Рішення № 141120284, 02.11.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7300/26

Провадження №2/442/2889/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Представник позивача Усенко М.І. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ ФК «Кредит капітал» суму заборгованості за кредитним договором №4496959 від 24.03.2024 у розмірі 146 577,96 грн та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.03.2024 між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4496959, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15 400.00 гривень. Відповідно до договору відповідач зобов`язується у порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТзОВ «Лінеура Україна» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після цього укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому, своєю чергою, було перераховано кошти відповідно до умов кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТзОВ «Лінеура Україна».

Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Таким чином, ТзОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму, тоді як відповідач не виконав умов кредитного договору, на порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом, що призвело до утворення заборгованості.

З огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором на момент звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 146 577,94 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 14 813,99 грн; заборгованості за процентами 124 063,95 грн; заборгованості за штрафом 7 700,00 грн.

14.11.2024 між первісним кредитором та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №14/11/2024, відповідно до якого ТзОВ ФК «Кредит капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №4496959 від 24.03.2024.

Таким чином, ТзОВ ФК «Кредит капітал» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4496959 від 24.03.2024, що підтверджується відповідним витягом з реєстру боржників, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою від 18.09.2026 у зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати цю справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ця ухвала надсилалася сторонам у справі.

Представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд установив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом установлено, що 24.03.2024 між ТзОВ ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання надання коштів на умовах споживчого кредиту №4496959 від 24.03.2024, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15 400,00 грн. Відповідно до якого відповідач зобов`язується у порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронну комерцію» цей договір є укладеним в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями в інформаційно-телекомунікаційній системі з використанням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Зокрема, Закон України «Про електронну комерцію» (стаття 3) визначає одноразовий ідентифікатор як алфавітно-цифрову послідовність, яка надсилається особі, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. При цьому використання такого ідентифікатора, згідно з частиною 6 статті 12 цього ж Закону, прирівнюється за правовими наслідками до підписання договору у письмовій формі. Це означає, що електронний договір, укладений з використанням одноразового ідентифікатора, є обов`язковим для сторін і має ту ж юридичну силу, що й договір, підписаний власноручним підписом.

Таким чином, оскільки договір був підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану ним електронну адресу, це свідчить про волевиявлення відповідача на укладення правочину. Сам факт отримання та використання такого ідентифікатора підтверджує його згоду з умовами договору та зобов`язаннями, що з нього випливають.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

14.11.2024 між первісним кредитором та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №14/11/2024, відповідно до якого ТзОВ ФК «Кредит капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №4496959 від 24.03.2024.

Таким чином, ТзОВ ФК «Кредит капітал» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4496959 від 24.03.2024.

Станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився. У зв`язку з чим у межах строку дії кредитного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 15.11.2024 по 18.03.2025 року на підставі п.п. 1.4.1, 5.1 кредитного договору

З досліджених у справі доказів убачається, що відповідач неналежним чином виконав умови кредитного договору, оскільки передбачена ним заборгованість погашена не була. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, на момент звернення позивача до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 146 577,94 грн, яка складається з 14 813,99 грн заборгованості за тілом кредиту.

Суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів у сумі 124 063,95 грн за користування кредитом з огляду на таке.

Так, з наданих представником позивача (ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-капітал») розрахунків заборгованості за кредитним договором №4496959 від 24.03.2024 встановлено, що первісним кредитором (ТОВ «Лінеура Україна») здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 2,50% на день відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, укладаючи 24.03.2024 кредитний договір №4496959, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, кредитодавець не мав права визначати процентну ставку в розмірі 2,50% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір на день укладення договору не може перевищувати 1% на день.

Судом встановлено, що за договором відповідачу було надано кредит у розмірі 15 400,00 грн. Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, відповідачем сплачено 971,01 грн, з яких 586,01 грн зараховано в погашення тіла кредиту та 385,00 грн у погашення процентів. Отже, залишок заборгованості за тілом кредиту становить 14 813,99 грн (15 400,00 грн ? 586,01 грн).

Згідно з підписаним сторонами Додатком №1 до договору від 28.03.2024 відповідачу надано знижку на стандартну процентну ставку (0,5% на день) на період до 27.04.2024 включно. Оскільки така знижена ставка не перевищує встановленого законом максимального розміру, суд застосовує її у відповідному періоді. Після закінчення періоду знижки проценти підлягають нарахуванню за ставкою 1% на день.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині процентів за користування кредитом у період за весь строк кредитування (з 24.03.2024 по 18.03.2025, 360 календарних днів), який складає: з 24.03.2024 по 28.03.2024 (5 днів): 15 400,00 грн ? 0,5 : 100 ? 5 = 385,00 грн; з 29.03.2024 по 27.04.2024 (30 днів): 14 813,99 грн ? 0,5 : 100 ? 30 = 2 222,10 грн; з 28.04.2024 по 18.03.2025 (325 днів): 14 813,99 грн ? 1 : 100 ? 325 = 48 145,47 грн.

Загальна сума нарахованих процентів становить 50 752,57 грн (385,00 + 2 222,10 + 48 145,47). З урахуванням сплачених відповідачем процентів у сумі 385,00 грн. заборгованість за процентами становить 50 367,57 грн (50 752,57 ? 385,00).

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №4496959 від 24.03.2024 становить 65 181,56 грн, яка складається з: 14 813,99 грн тіла кредиту та 50 367,57 грн процентів за користування кредитом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 700,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за штрафом відповідно до договору є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором у період дії воєнного стану.

З огляду на викладене, враховуючи період нарахування штрафу за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, що було здійснено безпосередньо в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача штрафу в сумі 7 700,00 грн як складової частини заборгованості за кредитним договором відсутні, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом 14813,99 грн тілом кредиту та 50 367,57 грн процентів за користування кредитом, що разом становить 65 181,56 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000.00 грн суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1). розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2). розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1). складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2). часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3). обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4). ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Однак суд вважає їх неспівмірними з розглядом цієї справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 02.11.2026, а отже, датою ухвалення рішення є 02.11.2026.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ ФК «Кредит капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4496959 від 24.03.2024 у розмірі 65 181(шістдесят п`ять тисяч сто вісідесят одну) гривню 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ ФК «Кредит капітал», код ЄДРПОУ 35234236, 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2026.

Повне найменування учасників справи та їхнє проживання (місцезнаходження):

Позивач: ТзОВ «Кредит капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Крамар