 1-2026 від 31.08.2026, рахунок на оплату № 16 від 19.10.2026 та копія платіжної інструкції, що підтверджують витрати відповідача на отримання правової допомоги у даній справі у розмірі 10000,00 грн.

В матеріалах справи також міститься ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Горовенко І.М.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат на правову допомогу.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду по справі №910/15944/17 від 24.01.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що докази витрат відповідача на правничу допомогу подані у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, суд дійшов висновку, що у позовному провадженні роль суду визначена як роль арбітра, який надає оцінку тим доказам і доводам, котрі наводяться сторонами у справі, і не може діяти на користь будь-якої зі сторін. Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій із боку такої сторони.

Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню на користь відповідача, суд враховує відсутність заперечень позивача проти вимог про стягнення витрат на правову допомогу, та вважає, що витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн є виправданими, реальними доведеними та співмірними часу, обсягу робіт та складності справі.

З огляду на викладене, враховуючи відмову у задоволенні позову, суд дійшов висновку, щоз позивача на користь відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Керуючись ст. 141, 142, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Винести додаткове рішення у справі 697/1687/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс`на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі по 10000,00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місце знаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221, № рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_1 , МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий Л . О . Колісник