Рішення № 141137857, 03.11.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/18787/26

2/683/2051/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого - судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №686/18787/26, 2/683/2051/2026 за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

23 червня 2026 року АТ «Кредобанк» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ПКК/120675 від 28.07.2021 року в розмірі 21 209 грн. 78 коп., з яких: 10 127 грн. 0 коп. сума заборгованості за тілом, 11 082 грн. 77 коп. - сума заборгованості за відсотками.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 28.07.2021 року ОСОБА_1 уклав із банком Кредитний договір № ПКК/120675 з усіма наступними змінами та доповненнями. За умовами вказаного Договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит у межах визначеного кредитного ліміту на умовах договору, а позичальник зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком платежів.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу грошові кошти на умовах, визначених Договором. Проте, відповідач ОСОБА_1 допустив порушення Кредитного договору №ПКК/120675 щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, внаслідок чого станом на 12.03.2026 року заборгованість за Договором склала 21 209 грн. 78 коп., з яких: 10 127 грн. 0 коп. сума заборгованості за тілом, 11 082 грн. 77 коп. - сума заборгованості за відсотками.

З метою досудового врегулювання спору 18.11.2025 року на адресу відповідача позивачем надіслано досудову вимогу щодо погашення заборгованості, однак вказана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

Зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування на даний час залишаються невиконаними.

Тому позивач АТ «Кредобанк» змушений звертатися до суду з вимогою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 утвореної заборгованості за Кредитним договором № ПКК/120675, а також про стягнення з останнього суми сплаченого позивачем судового збору при поданні позовної заяви.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року дану справу передано на розгляд за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2026 року, скористався.

28 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні даного позову. ОСОБА_1 заперечує факт укладання додатку про відкриття кредитної лінії №ПКК/120675 від 28.07.2021 року та факт отримання кредитних коштів у межах встановленого ліміту кредитування та заперечує щодо стягнення нарахованих відсотків в сумі 11 082 грн. 77 коп., які нараховані після строку дії кредиту. Також просить, врахувати, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, та звільнити його від сплати судового збору та від сплати витрат на професійну правничу допомогу, оскільки інвалідність суттєво обмежує його фізичні можливості до праці та відповідно і його дохід і майновий стан, що об`єктивно перешкоджає сплаті будь-яких додаткових судових витрат.

28 вересня 2026 року від представника Павленко С.В. в інтересах АТ «Кредобанк» до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно якого зазначає, що твердження Відповідача є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. З матеріалів справи вбачається, що Додаток про відкриття кредитної лінії № ПKK/120675 від 28.07.2021 р. до Заяви-Договору №26200021353256/980/РКО від 18.12.2019 р., Заява-Договір №26200021353256/980/РКО від 18.12.2019 р. та Додаток від 18.12.2019 р. до Заяви-Договору №26200021353256/980/РКО від 18.12.2019 р., які були додані до позовної заяви, підписані Відповідачем особисто. Твердження Відповідача про те, що він нічого не підписував та не отримував кошти, є способом ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань. Окрім того, позиція Відповідача є суперечливою, адже заперечуючи факт укладання Додатку про відкриття кредитної лінії та отримання коштів, він окремо заперечує стягнення з нього відсотків за користування цими ж коштами. Тобто заперечуючи наявність боргу, він паралельно сперечається щодо нарахування відсотків, що прямо вказує на безпідставність його доводів. Твердження Відповідача про звільнення від сплати судового збору та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими. Оскільки позовні вимоги АТ «Кредобанк» є законними та обґрунтованими, понесені Банком судові витрати підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі. Крім того, Додаток про відкриття кредитної лінії № ПKK/120675 було укладено 28.07.2021 р., тобто в період, коли Відповідач уже мав статус особи з інвалідністю ІІ групи, що вбачається з наданого Відповідачем пенсійного посвідчення. Укладаючи кредитний договір, Відповідач був обізнаний про свій стан здоров`я, доходи, а також усвідомлював усі ризики та наслідки несплати кредиту. Посилання на складний майновий стан та інвалідність тепер, після настання відповідальності за невиконання договору, не може слугувати підставою для уникнення відшкодування понесених Банком судових витрат. У зв`язку з вищезазначеним просить ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 - у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.07.2021 року звернувся до АТ «КРЕДОБАНК» та підписав Додаток про відкриття кредитної лінії №ПКК/120675 до Заяви-Договору №26200021353256/980/РКО від 18.12.2019 року.

У вказаному Додатку, підписаному відповідачем власноручним підписом, сторонами було погоджено кредитний ліміт у сумі 200 000 грн., термін (строк) кредитної лінії до 27.07.2024 року включно, а також розмір відсотків за користування кредитом в сумі 30% річних.

На виконання умов договору ОСОБА_1 було видано кредитну картку та відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

Кредитний договір № ПКК/120675 від 28.07.2021 року разом Заявою-договором про надання комплексних банківських послуг від 18.12.2019 року, паспортом споживчого кредиту, підписано власноручно позичальником ОСОБА_1 ..

Кредитними коштами та відповідно кредитною карткою відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит, що підтверджується випискою за договором кредиту за період з 18.08.2021 року по 12.03.2026 року.

Проте, ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим згідно з розрахунком заборгованості, станом на 12.03.2026 за договором кредиту № ПКК/120675 від 28.07.2021 року наявна заборгованість у загальному розмірі 21 209 грн. 78 коп., з яких: 10 127 грн. 0 коп. сума заборгованості за тілом, 11 082 грн. 77 коп. - сума заборгованості за відсотками.

З метою досудового врегулювання спору 18.11.2025 відповідачу було направлено вимогу за №6743/2025 щодо погашення заборгованості за договором кредиту у 35-денний строк з дня отримання вимоги, проте вказана вимога залишилась без виконання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем були порушені умови Кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач заявив вимогу про дострокове повернення суми боргу, яка відповідачем залишилася без виконання.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо укладення додатку про відкриття кредитної лінії №ПКК/120675 від 28.07.2021 року та факт отримання кредитних коштів у межах встановленого ліміту кредитування, оскільки на підтвердження даних заперечень відповідачем не було надано ніяких належних та допустимих доказів, тому суд розцінює їх як спосіб ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У порушення умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому у останнього виникла заборгованість за кредитним договором № ПКК/120675 від 28.07.2021 року, яку необхідно стягнути на користь позивача, а саме у розмірі 21 209 грн. 78 коп., з яких: 10 127 грн. 0 коп. сума заборгованості за тілом, 11 082 грн. 77 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені відповідачем в зв`язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору, тому суд оцінивши всі надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Суд установив, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.07.2019 року ОСОБА_1 є інвалідом II групи.

Із вказаного документу також вбачається, що статус особи з інвалідністю ІІ (другої) групи ОСОБА_1 встановлено довічно.

Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи.

Згідно із ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із вказаної вище норми, суд дійшов висновку, що сума сплаченого АТ «Кредобанк» судового збору у розмірі 3 328 грн., що підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 , підлягає компенсації за рахунок держави.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 120 грн. 98 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу адвокатом Павленко С.В..

Так, відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На обґрунтування розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року, довіреність №14132 від 04.12.2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531 від 30.11.2018 року, копію посвідчення адвоката від 30.11.2018 року.

Разом із тим судом установлено, що зазначені документи не є належними доказами надання правничої допомоги, оскільки жодним чином не підтверджують надання позивачу правничої допомоги розмір якої становить саме 2 120 грн. 98 коп., у справі за його позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ПКК/120675 від 28.07.2021 року.

Ураховуючи викладене, в задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №ПКК/120675 від 28.07.2021 року в розмірі 21 209 грн. 78 коп., з яких: 10 127 грн. 0 коп. сума заборгованості за тілом, 11 082 грн. 77 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Компенсувати з державного бюджету акціонерному товариству «Кредобанк» сплачену суму судового збору у розмірі 3 328 грн. за платіжною інструкцією №21069576 від 04.05.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження: 79026, вул.Сахарова, 78, м.Львів, код ЄДРПОУ 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Суддя: