Рішення № 141125144, 02.11.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/755/24

Провадження № 2/529/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участі секретарів с/з - Онищенко В.М., Євременко В.І., Негляд Д.Р.,

позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом адвоката Конюшенко М.А.,

відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідачки за первісним позовом і позивачки за зустрічним позовом адвоката Гирі А.В.,

представника Служби у справах дітей Диканської селищної ради, органу опіки та піклування Виконавчого комітету Диканської селищної ради Кудінової І.М.,

представника Служби у справах дітей Полтавської міської ради Мартиненко А.П.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Диканської селищної ради, орган опіки і піклування Виконавчого комітету Диканської селищної ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Диканської селищної ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дітей, встановлення графіку спілкування, -

встановив:

У серпні 2024 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до Диканського районного суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкод йому - батьку брати участь у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити йому способи участі у спілкуванні та вихованні дітей. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

17.09.2024 ухвалою судді відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, яке призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 13 листопада 2024 року прийнято зустрічний позов до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою від 11.02.2025 прийнято до розгляду заяву про зменшення первісних позовних вимог.

Позивач за первинним позовом ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у спілкуванні та вихованні дітей і встановити наступний порядок участі батька: побачення і спілкування батька з дітьми: кожну першу та третю суботу кожного місяця з 10 до 11 години (за виключенням хвороби дітей), з початком таких зустрічей за місцем проживання дітей, в присутності матері, кожної четвертої неділі кожного місяця з 10 до 11 години, або за усною домовленістю батьків між собою щодо часу побачень, за обов`язкової участі матері за місцем проживання чи перебування дітей, у робочі дні - один раз на місяць протягом однієї години, кожної третьої середи кожного місця після 18-30 год., за обов`язкової участі матері, у дні народження дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного року та святкові дні (Новий рік і т.і.) обов`язкове побачення дітей з батьком, за участі матері, протягом однієї години в період часу після 09 години до 21 години, за усною домовленістю батьків між собою щодо часу відвідування батьком дітей з можливістю їх привітання зі святом, спілкування батька з дітьми у будні дні, після 19 години 30 хвилин телефоном та в режимі «онлайн» (відеозв`язку) з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму та графіку дня дітей, у разі неможливості зустрічі батька з дітьми у погоджений угодою день через хворобу дітей чи з інших поважних причин, побачення переноситься на іншу погоджену сторонами дату та час. Також позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в загальній сумі 18 000 грн, та судовий збір в сумі 1212 грн.

Представник відповідача за первісним позовом адвокат Гиря А.В. подала відзив на позовну заяву, та відзив на позовну заяву з урахуванням зменшення позовних вимог, якими просила відмовити у первинному позові, та у якому зокрема вказала, що ОСОБА_1 з моменту окремого проживання дітей не намагався встановити контакт з дітьми, домовитися про спільне проведення часу з дітьми. Зазначила, що позивачем за первісним позовом не надано доказів створення перешкод у спілкуванні з дітьми. Батько ж, нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, не вчиняв жодних дій, спрямованих на відновлення/підтримання спілкування з дітьми. У відзиві в тому числі зазначено, що малолітній син сторін ОСОБА_8 має психологічну травму, пов`язану з особою батька, тому перед спілкуванням сина з батьком необхідно встановити психологічний зв`язок між ними, встановити базові довірливі психо-емоційні відносини між ними, налагодити спілкування, адже ОСОБА_8 не має бажання спілкуватися з батьком. Також вказує, що запропонований батьком графік побачень та спілкування з дітьми не враховує інтереси дітей та їх сталого розкладу дня.

Ухвалами від 10.04.2025 та 13.05.2025 прийнято до розгляду заяви про збільшення зустрічних позовних вимог.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просила суд зобовязати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно, яке є особистими речами дітей: дитяче ліжко ОСОБА_8 , дитяче ліжко ОСОБА_9 , дитячий комод, розвивальні ігри, колекцію машинок ХОТ Вілс (Hot Wheels), дитячі книжки. Зобов`язати ОСОБА_1 надати висновки нарколога, психоневролога, пройти курси та отримати сертифікат, як поводити себе з дітьми з особливими потребами. Визначити спосіб участі батька у вихованні дітей: кожну першу та третю суботу кожного місяця з 11-00 год. до 14-00 год. (за виключенням хвороби дітей), з початком зустрічей за місцем проживання дітей, з урахуванням їх бажання, в присутності матері ОСОБА_2 , в інший час за попередньою домовленістю з матір`ю; надати можливість спілкування дітей з батьком ОСОБА_1 у режимі відеоконференц зв`язку через мобільні телефони у будні у вільний час протягом 1 години, а у вихідні, святкові дні та дні народження дітей у період з 09-00 год до 21-00 год. впродовж дня не менше 1 години, з урахуванням графіку та режиму дня дітей. Також просить стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. В обгрунтування позову зокрема зазначає, що син сторін ОСОБА_8 має психологічну травму, пов`язану з батьком, а примушування до спілкування поза його волею можуть завдати дитині ще більшої психологічної травми, депресії.

Рішенням Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 91 від 22.04.2025 затверджено висновок щодо визначення участі батька у вихованні дітей відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним способом: - кожну першу та третю суботу кожного місяця з 11-00 год. по 14-00 год. (за виключенням хвороби дітей) за місцем проживання дітей та в присутності матері; - у вихідні, святкові дні та дні народження дітей з 09-00 год. до 21-00 год., упродовж дня не менше 1 години (з урахуванням режиму дня дітей); - необмежене спілкування засобами відеозв`язку, враховуючи розпорядок дня дитини (Т.2 а.с. 52-53).

17.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.04.2026 третю особу по справі Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради замінено на правонаступника Службу у справах дітей Полтавської міської ради.

Ухвалою суду від 12.08.2026 закрито провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути розвиваючі ігри, колекцію машинок ХОТ Вілс ( ОСОБА_10 ), дитячі книжки, у зв`язку з добровільною передачею ОСОБА_1 вказаних речей.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він хоче бачити та спілкуватися зі своїми дітьми. Він намагався спілкуватися з ними, проте після розлучення він не може спілкуватися з дітьми, оскільки ОСОБА_2 маніпулює психоемоційним станом дітей та перешкоджає йому у спілкуванні з ними. Також вказав, що у нього негативні відносини з родиною ОСОБА_2 (її батьками), стосунки погіршилися ще на той час, коли сторони перебували у шлюбі. Перешкоди у спілкуванні з дітьми йому чинять як сама ОСОБА_2 , так і її батьки. Коли він та ОСОБА_2 розлучалися, остання забрала речі дітей, які вважала за потрібне. Вказав, що всі офіційні платежі на утримання дітей сплачує.

Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка відповідачка за первинним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 показала, що від проживання у шлюбі з ОСОБА_1 сторони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . ОСОБА_9 має особливі потреби, і потребує постійного домашнього догляду, щоб спілкуватися, комунікувати з нею потрібні спеціальні навички, і вона - мати, постійно працює над собою, консультується зі спеціалістами, проходить спеціальні курси, щоб правильно доглядати за дитиною. Шлюб з ОСОБА_1 було розірвано, зокрема, через домашнє насильство, яке він вчиняв відносно неї. Також ще під час їхнього шлюбу був випадок, коли ОСОБА_1 закрив малолітнього ОСОБА_8 самого в машині на тривалий термін. Під час цієї події син був наляканий. Крім того, одного разу вона з дітьми повернулася додому (у квартиру де сім`я мешкала у м. Полтава) і виявила, що замки у вхідних дверях замінені, внаслідок чого вони не змогли потрапити у квартиру, діти були налякані, вона викликала поліцію. Внаслідок цієї події ОСОБА_8 отримав психологічну травму. Після цього випадку ОСОБА_1 не повернув дітям їхні речі, такі як іграшки, ліжечка, комод, що залишилися у квартирі. Вся звична для дітей обстановка після дій їхнього батька була їм недоступна. Крім того вказала, що під час їх шлюбу ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями, займався самогоноварінням. Також зазначила, що перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_1 не чинить, а останній не виявляє бажання брати участь у вихованні дітей. Один раз приїжджав до навчального закладу на день народження сина ОСОБА_8 , проте навіть не приніс подарунка. Весь тягар щодо належного виховання дітей покладено на неї, вона дбає про їх розвиток, займається організацією їх навчання, лікування, піклується про їх психоемоційний стан, а батько не бажає брати участі в житті дітей.

Представник Служби у справах дітей Диканської селищної ради Кудінова І.М. вказала, що діти мають право на спілкування з обома батьками, роль батька в житті дитини є дуже важливою.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Полтавської міської ради Мартиненко А.П. підтримала висновок, поданий до суду Виконавчим комітетом Київської районної у м. Полтаві ради.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який є батьком ОСОБА_2 , показав, що ОСОБА_1 чинив психологічний та фінансовий тиск на ОСОБА_2 та дітей. Під час шлюбу сторін був випадок, коли ОСОБА_1 зачинив малолітнього ОСОБА_8 самого в машині, і останній отримав психологічну травму. Також ОСОБА_8 жалівся йому, що батько його б`є. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, варив вдома самогон. Після того, як ОСОБА_1 замінив у квартирі замки та не пустив ОСОБА_2 з дітьми до квартири, вони викликали поліцію, проте ніякої реакції з боку поліції не було. Вказав, що він боїться щоб ОСОБА_12 нічого поганого не зробив дітям. Ще під час шлюбу сторін він бачив, що батько дітей приймає медичний препарат «гідазепам». Також йому відомо, що ОСОБА_1 володіє зброєю, і не завжди дотримується правил її зберігання. Після розірвання шлюбу сторін він бачив ОСОБА_1 , який намагався здійснити рейдерське захоплення техніки, тероризує його родину, проте не бачив та не чув, щоб останній цікавився дітьми. ОСОБА_1 фінансової підтримки дітям не надає, весь тягар по забезпеченню дітей необхідними засобами щодо лікування, навчання, взяв на себе свідок.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є матір`ю ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу сторін участі у вихованні дітей не бере. Після випадку, коли ОСОБА_1 замінив замки у квартирі і не пустив ОСОБА_2 і дітей в їх помешкання, їхній син ОСОБА_8 отримав травму, хотів додому, у звичне до нього середовище, до своїх іграшок. Вказала, що вона бачила, як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_8 , якому на той час було 3 роки. Після розлучення ОСОБА_1 погрожував, що забере дітей. Родіон боявся батька, а наразі мабуть і забув його, бо батька не має у його житті. Батькові ніхто не перешкоджає спілкуватися з дітьми, він сам не виявляє бажання з ними спілкуватися.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона є практикуючим психологом, має багаторічний досвід роботи з дітьми. До неї як до спеціаліста звернулася ОСОБА_2 з проханням оцінити стан дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і вона, спираючись на обстеження, діагностику написала відповідний висновок. Під час спілкування з ОСОБА_8 вона з`ясувала бажання дитини відсторонитися від батька, ОСОБА_8 близький до мами, наявне негативне ставлення до батька, щире небажання з ним спілкуватися. Родіон пам`ятає ситуацію, коли батько закрив його в машині, також подію, коли тато змінив замки та не пускав їх до квартири. Батько може налагодити стосунки з дитиною лише за допомогою любові та терпіння. ОСОБА_9 є дитиною з особливими потребами, для того, щоб з нею спілкуватися потрібно підготуватися, щоб орієнтуватися, як саме потрібно вести себе з дитиною. ЇЇ зустріч з дітьми проводилася на умовах конфіденційності, засобами звуко-відео фіксації не фіксувалася.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29.06.2023 у справі № 529/919/23 позов ОСОБА_15 задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу ОСОБА_17 змінено прізвище на дошлюбне « ОСОБА_18 ». Постановлено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16 на утримання малолітніх дітей сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із матір`ю ОСОБА_16 (Т.1 а.с. 17-23).

Згідно розрахунку, складеного старшим державним виконавцем Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів відсутня (Т. 1 а.с. 24-25).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз цілорічний алергічний риніт персистуючий, середньої тяжкості. Алергічний кон`юнктивіт (Т. 1 а.с. 117).

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз РАС. Загальний недорозвиток мовлення, збіжна косоокість обох очей, з перевагою лівого ока. Гіперметропія середнього ст. обох очей (Т. 1 а.с. 118).

Згідно довідки ТОВ «Приватна початкова школа міста Полтава «ДКУ» від 15.10.2024 № 01-10/57 ОСОБА_19 навчався в ТОВ «Приватна початкова школа міста Полтава «ДКУ» у період з 01.09.2023 по 10.06.2024. Мати дитини ОСОБА_2 була на постійному зв`язку з педагогами, які навчали сина, завжди цікавилася його успіхами. Усі контакти здійснювалися лише через маму. Вона ж здійснювала оплату за надані освітні послуги. Батько дитини контакту із ТОВ «Приватна початкова школа міста Полтава «ДКУ», де отримував послуги син, не підтримував, із педагогами не спілкувався. Дитина до закладу приводила і забирала лише мати (Т. 1 а.с. 119).

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 12.05.2023 та 14.05.2023 зверталася до ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області щодо насильства в сім`ї. За результатом розгляду яких заявниці повідомлено, що в ході розгляду звернення ознак складу кримінального правопорушення не вбачається (Т. 1 а.с. 123-130).

Також ОСОБА_2 зверталася до ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області 15.05.2023 щодо вчинення відносно неї домашнього насильства ОСОБА_1 . За результатами розгляду даної заяви дільничним офіцером поліції ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області складено довідку, відповідно до якої встановлено, що факт домашнього насильства не підтвердився, в події вбачаються ознаки цивільно-правових відносин. Подружжя перебуває на стадії розлучення, конфлікт виник через речі, які нажиті у шлюбі. У зв`язку з чим ОСОБА_20 повідомлено, що за відсутності в даній події ознак кримінального правопорушення, звернення розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» та зазначено, що розгляд цивільно-правових відносин не входить до компетенції органів Національної поліції (Т. 1 а.с. 132-137).

Щодо форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, які містяться в матеріалах справи, слід зазначити, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам здійснюється уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України.

Згідно Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 № 369/180, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 № 333/33304, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Отже, така Форма оцінки ризиків складається у випадку будь-якого звернення щодо вчинення домашнього насильства та заповнюється згідно анкетування/опитування особи. Тобто, Форма оцінки ризиків, яка заповнена зі слів ОСОБА_2 , не є доказом вчинення домашнього насильства.

Само по собі звернення ОСОБА_2 до органів поліції та проведення з нею у зв`язку з цим бесіди уповноваженими працівниками органів поліції, заповнення при цьому відповідної форми не свідчать про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема рішенням суду про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Відповідно до експертного висновку про результати проведення психологічного дослідження батьківсько-дитячих відносин від 14.10.2024, складеного спеціалістом-психологом ОСОБА_14 , емоційно психологічний клімат у сім`ї піддослідного та піддослідної ( ОСОБА_19 та ОСОБА_9 ) на момент проведення дослідження, тобто з мамою, сприятливий. Відносини батька та сина на час проживання разом не близькі, не дружні та ґрунтуються на манері тиску на сина, а ОСОБА_9 тата взагалі не пам`ятає. Відносини бабусі та онука в сім`ї мами довірчі та близькі, відносини діда та онука в сім`ї мами довірчі та близькі. Відносини батька та ОСОБА_8 не сприятливі. Відносини бабусі та онука в сім`ї тата не близькі, та недовірливі. ОСОБА_21 у відносинах батько- син низький рівень моральності, емпатія у відносинах мама син високий рівень моральності, емпатія у відносинах батько донька низький рівень моральності, емпатія у відносинах мама -донька високий рівень моральності. За результатами зроблено висновок: перебування дітей, включаючи нічний час за місцем проживання батька завдасть шкоди фізичному та психічному здоров`ю дітей. Емоційно-психологічний стан дітей за час проживання з батьком не задовільний. Рекомендації психолога: батькам пам`ятати, що розлучаються чоловік і дружина, а як батьки залишаються до кінця своїх днів, татові рекомендовано надати висновки нарколога, психоневролога, татові потрібно було приділяти якомога більше часу спілкуванню з дітьми, не перекладати батьківські функції на дружину, та батьків дружини, татові припинити використовувати дітей в якості маніпуляторів, насолити та нанести психологічну травму дружині. Татові рекомендовано пройти курси та отримати сертифікат, як поводити себе з дітьми з особливими потребами. Бабусі по лінії тата рекомендовано пройти курси та отримати сертифікат, як поводити себе з дітьми з особливими потребами. До завершення виконання рекомендацій заборонити спілкування з дітьми татові та бабусі по татовій лінії. Мамі рекомендовано встановити «батьківський контроль» на час використання інтернету сином. Родіону рекомендовано корекційні заняття з психологом (психотерапевтом) по подоланню страхів та тривоги, пов`язаних з травматичною ситуацією в закритій машині (Т. 1 а.с. 86-116).

Вказаний висновок не є висновком експерта в розумінні ст. 102 ЦПК України, та оцінюється судом як письмовий доказ.

З висновку вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до психолога у жовтні 2024 року. Відповідно до висновку психолога хлопчик ( ОСОБА_19 ) добрий з розвиненою емпатією і ним можна легко маніпулювати.

Оцінюючи аналітичний висновок за результатами робити з ОСОБА_19 , складний практичним психологом ОСОБА_14 , та висновок експерта, суд звертає увагу, що висновок має оціночні судження психолога, та фактично зводиться до оцінки дій батька, зокрема «тато ОСОБА_9 втік, зрадив, самоліквідувався», «тато не оцінює його досягнення, заслуги, прагнення, мети, він робить це для себе, щоб знецінити роль матері у вихованні сина». При цьому, даний висновок та аналітичний висновок складені за результатами спілкування психолога лише з однією зі сторін процесу. Докази запрошення ОСОБА_1 для роботи з психологом до складення вказаного висновку відсутні. Під час судового розгляду справи з`ясовано, що станом на жовтень 2024 року дитина тривалий час проживала з матір`ю, перебувала під повним її контролем, що не виключає можливість навіювання, з огляду на тривалі неприязні стосунки, що супроваджуються конфліктом між батьком дитини та родиною матері.

До показань допитаної в порядку ст. 92 ЦПК України ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які є батьками відповідачки за первинним позовом, суд ставиться критично, оскільки відповідачка особисто зацікавлена у розгляді справи, а вказані свідки є її батьками, такі показання мають суб`єктивний характер, а між ОСОБА_1 та родиною ОСОБА_18 триває конфлікт, між ними довгий час існують напружені, неприязні відносини, зокрема щодо майна.

Події, на які посилається ОСОБА_2 як на такі, що негативно вплинули на психологічний стан ОСОБА_8 , відбулися у період шлюбу сторін. Разом з тим, доказів звернення за психологічною допомогою для ОСОБА_8 , після подій, які описані як травмуючи для ОСОБА_8 , не надано.

Варто відмітити, що стосунки в сім`ї вже досліджувалися судом під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей. Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29.06.2023 № 529/919/23 встановлено, що подружнє життя сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного. Відповідач ОСОБА_1 вже тривалий час проживає окремо від позивача та малолітніх сина та дочки. Також у межах вирішення даного спору органом опіки та піклування Диканської районної селищної ради від 28.06.2023 № 196 складено висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 не проживає разом з позивачем та малолітніми сином та дочкою більше року. Малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають разом з матір`ю, бабусею та дідусем. При цьому, під час розгляду справи не було встановлено протиправної поведінки ОСОБА_1 , зокрема вчинення ним під час шлюбу домашнього насильства, відносно дружини та/або дітей.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не доведено винної протиправної поведінки батька щодо дітей, та те, що поруч із батьком діти будуть перебувати у середовищі, що не є неблагонадійним. Фактів зловживання ОСОБА_1 алкоголем та наркотичними засобами також не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до органів опіки та піклування щодо питання вчинення перешкод у його спілкуванні з дітьми. Проте, ст. 19 СК України передбачає право особи на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Обов`язку такого досудового вирішення спору законодавством не передбачено.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вказувала, що жодних перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми не чинить, водночас неодноразово наголошувала та наполягала, що перед спілкуванням з дітьми ОСОБА_1 має показати висновок нарколога, психолога, пройти курси та отримати сертифікат, як поводити себе з дітьми з особливими потребами. Що за своєю суттю є створенням штучних перешкод у спілкуванні батька з дітьми.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду справи підтверджено факт здійснення перешкод батькові у спілкуванні з дітьми.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

Рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю, відповідає її якнайкращим інтересам.

Згідно зі ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 2, 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Нормами ст. 15 ЗУ «Про охоронну дитинства» передбачено, шо дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно положень чч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Ухвалюючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками, інтереси кожного з батьків.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішення спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

З огляду на вік та здоров`я малолітньої ОСОБА_9 , а також на вік ОСОБА_8 , якому на час звернення ОСОБА_1 до суду виповнилося лише 7 років, зважаючи, що ОСОБА_8 тривалий час, у тому числі і до офіційного розірвання шлюбу між батьками, проживав разом з матір`ю, беручи до уваги, що між сторонами існують конфліктні відносини, а згідно висновку психолога малолітнім можна легко маніпулювати, суд вважає за можливе відступити від загального правила та не заслуховувати думку дітей в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_1 про чинення ОСОБА_2 перешкод у його спілкуванні з дітьми. Підстав, які б дозволяли обмежувати спілкування батька з дітьми, зокрема те, що спілкування батька з дітьми перешкоджає чи перешкоджатиме їх нормальному розвитку, не встановлено, а тому позовні вимоги щодо усунення перешкод підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи встановлено, що батько прагне налагодити контакт із дітьми, брати участь у їх житті та вихованні, проте досягнути домовленості щодо цього батькам не вдається.

Отже, за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на оцінці сукупності установлених при розгляді цієї справи обставин, при вирішенні вимог сторін про визначення способів участі батька у вихованні дитини слід виходити із принципу справедливої рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків.

Вирішуючи спір, суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів дітей, збереження їхніх родинних зв`язків, права на спілкування з обома батьками та створення належних умов для їхнього фізичного, духовного й морального розвитку.

Встановлення чіткого графіка систематичних побачень батька з дітьми сприятиме реалізації його батьківських прав, забезпеченню стабільності спілкування та збереженню емоційного зв`язку між батьком і дітьми.

Визначений графік має забезпечувати можливість регулярного спілкування батька з дітьми з урахуванням їхнього віку, здоров`я, потреб, інтересів, режиму навчання, відпочинку та інших обставин, що мають істотне значення для їхнього добробуту, тому суд приходить до висновку про необхідність визначення графіку, який відповідатиме найкращім інтересам дітей, та визначає графік, що наближений до запропонованого органом опіки та піклування.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_22 підлягають задоволенню частково.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом та взаємовиключність первісного та зустрічного позовів, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_23 задоволенню не підлягають.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Диканської селищної ради, орган опіки і піклування Виконавчого комітету Диканської селищної ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Встановити порядок спілкування ОСОБА_1 з малолітніми дітьми за наступним графіком:

-у суботу першого, третього тижня кожного місяця з 11-00 год. до 14-00 год. (за виключенням хвороби дітей) за місцем проживання дітей у присутності матері;

-у святкові дні та дні народження дітей не менше 1 години у період часу з 09-00 год. по 21-00 год., у присутності матері, у час та місці, визначеному за погодженням сторін;

-спілкування засобами телефонного/відеозв`язку з урахуванням режиму та графіку дітей.

При організації побачень враховувати розпорядок дня дітей, стан здоров`я та бажання дітей.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

В зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач за первинним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Виконавчий комітет Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, ЄДРПОУ 04383133;

Служба у справах дітей Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 44071400;

Служба у справах дітей Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, буд. 30, ЄРДПОУ 45920809.

Головуючий: К.В. Чуб