Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 287/1098/23
провадження 2/287/45/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі
головуючого судді Нижника Г.П.
за участю секретаря судових засідань Корнєйчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування, в якій вона просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Олевської міської ради, зазначений будинок обліковується за ОСОБА_2 на підставі запису в погосподарській книзі № 1.
Позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, заповіт спадкодавцем не складався. Вона звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу № 37/2022.
Однак постановою державного нотаріуса від 09.02.2023 у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено через відсутність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності спадкодавця на нерухоме майно.
У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів нотаріус не має можливості оформити спадкові права позивача, тому останній змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Нижнику Г.П.
Ухвалою суду від 07.11.2025 провадження у даній справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
26.01.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні та витребувано від Олевської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 37/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
24.04.2026 у відповідь на ухвалу суду від 26.01.2026, до суду надійшли матеріали спадкової справи № 37/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, проте на адресу суду через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи у його відсутність та прийняти рішення на розсуд суду.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася « ОСОБА_4 » . У свідоцтві про її народження серії НОМЕР_1 її батьками зазначено батьком « ОСОБА_2 », матір`ю « ОСОБА_5 » (свідоцтво видано російською мовою) (а.с. 8).
19.01.1991 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , в зв`язку з чим змінила своє прізвище на прізвище чоловіка ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 9).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 16.11.2021 Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.10).
Таким чином, судом встановлено, що позивач є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_2 .
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дочка ОСОБА_1 , яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 13.04.2023 їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого, а саме: земельну ділянку, зареєстровану на території Майданської сільської ради Коростенського (Олевського) району, Житомирської області за кадастровим номером 1824485600:02:000:0008 та свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого, а саме: земельну ділянку, зареєстровану на території Майданської сільської ради Коростенського (Олевського) району, Житомирської області за кадастровим номером 1824485600:05:000:0068 (а.с. 76-84).
Після смерті ОСОБА_2 також залишилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку з цим позивач звернулася до Олевської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене нерухоме майно. Однак нотаріус Лугина О.І. виніс постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташована по АДРЕСА_1 , через відсутність державної реєстрації права власності на вказаний вище будинок (а.с.13).
Згідно копії технічного паспорту, виготовленого КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 10.08.2022, вбачається, що він виготовлений на ОСОБА_1 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 15-17).
Ринкова вартість житлового будинку загальною площею 66,2 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , станом на 14.03.2023 становить 78244,0 грн, що стверджується копією звіту про оцінку майна (а.с. 18-28 на лицьовій та зворотній стороні).
Згідно з випискою з погосподарської книги № 1, особовий рахунок № НОМЕР_4 , станом на 05.08.1992 житловий будинок АДРЕСА_1 , збудований у 1958 році, обліковувався за ОСОБА_2 , який був зареєстрований та проживав за цією адресою. Для будівництва й обслуговування житлового будинку та господарських споруд йому було виділено земельну ділянку площею 0,25 га. (а.с. 14).
Згідно до інформаційної довідки Комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 29.12.2012, реєстрація права власності будинку не була проведена (а.с. 26).
Із копії спадкової справи № 37/2022, відкритої нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори Лугиною О.І., після смерті ОСОБА_2 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулася його дочка ОСОБА_1 . За відомостями спадкової справи інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися. (а.с. 54-84).
Позивач, будучи дочкою ОСОБА_2 і його спадкоємцем за законом першої черги, прийняла спадщину, проте через відсутність правовстановлюючого документу не може реалізувати свої спадкові права щодо вказаного нерухомого майна.
Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно підпункту 3.14 пункту 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Відповідно до положень частин другої та третьої пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При вирішенні питання про належність житлового будинку спадкодавцю суд враховує відомості погосподарської книги, згідно з якими станом на 05.08.1992 будинок обліковувався за ОСОБА_2 , був збудований у 1958 році, а спадкодавець був зареєстрований та проживав у ньому. Зазначені відомості узгоджуються з технічною документацією на будинок, відповідно до якої його загальна площа становить 66,2 кв. м, а також іншими матеріалами справи.
Отже, сукупність досліджених судом доказів підтверджує належність спірного житлового будинку ОСОБА_2 та його входження до складу спадщини після його смерті.
Позивачка є дочкою спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги за законом, та прийняла спадщину після його смерті, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 37/2022 і виданими їй свідоцтвами про право на спадщину за законом на інше спадкове майно.
Водночас через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину на це майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
За таких обставин, враховуючи підтвердженість належності будинку спадкодавцю, прийняття позивачкою спадщини та неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за нею права власності на спадкове майно.
У зв`язку з цим, за позивачем підлягає визнанню право власності в порядку спадкування за законом на вказаний житловий будинок.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідачів на її користь. Кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. При цьому, суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивача. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї.
На підставі статей 392, 1216-1218, 1261, 1268-1269, 1297 ЦК України, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 14.12.1996 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Олевська міська рада Житомирської області, місцезнаходження: 11001, м. Олевськ, вул. Володимирська, буд. 2, Коростенського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 04343470.
Суддя: Г. П. Нижник
Судове рішення № 141141547, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 287/1098/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: