Ухвала суду № 141120289, 02.11.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6504/24

Провадження № 1-кп/442/500/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141110000662 від 22.06.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Стебника Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

з участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Судом з`ясовано, що відповідно до положень ст. 32 КПК України дане кримінальне провадження підсудне Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.

Підстави, передбачені п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження, відсутні.

Немає також і підстав, передбачених ст. 335 КПК України, для зупинення кримінального провадження.

Клопотання про витребування певних речей, документів від учасників судового провадження не надходило.

Обвинуваченому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 31 КПК України роз`яснено його право на розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, однак, такого клопотання обвинувачений не заявляв.

Представником потерпілої адвокатом ОСОБА_6 подано цивільний позов, який адвокат просить прийняти до розгляду з обвинувальним актом, визнати ОСОБА_7 цивільним позивачем, а ОСОБА_3 - цивільним відповідачем.

Вимогами ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Статтею 61 КПК України визначено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Форма і зміст поданої ОСОБА_7 позовної заяви відповідає вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України. Заперечень щодо прийняття цивільного позову від учасників кримінального провадження не поступило.

Враховуючи викладене, суд прийшов висновку, що є підстави для прийняття цивільного позову до розгляду в даному кримінальному провадженні, визнання ОСОБА_7 цивільним позивачем, а ОСОБА_3 - цивільним відповідачем.

Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не вбачає і вважає можливим призначити його до розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю учасників кримінального провадження.

Поряд з тим, у підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вчинив кримінальне правопорушення проти життя і здоров`я особи, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, і у випадку визнання його винним йому загрожуватиме реальна міра покарання. На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а тому продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який є гарантією забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зазначив, що ризики, на які вказує прокурор, нічим не доводяться і такі відсутні, оскільки він не має наміру переховуватися від суду чи впливати на свідків у кримінальному провадженні. Щодо вирішення клопотання покладається на думку суду.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просить обрати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід менш суворий, ніж тримання під вартою, оскільки, на думку сторони захисту, відсутній ризик переховування від суду та ризик впливу на свідків.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.07.2024 застосовано запобіжний захід тримання під вартою. Строк запобіжного заходу неодноразово продовжувався судом, востаннє такий ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.09.2026 залишено без змін до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, але не довше, ніж на 60 днів.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, в даному випадку суворість передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування ОСОБА_3 .

Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 тяжкого злочину, що спричинило загибель людини, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою останньому.

Суд також враховує, що судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженню ще не розпочато, допит учасників кримінального провадження судом не здійснювався. Прокурором наведені достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

За таких обставин, зважаючи на існування наведених прокурором ризиків, які не відпали з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 , оскільки ризик втечі може бути розцінений ним менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Відтак, суд дійшов переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і ОСОБА_3 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись статтями 314-316, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто, до 31.12.2026 включно.

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на 07.12.2026 о 13.30 год.

Судовий розгляд провести суддею одноособово з обов`язковою участю учасників кримінального провадження.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, визнавши цивільним позивачем ОСОБА_7 та цивільним відповідачем ОСОБА_3 .

Строк дії запобіжного заходу до 31.12.2026.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2026.

Суддя ОСОБА_1